УрбанРубрика

У Луцьку встановлюють підземні контейнери для сміття: чи ефективне це рішення?

“Рубрика” розбиралася в доцільності рішення разом з експертами.

У чому проблема?

За даними екологів, щороку в середньому кожен житель нашої країни виробляє близько 300 кг побутових відходів. У великих містах переважна частина цього сміття потрапляє у звичайні сміттєві контейнери, які встановлені просто біля житлових будинків. З відкритих контейнерів сміття розноситься вітром або тваринами; крім того, вони часто протікають, поширюючи неприємні запахи та сприяючи розмноженню шкідників.

Яке рішення?

У Луцьку вже другий рік ведеться встановлення напівпідземних смітників замість звичних відкритих контейнерів. Оновлення відбувається в рамках міської програми заміни старих контейнерів для збору твердих побутових відходів.

Як це працює?

Напівпідземні контейнери для сміття у Луцьку. Фото: Луцька міська рада

Як розповів Ігор Поліщук, міський голова Луцька, з початку старту програми у 2023 році в Луцьку встановили 60 підземних контейнерів на 29 локаціях. З них близько 30 — цього року. За його словами, всі контейнери зарекомендували себе дуже позитивно, їх конструкція витривала та надійна. Ігор Поліщук наводить у приклад контейнер на вулиці Ветеранів, 1-3, який експлуатується вже понад рік:

"Жодних поломок. Мішок, який знаходиться всередині, не деформувався і не порвався. Тобто конструкція витривала, вона себе виправдовує з точки зору надійності", — зазначив міський голова.

Що таке напівпідземний контейнер?

Напівпідземний контейнер для сміття в дії. Фото: Луцька міська рада

Напівпідземний контейнер, всередині якого є спеціальний мішок для збору сміття, вміщує п'ять метрів кубічних (5000 літрів) змішаних твердих побутових відходів.

У міській раді підрахували, що вартість одного напівпідземного контейнера співмірна з ціною 4-5 контейнерів, навісу для них та контейнерного майданчика. З фінансового погляду їх встановлення дуже вигідне, так само як і з естетичного та з санітарного.

Серед інших переваг цих місткостей — можливість належно організувати поводження з побутовими відходами, забезпечити санітарно-гігієнічний стан та екологічну безпеку території. Для обслуговування таких контейнерів місто має й два спеціальних сміттєвози.

Ігор Поліщук інспектує напівпідземні контейнери для сміття у Луцьку. Фото: Луцька міська рада

"І звичайно, це сучасний європейський підхід. У багатьох містах Європи використовуються саме такі напівпідземні контейнери", — наголосив міський голова. Він зазначив, що програму продовжать впроваджувати.

"Маємо наразі багато заявок від ОСББ і будинків, де об'єднання не створено, та намагатимемося в міру можливостей продовжувати їх встановлення", — додав Ігор Поліщук.

А це точно працює?

Альтернативна думка

Вивантаження напівпідземного контейнера. Фото: Луцька міська рада

"За раз з такого смітника можна забрати більше відходів, адже обʼєм значно більший. Вважаю, що вони є досить привабливими й оправданими, якщо робити їх у відповідних місцях, точково — до прикладу, в центрі чи в місцях де є «сміттєзвалища» біля відкритих смітників, щоб зберегти обличчя міста перед туристами", — коментує голова громадської організації "Нуль відходів Луцьк" Катерина Рабан.

Проте організація також підіймає ряд питань щодо доцільності встановлення таких контейнерів по всьому місту. Серед причин —

  1. Сортування. Як розповіла Катерина Рабан, зараз Луцьк підписує контракт з міжнародними партнерами щодо руху до зменшення відходів, відповідно буде прописана програма з сортування. Чи можуть вписатися у цю програму напівпідземні смітники, у які нині люди "кидають все підряд" — викликає в організації сумніви. Також на думку Катерини Рабан, смітники, зміст яких не видно, можуть ускладнити якісне сортування. "Часто люди сортують потому, що бачать. Тобто якщо бачать ПЕТ — кидають туди ж ПЕТ і т.д. І скільки б табличок не встановлювалось поруч, сортування не працює на всі 100%, якщо людина не бачить, що кидають туди інші. І тут треба подумати про посилення інформаційної роботи з населенням", — пояснює екоактивістка.
  2. Ціна. Адже такі смітники значно дорожчі, потребують більше сил і коштів на обслуговування: "Мішки, в які збираються сміття мають змінюватись кожні 2 роки. А їх також треба купувати за міський бюджет. Чи є це доречним, виходячи з першого пункту?" — коментує Катерина Рабан.
  3. Софіко Шешаберідзе, членкиня правління ГО "Нуль відходів Луцьк", висловлює власну думку — на теперішньому етапі управління відходів в місті, вона вважає напівпідземні контейнери для сміття не розв'язуванням проблеми, а її маскуванням. "Проблема недосконалості системи, включно з неприємним запахом лишається, просто око не бачить джерело цього запаху", — каже Софіко Шешаберідзе.
  4. А членкиня правління організації Софія Теслюк звертає увагу на випадки нераціонального планування місць під такі смітники. "Наприклад, на вулиці Гулака-Артемовського під такі смітники виділили землю під самими вікнами будинку, хоча за будинком є величезне місце під смітники. Все розрили, люди вийшли протестувати, приїхала поліція і все згорнулося. В результаті марні витрати на заробітну плату, пальне і непродуктивний день через чиєсь дивне планування місця розташування смітника", — коментує Софія Теслюк.

Що кажуть комунальники?

Володимир Марценюк. Фото: Луцька міська рада

Сьогодні на етапі розробки проєктно-кошторисної документації у Луцьку перебувають ще 5 локацій.

В коментарі для "Рубрики" директор підприємства ЛКСАП "Луцькспецкомунтранс" Володимир Марценюк розповів: один такий контейнер дає підприємству понад 100 тисяч гривень економії.

"Це дуже суттєва економія. Якщо ми виконаємо цю програму повністю і поміняємо контейнери на всіх локаціях, економія для підприємства і для міста буде орієнтовно 35-37 мільйонів рік. Це економічно, доцільно й ефективно в плані логістики, оперативності, зменшення витрат на заробітну плату, амортизацію автомобілів, плюс додатковий контроль по GPS", — відзначив Володимир Марценюк.

Крім того, за словами Володимира Марценюка, система напівпідземного контейнера дає можливість його синхронізації й під роздільний збір. Для цього не потрібно нічого суттєво міняти, просто встановлюється інша кришка з трьома віконцями, і відповідно всередину встановлюють три мішки. Основа ж залишається тією самою. Тобто та сама локація може використовуватись і для змішаного збору.

"Швидше за все, наступного року ми будемо це пробувати. Наприклад, там де більше пластику збирається, будемо робити синхронізацію", — говорить Володимир Марценюк.

Поки що поруч із напівпідземними контейнерами комунальники встановлюють контейнери для збору пластикових пляшок. В планах розмістити й баки для скла.

Контейнери для ПЕТ-пляшок біля напівпідземного контейнера для сміття. Фото: Луцька міська рада

Як зараз працює процес заявок на встановлення таких смітників у місті?

Наразі якщо ОСББ в Луцьку хоче встановити таку систему, вони повинні зібрати збори мешканців, — радить директор "Луцькспецкомунтранс". Згідно з протоколом зборів міська рада почне реагувати. Що це означає?

  • Треба написати звернення до міського голови. 
  • Міський голова дає добро на фінансування обраної локації.

"Але з нашої сторони буде умова — умова зі співфінансування. На плечі й на бюджет ОСББ будуть лягати витрати з виготовлення проєкту кошторисної документації. Це орієнтовно 15-20 тисяч гривень", — зазначив Володимир Марценюк.

Свіжі дописи

  • Кейси

“Друзі у дворі”: навіщо миколаївський проєкт зближує дітей-сусідів?

Останніми роками українським дітям дедалі важче включатися в соціалізацію — пандемія та війна забрали в… Читати більше

Wednesday October 30th, 2024
  • Кейси

Магазин вишиванок, мережа кав’ярень та центр дитячого розвитку: як працює державна система грантів “єРобота”?

Ще у липні 2022 року в розпал бойових дій уряд започаткував грантовий проєкт “єРобота”. Будь-хто… Читати більше

Wednesday October 30th, 2024
  • Кейси

Найбільша програма грошової допомоги для постраждалих від війни: три історії тих, хто вже отримав виплати

В Україні діє найбільша у світі програма Агентства ООН у справах біженців (УВКБ ООН) з… Читати більше

Wednesday October 30th, 2024
  • Кейси

Віктор Рудий: “Ми не маємо права дати росіянам відчуття, що вони нас зламали”

Віктор Рудий з Тернополя, нині йому 27. За плечима у хлопця контрактна служба в ООС… Читати більше

Tuesday October 29th, 2024
  • Небайдужа

Жінка на будівництві, як на кораблі… потрібна всюди: історія волонтерок, які самотужки будують житло для людей на Чернігівщині

Законодавство України до 2017 року обмежувало право жінок обіймати посади, які начебто були небезпечними й… Читати більше

Tuesday October 29th, 2024
  • Небайдужа

Історія Марини Литовченко — параспортсменки, яка виграє медалі, збирає кошти на відбудову та бореться зі стереотипами

Марина Литовченко — призерка Паралімпіади у Ріо-де-Жанейро, чемпіонка в Токіо та віцечемпіонка в Парижі, випускниця… Читати більше

Tuesday October 29th, 2024

Цей сайт використовує Cookies.