Кейси

Як стати авіаконструктором на паперових літаках: на Київщині запустили незвичну “фабрику”

Від Шулявської розв'язки до приватного аеродрому... на столі

Київський архітектор Іван Пономаренко, який також відомий своєю участю у громадських проектах, таких як альтернативний проект Шулявської розв'язки, ребрендинг Шоколадного Будиночку чи протидія загарбницькій забудові Києва і передмістя, неочікувано для всіх став… авіаконструктором. Тепер він — Генеральний Конструктор (а за сумісництвом дизайнер, дистриб'ютор і навіть пілот-випробувач) Фабрики Паперових Літачків. 

Ідея на карантині

Розпочати реалізацію нового українського стартапу Іванові Пономаренку допоміг цьогорічний карантин, який підкосив, як і інші галузі, його основну діяльність — архітектуру, але сама ідея незвичайної «Фабрики» визрівала не один рік.

Кілька років тому, стомившись від столичної метушні, Іван з родиною переїхав у передмістя Києва — Тарасівку. Але життя в селі, принаймні, під Києвом, як виявилось, трохи відрізняється від пасторальних малюнків зі шкільних підручників та агітаційних картинок. У селах немає ні безкрайніх луків, ні парків, ні пішохідних просторів, ні навіть тротуарів. З народженням третьої дитини стало зрозуміло, єдине в радіусі 10 кілометрів місце для прогулянок з коляскою — Державний Музей Авіації імені Антонова.

Саме там, серед десятків величних металевих птахів, архітектор почав потроху перероджуватись на авіатора. Звісно, це сталося не без підгрунтя — в юності Іван був спортсменом-парашутистом на столичній "Чайці", та і зараз потроху займається різними "висотними" хобі — від альпінізму до параплану. 

Велика ж авіація — його давня мрія. Він має чи не енциклопедичні знання про незвичайні літаки, знаменитих пілотів, подвиги і катастрофи, конструкторські прориви і невдачі. Тим більшим шоком для нього в якийсь момент стало, що його власні діти, які, як і всі сучасні діти, чудово розуміються на ютубі і майнкрафті, не вміють… скласти звичайнісінький паперовий літачок.  Ситуація потребувала негайного виправлення. Через півгодини діти вже весело гасали по вулиці з літачками, а гаджети на якийсь час залишилися в спокої. Опитування близького оточення підтвердило — паперові літачки вміють складати 10-15% дітей. Глибинний пошук у мережі показав, що серед тисяч "наборів для творчості" і конструкторів, лише один бренд з близького зарубіжжя пропонує паперові літачки, та і ті, за відгуками, не дуже літають. Тож, Іван Пономаренко поставив собі досить незвичну для нашого "діджитал-сторіччя" ціль — повернути паперові літачки, і загалом, саморобки, у кожен двір і родину. 

Педагоги стверджують: орігамі — складання з паперу різноманітних фігурок, допомагає дітям розвивати уяву, просторове мислення, увагу, концентрацію, терпіння і цілеспрямованість. До того ж, тренувати пальчики корисно для здоров'я. Коли дитина складає дрібні фігурки з паперу, у неї подразнюються численні нервові закінчення на пучках пальців. Це стимулює роботу мозку, і дитина краще розвивається.

Іван Понамаренко додає: його паперові літачки — це ще і винахідництво, конструкторська думка, просторова уява, аеродинаміка, спротив матеріалів, і зрештою — мрія про політ.

Так, у дні всесвітнього локдауну, на моніторі комп'ютера архітектора замість колон і балок великих кам'яних будинків почали з'являтись закрилки і інтерсептори маленьких паперових літачків. «Робота виявилась зовсім нелегкою, але на диво цікавою, — розповідає архітектор, — важко було придумати зрозумілі і прості схеми складання, добитись співпадіння всіх "листів обшивки" чи "переплетів ліхтаря кабіни". 

"Ми (а в мене є ціла команда критиків і помічників — жінка-художниця і діти) одразу відкинули ідею розмальовувати літачки в божих корівок, коників чи квіточки. Наші літаки водночас і реалістичні, і фантастичні. Форма літака диктує функцію, а значить, і дизайн, і зовнішній вигляд. Ось, наприклад, цей гострий і довгий літачок — явний винищувач, а скоріше, перехоплювач — ось, бачите позначки повітряних перемог? А цей — планер. Але мені стало сумно називати їх просто "планер" і "винищувач". Довелося придумати кожному назву і історію. А де одна історія, там десять, тож довелося розробити цілий світ — Світ Паперових Літачків. У цьому Світі у 1920-1930-х роках немає США, а є десятки незалежних держав і колоній, за контроль над судоходними шляхами Атлантики точиться жорстока боротьба між Атлантичною Республікою і піратською Ост-Індійською Компанією, над Святою Софією пропливає повітряний авіаносець-цеппелін Османської Джамахерії, а з бойової рубки субмарини вдивляється в горизонт сублейтенант Анхель Кастро — підводний ас №1 флотів групи "Ц" Острівної Імперії".

Від розваг до освіти

Так проста саморобка стала не тільки розважальним, а і освітнім проектом. З набору №1, що вже вийшов у друк, можна не лише скласти шість літачків, які будуть вправно літати, довго тримаючись у повітрі, але і дізнатися цікаві факти про авіацію та літакобудування, дати волю уяві, покрокувати у фантастичні світи. А що ще треба для розвитку дитини? Викликає повагу і професійний комплексний підхід Івана Пономаренка — відеоінструкції зі складання (а посилання на них є в наборі на додаток до паперових інструкцій) знімались серед справжніх літаків у Музеї Авіації, а на Facebook-сторінці «Фабрики» щотижня публікуються цікаві і пізнавальні "непаперові авіаісторії" — про великих крилатих братів зі Світу Великої Авіації.

До популяризації авіації приєдналася і жінка конструктора. Художниця-акварелістка Ольга Бикова робить для Музею авіації вишукані листівки.

Перший набір Фабрики Паперових Літачків, з якого можна скласти 6 літачків 2 різних типів, батьки і діти сприйняли з захватом. Після презентації проекту у Фейсбуці сім'я архітектора перетворилась на спонсора місцевого поштового відділення. Літачки Івана розлетілись в східний Лисичанськ і західний Ужгород, у Львів і Херсон, навіть у німецький Мюнхен і канадський Едмонтон. 

Пан Іван з гордістю демонструє захоплені відгуки: "Дякую Вам за Вашу ідею! Дитина відірвалась від смартфона на цілий день, попросила повести її в Музей Авіації. Ми купили книжку про Ліндберга (відомий американський льотчик), чекаємо набору №2!". 

Набір №2 наразі готується до друку, і, за численними проханнями, один з літачків буде нести на собі розпізнавальні знаки Української Держави — у фантастичному Світі Паперових Літачків вона стала одним з переможців в Першій Світовій. Також на осінь планується випуск настільної гри, наборів для складання кораблів і роботів, новорічні авіаційні саморобки і багато іншого.

Соціальна складова

Ціна набору суто символічна, "як пачка цигарок", жартує Іван. Але багато наборів "розлетілись" взагалі безкоштовно. Фабрика Паперових Літачків соціально-орієнтоване підприємство — Іван Пономаренко регулярно проводить майстер-класи в дитячих таборах і на виставках, кількадесят наборів подарували дитячому будинку в Умані.

У стартапу є певні складнощі. Друкарню, яка б забезпечила точний друк, вдалось знайти лише з третьої спроби. Є проблеми і з розвповсюдженням: великі іграшкові мережі масово скуповуються в Китаї у таких же великих дистриб'юторів, з якими конкурувати непросто.

Але творець Світу Паперових Літачків не засмучується, він особисто розносить літачки по клубах настільних ігор, магазинах авіаційної атрибутики, сувенірних крамницях і вважає кожен реалізований набір особистою перемогою — адже це означає, що ще одна дитина на якийсь час перетворилась з користувача комп'ютера на авіаконструктора і пілота, а в небі на якийсь час стало на кілька літаків, хай і паперових, більше. 

Свіжі дописи

  • Що відбувається

Трофей війни як доказ, що ти впорався: чому ми приносимо вибухонебезпечні предмети додому

Тисячі українців, як військових, так і цивільних, приносять додому гільзи, патрони, гранати, частини снарядів і… Читати більше

Monday November 4th, 2024
  • Корисне

Журналістика рішень працює: 10 найкращих статей “Рубрики” у жовтні

Рішення для розбудови комьюніті, комфортних міст, українського підприємництва та інклюзивності суспільства. Читати більше

Monday November 4th, 2024
  • Екорубрика

Каховське водосховище: як жителі сіл, що стоять на березі колишнього резервуара, живуть без води 

“Рубрика” відвідала берег Каховського водосховища та дізналась, як змінилось життя Кушугумської громади після російського теракту… Читати більше

Friday November 1st, 2024
  • Кейси

“Драматургія — це універсальний спосіб відновлення людини”: як працює Театр Ветеранів

Перетворити власний травматичний досвід спочатку на текст п’єси, а потім поставити її на сцені —… Читати більше

Thursday October 31st, 2024
  • УрбанРубрика

Підвищення безпеки на дорогах: як проєкт ЄС змінює інфраструктуру українського міста

Безпека як основний вектор для трансформацій міської інфраструктури Читати більше

Thursday October 31st, 2024
  • УрбанРубрика

Як у Львові працює ініціатива “Візьми будинок під опіку”

4 вересня росіяни вдарили по Львову дронами та ракетами. 189 будинків зазнали пошкоджень, 60 людей… Читати більше

Thursday October 31st, 2024

Цей сайт використовує Cookies.