iPhone чи бронежилет? Як альтернативна вартість допомагає ухвалювати рішення
Через обмеженість ресурсів і необмеженість людських бажань ми постійно змушені вибирати з-поміж альтернатив. А зробивши свій вибір, ми жертвуємо необраною можливістю. Саме тому економісти вважають усі витрати альтернативними.
Альтернативна вартість — це найкраща з можливостей, втрачених у результаті зробленого вибору.
Гроші, які ви витрачаєте на певну покупку, — це гроші, які ви вже не зможете витратити на щось інше. Як у випадку семирічної школярки з Кропивницького, яка збирала гроші на iPhone, але натомість витратила їх на бронежилет для українського бійця. Альтернативною вартістю купленого бронежилета є iPhone.
Вартість товару допомагає нам як споживачам порівняти наше бажання придбати його із бажанням отримати альтернативні речі, які ми могли б придбати натомість.
Альтернативна вартість — невидимий бік рішень
Французький економіст Фредерік Бастіа (1801-1850) пояснював альтернативну вартість як явище видиме й невидиме. На його думку, економіка повинна навчити нас оцінювати речі не за тим, що ми бачимо, а за тим, чого ми не бачимо.
Коли йдеться про вибір щодо купівлі певних речей, начебто все очевидно. Але навіть якщо вам не потрібно безпосередньо витрачати гроші на якусь дію, це зовсім не означає, що цей вибір вам нічого не коштує. Адже, наприклад, час, який ми витрачаємо на безперестанне гортання новин, починаючи з 24 лютого, можна було б використати на якісь інші справи. Хоч як складно було б сконцентруватися на чомусь іншому.
Цей принцип можна застосовувати до всіх рішень у житті. Наприклад, ви вирішили прочитати одну книгу, а не іншу. Перевести кошти у фонд "Повернись живим", а не заощадити їх на мирні часи. Вивчитися на дизайнера інтер'єрів, а не програміста. Стати волонтером, а не повернутися до роботи. Тут головне не перестаратися. Не всі можуть одразу піти до армії, але й не всі, хто не на фронті, можуть волонтерити. Адже тоді нікому буде працювати, а якщо кошти не заробляються, вони й не витрачаються. Не буде магазинів, аптек, лікарень, шкіл, кафе і ресторанів. А заробивши гроші, можна й економіку підтримати разом з місцевим бізнесом, і регулярно надсилати кошти на потреби армії.
Немає нічого безкоштовного
Часто можна почути про безкоштовну освіту, медичну допомогу чи житло. Таке формулювання оманливе, адже вони зовсім не безкоштовні. Для забезпечення кожного з них потрібні ресурси, обсяг яких обмежений. Крім того, існують альтернативні способи їх використання. Держава може лише перерозподіляти витрати, але не здатна їх усунути. Тому якщо ми збільшуємо фінансування армії, це означає, що на якісь інші потреби витрачатиметься менше.
Найкраще доступне застосування ресурсу
16-річний Жак з Франції вирішує почати йому палити чи ні. З одного боку, паління дозволить йому відчути себе своїм у групі товаришів, які є курцями, з іншого, це заняття не лише шкідливе для здоров'я, а ще й недешеве. Припустимо, що Жак таки піддався на тиск однолітків і зробив свій вибір на користь паління. Припустимо, що пачка сигарет коштує 8 євро. Вирішивши палити, Жак витрачає 2920 євро за рік з розрахунку одна пачка на день. Натомість можна було б інвестувати цю суму в пенсійний фонд, який захищений від податку на доходи, під 7 відсотків на рік. Якби він це робив протягом 10 років, у віці 26 років він би мав 40 344 євро при заощадженнях в 29 200. Ще через 10 років, у нього назбиралось би 119 707 євро при заощадженнях 58 400, у віці 46 років — 275 825 при заощадженнях 87 600.
Якою ж є "вартість" вибору Жака? Як бачимо, це не лише 87 600 євро, які безпосередньо витрачено на шкідливу звичку, і приховані ефекти у вигляді скорочення очікуваної тривалості життя, дорожчого медичного страхування, тощо. Адже є ще й втрачена можливість заощадити 275 825 євро, що було б найкращим доступним застосуванням ресурсу. Змушує задуматися, правда ж?
Тому не нехтуйте альтернативною вартістю під час ухвалення рішень, вона — добрий союзник зваженого вибору!
Про проєкт
Те, що економічні знання потрібні лише економістам, — один з найбільших міфів сучасності. Усі ми живемо у світі обмежених ресурсів, через що постійно доводиться робити вибір. Працювати і волонтерити в тилу чи піти добровольцем на фронт, зробити домашнє завдання чи пограти у League of Legends, піти навчатися на програміста чи втілити мрію про власний гурт, залишатися на надійній роботі чи запустити власний стартап, вкласти гроші у Bitcoin чи спортивні колекційні картки, знімати TikTok відео чи підтягнути англійську мову? У таких ситуаціях економічне мислення допоможе вам зробити виважений вибір. Тож давайте мислити економічно разом!*
*Проєкт реалізується в рамках співпраці з міжнародною освітньою ініціативою Economic Fundamentals Initiative за підтримки Atlas Network. Матеріали підготовлено на основі посібника "Економіка здорового глузду" (https://www.econfun.org/uk).
