Червонокнижні птахи в небезпеці: як в Україні рятують пеліканів

Фото: Андрій Горб

Вікторія Губарева

Флора і фауна на території України на диво багата. Проте, заповідних зон критично не вистачає, а ті, що є, не отримують належного фінансування навіть для охорони. Один з таких — Національний природний парк "Тузлівські лимани" в Одеській області, який є місцем гніздування та проживання для багатьох птахів, включаючи пеліканів. Це не помилка. В Україну і справді щорічно прилітають два види пеліканів — рожеві і кучеряві. Обидва внесені до Червоної Книги України. Вони прилітають з початком весни і годуються в тузлівських лиманах аж до листопада, але тепер через неконтрольоване використання ресурсів людиною, пеліканам загрожує небезпека зникнення.

Фото: Андрій Горб

Як у тузлівській Амазонії з'явився кордон

У тузлівських лиманах є дика територія, яку називають тузлівською Амазонією. Це шматок болотистої і степової місцевості між Чорним морем і лиманами, куди прилітають пелікани. Площа парку величезна — майже 28 тисяч гектарів, а тузлівська Амазонія знаходиться в 40 кілометрах від головного офісу, — добиратися, а тим більше, стежити за місцевістю співробітникам парку раніше було практично неможливо.

Фото: Андрій Горб

Уявіть собі величезну територію, яка не охороняється і де мешкає безліч рідкісних птахів — таке місце може стати справжнім Ельдорадо для браконьєрів. Відсутність фінансування з боку держави не залишала жодного шансу співробітникам парку захистити птахів.

Так було до кінця 2017 року, коли про парк почув недавно створений благодійний фонд "Розвиток безпечного життя" і запропонував співпрацю. Тоді ніхто й гадки не мав, що це змінить ситуацію в тузлівській Амазонії, а також і кардинально змінить життя самого фонду. Вирішили спільно працювати над проектом, присвяченим кучерявим пеліканам, що не гніздяться в парку і також занесені до червоного списку зникаючих видів Міжнародного союзу охорони природи. Саме завдяки цьому проекту, фонд змінив свою назву трохи пізніше на "Peli can live".

Розповідає Яна Боброва, співзасновниця і виконавча директорка благодійного фонду Peli can live: "Буквально наступного дня після телефонної розмови з Іваном Трифонович Русева, на той час виконуючим обов'язки директора НПП "тузлівські лимани", ми з моєю колегою Марією Козаченко вирушили з Києва в Парк , щоб розробити план, який привів би до створення сприятливих умов для існування і гніздування пеліканів, а також ми сподівалися їх побачити. Але пеліканів нам так і не довелося побачити в той день, оскільки йшов проливний дощ, а від офісу парку доїхати по розмитих польових дорогах до місць, де могли мешкати пелікани, було просто нереально. Тим не менш, ми разом з командою парку провели за круглим столом цілий день. І до кінця дня у нас був розроблений план дій, який ми надалі поступово втілювали в життя спільно. Починати треба було з вирішення основної проблеми — знизити фактор занепокоєння пеліканів: не допускати браконьєрство, створити території контрольованого туризму. Для цього необхідно було побудувати будиночок для охорони (він же туристичний центр), який би забезпечив можливість постійної присутності співробітників Парку в тузлівській Амазонії. І також, спираючись на досвід грецьких і болгарських парків, ми загорілися ідеєю побудувати платформи для гніздування пеліканів, щоб убезпечити їх від ссавців хижаків.

Робота за круглим столом в НПП «Тузлівські лимани», листопад, 2017 рік. Фото: Яна Боброва

Перша поїздка в НПП «Тузлівські лимани», листопад 2017 рік. Фото: Яна Боброва

Залишилося знайти фінансування. Ми подали заявку на міжнародний грант. Грант ми не отримали, але отримали цінні рекомендації. І вирішили не опускати руки, а разом з Парком продовжувати шукати фінансування". 

"Щорічно міністерство захисту навколишнього середовища і природних ресурсів України додатково до зарплатного фонду виділяє близько 100 тисяч гривень на діяльність парку (бензин, відрядження, господарські витрати і т.д.) — на розвиток коштів не виділяється", — каже Іван Трифонович Русєв, начальник науково-дослідного відділу Парку.

Фото: Андрій Горб

І тут сталося неймовірне: 27 грудня 2017 року парку виділило гроші профільне Міністерство — 200 тисяч гривень. Однак, умови фінансування були вкрай жорсткими: встигнути реалізувати кошти за 3 дні: до 1 січня 2018 року. Оскільки основним завданням у нашого проекту було забезпечення цілодобової присутності співробітників парку на території тузлівської Амазонії, було вирішено побудувати більш надійну конструкцію, але цих коштів явно не вистачало.

На щастя, Ірина Вихристюк (на той момент вже нова виконуюча обов'язки директора парку) знайшла підрядників, які погодилися побудувати маленький дерев'яний будиночок. Але його потрібно було утеплити, вставити вікна, зовнішні та міжкімнатні двері, обробити деревним антисептиком і покрити лаком, а без фінансування всього цього не мало сенсу перевозити його в парк. Тому вже побудований короб будинку чекав моменту, коли можна буде його забрати. Співробітники Парку розуміли, що спонсорування від держави більше не буде.

Іван Трифонович Русєв, начальник науково-дослідного відділу НПП «Тузлівські лимани». Фото: Андрій Горб

"Ми продовжували шукати фінансування, і ми його знайшли в квітні 2018 року, на досить нестандартних умовах: зробити природоохоронний проект, який дійсно принесе користь природі", — каже Яна Боброва. "У нас не було ні хвилини сумніву, що це дивовижна можливість завершити проект в тузлівській Амазонії".

Яна Боброва, співзасновниця і виконавча директорка фонду Peli Can Live. До 2017 року вона працювала в міжнародному банку. Престижну посаду залишила, організувавши з друзями благодійний фонд Peli can live. Фото: Андрій Горб

За ці кошти було добудовано будиночок, який служить одночасно і туристичним центром, і сторожкою для охорони (його називають в Парку "Кордон"). Він невеликий, всього 30 кв.м, які вміщують в себе 3 кімнати: кухню,спальню для співробітників на чергуванні, а третя кімната слугує візит-центром для туристів. Прямо на даху будиночка побудована вишка спостереження за птахами (що надає особливого шарму Кордону).

Фото: Андрій Горб

Також був побудований туалет, встановлені сонячні батареї (адже електрики в Тузлівській Амазонії немає зовсім), передана метеостанція, встановлено цілодобове відеоспостереження. Страхова компанія "Універсальна" відгукнулася на Янине прохання передати списані офісні меблі з Одеського офісу, а аудиторська компанія Baker Tilly Ukraine навіть відправила корпоративну команду волонтерів для допомоги в будівництві платформи для гніздування пеліканів і будівництва камуфльованого бунгало для спостереження за птахами.

Будівництво бунгало спостереження за птахами разом з командою Baker Tilly Ukraine. Фото: Іван Русєв

Дерев'яна платформа трохи підноситься і над сушею, і над водою, що захищає пеліканів від хижаків-ссавців. Ідею її будівництва запозичили у грецького національного парку Керкіні. Згідно з інформацією, отриманою від парку, від 1 до 5 років йде у пеліканів на звикання до такої будівлі. Тож ми ще маємо досить часу і просто чекаємо з надією, що вони візьмуть цю платформу.

1 / 3

Будівництво платформи. Фото: Іван Русєв

Будівництво платформи. Фото: Іван Русєв

Будівництво платформи. Фото: Іван Русєв

Кілька сотень кілограм гільз було вивезено співробітниками парку з території Тузлівської Амазонії. Тепер вона вільна від браконьєрства і тут збираються десятки тисяч птахів для відпочинку, ночівлі, харчування.

Будиночок служить не тільки місцем перебування інспекторів, а й тимчасовим житлом для вчених всіляких біологічних професій: орнітологів, ентомологів, ботаніків, іхтіологів та інших. А Тузлівська Амазонія стала місцем натхнення для поціновувачів дикої природи.

У 2019 році Парком за сприяння Peli can live був організований дитячий літній табір для дітей з довколишніх сіл. Діти перебували в таборі безкоштовно, але щоб потрапити до нього, вони мали виконати цілий ряд завдань, складених Парком. 10 днів дітям свої знання передавали фахівці всіляких біологічних професій. І найголовніше — в ньому прищеплювалася любов до природи, науки і рідного краю.

Фото: Юлія Веселова

Спеціально для табору було побудовано 2 великі альтанки, щоб можна було сховатися від сонця (для проведення занять і прийняття їжі) і додаткова вишка для спостереження за птахами.

Фото: Ігор Бобров

Вороги природи. Хто вбиває цілу екосистему?

Тепер в парку з'явилася ще більш глобальна проблема: лимани, на яких мешкають пелікани, обміліли. Звичайно ж, на це впливають кліматичні зміни, але ще більше — катастрофічний вплив дає антропогенний фактор. Адже єдина природна прірва між лиманами і морем варварськи була закрита приватною компанією. Більш того, підприємство браконьєрським способом виловлює кефаль, яка годується, припливаючи сюди ранньою весною і на зиму йде в глибини Чорного моря. Обміління 5 тисяч гектар призвело до кардинальної зміни екосистеми: сіль, яка залишається на дні лиманів, розвіюється вітром, потрапляє в грунт, роблячи його непридатним для життя багатьох рослин. Скоротилися площі мілководь, де годувалися і мешкали птахи.

"Лимани наповнюються морською водою, там відбувається постійний водообмін. Через те, що багато річок пересохли, морська вода по суті є єдиним джерелом води в лиманах. Зараз природна прірва завширшки 100 метрів і глибиною — 3, закрита компанією "ОК Граніт". Заради величезних прибутків вони порушили тонку екосистему, залишивши лише маленький проток для води. Вилов компанія робить колосальний — до 600 тонн риби на рік, а це — десятки мільйонів гривень", — пояснює Іван Русєв.

"Це відбувалося на очах прикордонників, прокуратури, поліції та всіх структур, які повинні допомагати і захищати національне надбання, — продовжує ділитися вчений. — Фактично, всі вмили руки. Ми залишилися самі і вже кілька років ми не можемо розкрити цю прірву. Ми шукаємо спонсорів, нам дають гроші, ми починаємо працювати. Але потім приїжджають бандити і під прикриттям народних депутатів знову закривають цю прірву. Наразі, на жаль, ми не маємо водообміну".

Фото: Андрій Горб

Такі випадки — часті для України, і об'єкти, що становлять національне надбання, охороняються міжнародними конвенціями, просто вбиваються заради наживи. Керівництво парку не опускає руки і продовжує боротися з руйнівниками екосистеми, але, на жаль, коли на кону стоять мільйони, зробити щось практично неможливо.

Нові мешканці Парку

Влітку цього року 2 пелікани з'явилися у філії одного з великих мережевих ресторанів морської кухні, що знаходиться в Одеській області в селі Миколаївка. Як виявилося, птахів купили у браконьєрів, які підрізали їм крила, щоб ті не полетіли. Іван Русєв дізнався про цей кричущий факт і запропонував другу Парку — зоозахиснику Владиславу Балинскому як Екоінспектору на громадських засадах поїхати і з'ясувати всю ситуацію і попередити господарів ресторану, що пеліканів треба передати в НПП "Тузлівскі лимани" на реабілітацію, щоб дати пеліканам шанс повернутися в дику природу. Керівництво Парку зв'язалося з рестораном, пояснивши їм, що птахи занесені в червону книгу і утримувати їх у таких умовах не можна. Ресторан прийняв єдино вірне рішення передати птахів Парку і навіть допоміг перевезти пеліканів. За словами представників ресторану, вони не знали, що куплені птиці належать до виду, занесеного до Червоної книги України.

Фото: Андрій Горб

Коли пернатих привезли в парк, з'ясувалося, що птахи покалічені: "Ми думали, що привезені пелікани соціалізуються серед тих, що вже є в парку, але я не знав, що їхні махові крила настільки сильно підрізані, — розповів нам Іван Трифонович. — Чорні великі махові пера на крилах дають пеліканам можливість літати, але браконьєри їх вирвали. Коли птахів привезли в парк, я побачив, що вони фізично не можуть злетіти: махають крилами, але це нічого не дає. Рожеві пелікани відлітають рано від нас, на відміну від кучерявих, і зараз ці два рожевих пелікани просто не виживуть в холодних умовах лиманів. Тим більше, що рожеві пелікани, на відміну від кучерявих, полюють за рибою в зграях, а зграї будуть тільки вже навесні наступного року. Влітку у пеліканів змінюється пір'я і ми віримо, що у цих пеліканів вони виростуть, птахи зможуть полювати, а восени полетять у вирій, щоб знову і знову повернутися в НПП "Тузлівскі лимани".

Фото: Андрій Горб

Для нових жителів парку облаштували два вольєри (для нічного і денного перебування) на території офісу парку. Всередині кожного благодійний фонд "Peli Can Live" за підтримки компанії Tiandy Ukraine встановив камери спостереження. Трансляція цілодобово ведеться на YouTube, і будь-хто може спостерігати за птахами в режимі реального часу.

Мета даного проекту — з одного боку дати зрозуміти людям, як живуть пелікани, а з іншого — розповісти, що їхнє місце не в вольєрі, а в дикій природі. Чи комфортно їм без крил? Чи комфортно нам спостерігати, як птахи розбігаються і махають крилами (під час прогулянки у вуличному вольєрі), намагаються злетіти і не можуть? Також дуже важливо, що орнітологи можуть відстежувати їхній стан: активність, апетит і як вони взаємодіють між собою і з іншими птахами, а також приймати рішення, які без камер складно було б прийняти:

"Я часто спостерігаю за ними, особливо вночі, — відповідає головний орнітолог парку на питання про те, навіщо у вольєрі камери. — До пеліканів ми підселили ще двох птахів: хижого птаха — канюка звичайного, якого привезли туристи без махових і хвостових пір'їн, і лелеку. Я встановив, що хижий птах турбував пеліканів, і ми їх розселили. Тепер я знаю, коли вони сплять, коли харчуються. Ми отримуємо інформацію, якої раніше у нас не було".

Фото: Андрій Горб

Навесні у спільних планах Парку і благодійного фонду Peli can live — все-таки знайти можливість перевезти пеліканів у більш дику частину парку — "Тузлівську Амазонию". Щоб це здійснити, необхідно створити умови для гарантованого їх існування. Для цього потрібно купити морозильну камеру на Кордон, щоб зберігати корм для пеліканів, які знаходяться в нацпарку на реабілітації. Щоб морозильна камера безперебійно працювала, потрібно додати потужності акумуляторів існуючої сонячної електростанції. Важливо ще створити умови в тих вольєрах, де вони мешкають — потрібна більш об'ємна ванна, і також Парку постійно потрібні кошти для закупівлі риби. Якщо ви хочете підтримати цей проект, то ви можете перерахувати кошти на рахунок благодійного фонду за наступними реквізитами:

Не фондами єдиними

Популяції птахів скорочуються з космічною швидкістю. Згідно з дослідженнями Bird life International, через порушення з 2009 по 2017 рік тільки в ЄС загинуло (шляхом прямого вбивства — браконьєрства) 14 мільйонів птахів. "А враховуючи сумнівну надійність самооцінок держав-членів, це число, швидше за все, занижене. У деяких випадках райони взагалі не надавали звітів за кілька років!", — йдеться у превью до аналізу. У той же час згідно зі звітом 2020 WWF (Міжнародного Фонду Захисту Дикої Природи) за останні 50 років втрачено 68% загальної чисельності всіх популяцій хребетних з понад 4300 видів, за якими велися спостереження.

Саме тому сприяти збереженню популяцій повинен кожен з нас. Як це зробити, ми запитали у Івана Трифоновича, і ось, що він радить:

1. Не полюйте на диких птахів. Постарайтеся відмовити тата, дідуся, брата, знайомих мисливців — стріляти краще в тирі.
2. Наближається зима — птахів потрібно підгодовувати, але робити це потрібно правильно. Можна витратити трохи своїх ресурсів і купити пташиний корм, але завчасно поцікавтеся, яким кормом харчуються вони у вашому регіоні.
3. Беріть участь у волонтерських програмах з розчищення проток у плавнях, по будівництву островів і інших притулків для птахів, з патрулювання природоохоронних територій для захисту від браконьєрів. Це можна робити через національний природний парк "Тузлівські лимани" — волонтери звертаються до парку, їх запрошують. Це реальна допомога конкретних людей.
4. Усе, що Ви робите в своєму житті, робіть за принципом — спостерігай, не руйнуючи наш спільний крихкий світ і наш спільний дім.

↓Читайте також

Що робити, якщо знайшов чи збив дикого птаха: розповідають зооволонтерки, які рятують пернатих

До речі, в травні 2020 року ми писали, що на Тилігульському лимані в Миколаївській області вперше з'явилися рожеві фламінго.