“Рубрика” поговорила з ендокринологинями, щоб дізнатися, як працює щитоподібна залоза, що спричиняє її захворювання і як вчасно їх розпізнати.
Чи відчуваєте ви постійну втому або апатію, які ніяк не минають і виснажують? А може, вас почали непокоїти часті перепади настрою чи порушення сну? Подібні симптоми часто списують на спричинений війною стрес, але за ними може стояти й інша причина — порушення в роботі щитоподібної залози.
Щитоподібна залоза може стати джерелом і інших "прихованих" проблем, що впливають на якість життя. Але насправді не так багато людей йдуть перевіряти її, помітивши зміни у самопочутті або превентивно. І даремно — адже схильність до розладів у роботі щитоподібної залози має кожен восьмий. Для українців ця проблема особливо актуальна, адже за даними МОЗ, більша частина населення України має дефіцит йоду і вживає його менше норми.
Як працює щитоподібна залоза, коли варто звернути на неї увагу та вчасно провести необхідні дослідження, "Рубриці" розповіли лікарки-ендокринологині Софія Кринська та Анастасія Лопуга.
Щитоподібна залоза — один з органів ендокринної системи. Системи, що відповідає за вироблення та взаємодію гормонів, які регулюють фактично всі функції нашого організму. Щитоподібна залоза знаходиться в області горла, за формою нагадує метелика (у нормі її не видно) і продукує такі гормони: тироксин (Т4), трийодтиронін (Т3) та кальцитонін.
Ці гормони виконують ряд важливих функцій, зокрема:
"Щитоподібна залоза є справжнім диригентом нашого організму, що керує його найважливішими процесами. Її також можна порівняти з енергетичною станцією: коли вона працює правильно, ми відчуваємо прилив сил. Коли є проблеми — організм або завмирає від втоми, або «згорає» від надлишку енергії", — говорить лікарка-ендокринологиня Софія Кринська.
"Зараз захворювання щитоподібної залози помолодшали, враховуючи нинішню ситуацію в країні та перебування населення в хронічному стресі, а також поширення інфекційних захворювань, в тому числі COVID -19, які згубно діють на наш організм. Більше хворіють жінки, оскільки гормони щитоподібної залози тісно працюють з жіночими гормонами, але відсоток захворювань останнім часом зростає й серед чоловіків", — розповідає лікарка-ендокринологиня Анастасія Лопуга.
Причинами захворювань щитоподібної залози бувають:
Але найчастіше захворювання щитоподібної залози розвиваються через йодний дефіцит. Адже йод є своєрідним "пальним" для цього органу. Оскільки Україна є зоною йододефіциту, недостатнє його споживання — основна причина захворювань.
Яка денна норма йоду? Норми фізіологічних потреб, затверджених МОЗ, становлять:
"Водночас, більшість мешканців України споживають лише 40-80 мкг. Найбільшу нестачу відчувають у Чернігівській області та в західній частині України", — відзначає Анастасія Лопуга.
Якщо йоду бракує, щитоподібна залоза збільшується, але не може виробити достатньо так званих йодованих гормонів. Це — гіпотиреоз. При гіпотиреозі (зниженні функції ЩЗ) пацієнти скаржаться на:
Коли щитоподібна залоза виробляє забагато тиреоїдних гормонів — це гіпертиреоз (у 70–80 % випадків причиною є дифузний токсичний зоб). Характерними ознаками гіпертиреозу є:
Варто зазначити, що в Україні надлишок гормонів щитоподібної залози трапляється значно рідше, ніж нестача. Також може бути порушення структури щитовидки, тобто, її збільшення, наявність вузлів (округлих утворень у структурі), які можуть проявлятися дискомфортом при ковтанні, відчуттям стиснення горла. В деяких випадках захворювання ЩЗ можуть протікати без жодних проявів.
"Щитоподібна залоза впливає на обмін речовин, на роботу серцево-судинної, травної, нервової, репродуктивної систем, енергетичний баланс, когнітивні процеси. І це ще не весь перелік, скарги можуть бути різноманітними та дуже близькими між різними захворюваннями. Тому пошуком причини, диференційною діагностикою, призначенням аналізів, встановленням діагнозу має займатися кваліфікований лікар", — каже Софія Кринська.
А Анастасія Лопуга додає: дуже часто люди скаржаться на захворювання серцево-судинної системи, звертаються до сімейних лікарів та психотерапевтів щодо емоційного самопочуття і не підозрюють, що проблема криється в порушенні синтезу гормонів щитоподібної залози.
Фахівчині радять проходити періодичні огляди ще до появи скарг — хоча б раз на 2-3 роки робити УЗД щитоподібної залози та здавати кров на ТТГ (рівень тиреотропного гормону), а найкраще — щороку, особливо, якщо у вас є спадковий ризик. А за наявності стійких змін самопочуття, обов'язково звернутися до лікаря без відкладання походу на "кращий час". Також здоровʼя щитоподібної залози потрібно перевірити усім жінкам, що планують вагітність, або які вже вагітні, адже щитоподібна залоза мами відповідає за нормальний розвиток дитини.
"При наявності симптомів не можна призначати самому собі обстеження та лікування, капати собі в їжу йод чи звертатися до «цілителів». Спочатку треба звернутися до свого сімейного лікаря, який вас вислухає, проведе фізикальне обстеження, призначить аналізи (за потреби) та УЗД щитоподібної залози. А вже тоді, якщо виявиться, що є якась проблема, то перенаправить вас на консультацію до лікаря-ендокринолога або призначить лікування з подальшою повторною консультацією для того, щоб проконтролювати його ефективність", — говорить Анастасія Лопуга.
А Софія Кринська відзначає, що часто люди, дізнавшись про проблеми зі щитовидкою, відкладають похід до лікаря через встановлену думку, що гормональна терапія — це дорого або навіть, що лікарі прагнуть "підсадити пацієнтів на гормони".
"Варто розуміти, що щитоподібна залоза завжди працює настільки, наскільки може. Якщо вже розвинувся гіпотиреоз, то він не зникне. Таблетка тироксину не заблокує роботу залози, не зробить залозу «лінивою», а допоможе організму нормально функціонувати. Але, звісно, призначення має бути обґрунтоване, дефіцит йоду і гіпотиреоз внаслідок аутоімунного процесу лікуються по-різному.
Також є думка, що треба максимально відтягувати операцію, якщо її призначили. Є стани, коли безпечніше видалити щитоподібну залозу і приймати щодня одну таблетку замісної терапії, ніж чекати небезпечних ускладнень від захворювання", — говорить ендокринологиня.
Бувають випадки, коли людина може помітити не лише зміни у самопочутті, а й порушення структури ЩЗ, наприклад, випинання у ділянці шиї. Так, одна з пацієнток Софії Кринської почавши робити собі масаж обличчя та шиї, випадково виявила "горошину", а при УЗД щитоподібної залози виявилося, що це вузол діаметром 1,5 см. Але частіше подібні знахідки відбуваються саме під час проведення ультразвукової діагностики, адже вузли, які ростуть всередину, не пальпуються поверхнево, їх можна виявити лише за допомогою УЗД або КТ. Чи небезпечні ці вузли?
"І так, і ні. Обов'язково треба проходити обстеження. Є критерії, за якими лікар-діагност описує структуру вузла та визначає ступінь ризику злоякісності утворення. Одні вузли абсолютно безпечні та не потребують ніякого лікування, інші — рекомендовано дообстежувати для виключення наявності онкологічного процесу", — розʼяснює Софія Кринська.
Для достовірної діагностики онкології щитоподібної залози необхідно зробити пункцію і провести цитологічне дослідження пункційного матеріалу.
"На жаль, часто люди після рекомендації проведення пункції зникають, бо бояться цієї процедури, а час втрачається. Сама процедура за небезпечністю не відрізняється від взяття крові з вени, і лише вона дасть чітку відповідь про добро- чи злоякісність утворення", — коментує лікарка.
Для профілактики захворювань щитоподібної залози та її підтримки:
Гормонів щитоподібної залози може бракувати не лише через нестачу йоду. Інколи виникає аутоімунний тиреоїдит, або хвороба Хашимото, коли імунна система організму руйнує щитоподібну залозу. В 50% випадків хвороба розвивається внаслідок спадкового фактора.
"Зупинити аутоімунний процес неможливо, а от сповільнення його — це також повноцінне різноманітне збалансоване харчування, достатній режим сну та відпочинку, регулярна фізична активність. Варто усвідомити, що коли процес вже зруйнував робочі клітини щитоподібної залози, ніякі «аутоімунні протоколи» чи біологічно активні добавки не допоможуть. Сьогодні єдиним дієвим методом лікування тиреоїдиту Хашимото є довічна замісна гормональна терапія, до того ж дозу має регулярно переглядати лікар", — наголошує Софія Кринська.
Отже, стежте за самопочуттям, не бійтеся вчасно обстежуватися і довіряйте своє здоров'я професіоналам, а не порадам з інтернету. Пам'ятайте: зміни у кожної людини проявляються індивідуально й залежать від захворювання та особливостей організму.
“Рубрика” зібрала недорогі рецепти на будь-який смак, щоб допомогти вам зробити свій різдвяний стіл незабутнім! Читати більше
Молодіжний центр “Атмосфера” у Драбівцях на Черкащині — це місце, де кожен може знайти щось… Читати більше
“Рубрика” розповідає про ініціативу з Закарпаття, яка дбає про людей у складних життєвих обставинах, залучаючи… Читати більше
Розповідаємо, на якому етапі зараз відновлення і що буде далі. Читати більше
“Рубрика” поспілкувалася з очільницею ком’юніті-центру в Зеленому Гаю, що на Миколаївщині, щоб дізнатися, як виник… Читати більше
Що потрібно громадам для зеленого відновлення? Які інструменти OSINT використовують екологічні журналісти для розслідувань? Як… Читати більше
Цей сайт використовує Cookies.