Важкий рік Медведчука. Як лідер ОПЗЖ прийшов до Венедіктової і що з ним буде далі
11 травня Генпрокуратура оголосила про підозру в зраді одному з лідерів ОПЗЖ Віктору Медведчуку і його вірному «гаманцю», нардепу Тарасу Козаку. Можливо, це рішення викликало трохи менший резонанс, ніж закриття «священної трійки» телеканалів, але на ділі — це сенсація. Тепер вже остаточно ясно, що Медведчука не лякають і не намагаються лише віджати його бізнес — влада взялася за нього серйозно і збирається довести справу або до посадки, або змусити його емігрувати в Росію. Наступного дня політик все ж приїхав в Генпрокуратуру, де йому вручили підозру.
Як Офіс президента добиває кума Путіна, чому це може допомогти Володимиру Зеленському знову виграти вибори та до якого переділу на політичному фронті призведе крах ОПЗЖ — читайте в матеріалі «Рубрики».
Важкі дні Медведчука
9-го травня журналіст «Рубрики» зустрів Медведчука і його вірного соратника Вадима Рабіновича на імпровізованому автопробігу ОПЗЖ в честь Дня Перемоги в центрі Києва. Обидва політики здавалися веселими та роздавали коментарі журналістам, що підходили до них. Два дні потому з'ясувалося, що в СБУ вже тоді могли зіпсувати це свято життя врученням підозри, але вирішили не влаштовувати шоу і почекати до кінця вихідних.
Можливо, таке рішення і було правильним, однак вистава все одно сталася: 11 мая співробітники спецслужби прийшли з обшуками в офіс ОПЗЖ і на вулицю Монтажників в Києві, де живе Медведчук, щоб вручити йому підозру. На місце прибув цілий десант адвокатів і «людей в чорному», які заявили, що вони сусіди нардепа, які будуть охороняти його власність. Самого Медведчука вдома не було: як з'ясувалося на наступного дня, він і його дружина Оксана Марченко того дня нібито відпочивали за Києвом.
Незабаром після початку обшуків генпрокурор Ірина Венедиктова повідомила про те, що вона підписала підозру в зраді Медведчуку і Козаку. Як з'ясувалося невдовзі на спільному брифінгу генпрокурора і голови СБУ Івана Баканова, претензії до нардепів є відразу за трьома пунктами:
- Кримське газове родовище «Глибоке», яке за даними слідства перебуває під контролем Медведчука;
- Нібито передача Медведчуком в Росію даних про місцеперебування секретного військового підрозділу;
- Підготовка проєкту під назвою «Луч». За даними СБУ, через цю організацію РФ може збирати особисті дані українців, щоб вербувати їх і впливати на внутрішню політику країни.
Наступного дня Медведчук приїхав на Різницьку до будівлі Генпрокуратури, де йому повинні були вручити підозру.
«Я не можу коментувати звинувачення щодо яких-небудь родовищ, я підозру не читав, мені її не вручили. Розцінюю все це як політичні репресії», — заявив політик журналістам, що обступили його.
Дві з половиною години потому Медведчук вийшов з будівлі та повідомив, що ознайомився з підозрою в державній зраді, але сам документ йому не вручали.
«Дали не підозру, а екземпляр підозри. Всього 5 томів справи. Їхати з України не збираюся», — браво заявив один з лідерів ОПЗЖ і відбув геть.
Втім, очевидно, що якщо справи йтимуть в тому ж дусі, то задуматися про еміграцію Медведчуку все ж доведеться. А це буде дуже на руку не тільки Офісу президента, але і його безпосереднім конкурентам по електоральному полю.
«Маховик запущено і ці справи потрібно було розслідувати. Це об'єктивна сторона процесу. З іншого боку зрозуміло, що у нас кожному з політиків можна щось пред'явити. Але Медведчук виглядає найзручнішим хлопчиком для биття. Серед політиків він був не першим, по кому нова влада почала завдавати ударів. Був же і Порошенко, але в цьому плані він менш зручний, тому що він не настільки токсичний для великої кількості населення. І у нього є досить активна пасіонарна група підтримки, чого немає у Медведчука. До того ж інкриміновані йому справи — це те, що схвалить суспільство. Корупцію ще потрібно довести, а держзрада — це те, у що повірять багато людей. Тому влада сконцентрується саме на ньому», — пояснив «Рубриці» політичний експерт Мар'ян Ощановський.
«Чому він залишився? Очевидно, що Путіну він потрібен в Україні, а не в Росії. Крім нього тут немає довірених людей, щоб перекинути це на інших людей. Йому тут потрібна своя людина. До того ж самому Медведчуку потрібно продовжувати політичну діяльність. Раніше у нього було три великих канали, а зараз їх немає, тому йому ця справа теж якоюсь мірою вигідна», — додає експерт.
«Чому Медведчука вирішили атакувати саме зараз? Є відразу кілька варіантів. По-перше, це логічне продовження дій, які були розпочаті Офісом президента ще в лютому. По-друге, переговори з Росією стоять на місці: ні зрушень, ні обмінів, нічого. Якщо його заарештують, то це стане серйозним козирем — витягнути Медведчука буде для Путіна справою принципу. По-третє, відносини з США. Ніхто не знає, про що домовився Зеленський з Блінкеном. Хто може гарантувати, що в США не вимагали його "голову"? Ніхто», — пояснив в коментарі «Рубриці» політичний експерт Андрій Вершинін.
Зеленський вже почав готуватися до виборів, а Ахметов братиме реванш
Крах «Опозиційного блоку» став однією з найболючіших невдач Ріната Ахметова на політичному фронті за останні роки. Попри конфлікти в верхівці «Опоплатформи», яку продовжують роздирати на дві частини між групою Медведчука-Рабіновича і Льовочкіна-Бойка, вона виявилася досить життєздатною в плані нарощування рейтингів.
Фронтмен Юрій Бойко застовпив за собою 3-4 місце в рейтингу найбільш популярних політиків України, а сама «Опоплатформа» вельми непогано виступила на останніх місцевих виборах.
Було зрозуміло, що на наступних парламентських виборах ОПЗЖ створить серйозні труднощі партії влади та може відкусити величезний шматок на південному сході України. Водночас в Офісу президента і Зеленського встановилися досить плідні взаємини з Ахметовим, який сильно втратив у впливі всередині парламенту — так на нього все ще орієнтована ціла депутатська група і люди Іллі Павлюка всередині фракції «Слуги народу», але це все одно не зовсім те, що міг би отримати один з наймогутніших людей України.
Схоже, що інтереси влади та олігарха могли зійтися саме в цій точці. На початку травня близький друг Ахметова Борис Колесников оголосив про створення нової партії «Україна — наш дім». Це явна заявка на реванш на умовно «біло-блакитному» полі.
Чим це може бути вигідно Офісу президента? Ахметов не вважається близьким до Росії, він заробляє мільярди на українській енергетиці, зокрема на компенсації від держави за «зелені» тарифи. До того ж олігарх втратив більше всіх від окупації Донбасу, тому явно не стане другим Медведчуком.
Водночас в Україні обов'язково буде існувати «ліва» партія з ухилом на проросійськість — питання тільки в тому, наскільки радикальною вона буде і хто стане реальним бенефіціаром цього проєкту. Якщо Офісу президента вдасться ввести в парламент контрольовану «проросійську» силу, з якою в наступному скликанні можна буде вести діалог — це стане серйозним успіхом. Особливо якщо врахувати, що кількість депутатів президентської сили в наступному скликанні викликає великі побоювання.
Що буде з Медведчуком далі?
Кейс з Медведчуком це історія відразу на кілька результатів. Можливо, влада дійсно налаштована відправити лідера ОПЗЖ за ґрати або все ж змусити його емігрувати в Росію. В такому випадку продовження обов'язково буде, проте в такому разі у політика є відмінний приклад в особі Петра Порошенка, який зміг затягнути кримінальні справи проти себе до такої міри, що, здається, владі самій набридло з ним воювати.
До того ж це непоганий спосіб для піару, тому Медведчук явно буде перебувати в Україні до останнього. Однак в'язниця навряд чи зробить з нього народного героя.
«На якийсь короткий проміжок часу він стане героєм ЗМІ та мало не головним опозиціонером. Але в більш віддаленій перспективі я не думаю, що він отримає з цього політичні дивіденди. Аналогію можна провести з Тимошенко, яку посадили і її політичний актив почав дуже швидко згасати. Вона вийшла вже багатьма забутою і з набагато меншим рейтингом. Медведчук буде набирати на цій справі політичні дивіденди, але якщо його посадять, то, думаю, історія повториться — в якийсь момент він не отримає бонусів на виході», — вважає політолог Ощановський.
