Як доторкнутись до зірок: у чому унікальність українських планетаріїв

14 березня – Міжнародний день планетаріїв. Це молоде свято, придумане італійськими астрономами у 1990 році, стало міжнародним у 1994 році, коли відзначати цю дату стали ще 10 європейських країн. Мета свята – залучення уваги до такого інструменту для поширення астрономічних знань у суспільстві як планетарій. 

"Рубрика" ж розібралася у тому, наскільки цей інструмент важливий для України і в чому унікальність українських планетаріїв. 

Що ж таке "планетарій"? Із цим питанням ми звернулись до Київського планетарію – це перший планетарій, що з'явився в Україні – ідейно – у 1952 році, в колишньому костелі святого Олександра, а в будівлі біля станції метро Олімпійська – у 1987-му. До недавніх пір це був найбільший планетарій Європи з висотою купола 11,3 метри – це висота чотириповерхового панельного будинку, та діаметром 23 метри – під таким куполом легко міг би розмітитися пасажирський залізничний вагон. Тепер Київський планетарій посідає друге місце за розміром у Європі, – перше належить "Планетарію №1" у Санкт-Петербурзі, що відкрився у 2017 році. 

У найбільшому планетарії України нам розказали, що своєю назвою всі Планетарії світу завдячують апаратові "Планетарій" – оптичному приладу для демонстрації зірок і небесних явищ. Апарат "Планетарій" схожий на гігантську гантель – дві величезні сфери, з'єднані ажурною перемичкою. У кожній сфері розміщено по 16 проекційних ліхтарів. А діапозитивами слугують металеві пластинки із сотнями дрібних проколів, розташованих так, як і зірки на небі. Найбільший отвір має діаметр 1 мм, а найменший – тонший за волосину. Коли в кулях засвічуються лампи, зображення проколів падають на купол, утворюючи зоряне небо. Апарат дає зображення близько 6500 зірок! Одна сфера апарата демонструє зірки Північної півкулі небесної сфери, інша – Південної.

Особливістю Київського Планетарія є наявність синтезованої системи, що складається одночасно зі згаданого вище оптико-механічного проектора зоряного неба "Планетарій" та надсучасної цифрової проекційної системи. Тому у форматі 360º можна демонструвати не лише зоряне небо, а фільми та шоу-програми, а крім цього, поєднання двох проекційних систем виділяє Київський планетарій на фоні інших, каже  Оксана Черноусова, лектор, заступниця директора Київського Планетарія.

"Якраз наявність одночасно двох проекційних систем: оптико-механічної та цифрової, що надає найбільш широкий спектр технологічних можливостей, скоріш за все вирізняє саме нашу установу серед інших. Нам приємно говорити про те, що маємо надсучасну цифрову проекційну систему, технічну підтримку якій здійснює провідна українська IT-компанія. Нещодавно наші колеги з одного з Планетаріїв Європи приїздили спеціально до Київського Планетарію, щоб "побачити" нашу цифрову систему, аби в подальшому встановити її у себе", – розповідає заступниця директора.

Але Київський планетарій – не єдиний унікальний в Україні. Збудовані ще в радянські роки будівлі та куполи потребують оновлення і саме це відбулось у Дніпровському планетарії, який тепер має назву NOOSPHERE PLANETARIUM – він запрацював в тестовому режимі лише наприкінці січня цього року. Окрім того, що там побудували унікальний купол з гіпсокартону замість алюмінієвого, у ньому з'явилась унікальна технологія від французських розробників – 6-LED-проекторна проекційна система виробника Norxe, яка дозволяє демонструвати відео у форматі 4К. А найголовніше оновлення планетарію, ніби з майбутнього – 3D голограма астрономічних об'єктів, яку розробили студенти та інженери Noosphere Engineering School. 

Крім цього, в Україні є ще 4 планетарії – у Харкові, Черкасах, Вінниці та  Херсоні. Кожен з них має свою особливість. Наприклад, у Харківському планетарії імені Гагаріна можна не тільки подивитись на шоу апарату "Планетарій", а й зазирнути в космос через телескоп, який знаходиться в облаштованій обсерваторії прямо на будівлі планетарію, можна в ясні вечори спостерігати Місяць, планети, яскраві комети та інші небесні тіла і явища, а також плями на Сонці вдень.

Черкаський планетарій розташований у будівлі 30-х років минулого століття та більше нагадує стареньку залізничну станцію чи садибну ділянку. Його не можна порівнювати з Київським або ж з Дніпровським за масштабом, проте за умови вдалої модернізації або навіть зміни приміщення він міг би вийти на інший рівень. Наразі ж планетарій у Черкасах причаровує своєю автентичністю.

Вінницький планетарій розташований у Центральному міському парку. Тут можна подивитися всі види затемнень Сонця і Місяця, полярне сяйво, "зоряний дощ", схід сонця, планети на зоряному небі, точки і лінії небесної сфери, Чумацький шлях, блискавку та інші явища.

І, нарешті, Херсонський планетарій – єдиний на півдні України. Цікавий він тим, що у 1960 його було відкрито у колишній будівлі Синагоги – там він знаходиться і зараз. 

Зараз планетарії використовуються не лише для демонстрації навчальних та видовищних фільмів про космос, а й для проведення різноманітних культурних заходів, зокрема – концертів. Лише саме уявлення про те, що соліст або група може стояти на фоні зіркового неба, де пролітають комети, перехоплює дух. І для цього не потрібно чекати літа або сидіти під відкритим небом – дійство можна побачити у планетарії. 

В межах мистецького проекту Київського Планетарію «ArtSpace» проводяться унікальні музичні шоу під зоряним небом: класика, джаз, етно-джаз, рок, віолончельне, органне і навіть оркестрове шоу. "Їх унікальність полягає у поєднанні мистецтва музики, танцю з візуалізацією повнокупольного контенту", – розповідає заступниця директора Київського планетарію. 

Одне з основних гасел Планетарію, розповідають там, – "Всесвіт постійно розширюється, Київський Планетарій постійно розвивається для Вас", тому в планах – вдосконалювати себе для того, щоб відкривати безмежний та таємничий Всесвіт для відвідувачів.

Дивіться також наш репортаж Викликати зливу або вдарити гирею скло: чим дивує Музей науки у Києві

А ще, як інклюзивний музей у Києві проводить екскурсії у повній темряві