Коли український папір з опалого листя завоює світ? Секрети технології

Технологію перетворення листя на папір намагалися реалізувати у Франції, у 1919 році, але через брак ресурсів і знань, нічого не вдалося. Проте українець Валентин Фречка, ще будучи школярем, не здогадувався про невдалі досліди французів. Методом проб і помилок два роки тому йому таки вдалося віднайти технологію, яка дозволяє зробити технічний папір, основною сировиною якого є звичайне опале листя. Тепер 19-річний студент займається керівництвом власної компанії RE-leaf PAPER, що розвивається шаленими темпами та отримує замовлення на переробку листя з усього світу. 

Компанія виготовляє технічний папір — щось типу розхідника, який далі йде на виробництво картону, пакетів або інших пакувань. Найцікавіше — такий папір можна виготовляти із звичайного опалого листя. Комунальні служби збирають його восени, а компанія RE-leaf PAPER транспортує та заготовляє листя для подальшого використання: воно гранулюється, потім потрапляє на підприємство та проходить через сушильну камеру, а потім відправляється в елеватори. В такому вигляді вже готова сировина може зберігатись та використовуватись для переробки в будь-яку пору року.

Чи потрапляють важкі метали з міського листя до паперу? 

Перед тим, як стати папером, волокно з листя проходить ряд різноманітних оброблень, щоб відокремити волокно від усього іншого: "Ми обробляємо листя для того, щоб очистити волокно від інтегрованих у нього компонентів (наприклад, лігнін та геміцелюлози). Якщо у листі присутні якісь інші, сторонні компоненти, наприклад, важкі метали, чого ми не спостерігали ще ніколи, то ці компоненти вимиваються в процесі обробки маси у спеціальних камерах", — коментує Валентин. Папір, вироблений RE-leaf PAPER, проходитиме спектральний та радіологічний аналіз в Україні та Німеччині, але, крім похідних нафтопродуктів, пилу з асфальту та гуми, на листі нічого не було. Усі ці речовини відділяються під час хімічної сепарації та не потрапляють до паперу. 

Чи використовуються хімікати для склеювання паперу з листя? 

"Багато хто запитує, як ми все це склеюємо, є навіть хейтери, які вважають, що ми використовуємо хімікати, а наше виробництво не екологічне", — каже Валентин Фречка. Насправді матеріали склеюються між собою звичайним кукурудзяним крохмалем: розчин з нього подається на спеціальну частину машини, і вона з двох сторін приклеює цей крохмаль. Потім залишок забирається, і папір сушиться. Так отримується папір, по характеристиках такий самий, як і звичайний. Окрім крохмалю, додаються флокулянти — це утримуюча речовина, яка додається в будь-який папір. 

"Тож навіть якщо ви з'їсте такий папір, — нічого не станеться. Потрібно розуміти, що це все проходить термічну обробку, біологічна чистота тут гарантована", — каже винахідник. Папір, створений RE-leaf PAPER навіть пройшла валідацію Сanopy, що підтверджує її безпечність, на черзі —  валідація WWF. Просертифікувати продукцію компанія зможе на кошти від українського фонду стартапів.

Чи не буде порушуватись екосистема від збору листя? 

"Багато хто каже, що ми порушуємо екосистему, коли збираємо листя", — ділиться Валентин. "Проте, парк створено людиною — це урбоекосистема, яка не підтримує сама себе. Законодавство багатьох країн, наприклад, у Німеччині, передбачає обов'язковий його збір та утилізацію". 

Чи з'явиться папір з листя в українських магазинах?

Виробничі потужності поки що мінімальні, пілотні, як каже Валентин. Зараз можливо випускати до 5 тонн паперу в місяць, а згодом цей показник зросте до 10 тонн. Для однієї тонни паперу потрібно 2,5 тонни листя, або близько 11 тонн листя — для 5 тонн паперу. Сировини, яка збиралася б у Харкові, Одесі, Херсоні, Львові та Києві, цілком могло б вистачити для того, щоб покрити потреби всієї України у паперових упаковках. Проте Валентин намагається зараз вивести продукцію на іноземний ринок. Чому? Фречка прямо під час інтерв'ю проводить розрахунки та порівнює потреби нашого ринку у паперових пакуваннях із європейськими:

Навіть якщо на кожного жителя України буде припадати по 1 кілограму упаковки на рік, це буде близько 30 мільйонів тонн. Ці 30 мільйонів будуть еквівалентні 1 мільярду доларів — це лише приблизні цифри для нашої країни, але вони значно менші за європейські.

"Динаміка росту використання паперових пакувань визначає наші пріоритети. В Україні вона не така велика, як у Європі, де є різні програми по досягненню сталості, заміни пластику та поліетилену на екологічно безпечне пакування", — каже пан Фречка.

Чому папір з листя — альтернатива майбутнього?

Першою стадією екологічного розвитку суспільства стала тенденція поступової відмови від пластику, але тепер ми дійшли нового висновку: звичайний папір також не екологічний. Для виробництва тонни паперу потрібно в середньому 2 тонни деревини, тобто приблизно 17 дерев. Натомість, під час виробництва паперу з листя жодне дерево не страждає. До того ж, листя — дуже дешева сировина, у собівартість якої входить лише його доставка до виробництва. 

Зараз на RE-leaf PAPER листя постачається комунальними службами з Києва та частково — з Житомира. Перейматись через те, що листя не вистачить, не варто, оскільки тільки у столиці кожного року його збирається близько 200 тонн. Задача місцевих комунальних служб — правильно його утилізувати, проте, на жаль, воно просто вивозиться на звалища: "Мені всі кажуть: "Ні, та ви що, ми ж компостуємо це листя, у нас все законно…" — але ти йдеш далі та розумієш, що це все маячня, яка не має нічого близького з реальністю", — каже Валентин.

Тож забирати частину листя у міста для його переробки — це справа, вигідна обом сторонам, як для міста, так і для виробництва Фречки. Він жартує: "Службам не треба буде прикриватися, що все законно". 

Зараз компанія RE-leaf PAPER має вже близько 15 тонн передзамовлень на вироби, зразки котрих Валентин розіслав по всьому світу: "Я ще не отримав жодної відмови, і всі хочуть бачити колосальні об'єми, які я поки що не можу дати". Зараз Валентин від імені компанії навіть веде переговори з Букінгемським палацом! У королівському парку не косять траву, не ведуть жодних робіт, проте там прибирають листя. "Я навіть отримав лист від самої британської Королеви", — каже наш герой. У листі йдеться про те, щоб листя з Букінгемського парку було задіяно у виробництві паперу. І це не єдиний випадок, коли високопоставлені представники країн та міст цікавляться виробництвом паперу з листя. Валентин вже отримав листи від мера Бонна у Німеччині, а також від мера Львова пана Садового, а також з Іспанії та Фінляндії. Тож маємо надію, що скоро люди почнуть користуватись папером нового формату та вирубувати менше дерев. 

Читайте також, як на Житомирщині сміття і "коронавірусні відходи" перетворюють на енергію.