Як лідери держав пройшли випробування: реакція європейської преси на Нормандську зустріч
Огляди реакції іноземної преси на ту чи іншу подію через вищий ступінь незаангажованості (здебільшого) дозволяють не лише побачити, як на ситуацію реагують ззовні, а й «зловити» деякі деталі й настрої, які в епіцентрі помітити набагато важче.
Остання за три роки зустріч «Нормандської четвірки», що відбулася 9-10 грудня – саме такий приклад.
«РУБРИКА» дослідила, як про критично важливу для України подію написали у пресі Німеччини та Франції і спробували зрозуміти, як цю ситуацію сприймають у Європі сьогодні. Спойлер – зі стриманою надією.
ЩЕ НЕ ДИВО, АЛЕ ВЖЕ ПРОГРЕС
Як і очікувалося, зустріч не стала доленосною для вирішення ситуації на Донбасі. Французьке видання Le Figaro зазначило, що мирний процес дійсно «перезапустили», однак без конкретного графіку виконання домовленостей.
Тієї ж думки притримуються і в німецькій газеті Spiegel, мовляв «багато питань залишаються невирішеними». Однак цитуючи канцлерку ФРН Ангелу Меркель (яка на прес-конференції заявила, що задоволена результатами зустрічі), автори статті пишуть, що під час переговорів «було досягнуті конкретні кроки щодо вирішення українського конфлікту», а також, що «час, коли він перебував у глухому куті, позаду».
Німецька газета «Welt» також резюмувала, що від переговорів ніхто не очікував дива. Навіть оптимістично налаштований президент Франції Еммюель Макрон заявив під час конференції в понеділок увечері, що сторони «не знайшли жодної чарівної формули» для вирішення проблеми. У статті також підкреслили, що Київ має побоювання щодо вже досягнутих домовленостей. Президент Зеленський зауважив, що «режим тиші до цього оголошували 20 разів і всі 20 разів він був порушений». Однак українська сторона погодилася докладати більше зусиль, щоб контролювати даний процес по наш бік фронту. Зеленський також відповів журналістам, що хоча «переговори були важкими, вони пройшли в досить позитивній атмосфері». Він також сподівається, що подальшого поступу можна досягти вже на наступній зустрічі в Берліні.
ГАЗ: І У НАС, І У ВАС, І У ВСІХ
У той час, як французька преса газове майже не порушувала, у Німеччині обережно нагадали, що на зустрічі обговорювали і транзит. Мовляв, Україна та Росія ще не домовилися про деталі газопостачання в Європу на наступні роки. Однак процитували Зеленського, який сказав, що «блокаду в цьому питанні подолали».
Конструктивними назвав переговори і Голова НАК «Нафтогаз». Як зазначає німецьке видання «Telepolis», це може вказувати на те, що умови транзиту все ж погодили. Як зазначають у цій же статті, можливо аналогічні переговори велися і між Меркель та Путіним перед початком 4-сторонньої зустрічі. Сама ж канцлерка Меркель дипломатично ухилилася від питання про газові переговори на тлі наростаючого дипломатичного скандалу між Берліном і Москвою (через вбивство російськими спецслужбами одного із чеченських командирів у німецькій столиці), посилаючись на те, що «Нормандський формат» переслідує іншу мету».
ВИПРОБУВАННЯ ДЛЯ НОВИХ АКТОРІВ «НОРМАНДСЬКОЇ ЧЕТВІРКИ»
Якщо в авторській колонці Spiegel німецький журналіст та спеціаліст з питань Східної Європи Крістан Еш назвав зустріч Зеленського та Путіна «хрещенням вогнем» для першого, то у тому ж Welt пролунав коментар, що переговори «протестували» і президента Макрона. Французький президент через свою симпатію та «зближення з Росією останніми тижнями й місяцями підірвав довіру до себе з боку європейських партнерів, особливо у Східній Європі». Причина не лише в непослідовності ставлення до Кремля, а й у тому, що «франко-німецька конфігурація «Нормандського формату» означає: простягнута рука Макрона є не виключно ініціативою Парижа, а сприймається у загальноєвропейському масштабі».
Продовжуючи анатомічну спрямованість (тут був натяк на вислів про «смерть мозку в НАТО») своїх метафор, французький очільник заявив, що «конфлікт в Україні є відкритою раною у серці Європи» і що «користуючись нагодою», він «хотів би висловити своє захоплення політичною мужністю та рішучістю українського президента щодо завершення війни на Донбасі» (цитата із французького видання Le Monde).
А от газета leParisien вийшла напередодні зустрічі зі статтею: «Зустріч Макрона та Путіна: чому Франція повернулася до Росії». У ній говориться, що сам факт проведення переговорів лідерів країн у Парижі є сигналом бажання Макрона бути ближче до Москви. «Це звичайна воєнна логіка – якщо в тебе є певні можливості у той час, як твій сусід стикається із труднощами, що ти зробиш: відштовхнеш його чи розпочнеш діалог? Особливо, коли цей сусід належить до найбільш впливових країн світу, а лідер держави – Володимир Путін, є прихильном балансу сил із тими, з ким ми воліємо не сперечатися», – говориться у джерелі. Нескладно здогадатися, що мова йде про США та їх президента Дональда Трампа, якого автори статті називають «ненадійним союзником». При цьому, у Парижі не мають наївних ілюзій та не забули про віроломність дій Москви у Криму. Однак ситуація, що складається (наприклад, із роллю РФ у вирішенні ситуації в Сирії), диктує необхідність «розморозити відносини» із Кремлем. Мовляв, саме для цього, Макрон надіслав «наглядати за процесом досвідченого дипломата П'єра Вімонта», – зазначають автори статті.
Як бачимо, загальні настрої щодо зустрічі в Європі прості: відновлення переговорів – надія на вирішення конфлікту. Німців та французів продовжує турбувати політика Кремля, хай якими б наївно-пацифістськими не залишалися прагнення Меркель та Макрона. Сподіватимемося, що наступний раунд переговорів принесе більше ясності процесу та допоможе йому запуститися з новою силою.
