fbpx
Інтерв'ю
09:30 19 Жов 2018

Олександр Жук. Секрети тайм-менеджменту і стилю від кращого вчителя України-2018

Як стати цікавим учням? Розповідає переможець Global Teacher Prize Ukraine

Вільне володіння жестовою мовою, 9 років викладання з 29 років життя, 4 вищі освіти, 3 перемоги в математичному конкурсі з усного рахунку, сприяння розвитку екологічних та енергоефективних ідей не лише серед своїх учнів, але й серед містян Запоріжжя, танці та йога – це все про найкращого викладача України 2018 року Олександра Жука.

«Рубрика» поспілкувалася з цьогорічним переможцем конкурсу Global Teacher Prize Ukraine, і дізналася про інноваційну методику його викладання, фішки успішного тайм-менеджменту та секрет того, як зробити навчання цікавим як для дітей, так і для вчителів.

«ДОПОМАГАТИ ДІТЯМ ТАК, ЯК ДОПОМІГ СОБІ»

– Скажіть, чому 20-річний юнак вирішив взятися за таку складну та серйозну роботу? Що надихнуло на професію вчителя?

– Взагалі рішення стати вчителем було неочікуваним навіть для мене. До 20 років я ніколи не планував працювати з дітьми, вважав, що це взагалі не моє покликання і планував здобувати освіту економіста. Проте коли я потрапив у школу-інтернат «Джерело», то зустрів хлопчика, який не чує і спілкується жестовою мовою. Він намагався мені щось пояснити, а я не міг зрозуміти. Це мене вразило. Тому що по життю мені не траплялося можливості зустрітися настільки близько з такими людьми.

У той період в мене йшло становлення особистості, були якісь свої проблеми у житті, тож я вирішив піти навчатися психології. І через деякий час прийшла думка: «Чому б не піти саме до цього навчального закладу (Запорізька спеціальна загальноосвітня школа-інтернат “Джерело” – Ред.) і не спробувати допомагати дітям так, як допоміг собі?». Бо вивчення психології дозволило побороти особистісні страхи, переживання, невпевненість – і раз я це зміг, то й діти зможуть. Так я і знайшов себе у професії педагога і почав працювати у школі.

«ВДОМА Я СТАЮ ІНФОРМАЦІЙНО ВІД’ЄДНАНОЮ ЛЮДИНОЮ»

Олександр Жук

– На сьогодні ви маєте чотири вищі освіти та досконало володієте жестовою мовою. При цьому постійно розвиваєтесь, проходите тренінги, виграєте конкурси. Як у вас виходить навчатися та встигати викладати?

– Просто поєднувати це (посміхається, – ред.). Насправді я заздалегідь планую свій час. Кожний день у мене розписаний. Я чітко формулюю у серпні місяці на рік уперед свій графік, куди обов’язково включаю вивчення англійської мови, йогу і танці, тому що це важливі для мене хобі. Крім цього я знаю, що в мене є субота та неділя, куди я можу включити самоосвіту.
У мене вдома немає комп’ютера, немає телевізора. Вдома я стаю інформаційно від’єднаною людиною. Готуватись до уроків я приходжу у школу, навіть у вихідний день. Для мене це зручніше, тому що вдома я витрачав би забагато часу на це, з’їдається особистісний час. Я побачив, що від цього почала страждати власна сім’я, тож вирішив зробити такий крок: віддав усю техніку до закладу. І працювати у школі виявилося зручніше і продуктивніше.

«IT-ВМІННЯ ВІДКРИВАЮТЬ ЦИМ ДІТЯМ ПРАКТИЧНІ МОЖЛИВОСТІ»

– Чому саме інформатика?

– Спочатку я був соціальним педагогом. Потім працював вихователем. І коли став працювати вихователем, я почав навчатися на сурдопедагога. Тому що я бачив аспекти проблем спілкування з такими дітками, і потрібно було якось наздогнати та прибрати ці проблеми. Плюс, коли працював вихователем, помітив, що діти дуже IT-залежні, і при цьому користуються технологіями не на користь собі. Вони здебільшого грали, а розвиток був відсутній.

Крім того, таким діткам у подальшому дуже складно знаходити роботу, а варіант підробітку, пов’язаний з IT, у подальшому житті має стати їм у пригоді. Якщо вони привчаться правильно користуватися наявними технологіями, діти зможуть знаходити підробіток по набору тексту, веб-дизайну тощо. І це мене надихнуло стати педагогом-інформатиком.

Я навіть потрапив до інституту на безкоштовне навчання вчителя інформатики. Це була четверта освіта, і вона була безкоштовна, хоча у нашій країні таке неможливо, але виходить, що можливо (посміхається, – Ред.). Це була спеціальна програма саме по нашій області, була можливість здобувати освіту саме вчителя інформатики, але туди ще треба було потрапити. На щастя, мені це вдалося, і я дуже вдало зміг пройти це навчання, залишився задоволеним від цього.

«БУТИ ПАРТНЕРАМИ – НАЙГОЛОВНІШЕ У НАВЧАННІ»

– Розкажіть детальніше про ваш інноваційний підхід у навчанні школярів?

– У моїй методиці найголовніше – це партнерство в навчанні. Я не є той вчитель, який просто контролює процес навчання і стежить за тим, щоб діти усе записували. Я вважаю, що ми партнери, я також працюю, також виконую такі самі завдання, що й їм даю, можу виконати їх правильно чи зробити помилку – це нормально і вони можуть мені про це сказати. І, здебільшого, акцент саме на груповій, командній роботі, тому що коли різних дітей з різними можливостями об’єднують в групи, вони показують якісніший результат.

У своїй діяльності я також поєдную урок інформатики з темами екології. Під час уроку ми розглядаємо енергозберігаючі технології, проводимо інтерактивні вправи, ігри – те, що цікаво дітям. Іноді це може бути взагалі не пов’язано з інформатикою, але пов’язано з життям. Я навчаю просто жити під час таких занять чи позаурочній діяльності. Те, що діти можуть фантазувати, створювати, вигадувати – усе це допоможе їм у житті.

«Я НАМАГАЮСЬ ЗГУРТУВАТИ ЛЮДЕЙ НАВКОЛО ІДЕЙ ПОКРАЩЕННЯ ЕКОЛОГІЇ»

– Розкажіть детальніше про екологічну складову у вашому навчанні. Чому це важливо?

– Років 5 тому я потрапив на семінар щодо екології. Це мене захопило. Раніше я не задумувався над тим, що відбувається з екологією нашої планети. Кліматичні зміни, проблеми сортування та переробки сміття – це сьогодні обговорювані теми в нашому суспільстві. А на той час інформація про існуючі проблеми не настільки поширювалась.
Коли я отримав нову інформацію, то замислився: А чому б мені не почати впливати на покращення екологічної ситуації в країні? На своєму рівні.

Так я створив у своєму закладі енергокоманду, яка реалізовувала різні проекти. Один з таких проектів – «Школа енергії». Він дав змогу зрозуміти дітям, що таке енергозбереження, енергоресурси, як взагалі можна скоротити їх, за рахунок чого, як провести енергоаудит закладу, власної домівки, як проводити енергомоніторинг. Ми проводили різні екологічні акції, квести, які об’єднують громадськість нашого міста. І загалом екологічне виховання у навчанні в мене стоїть на першому місці.

Таким чином я намагаюсь згуртувати людей навколо ідей покращення екології, мотивувати прояви небайдужості до цього питання.
Хоча наша школа розташована у зеленій зоні, але коли ми виходимо і дивимось за її межі – бачимо заводи, які забруднюють повітря. Можна просто провести пальцем по підвіконню – і побачити пил, який з’являється через кілька годин після прибирання.

Поруч з нами знаходиться зелена зона, і там дуже брудно. Наші школярі разом з батьками з власної ініціативи провели прибирання цієї території, винесли дійсно багато сміття. Не з прохання педагогів, я навіть про це не знав! Вони організували прибирання абсолютно самостійно, привели до ладу дитячий майданчик. Це дуже надихає!

Під час навчання я обираю школярів-лідерів, які ведуть за собою інших і допомагають мені спілкуватися з іншими дітьми. Бо ж одній людині дуже важко все організовувати, а в командній роботі все йде легше, швидше та продуктивніше.

Кліматичні краплі

Зараз ми зі школярами реалізуємо проект «Кліматичні краплі». Працюємо зі спеціальним мобільним додатком, який може завантажити собі кожна дитина. За допомогою додатку діти виконують різні екологічні квести і отримують за це бонуси – кліматичні краплі. До проекту активно залучається бізнес, щоб діти могли піти та обміняти свої бали на якісь знижки чи заохочувальні подарунки.

Наприклад, у додатку є велотрекінг – діти їздять на велосипеді та отримують за це бали. Це робиться для того, щоб мотивувати їх використовувати екологічний транспорт. Ще можна висаджувати дерева, сортувати сміття тощо.

До речі, команда нашої школи стала одним з чотирьох переможців з України у цьому проекті, і в грудні ми поїдемо до Польщі презентувати нашу країну на європейському рівні. Від кожного закладу-переможця їде педагог і три дитини. Від нашої школи їду я та три наших учня.

На цій кліматичній конференції ми будемо презентувати те, що зробили під час проекту «Кліматичні краплі». А саме: висаджували дерева, сортували сміття, проводили екологічні акції, виховні заходи, долучалися до міських екологічних акцій, прибирали території Запоріжжя, працювали із сонячними панелями, навчалися тому, як генерується енергія сонця в електричну, як від неї можна підзаряджати свої гаджети, як це можна зробити у себе вдома, як працювати з розумним будинком тощо.

– Якими результатами роботи з дітьми найбільше пишаєтесь?

– Мабуть тим, що на сьогодні ми маємо можливість подорожувати Україною, подорожувати світом. Наприклад, наша майбутня поїздка до Польщі дає можливість дитині відчути себе громадянином світу. Вони зможуть відвідати іншу країну, практикуватися спілкування англійською мовою, розповісти про свої досягнення на новому рівні.

І те, що коли діти випускаються, ми продовжуємо спілкуватися й надалі. Це для мене показник.

«ПОДОЛАТИ БАР’ЄР ЗАСТАРІЛИХ «СТАНДАРТІВ»

– На Вашу думку, які проблеми та виклики зараз стоять перед вчителями у школі? І які рішення є?

– Проблема більшості вчителів полягає у тому, що їм дуже важко відійти від тієї структури уроку, яка формувалася десятиліттями, і перейти до нових методів. І це насправді важко, бо коли ти, наприклад, працюєш 30 років за стандартною схемою, і ніхто тобі не пояснював, що існують інші, більш продуктивні та цікаві форми навчання, сприйняти нове складно.

Для того, щоб подолати цей бар’єр, необхідно якісно навчати наших педагогів. Пояснити, що акцент треба робити саме на дітях. Проводити для вчителів майстер-класи, показувати конкретні приклади, мотивувати займатися самоосвітою.

Олександр Жук

Звичайно є складність з тим, що у вчителя є дуже багато «побічної» роботи та завдань, які відволікають від основної діяльності. Але я вважаю, що потрібно навчитися свій час планувати.

Крім того, важливо відстоювати свою думку стосовно неважливих завдань. Наприклад, тебе відправляють на якийсь семінар, який просто проводиться для галочки і не має практичної користі. У таких випадках варто аргументовано пояснити керівництву, чому ти не хочеш туди йти, чому це заважає. Звернути увагу на те, що проблема наявна. А багато хто з наших людей обирає варіант – просто піти та «відсидити» той семінар.

Однак основне, все ж таки, вміння розподіляти свій час. Так чи інакше, але у вчителя є 56 днів влітку для відпочинку. Якщо чесно, це дуже великий термін, і в цей час можна встигнути насолодитися відпочинком максимально. Важливо розуміти, що є робота, а є інші аспекти: відпочинок, сім’я, самоосвіта.

«УЧИТЕЛЬ МАЄ САМ СОБІ СТАТИ ЦІКАВИМ»

– Що б ви порадили вчителям, для того щоб зробити їхню роботу з дітьми більш цікавою та продуктивною як для дітей, так і для самого вчителя?

– Для цього вчитель має сам собі стати цікавим. Людина має радіти своєму життю, мати власні інтереси. Життя не має бути однотипним в режимі «сім’я – робота». Потрібно мати щось за межами цього.

Для того, щоб інтереси вчителя були загальними з інтересами дитини, яку він приходить вчити, потрібно розширювати свої інтереси, цікавитися тим, чим живе сучасна молодь. Учитель має розуміти те, про що говорять його учні.

Педагог має бути з почуттям гумору, щоб інколи вміти відволікти дітей від якоїсь складної теми.

Потрібно бути стильним та відкритим. Варти вміти визнавати власні помилки, тому що ми люди. На власному досвіді показувати, що допускати помилку – це не трагедія, в можливість для розвитку.

Не треба бути «шаблонним» педагогом, який бачить усіх дітей однаковими. Треба просто бачити та цінувати індивідуальність кожної дитини, і показувати власну індивідуальність, щоб їм було цікаво.

Читайте також
9061

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Додати коментар

Такий e-mail вже зареєстровано. Скористуйтеся формою входу або введіть інший.

Ви вказали некоректні логін або пароль

Sorry that something went wrong, repeat again!

1 коментар

спочатку нові
за рейтингом спочатку нові за хронологією
1
Александр

"Вчитель року" Олександр Жук у програмі "Рандеву" на 5-му:
Ведуча:
- Хто винний у війні на Сході України?
- *пауза* Політики...
Ведуча:
- Які політики?
- *пауза* Важко сказати...
Вчитель, блін...

Завантажити ще

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: