Взяти озеленення міста у свої руки: як волонтери і школярі змінюють Херсонщину

Щороку в усіх містах України вирубуються тисячі здорових дерев заради будівництва бізнес-центрів, будинків, супермаркетів. У будь-якому місті корінні мешканці можуть провести для вас один і той же сумний екскурс — на цьому місці ми в дитинстві з друзями ловили метеликів, а зараз тут бетонні споруди і голий асфальт, а тут колись були сквер чи газон, а зараз — супермаркет та житлові будинки, а ось там я ганяв на велосипеді, перескакуючи через горбки і купини, а тепер тут розважальний комплекс, фітнес-центр або ресторан.

Водночас, зі збільшенням щільності забудов, на вулицях неухильно зростає і кількість авто. Кожен автомобіль щороку генерує близько 5 тонн шкідливих викидів! У великих містах автотранспорт є не тільки головним джерелом забруднення повітря, а і ще однією з причин скорочення зелених зон міста — саме за їх рахунок розширюються система доріг, примножуються паркомісця.

Нібито все зрозуміло — міста ростуть, кількість жителів збільшується, усім їм потрібне житло та відповідна інфраструктура

Але ж здорове місто — це не тільки комплекс будинків, доріг та мостів. Кожному з нас хочеться, щоб його дитина росла не у бетонному мішку, а у зеленому місті. Та й самому приємно пересуватися не розпеченою вулицею з хирлявими чагарниками у модернових вазонах, а попід тінню розлогих дерев. Вчені довели — навіть короткочасне перебування на природі або її споглядання призводить до зменшення стресу та покращення розумової діяльності. За даними ріелторів, будь-яка нерухомість поблизу парків та в районах з якісним озелененням в середньому на 15% дорожча за таку ж саму на звичайних вулицях.

У вирішенні цього питання на владу сподіватися не варто, аналіз бюджетів міст України демонструє — на повалення, обрізку та проріджування наявних зелених насаджень останнім часом виділяється коштів в рази більше, ніж на посадку нових, та й забудовники поки що лобіюють свої інтереси набагато ефективніше за екологів.

Східна мудрість говорить: "Якщо ти думаєш на рік вперед — посади насіння, якщо ти думаєш на десятиліття вперед — посади дерево, якщо ти думаєш на століття вперед — виховай людину".

У 2016 році Херсонська обласна громадська організація "Болгари Херсона" виграла у конкурсі міні-грантів проекту "Посилення громадянського суспільства у місцевих громадах", проведеного ГО "Нова генерація" за кошти національного фонду розвитку демократії США (NED)" 

У цьому їм допоміг слоган "Рідній Херсонщіні — зелені мережива", який був за чотири роки втілений у життя.

У проекті, який очолив голова ГО "Болгари Херсона" Юрій Палічев, взяли участь 6 навчальних закладів Херсонської області. Метою "Зелених мережив" було навчити дітей вирощувати саджанці різних порід дерев, а потім пересаджувати їх у парки, лісосмуги, пришкільні та прибудинкові ділянки. Наукову складову проекту забезпечували Комунальний заклад "Центр еколого-натуралістичної творчості учнівської молоді" Херсонської обласної ради, Херсонський державний аграрний університет та Державне підприємство "Степовий ім. В.М. Виноградова філіал Українського науково-дослідного інституту лісового господарства та агролісомеліорації ім. Г. М. Висоцького.

Все почалося з того, що незадовго до старту проекту фермер Юрій Палічев, етнічний богарин, розпочав реалізацію своєї власної мрії: створення на Херсонщині нового, оригінального об'єкту зеленого туризму "Болгарське село".

"Ми, представники всіх національних меншин, живемо в Україні, ми невід'ємні від неї, — говорить Юрій Палічев, — але і коріння своє забувати не слід. Тож я вирішив побудувати таке село для того, щоб не тільки болгари мали свій культурний осередок, а й усі інші жителі Херсонщини мали змогу ознайомитися з історією та культурою Болгарії. У плані "Болгарського села" проведення пісенних фестивалів, кулінарних презентацій,  ярмарок національних ремесел, створення характерних ландшафтних зон. 

Однією з впізнаваних рис Болгарії є велика кількість лісових масивів, це навіть знайшло відображення в болгарському прапорі. Біла смуга у ньому уособлює свободу і мир, зелена — символізує ліси і сільське господарство, червона — кров, пролиту в боротьбі за державну незалежність. Ми сиділи і розмовляли з моїми дітьми, як саме нам зробити маленьку лісову зону посеред степу і я зрозумів, що таку ж саму зону потребує чи не кожне село поряд. А щоб в подальшому вона була збережена і примножена, створена вона має бути власними руками. Так виникла ідея долучити дітей сіл Херсонщини до вирощування дерев".

В одному жолуді — початок тисячі лісів. Ральф Волдо Емерсон

Під керівництвом херсонських науковців-аграріїв у кожній зі шкіл-учасниць проекту було створено міні-розплідник для вирощування з семян листяних дерев, притаманних південному регіону — сосен, дубів, каштанів, кленів, акацій.

У рамках проекту діти займалися не тільки наукою, вони навчалися спілкуватися між собою,  вчилися толерантності, "козацьким практикам", вмінню правильно презентувати себе і свої досягнення, акторської майстерності, готувати козацькі страви і… просто цікаво відпочивати.

Перший "врожай" саджанців вразив усіх, таких результатів не очікували навіть куратори-науковці. Уже у 2018 році школами-учасниками проекту було вирощено 5000 молодих дубків! Завдяки волонтерам саджанці були висаджені у Херсоні, Миколаєві, Одесі і ще багато-багато де. 

Проект закінчився, але і досі учнями гуртка "Юні лісівники-дендрологи" 2-ї Старосільської ЗОШ Великоолександрівського району передаються для озеленення нові партії  власноруч вирощених саджанців дерев. Рік тому до старосільських юних лісівників приєдналися херсонські юннати з  "Центру еколого-натуралістичної творчості учнівської молоді", завдяки їм колекція юних натуралістів поповнилася ще двома породами дерев — Робі́нією звича́йною та Корейським кедром. І, що найголовніше — діти не зупиняються, діти продовжують вирощувати дерева! 

Найкращий час для посадки дерева — двадцять років тому. А якщо не тоді, то зараз. Китайське прислів'я

Через соціальні мережі Юрій Палічев оголошує про надходження "Зелених мережив", саджанці розповсюджуються серед херсонців абсолютно безкоштовно. Все, що треба — подати заявку і відповідно до кількості замовлених саджанців підготувати посадкові ями. 

Розвозити саджанці Юрію Палічеву допомагають помічники-добровольці, один з них — Ігор Кураян, херсонський підприємець, волонтер, корифей озеленення Херсона.

Ігор Кураян теж вирощує на своїй дачній ділянці саджанці листяних та хвойних порід ще з дитинства.

"Одного разу, ще хлопцем, — згадує Ігор Кураян, — я підібрав на дачі спиляні сусідом гілки верби та просто повстромляв їх рядком у плавнях у землю. Через рік чи два був здивований  — звідки тут взялася ціла алея? Аж потім до мене дійшло, що то були ті самі гілки. Верба легко вкорінюється і швидко росте, тож захотілося ускладнити собі завдання і спробувати посадити якісь інші дерева. Ось так і саджу все, що росте, вже сорок років". 

Теперішня дача Кураянів нагадує ботанічний сад, чого тут тільки немає: різноманітні квіти, сакура, інжир, тропічні пальми, гранати, навіть банан! 

Свої саджанці пан Ігор теж висаджує та розповсюджує безплатно, одна з недавніх акцій — висадка саджанців павловнії на території 36 окремої бригади морської піхоти імені контр-адмірала Михайла Білинського у м. Миколаєві.

Саме Ігор Кураян строго слідкує за тим, щоб містяни, які зобов'язалися посадити вирощені Херсонськими юннатами саджанці, піклувалися про них та звітували про свої успіхи у Фейсбук.

Бажаючих висадити саджанці багато — це освітні заклади, дитячі садки, спортивні організації, підприємці, котрі хочуть озеленити свої території, ОСББ, приватні особи, причому не тільки з Херсону, а і з інших міст України. 

Восени очікується нова партія саджанців від юннатів. Зв'язатися з Юрієм Палічевим та Ігорем Кураяном можна через їхні сторінки у Facebook.

Ми не успадковуємо землю у своїх предків, а беремо її в борг у своїх дітей. Антуан де Сент-Екзюпері.

Юрій Палічев — справжній Херсонський криголам. На черзі у небайдужих ентузіастів новий проект — Юрій Палічев та його друзі поставили собі за мету зробити у багатонаціональному Херсоні "Сквер Дружби" або алею "Дружби народів", посадити різні дерева, які б символізували всі національності, представники яких живуть у місті — болгари, литовці, німці, татари, шведи. 

"Я впевнений, що у кожній нації є своє дерево — як символ, як оберіг! Я знаю, що головним скарбом Херсонщини є наші люди — працьовиті, розумні, чудові! Ми багато чого вміємо робити цікавого! Наші діти навчилися вирощувати саджанці, відчувати природу, пишатися своєю працею. Ми, дорослі, повинні і надалі робити все, щоб з цих дітей зросла гідна нам зміна. 

Чому ми навчимо наших дітей сьогодні — в такій країні ми всі будемо жити завтра!"

Виростити з жолудя дуб в домашніх умовах може кожен. Спробуємо? 

1. Зберіть жолуді під здоровим і красивим дубом. Найкраще це робити в середині осені, коли жовте листя на дубі ще не до кінця облетіло. Зрілі жолуді мають бути жовтувато-коричневими з невеликим зеленим відтінком. Капелюшок має легко зніматися з плоду.
2. Наберіть воду в таз і опустіть в неї жолуді. Всі жолуді, які спливуть, викиньте – вони зіпсовані і не дадуть паростків. Решту вийміть з води і висушіть.
3. Візьміть пластиковий пакет і приблизно наполовину заповніть його деревною стружкою і мохом в рівних пропорціях. Така суміш буде добре утримувати вологу. Жолуді помістіть у пакет і приберіть його в холодильник. При постійній вологості і температурі +4 градуси жолуді будуть перебувати у стані сплячки. Якщо зберігатимете їх при кімнатній температурі, вони просто висохнуть і загинуть.
4. Регулярно перевіряйте жолуді в холодильнику. Через 40–50 днів зберігання мають з'явитися корінці. Посадіть пророслі жолуді в окремі горщики або контейнери. Використовуйте якісний садовий грунт. Полийте посадки. Слідкуйте за тим, щоб земля не висихала. Горщики з паростками розмістіть на найбільш освітленому підвіконні.
5. Висадіть розсаду навесні у відкритий грунт. Відповідний кандидат для пересадки матиме зріст 10–15 см, здорові дрібні зелені листочки, біле коріння і добре розвинений основний корінь. Висаджуйте дуб у добре освітленому місці подалі від трубопроводів та ліній електропередач.
6. Підготуйте місце. Зніміть шар землі в колі діаметром близько метра. Перекопайте ґрунт на глибину 25 см, щоб не залишилося великих грудок землі. Якщо земля суха, полийте її. Викопайте ямку, глибина якої має бути такою ж, як основний корінь саджанця. Пересадіть дубок. Акуратно засипте яму землею і злегка утрамбуйте. Полийте рослину. Землю навколо дуба викладіть шматочками кори, щоб вона залишалася вологою, а бур'яни не проростали.

Фото з архівів Юрія Палічева і Ігоря Кураяна