fbpx
Сьогодні 25/09/2020 16:31
Розбір 12:23 03 Чер 2020

Що робити, якщо поліцейський порушує закон? Перевертні в погонах

У яких випадках ми маємо право на адвоката і куди скаржитися, якщо поліцейський порушує ваші права?

На всю країну прогримів випадок, що стався трохи більше тижня тому в Кагарлику: в ніч з 23 на 24 травня оперуповноважений катував жінку, після чого кілька разів згвалтував. У цю ж ніч в разом з начальником відділення він побив чоловіка, який також перебував у відділенні. Про це стало відомо з повідомлення на сайті ДБР. За фактом скоєного порушено кримінальну справу за трьома статтями: згвалтування (ч. 1 ст. 152 КК), катування (ст. 127 КК) і перевищення службових повноважень, що супроводжувалося насильством (ч. 2 ст. 365 КК); підозрюваних вже звільнено з посад, а Кагарлицький відділ поліції — розформовано для переатестації.

Кагарлыкский отдел полиции

Кагарлицький відділ поліції

Незадовго до цього інциденту, в березні, також відбувся не менш жахливий випадок насильства з боку поліцейських. Поліцейські одного з відділень ГУНП Миколаєва під час обшуку незаконно вилучили обладнання для майнінгу, а громадянина, який за версією слідства був причетний до майнінгу криптовалюти, доставили в місцеве відділення поліції й побили — йому знадобилася допомога лікарів. Через 2 місяці начальнику Миколаївського відділення, оперуповноваженому, начальнику сектора кримінальної поліції і курсанту було оголошено підозру у вчиненні кримінального правопорушення за тією ж ч. 2 ст. ст.365 КК — перевищення службових повноважень, яке супроводжувалося насильством.

Не забутий і випадок у Врадіївці (Миколаївська область), що стався у 2013 році, коли капітан міліції в співучасті з лейтенантом і місцевим таксистом буквально "зловили" жінку на вулиці і, затягнувши в її машину, гвалтували, після чого побили. Влітку 2016 Кривому Озері поліцейським був убитий чоловік. Експертиза показала, що співробітники поліції били затриманого, стріляли в нього з сигнального пістолета та наступали на горло.

Це не всі випадки — насильство з боку поліцейських відбувається постійно — 3 липня 2019 року поліцейський в місцевому управлінні Вінницької області бив затриманого, застосовував психологічне насильство і всіляко знущався над ним; у 2015 році в місті Рожище поліцейські незаконно затримали чоловіка під приводом того, що той знаходиться у розшуку, відвезли в поліцейський відділок, де побили його — за результатами експертизи, синці покривали майже все тіло потерпілого. Про такі випадки мало просто знати. Про них треба говорити, і найголовніше — бути проінформованими, як боротися з поліцейським свавіллям. 

Куди звертатися, якщо поліцейський порушує закон?

Скаргу на незаконні дії службової особи потрібно подати до вищестоящого органу або до Державного бюро розслідувань.

Скарга подається керівнику поліції або підрозділу внутрішньої безпеки відповідного територіального органу в порядку Закону "Про звернення громадян". Також скарга може бути укладена усно за номером "102" або call-центру "0-800-50-02-02".

ДБР

Заяву про скоєння поліцейським злочину необхідно подавати до Державного бюро розслідувань. Злочином в цьому разі будуть вважатись будь-які дії, які поліцейський не мав права виконувати взагалі або не мав права виконувати їх без дозволу чи додержання особливого порядку. Це можуть бути такі дії, при здійсненні яких було заподіяно шкоду охоронюваним законом правам та інтересам особи (право на життя та здоров'я, право на власність, право на гідність), тобто:

  • застосування фізичної сили, вогнепальної зброї без попередження заздалегідь (або погроза такого застосування);
  • незаконне проникнення поліцейського у житло;
  • застосування фізичного або психічного насильства;
  • протиправне  застосування спеціальних   засобів (наручники,  гумові  кийки,  отруйні  гази, водомети тощо);
  • тривале позбавлення людини  їжі,  води,  тепла, залишення її у шкідливих для здоров'я умовах,  використання вогню, електроструму,  кислоти,  лугу,  радіоактивних речовин,  отрути;
  • приниження   честі,   гідності,   заподіяння  душевних переживань, глумління;
  • заподіяння смерті, доведення до самогубства, порушення недоторканності житла, завідомо   незаконні затримання,  привід  або арешт,  притягнення завідомо невинного до кримінальної відповідальності,  примушування давати показання та інші дії, що охоплюються диспозиціями статей Кримінального кодексу України.

Тож в разі скоєння поліцейським злочину, необхідно звернутись із заявою до територіального управління ДБР. Заява направляється відповідно до Закону "Про звернення громадян", пожати її можна також у електронному вигляді

Альтернативним способом захисту своїх прав є звернення до Уповноваженого з прав людини — до омбудсмена. Скаргу можна подати в разі порушення прав працівниками правоохоронних органів або в разі порушення права на справедливий судовий захист, в рамках якого регулюється доступ до правосуддя, розумний строк судового розгляду, своєчасне та повне виконання рішення, дотримання принципу презумпції невинуватості та забезпечення ефективності досудового розслідування. Звернення до омбудсмена також подаються відповідно до Закону "Про звернення громадян", та аналогічно йому можуть подати звернення усно по телефону, у письмовій формі на особистому прийомі або поштою і в електронній формі (надсилається у відсканованому вигляді на електронну адресу Омбудсмена або заповнюється на його офіційному сайті).

Всі ці дії направлені на те, щоб захистити права особи та ініціюють судовий процес. Проте, що робити в тому разі, коли українська система правосуддя не в змозі захистити права особи? 

Чи можна звернутись за захистом прав до міжнародних установ?

В Україні ратифіковано міжнародні конвенції з захисту прав людини. Це означає, що кожна особа, яка зазнала порушення свої прав на території України може звернутись до ряду міжнародних установ за захистом своїх прав.

Европейский суд по правам человека

☑️.  Європейський суд з прав людини. Щоб звернутись до ЄСПЛ, необхідно вичерпати усі національні засоби захисту. В Україні це суди — загальної юрисдикції та арбітражні, і для того, щоб вашу скаргу розглянув Європейський суд, необхідно пройти всі інстанції до касаційної. Якщо навіть після цього особа вважає, що її права не захищені, вона може звернутись до ЄСПЛ. Це — усталена практика, проте були й виключення. До таких випадків, зокрема, віднесено неможливість особи вичерпати всі засоби захисту, наприклад, через депортацію з держави, де було порушено її права. 

Щоб звернутись до Європейського суду, потрібно надіслати листа на адресу Секретаря Суду:

The Registrar

European Court of Human RightsCouncil of Europe

F-67075 STRASBOURG CEDEX

Лист повинен містити:

  • стислийзмістскарги;
  • вказівку на право (права) та/або свободи, які, на думку цієї особи або організації,
  • було порушено;
  • перелік засобів, до яких вдавалися відповідно до національного права держави-
  • учасниці; та
  • перелік офіційних рішень стосовно цієї справи, включаючи дату кожного рішення, назву суду або іншого органу, який прийняв це рішення, а також стислий зміст самого рішення та додані копії оригіналів цих рішень.

Секретар може запросити у своїй відповіді додаткові відомості, документи або пояснення щодо змісту скарги. Якщо одразу очевидна істотна завада для прийняття скарги, Секретаріат повідомляє також і про це. Якщо вказаних у листі відомостей досить, щоб Секретар вирішив, що її можна зареєструвати як офіційне звернення до Суду, Секретаріат надає скаржникові необхідний бланк, на якому подають офіційні звернення.

Комитет ООН по правам человека

☑️. Комітет ООН з прав людини. Особи, чиї права було порушено, можуть звернутись до Комітету ООН із заявою або в разі, коли скарга колективна — із петицією. Звертатися в Комітет можна після закінчення будь-якого терміну після розгляду справи національними органами.

Порушення, зазначене в повідомленні не повинно розглядатися відповідно до якої-небудь іншої процедури міжнародного розгляду чи врегулювання, наприклад, у Європейському суді з прав людини чи в Комітеті з питань катувань. Особи, що стверджують, що їхні права порушені, можуть вимагати захисту — у деяких випадках звертається до відповідної держави з таким проханням. Наприклад, у ряді випадків Комітет призвав не висилати особу, що подала скаргу, просив про надання відстрочки виконання смертного вироку чи вказував на необхідність невідкладного медичного обстеження. 

У результаті прийнятих Комітетом рішень по скаргах, деякі держави внесли зміни у свої законодавства. У ряді випадків мали місце звільнення ув'язнених і компенсації жертвам порушення прав людини.

Чи були прецеденти звернення українців до міжнародних інстанцій?

Були. Навіть зважаючи на складність такої процедури, у 2012 році судом було винесено рішення у справі "Григор'єв проти України". Співробітники міліції змусили заявника зізнатися у скоєнні 40 злочинів. З тексту рішення:

"Заявника, який був у наручниках, підвісили на металевому ломі, розташованому між двома столами, та Є. разом з Д. завдавали йому численних ударів гумовим кийком по різних частинах тіла. Пізніше на обличчя заявника було надіто маску, та його до 19-ої години продовжували бити інші працівники міліції. Заявник підписав численні визнавальні показання".

ЄСПЛ констатував порушення прав пана Григор'єва, та вирішив, що заявник має право на перегляд справи українськими судами:

"Суд вважає, що констатація порушення сама по собі є достатньою справедливою сатисфакцією для нього. У той же час, з огляду на встановлення Судом несправедливості національного провадження, наслідком якого було засудження заявника, та з огляду на серйозні обставини його справи, включаючи той факт, що зізнавальні показання, отримані з порушенням абсолютної заборони катування, були допущені як докази, Суд вважає, що інтереси належного захисту прав людини вимагатимуть перегляду справи заявника (цю можливість передбачає українське законодавство), як тільки він звернеться з таким проханням", — зазначено у рішенні.

Ця справа — не одиничний випадок винесення рішення про правоохоронними органами  прав особи. Аналогічних рішень багато: рішення у справі "Нечипорук і Йонкало проти України" , рішення від 28 жовтня 2010 року у справі "Леонід Лазаренко проти України", рішення у справі "Нечипорук і Йонкало проти України", рішення у справі "Балицький проти України".

Проте, такий спосіб займе чимало часу — поновити справедливість вдасться через чималий проміжок часу, адже розгляд справ українськими судами — не тільки дорогий, а ще й дуже затяжний процес. Так, наприклад, рішення по справі Григор'єва було винесено лише через 10 років після жахливого інцеденту. 

Що робити, якщо судовий процес затягується?

На жаль, в Україні складно вплинути на прискорення судового процесу. Законодавчо це передбачено, але не всі процедури в реалії працюють так, як на папері. Тому з цим питанням ми звернулися до Михайла Козачука, адвоката, глави Громадської організації "Держава і право":

"Дійсно, людина в Україні не захищена від свавілля правоохоронців. І як продемонстрував випадок у США, ця проблема є глобальною. Сьогодні стати потерпілим дуже небезпечно, оскільки розслідування тривають роками і добитися справедливості стає дедалі важче. 

Як свідчить практика, причина цьому або небажання слідчого працювати або його велика завантаженість. Тут повинен втручатися прокурор. Але нерідко через брак досвіду або небажання, прокурор не може або не хоче суттєво вплинути на ситуацію. Вважаю, це проблема тих осіб, які очолюють правоохоронні органи. Відсутня дієва координація, вище керівництво не створює умови праці простим слідчим, відповідно і не питає результат. Усі потерпілі для вищого керівництва лише палички в статистиці. Це все свідчить про відсутність в Україні ефективних механізмів юридичного захисту (стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). Тому і вихід один, лише звертатися до ЄСПЛ після перших декількох місяців неефективного розслідування, незважаючи на непроходження усіх інстанцій. Суд нерідко робить висновок про те, що зважаючи на ситуацію, годі сподіватися на те, що проходження усіх інстанцій допомогло б потерпілому.

Якщо говорити в суспільному контексті громадяни, Громадські організації повинні питати з вищих чиновників за організацію правоохоронної діяльності, а не з конкретного слідчого", — пояснив адвокат.

Звичайно, в кожній справі є свої нюанси. Не маючи відповідного юридичного досвіду, складно в них розібратись, проте кожна особа в Україні може розраховувати на юридичну допомогу.

"Я нічого не говоритиму без свого адвоката" — коли ми маємо право на правничу допомогу?

суд

Правнича допомога може бути різноплановою. Вона включає консультації, роз'яснення, складання позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо.  Це право закріплене у статті 59 Конституції України, Законі про безоплатну правову допомогу та є непорушним. Право отримати вторинну правову допомогу (адвоката) мають:

  • Особи, до яких застосовано адміністративне затримання, арешт або тримання під вартою — на представництво та складення документів процесуального характеру;
  • Особи, які відповідно до положень кримінального процесуального законодавства вважаються затриманими — на захист та складення документів процесуального характеру;

Для цього необхідно звернутись до Центру надання безоплатної правничої допомоги. Це також можуть зробити близькі родичі або члени сім'ї затриманого — у відділення поліції за викликом від місцевого регіонального центру правової допомоги прибуде адвокат. Дізнатись контакти Центру можна на сайті legalaid.gov.ua

8359

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Додати коментар

Такий e-mail вже зареєстровано. Скористуйтеся формою входу або введіть інший.

Ви вказали некоректні логін або пароль

Sorry that something went wrong, repeat again!
Завантажити ще
Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: