Питання на 106 мільярдів: яку допомогу від США обіцяє Байден і чи пропустить її Конгрес

Президент США Джо Байден хоче надовго закрити питання з допомогою Україні. 20 жовтня господар Білого Дому попросив у Конгресу 106 мільярдів доларів — рекордний пакет допомоги, більша частина якого має дістатися нам.

У бюджеті Сполучених Штатів лишилося понад 5,4 мільярда доларів на допомогу Україні, і Вашингтон хоче її продовжити, аби вистачило до 2025 року. Тоді підтримка нашої країни не стане жертвою політичних сутичок у виборчий для США 2024 рік (для нас це надважливо, бо Сполучені Штати — головний постачальник зброї для України).

Однак частина республіканців у Конгресі заблокувала допомогу — звідси і прогнози, що ми можемо лишитися без підтримки США. Розповідаємо, що пропонує Байден і які шанси таки "розморозити" допомогу.

20 жовтня Джо Байден чи не вперше за останній час "взяв слово", аби пояснити, чому слід допомагати нашій країні. "Ми не можемо допустити й не допустимо, щоби терористи на зразок ХАМАС і тирани на зразок путіна перемогли. Я відмовляюся допустити це", — проголосив він.

Імовірно, президент намагався переконати американську громадськість (через регулярну критику від республіканців у США поменшало прихильників допомоги Україні) та самих конгресменів. 

До Сенату пішли й двоє міністрів — очільник Держдепу Ентоні Блінкен та керівник Пентагону Ллойд Остін. Вони пояснювали: мовляв, без підтримки США путін виграє в Україні та рушить далі, а це означатиме війну НАТО з росією.

У запиту Байдена — незвичний для США формат, бо 106 мільярдів підуть одночасно Україні, Ізраїлю, Тайваню, на гуманітарну допомогу для світу та захист кордону Сполучених Штатів з Мексикою. 

Білий Дім має під це ідеологічне обґрунтування — мовляв, Америка захищає свободу, допомагає союзникам і стримує агресорів. Але головна причина прозаїчніша, бо під "пакетне" рішення легше зібрати голоси в Конгресі (особливо коли там допомога Ізраїлю, котрий республіканці традиційно підтримують).

Як результат, 106 мільярдів дістануться не лише Україні. Наша частка — близько 61,4 мільярда, вказала пані посол України в США Оксана Маркарова. З них понад 14 мільярдів підуть на цивільні потреби, а 46,1 мільярда — на оборону. Розподіляться вони так:

• 18 мільярдів — на так зване "поповнення оборонних товарів". Простіше кажучи, Білий Дім передає Україні будь-яку зброю (наприклад, "Петріоти" чи "Абрамси"), а за ці гроші купує їй заміну;
• 12 мільярдів — на програму "Ukraine Security Assistance Initiative", коли Пентагон напряму замовляє у виробників зброю для України (наприклад, "Хаймарси" у компанії Lockheed Martin);
• 1,7 мільярда — Держдепу на програму "Foreign Military Financing". У ній США дають гранти, на які інші країни купують зброю в Америки;
• 14,4 мільярда — на все, крім зброї. Зокрема, технічну підтримку, розвідувальну допомогу, виробництво техніки та боєприпасів, кібербезпеку.

Це вигідно не лише нам. Якщо приплюсувати військову допомогу для Ізраїлю та Тайваню, то вийде, що аж 50 мільярдів доларів повернуться до США у вигляді контрактів, замовлень та інвестицій для їхньої військової промисловості. Це — один із ключових аргументів команди Байдена. Мовляв, допомагати Україні вигідно, бо так Сполучені Штати зміцнюють свою індустрію і створюють додаткові робочі місця.

Крім того, США виділять аж 13,6 мільярда для захисту кордону з Мексикою і потреб правоохоронців. На них зокрема наймуть 1300 прикордонників, 1600 службовців для роботи з мігрантами та куплять сотню сучасних сканерів, які виявляють наркотики в багажі. А ще — наберуть тисячу поліцейських, щоб ловити наркоторговців.

Для України це теж важливо, бо республіканці вже багато місяців вимагають оборонити південний кордон, через який йдуть потоки контрабанди та нелегальна міграція. Ще один стимул для "Великої старої партії" охочіше проголосувати за такий пакет. 

Зрозуміти їх можна, бо у США зараз так звана "епідемія фентанілу". Ця речовина може бути до 50 разів сильніша за героїн, і не дивно, що злочинці масово завозять її з Мексики, аби продавати мешканцям Сполучених Штатів. Так, навесні фентаніл вбивав у середньому 1500 американців за тиждень.

Але щоб пропозиція Джо Байдена стала законом, її мають схвалити обидві палати Конгресу.

У ній більшість мають республіканці (221 депутат), і за даними порталу Axios, верхівка партії досі підтримує нашу країну. "Серед республіканців в США повно друзів України, які завжди триматимуть фронт всередині партії та опонуватимуть безглуздій політиці трампістів", — погоджується Петро Шуклінов, керівник суспільно-політичної редакції видання Liga.net. 

Команда проєкту "Республіканці за Україну", яка аналізує роботу нижньої палати, поставила 111 парламентарям від "Великої старої партії" оцінки "відмінно" та "добре" за підтримку України.

Але з січня Палату представників фактично підкорила собі група депутатів з радикального крила партії. Їх умовно називають MAGA-республіканцями на честь передвиборчого гасла Дональда Трампа (котрого вони, до речі, підтримують).

Насправді "MAGA-республіканців" не так багато: у них є неформальне об'єднання "Кокус свободи", де близько півсотні конгресменів, плюс ще кілька політиків як-от Метт Гейц чи Марджорі Тейлор-Грін, які туди не входять. 

Але без радикалів у "Великої старої партії" просто не набирається потрібних 216 голосів, аби ухвалювати закони — тому трампісти диктують свою волю. До речі, новообраний спікер палати Майк Джонсон зайняв крісло завдяки MAGA-республіканцям і сам близький до них.

Для нас проблема в тому, що більшість MAGA-республіканців — проти допомоги Україні, тому схилити їх до голосування за 106-мільярдний пакет буде складно. Причин такої антипатії одразу кілька.

• Ізоляціонізм — частина конгресменів вірять, що США мають звести до мінімуму допомогу іншим країнам. Мовляв, краще витрачати гроші вдома (це ще й наслідок війни в Афганістані, яка обійшлася у 2 трильйони доларів і завершилася невдачею);
• Фактор Дональда Трампа — зараз це найпопулярніший політик і "лідер думок" серед республіканців. А він не раз критикував військову допомогу Україні, закликав її зупинити й пропонував віддати росії частину окупованих територій;
• Політична боротьба проти адміністрації Байдена — можна звинувачувати президента, який нібито дбає про Україну більше, ніж про США. "Я навіть не знаю, чи він усвідомлює, яку країну очолює", — обурювалася Анна Пауліна Луна, членкиня "Кокусу свободи";
• Теорія, за якою допомога Україні відволікає США від протистояння з Китаєм, тому її пора згортати. Трапляються навіть ідеї домовлятися з рф проти Пекіна (за рахунок України). "Навіщо вам обирати Україну? Чому не поширити НАТО на росію та зробити це антикитайським альянсом?", — пропонував конгресмен Метт Гейц.

Тамтешні голосування — головне джерело поганих новин зі США. Наприклад, у вересні трампісти змусили конгрес прибрати з бюджету 300 мільйонів доларів, призначених Україні.

До речі, політичні заяви, у яких допомога Україні постає ледь не головною статтею витрат Байдена і тягарем для платників податків, не підтверджуються цифрами. Статистика Казначейства США каже нам: за 2022-2023 роки їхня держава загалом витратила 12,4 трильйона (!!!) доларів. Україні дісталося десь 0.6% від цієї суми, і навряд чи мешканці Нью-Йорка чи Аризони страждають саме через неї.

Хай там як, але тепер спікер Майк Джонсон просуває законопроєкт, альтернативний до президентського: зараз видати 14,3 мільярда ізраїльтянам, а підтримку України та все інше розглядати потім, окремо (допомогти Ізраїлю республіканці готові хоч сьогодні).

Справді, прощатися з пропозицією Джо Байдена поки рано. Республіканці не лише хочуть розділити допомогу Україні та Ізраїлю. Вони задумали взяти гроші для Ізраїлю не з бюджету Пентагону, а чомусь у Податкової служби США. Через це держава може недоотримати понад 26 мільярдів.

Не дивно, що більшість сенаторів незгодні з обома ідеями, тому такий проєкт не ухвалять. А у Білому Домі вже пообіцяли його ветувати. Імовірно, парламентарям доведеться повертатися до 106-мільярдного пакета.

Як діятимуть республіканці на чолі зі спікером Джонсоном? Раніше він регулярно голосував проти допомоги Україні, але зайнявши головне крісло, змінив риторику. "Бо одна справа, коли ти представляєш себе. А інша справа, коли ти представляєш всю партію", — пояснив Петро Шуклінов.

"Ми не можемо дозволити владіміру путіну перемогти в Україні, оскільки я не вірю, що він зупиниться там. І це, ймовірно, надихне та посилить Китай, аби зробити крок щодо Тайваню", — заявляв голова Палати представників 26 жовтня. Втім, він все одно наполягає, щоб за пакет для Ізраїлю голосували окремо. 

Водночас потім республіканці готові допомагати Україні. Та вони ставлять Білому Дому кілька умов. У спікера їх було дві: адміністрація Байдена має звітувати про допомогу та назвати конгресменам "чіткі цілі" у війні. Група депутатів на чолі з Майком Гарсією виставила деталізованіші вимоги (їх 12, а загалом у зверненні понад 1000 слів), однак ідеї загалом схожі.

Насправді з контролем проблем не буде, бо в Україні з січня працюють американські інспектори з Міжвідомчої робочої групи нагляду за допомогою Україні, яка моніторить ситуацію. Станом на кінець вересня у ревізорів не знайшлося зауважень. 

"Сполучені Штати отримують безпрецедентну інформацію про те, як використовується наша зброя", — заявляв і очільник республіканців у Сенаті Мітч Макконнел. Білому Дому також цілком під силу розповісти про стратегію Америки у війні та інші питання.

Тож в адміністрації Байдена є шанс таки домовитися з республіканцями про голосування за пропозицію Джо Байдена (особливо коли в пакеті йде фінансування кордону). 

"Головне – це результат: є голоси за закон чи немає. Наразі ми маємо підстави вважати, що голоси за закон, який надасть Україні додатковий обсяг підтримки, в Палаті представників є", — прокоментував Дмитро Кулеба, міністр закордонних справ України.

У верхній палаті ситуація простіша: 51 голос зі 100 мають демократи на чолі з лідером фракції Чаком Шумером, і вони підтримують саме ініціативу Джо Байдена.

Лідер республіканців, вже згаданий Мітч Макконнел — теж на нашому боці, тож можна сподіватися на підтримку поміркованого крила партії. Зі слів сенатора Джона Кеннеді випливає, що готова допомогти навіть більшість республіканців. 

Тому можна сподіватися на "двопартійне голосування" — коли закон ухвалюють спільними силами демократів та республіканців (таке в Сенаті траплялося не раз).

Звісно, є і внутрішня опозиція, котру очолює республіканець-трампіст Джеймс Венс. Він категорично проти допомоги Києву, російську агресію називає "українською кризою" і пропонує де-факто заморожувати війну. Але проукраїнська більшість поки тримається (а нашим дипломатам слід враховувати ситуацію на майбутнє).

Втім, навіть коли за допомогу Україні зрештою проголосують, є ризик, що ще у нижній палаті її спробують зменшити. За словами Олександри Устінової, народної депутатки України, знайомої з американськими політичними дискусіями, у зоні ризику — гроші, які США "вливають" до нашого бюджету на цивільні потреби (мовляв, республіканці не розуміють, чому Америка має платити зарплати українським держслужбовцям. А тому нашим дипломатам слід нагадувати, що війна — це і змагання економік.)

Насправді Сполучені Штати залишаються ключовим союзником України. Демократи вже навіть зняли передвиборчу рекламу в стилі голлівудських блокбастерів про поїздку Джо Байдена до Києва.

Але щоб уникнути проблем на зразок теперішньої, нам потрібна більша підтримка республіканців (зокрема й тих, хто зараз незгоден). Частину з них ми можемо переконати, адже вони не відкидають допомогу Україні. Але для цього доведеться показати американцям "план перемоги" (трохи нагадує підхід, коли винахідники переконують інвесторів вкладати у їхній стартап).

Умовно, якщо за 2023 рік лінія фронту змінилася незначно, то що зробить Київ у 2024-му, аби змінити хід війни та вийти на кордони 1991 року? "Афганська спадщина" і небажання отримати нову довгу війну за кошти США — імовірна причина, чому ставлять таке питання.

Приклад — уже згадані Майк Гарсія та співавтори його листа. Насправді частина вимог там наче взята з промов Володимира Зеленського: більше зброї для України, не надавати її "по краплині", тотальні санкції проти рф і чіткі цілі війни. А от ще один їхній запит — тобто план дій — Україні слід розробити разом із Білим Домом, аби залучити на свій бік багатьох членів "Великої старої партії".

"Тому-то наше домашнє завдання — це якісна воєнна стратегія в кампанії 2024 року. Стратегія, яка б збалансувала б всі моменти тактики та оперативного мистецтва, які продемонстрували бойові дії останніх 20 місяців, і політичні завдання, сформувала належним чином очікування всередині та за кордоном і дала кінець кінцем належний результат", — пояснює Микола Бєлєсков, старший аналітик фонду "Повернись живим", експерт Національного інституту стратегічних досліджень.

Це допоможе Україні зберегти двопартійну підтримку у Конгресі США, ну а історія Ізраїлю показує нам, наскільки це важливо.