“Вулик любові й добра”: як у київському Patron Pet Center допомагають врятованим тваринам з Херсонщини

У чому проблема?

Уночі 6 червня окупанти підірвали Каховську ГЕС, її руйнування призвело до масштабної повені. У водяній пастці опинилися тисячі людей і тварин.

Волонтери та працівники спеціальних служб масово почали порятунок постраждалих людей і тварин. Урятовані котики й песики їдуть до Миколаєва, Кропивницького, Полтави, Черкас, Харкова, Чернігова, Києва та інших міст. Але й там їм потрібні допомога та піклування.

Яке рішення?

Одним із перших у столиці врятованих від потопу тварин з Херсонщини почав приймати Patron Pet Center. Саме щоб допомогти чотирилапим, Центр адопції, що розміщений у 11 павільйоні ВДНГ (Національний комплекс "Експоцентр України", пр-т Академіка Глушкова, 1) відкрився аж за місяць до запланованої дати. Наразі тут орієнтовно 80 тварин, але буде більше. "Рубрика" дізнавалася, як почуваються тваринки й чим їм можна допомогти.

Як це працює?

"Що робити? Вона весь день не пісяє. Я дала препарат, але поки не подіяв". 

"А що у нас по вакцинах?" 

"Як бути з цим собачкою? Мамка її прийняла, але доросліші цуцики її валяють," — керівниця Patron Pet Center Ірина Подвойська спілкується з нами, паралельно відповідаючи на низку нагальних питань.

Просторий 11 павільйон ВДНГ розділений рядами зроблених швидко, але акуратних вольєрів. Двері в усі зачинені, а до кішок вони навіть герметичні, тож муркотуни не чують сусідів-собак, і більшість із них мирно спить на комфортних підстилках. Одних песиків і котиків видно через скло, а двері до інших зашторені, тому що тварини лякаються появи людей. Періодично то тут, то там чутно скавуління — собачки стресують, багато хто з них не звик до перебування у вольєрі. Тварини в найскладнішому стані лежать у клітках, через пережите вони агресивні й поки до них важко підступитися.

Не менше третини вільного простору в павільйоні займають коробки й мішки з різноманітними кормами, наповнювачами для туалетів, пелюшками та іншими засобами гігієни.

"Центр адопції «Patron Pet Center» був заснований двома людьми. Це підприємці Андрій Ставніцер та Ростислав Вовк. Наразі вони обидва займаються благодійністю і соціальними ініціативами. Ми планували відкритися в червні, але пізніше. Зранку 6 червня, коли всі дізналися про підрив Каховської ГЕС, ми зідзвонилися зі співзасновниками й вирішили: так, час відкриватися. Ми раді, що можемо бути корисними", — розповідає Ірина Подвойська. 

Наразі тут приймають тварин від військових і волонтерів з херсонського напрямку. Коли ситуація налагодиться, будуть приймати й з інших напрямків, де тривають бойові дії. Через нагальну потребу центр відкрився без операційної діяльності, і наразі всі, хто забезпечує його роботу, — волонтери. 

Ірина П'ятанчук — одна з таких волонтерок. Вона прийшла одразу ж, коли дізналася, що тут приймають врятованих тварин. Принесла гуманітарку, залишилася до вечора — і ось уже п'ятий день додому йде лише переночувати. Тут таких, як вона, більшість.

"Дуже багато херсонців звертаються зараз у пошуках своїх тваринок. Уже чотири тваринки тільки з нашого центру вже знайшли своїх старих власників. Просто бере за душу, що наші люди такі чуйні й відповідальні. Вони шукають своїх тваринок, тому що через повінь були вимушені розділитися. Ми їх не засуджуємо, розуміємо, що така склалася ситуація. Тому, по-перше, ми шукаємо старі родини. І вже в другу чергу шукаємо нові родини. Тільки після пошуку старих", — говорить про прилаштування підопічних керівниця Patron Pet Center Ірина Подвойська.

Усіх тварин уже фотографують і їх можна буде знайти на сторінці центру в Інстаграм.

Тварини в центрі проходять карантин. Їх оглядають, обробляють від паразитів, а також, якщо дозволяє стан здоров'я, вакцинують і стерилізують. У цьому допомагає співпраця з Асоціацією ветеринарних лікарів України, а також індивідуальна готовність багатьох ветеринарів та інших фахівців допомогти тваринам на безоплатній основі. 

Багато людей приходять в центр просто як волонтери, кажуть, що вони ветеринари, грумери, кінологи, і пропонують свою допомогу, говорить Ірина П'ятанчук. Вона не стримує емоцій:

"Вау, нарешті наше суспільство в Україні прокинулося і стало відповідальним. І ми прям така рішуча сила! Подивіться: п'ять днів тому в центрі були лише стіни, а зараз тут і корм, і медикаменти, і нашийники, і спальники, — все є. Тварини ситі, чисті, охайні. Українці — це класні люди, ми просто об'єднуємося і робимо".

Волонтерка дуже сподівається, що деяких тварин знайдуть їхні сім'ї. Адже по собаках і котах видно, що вони були домашніми, тварини дуже стресують і навіть депресують у вольєрах. 

Ірина П'ятанчук також розповіла нам історії кількох чотирилапих бідолах, яким пощастило потрапити в добрі та дбайливі руки фахівців.

"Ми назвали її Ізі, і навіть учора вже обіймалися з нею", — Ірина П'ятанчук підводить нас до вольєра, де спить короткошерста світло-руда з білими плямами собака. 

Вона приїхала в ніч з 8 на 9-е червня. І в першу добу навіть намагалася пошкрябати людей, такий сильний мала стрес. Вона й досі боїться людей, вивести на прогулянку дається тільки кільком із волонтерів. "Але вчора в нас був прогрес: ця дитинка підійшла до мене, сіла й прямо прихистилася, — тішиться Ірина. — Насправді в неї немає агресії, просто так проявляється знервованість". Ізі — молода собака, до 5 років, породи "дворянської найкращої", усміхається волонтерка.

Зовсім ще маленьке щеня приїхало з Херсона саменьке, без мами, каже Анастасія Козирєва, яка в центрі допомагає з доглядом за тваринами та сортуванням медикаментів. "Ми її спочатку прилаштовували до однієї мамочки з цуценятами, але в нас головна проблема в тому, що вона в нас найменшенька, усі цуценята більші", — пояснює Анастасія, тримаючи собача на одній руці. 

Ця нова мама її не прийняла, тож прилаштували до другої, яка своїх дитинчат загубила в Херсоні. Але до того вона вже взяла в прийми двох інших, більших цуценят. І вже ці цуценята кусають меншу собачку, заганяють її в куток. Так теж не піде, тому в центрі шукають інше рішення. 

Волонтерка розповідає, що щеня принесли як Вишиванку, але ветеринари помітили, що на це ім'я воно не відгукується. А от кличка Квіточка маляті підійшла.

Підходимо з Іриною П'ятанчук до вольєра з невеликою чорненькою з сірим кудлатою собачкою і її п'ятіркою малят.

"Це одна родина. Всі здоровенькі, вже вакциновані. Чекатимемо, як вони підростуть, бо ще смокчуть мамочку. Будемо їх прилаштовувати, коли виповниться два з половиною місяці", — каже волонтерка. Охочі забрати цуценят уже є. 

Ірина ділиться: хвилювалися, що мама відмовиться годувати дітей через стрес. Бо в перший день вона навіть гарчала на цуциків. "Але вона відіспалася, від'їлася, і наступного разу прийняла цуциків до себе, почала вигодовувати", — говорить Ірина. 

Собака-мама дуже лагідна, хоча потрапила до центру в досить занедбаному стані. Можливо, у господарів вона сиділа у дворі на ланцюзі. Тут їй дають можливість певний час побути на самоті, без цуциків. "Бо, думаю, і людські мами добре розуміють, що таке бути весь час з дітлахами, а тут їх ще й п'ятеро", — усміхається волонтерка.

"Я закохалася в нього з першого дня, коли він ще до себе не підпускав", — каже Ірина П'ятанчук, у якої самої вдома семеро тварин, про худесенького короткошерстого пса віком орієнтовно 8-10 років.

У нього бувають істерики, пес ще досить знервований. Але не кусається, тільки починає вити й сіпатися. Щоб його оглянути, довелося дати седативний засіб, тож зараз Дідусь, як його назвали волонтери, спокійно спить у вольєрі. Підпускає до себе поки що тільки кількох людей.

"Але насправді він дуже лагідний хлопчинка, дуже тендітний. Його пестиш, а він аж завмирає і притуляється", — говорить Ірина. 

Проблем зі здоров'ям у собаки вистачає: через вік уже бракує зубів, більмо на одному оці, залисини та інші проблеми зі шкірою.

Ірина каже, що можливо, він у когось жив на прив'язі. "Дідусеві стовідсотково ми не будемо шукати минулу родину, якщо вона й була, ми його не віддамо", — твердить волонтерка. І це саме через таку недоглянутість. 

Тварин у поважному віці, та ще й хворих завжди важче прилаштувати, але одна жінка вже другий день приходить до Дідуся. У неї вже є два собаки. Дідуся вилікують і, коли він уже не буде заразний, віддадуть у нову родину. 

А занадто худу Джессі знайшли саму в замкненому будинку. Вона також була в занедбаному стані: всі вуха в кліщах, в шкірках. До такого стану, як і Дідусь, вона дійшла не за день. 

Собака черепахової масті велика, але дуже обережна. "Джессі так делікатно в тебе з рук забирає їжу, щоб, не дай Боже, не прикусити тобі шкіру чи пальчик. І взагалі дуже орієнтована на людину", — каже Ірина. Собаку вже вакцинували, незабаром вона буде готова їхати до нової родини, коли та знайдеться.

Як це працюватиме невдовзі

Загалом бачення керівниці Patron Pet Center таке, що він має стати місцем, у якому комфортно знаходитися всім. Передусім собакам і котам, у них будуть свої окремі поверхи: перший — для собак, другий — для котів. 

"Я ветеринарний лікар, власниця притулку в минулому. Працювала саме з прилаштуванням, тому знаю, як якісно і швидко прилаштувати тварин в родину", — говорить Ірина Подвойська.

Центр прагне стати точкою контакту для європейців, які хочуть бути корисними для України. "Не всі європейські родини хочуть донатити на армію. Я це не виправдовую, але знаю, як можна інакше підтримати наш народ, зробити так, щоб нам було легше", — ділиться керівниця центру. 

Дуже багато людей залишаються в зоні бойових дій через те, що не можуть поїхати на евакуацію через тварин. У когось дуже багато собак чи просто великий пес, у когось дуже багато котів. І вони через це не покидають територію, залишаються на місці під обстрілами. У центрі бачать вихід із ситуації в адопції тварин.

Центр буде вміщувати близько пів тисячі підопічних: під двісті собак і близько трьохсот котів. Тут тепла підлога для комфорту тварин. Бокси матимуть герметичні двері, щоб тварина не чула своїх сусідів, а це важливо саме для процесу соціалізації та реабілітації, кажуть у центрі. До кожного боксу підведена вентиляція, щоб ні тварини, ні люди не відчували зайвих запахів. 

Кожен бокс щодня по декілька разів обробляється дезінфекційними розчинами, щоб це місце було безпечним для здоров'я тварини. Це пріоритет центру, каже Ірина Подвойська.

Які актуальні потреби?

У Patron Pet Center вже зупинили прийом кормів, бо мають його з надлишком. Цей надлишок роздадуть іншим волонтерам та притулкам, а також повезуть ближче до лінії фронту, де ця потреба не закрита.

"Наш народ прокинувся і розуміє, що відповідальність за тварин лежить на плечах людини. І саме ми, люди, маємо робити все від нас залежне, щоб життя ось цих бідолашок було максимально комфортним. Класно, що люди йдуть таким великим потоком", — каже Ірина П'ятанчук.

Але потреби в Центру є й немалі. 

Уся достовірна інформація з актуальними потребами розміщена на сторінці в інстаграмі, каже Ірина Подвойська. Вона наголошує, що центр ні з ким не веде спільних зборів коштів, тільки на свою "банку". 

Кошти потрібні на:

• завершення будівництва центру;
• обладнання — таке як промислові пральні, посудомийні машини тощо;
• меблі;
• дезінфекційні засоби.

Також потрібна допомога в догляді за тваринами. 

"Нам треба багато рук, які не бояться брудної й не дуже приємної роботи", — каже волонтерка Ірина П'ятанчук. Треба не боятися тварин — знервованих, часом агресивних, таких, які переживають стрес, які не звикли гуляти на повідку. Треба мати бажання і вміння працювати з тваринами. Найбільше робочі руки потрібні зранку, з 8:00 до 10:00, і ввечері з 18:00 до 20:00.

"Зараз нас підтримують волонтери, їм низький уклін, тому що це просто неоціненно. Ми всі просто ввечері сідаємо та ридаємо. І від кількості роботи, і від щастя за те, що ми такі згуртовані, одного підтримуємо. Це такий вулик любові й добра", — ділиться керівниця центру. 

Але надалі в центрі потрібні співробітники. Тут чекають на тих, хто відповідальний, хто любить тваринок і розуміє, як працювати в колективі.

Фото Миколи Тимченка