Як піднятися на гору людині з інвалідністю: вперше українська “жульєтка” підкорила вершину Львівщини

Сашко Луцик — львівський підприємець, який декілька років тому разом із п'ятьма друзями, лише на одному ентузіазмі, відправився у мандрівку Європою — машиною та велосипедах, за 100 днів вони проїхали 5000 кілометрів. Один із друзів, Іван Маслюк, має вроджену ваду — захворювання на ДЦП, проте всю дистанцію він подолав самостійно, на трьохколісному велосипеді. З цього і почалася історія громадської організації On3Wheels:

"Після того, як ми приїхали з подорожі Португалією, ми зрозуміли, що далі так, як було, вже не буде, і сидіти, склавши руки — це не варіант, як і працювати тільки на себе. Ми не думали ставити це на потік, а просто робили і допомагали іншим особам, що мають інвалідність не обмежувати себе у здійсненні своїх мрій," — згадує Сашко.

Зараз On3Wheels займається підйомами в гори та проведенням різноманітних заходів для людей з інвалідністю:

"Минулого року ми організовували Резиденцію соціального підприємництва. Це був 5-денний табір у Львові для осіб з Харківської, Луганської, Одеської та Донецької областей. Ми зібрали молодь від 16 до 20 років, влаштовували  підйоми в гори на жульєтці, лекції по соц підприємництву, знайомили їх із соц підприємцями Львова та вчилися бути соціально відповідальними".

Нещодавно вони здійснили підйом на гору Пікуй — близько 100 людей, серед котрих було дві особи з інвалідністю, — їх підняли за допомогою спеціального пристрою:

"Насправді він називається la joeliette, а жульєткою ми називаємо її скорочено. Вперше ми побачили її у Франції, під час подорожі у Португалію. Згодом нам її подарували на програмі "Сюрприз Сюрприз" — і з неї все почалось".

Цей досвід унікальний для України тим, що On3Wheels здійснили перше сходження на гору саме на українській жульєтці, яка до того ж ще і зручніша та легша за класичну жульєтку.  Українську жульєтку виготовили у Львові з легкосплавних металів. 

Підйом на гору у такій жульєтці вимагає багато робочої сили — волонтерів. Кількість осіб залежить від ваги особи та підйому:

"Перші 2 роки ми тестували ці гори, йшли навмання, але зараз ми вже знаємо, що, наприклад, на гору Пікуй вистачить 15 осіб, а на гору Парашка, де більш важкий маршрут, потрібно 25 осіб. На Говерлу — близько 30".

Чи є якісь ідеї щодо виготовлення інших подібних пристроїв для людей з інвалідністю?

"У нас також є трьохколісний велосипед, і з ним, на відміну від жульєтки, можна мандрувати самостійно, без сторонньої допомоги. Є спеціальні пристрої, які чіпляються до інвалідного візка, щоб можна було не руками крутити колеса, а за допомогою електроприводу. Цей пристрій розраховано на місцевість, по якій важко рухатись на інвалідному візку, наприклад, для вулиць з бруківкою, де досить важко тримати рівновагу. Пристрій чіпляється перед візком, особа тримається за нього руками, їй нічого не заважає".

Відправитись у таку мандрівку можна, якщо зареєструватись на сайті On3Wheels. Зробити це можуть як волонтери, так і особи з інвалідністю. Сашко розказав, що, як правило, половина волонтерів — ті, які вже були в походах On3Wheels, а решта — нові люди. Їх "міксують" спеціально, і в цьому є своя логіка:

"Ми ставимо собі на меті змінити ставлення людей до осіб з інвалідністю. А як це можна зробити? Тільки завдяки спілкуванню. Волонтери під час підйому в гори знайомляться з ними, спілкуються та жартують. І через пряме спілкування ставлення змінюється".

Минулого року анкети заповнили 20 осіб з інвалідністю, і всі вони піднялись. Цього року в організації зареєструвалися більше 10 осіб, і Сашко впевнений, що всі вони матимуть можливість потрапити у мандрівку попри карантин. Участь у них — безкоштовна: 

"У походах ми збираємо благодійні внески, але це — за бажанням. Все фінансування ми отримуємо від грантових програм. А ще ми продаємо продукцію з власним друком через інтернет-магазин, тож взяти участь у наших походах можна безкоштовно.

Наша робота — це синергія багатьох людей. Це — велика заслуга волонтерів, які ходять з нами та розповсюджують інформацію, підприємців, які нас підтримують, а також — Мирослави Кушнір, моєї дружини, яка займається фінансуванням, бо без цього, насправді, ми б далеко не заїхали," — ділиться Сашко. 

Тож здійснити свою або чиюсь мрію може кожен — варто лише стати частиною благодійної ініціативи та долучитись до походу.

Фото з Facebook-сторінки On 3 wheels – Фонд здійснення мрій