Куди здавати кришечки з-під пляшок, щоб перетворити їх на донат для ЗСУ

У чому проблема?

Збори на ЗСУ вже стали буденністю для кожної стрічки новин. Їх стало так багато, що для залучення людей мало просто оголосити збір, треба й шукати різні способи заохотити.

Проте й інші соціальні проблеми не зникли. Зокрема забруднення довкілля пластиком залишається важливою проблемою, яка потребує рішення. Чи можна об'єднати допомогу довкіллю та допомогу ЗСУ? Чи дійсно кришечка від "Cola" може допомогти закрити збір? Не вірите? Ми поїхали в Одесу, щоб перевірити це.

Яке рішення?

Громадська організація "Місто майбутнього" створила проєкт "Пластик рятує життя", до якого також долучилися волонтери з різних благодійних фондів та інші небайдужі. Вони збирають й сортують пластик, а ще створюють екомаршрути містом. Одна з їхніх ініціатив — всеукраїнський збір кришечок, гроші з переробки яких спрямовуються на допомогу ЗСУ.

Владислав Михайленко, організатор цієї ініціативи, розповідає, що ідея збирати саме кришечки, а не просто увесь пластик, з'явилась на початку повномасштабного вторгнення.

"Кришечки чисті, їх багато, і вони достатньо дорого коштують, порівняно з іншими видами сировини. До того ж у нас в Одесі залишився завод, який їх приймає. Тож в принципі операційно все склалося і ми вирішили все ж збирати кришечки", — розповідає Владислав.

Як це працює?

Спочатку люди збирають кришечки вдома, а потім приносять їх на локації — пункти збору. Зібрані кришечки отримують поштою або завдяки волонтерам, які на власних автомобілях їздять Одесою та забирають кришечки з локацій. 

Так кришечки потрапляють на станції сортування, де перевіряють, чи всі вони правильно відсортовані та, чи дійсно підходять для переробки. 

Після чого ГО або замовляє машину, або власною направляє у компанію "Еко Грін", яка приймає кришечки. На цьому етапі волонтери отримують гроші, які спрямовують на ЗСУ.

На заводі кришечки подрібнюють, збирають у великі біг-беги по 10 тонн. Потім ці подрібнені кришечки як сировину віддають підприємствам, де з них виготовляють різні вироби з пластику: вішалки, коробки тощо. Інколи сировину закуповують з-за кордону різні компанії, оскільки внаслідок сортування зберігається висока якість сировини.

Також, коли є запит, подрібнені кришечки, які до цього були розсортовані за кольором, забирає "Precious Plastic Ukraine", з яких потім виготовляються меблі. Таким чином вдається збільшити їхню вартість, оскільки несортовані кришечки коштують 5 грн за кілограм, посортовані 11-12 грн (залежно від часу), а посортовані за кольорами — до 25 грн за кілограм.

Раніше організація вже збирала кришечки в межах двох зборів. Першого разу вдалося зібрати 11 тонн (5,5 млн кришечок) за 9 місяців, а на кошти з переробки придбати реанімобіль для ЗСУ. На той момент, за словами Владислава, в перший період кришечки здавали по 5 грн/кг, а потім по 14 грн/кг, тож вдалося зібрати приблизно 140 000 грн.

А в межах збору "Пластик рятує життя 2.0" зібрали 12 тонн кришечок за 7 місяців та придбали 3 БПЛА для полку "Цунамі" бригади "Лють". Тоді ціна за кришечки спочатку була 14 грн/кг, а потім знизилась до 12 грн/кг через якість сировини. Тож вдалося зібрали приблизно 156 000 грн.

Наразі мають гостру потребу у дронах та скидах, тому ціль ГО в межах цього збору "Пластик рятує життя 3.0" — зібрати 20 тонн пластику. Це 10 000 000 кришечок або 240 000 грн. Ціль — п'ять дронів для вищезгаданого полку "Цунамі".

Завітавши до пункту сортування кришечок в Одесі, ми подивилися на цей процес зсередини. Коробки розподілені на три групи: нерозсортовані та розсортовані кришечки, а також сміття. Волонтери працюють у рукавичках, оскільки трапляються й брудні надходження. Координатори та досвідчені учасники пояснюють, за яким принципом сортувати. Лунає українська музика, а волонтери розмовляють між собою, проводячи час з користю та допомагаючи країні.

Ірина, координаторка на одній зі станцій, розповідає, що цей проєкт стартував місяць тому. Кришечки приносять у пункти збору в різних містах України, це можуть бути кафе, бібліотеки, школи, офіси тощо (Карта пунктів збору за лінком).

Потім кришечки надсилають на сортувальні станції, де волонтери сортують їх за типом пластику. Другий тип — найдорожчий, тому з нього можна отримати максимальну користь для ЗСУ, проте здають й інший пластик. Іноді з'являються запити на сортування за кольором. Швидкість перебору залежить від якості кришечок та досвіду волонтера, що їх сортує. Коробку можна розсортувати й за 40 хвилин. За нашими спостереженнями, у двох новачків на це пішло 1,5 години. А загалом за цей день розсортували 8 мішків, це приблизно 120 кг.

"При відкритті станції ідея була в тому, щоб долучити молодь і дітей, оскільки серед своїх потреб вони визначили, що їм не вистачає волонтерства", — ділиться подробицями Ірина.

Сортування організовують щосуботи, а інколи й у будні, якщо є охочі.

"За перші три тижні до нас приїхало 1,6 тонни, а ще є й інші станції!" — наголошує координаторка. 

Найбільше ініціативі не вистачає часу та людей. "Потрібно і прийняти ці кришечки, і відсортувати, і розділити, а потім відвезти здати", — розповідає Ірина. 

А це точно працює?

Захід проєкту "Пластик рятує життя" Оля відвідує вже втретє. Дівчина розказує, що давно хотіла зайнятися якимось волонтерством, але нічого не могла знайти. Побачивши ініціативу, потягнула з собою спочатку хлопця, а потім і своїх однокурсників.

"Очищувати довкілля — це завжди добре", — наголошує дівчина.

Ідеєю переробки пластику Оля зацікавилася ще у школі, проте реалізувати її не вдалося — як тільки повісили мішечок для збору, школа перейшла на дистанційне навчання через COVID-19.

"Думала, класно було б зібрати зі школи кришечки й переплавити їх на годинник, а потім повісити його в класі. Таким чином можна було б подати приклад іншим людям", — згадує Оля.

Можливість допомагати зараз дівчина сприймає натхненно: "Коли під час війни можна зібрати кришечки, з їх переробки отримати гроші й спрямувати на ЗСУ, задонатити на дрон — це дуже приємно". 

Координаторка сортування Ірина стверджує — щоб встановити такі пункти збору у себе, достатньо лише рук та кришечок. Треба зв'язатися з організатором проєкту Владиславом Михайленком, створити у себе куточок для збору, і організатори додадуть його до мапи проєкту. Зібрані кришечки можна здати в пункти сортування самостійно або надіслати поштою. Наприклад, наші наступні героїні, Іванна та Аліна, створили власні куточки у себе в офісі та в навчальному закладі.

Іванна працює у групі IT-компаній. Ініціативу побачила в інтернеті, показала її своєму керівнику й разом вони вирішили долучитися. Дівчина зв'язалась з організатором проєкту та зробила макет плаката для збору, в якому зазначила, які кришечки можна приносити, які ні.

"Ми розмістили на поверсі офісу мінікуточок, де скидали кришечки. Долучилися тиждень тому, і за цей час вже зібрали невеличку коробочку. Також деякі колеги з інших міст відправляли кришечки поштою", — розповідає дівчина.

Аліна Рибакова — вчителька німецької мови в Одеському ліцеї №90. На сортування кришечок прийшла разом з 20 учнями з 6 по 11 клас.

"Ми намагаємося в школі, поки навчання, привчати дітей до громадських ініціатив, розказуємо про соціальні роботи й волонтерство, створюємо різні ярмарки для допомоги ЗСУ. Я вважаю, що таке патріотичне та соціальне виховання теж є дуже важливою частиною навчання в школі, тому ми сьогодні тут", — розповідає вчителька.

У своїй школі вони збирають консервні банки для окопних свічок, а також 3 тижні тому почали збирати й кришечки для ініціативи "Міста майбутнього". Їхній заклад освіти є на карті пунктів збору, коробка стоїть в холі й будь-яка людина може долучитися. Іноді вони влаштовують сортування в школі.

"Було й таке, що люди не зрозуміли або не прочитали, що саме ми збираємо і здавали все підряд. Одного разу нам принесли багато брудних кришечок, в одній з яких ми знайшли таргана, діти потім не хотіли далі перебирати. Але в цілому проблем саме з цією ініціативою не було", — ділиться деталями долучення до ініціативи Аліна Рибакова.

Ще більше корисних рішень!

Усі охочі з будь-якої точки України можуть доєднатися до збору. На сторінці ГО "Місто мрій" зазначають точні інструкції щодо прийому на сортування:

• Кришечки мають бути чисті, без стороннього запаху та бруду. 
• Підійдуть кришечки від води, соків, молочної продукції, дитячого харчування та інші з маркуванням 2 категорії – 2 HDPE. 
• Кришечки від олії не приймаються, оскільки олія не відмивається та псує обладнання та увесь пластик після переробки. 
• Не варто здавати й металеві кришечки та пластикові розпилювачі. 

Також можна надіслати кришечки Новою поштою, мінімальна вага — від 5 кг (відправки здійснювати слід 5-10 чи 20-25 числа кожного місяця). За даними відправки можна звернутися до Владислава Михайленка, організатора проєкту (@vladyslav_mykhailenko).

Авторка: Дар'я Болгова