Прагматична дружба без зерна: чого чекати від нової польської влади

У чому проблема?

"Вірність нормам конституції буде візитівкою цієї команди, нового уряду", — пообіцяв Дональд Туск 13 грудня на незвичній для нас церемонії: прем'єра приводив до присяги президент Анджей Дуда.

Для України Дональд Туск — далеко не чужий політик (звідси й багато оптимізму). У 2000-х роках він обговорював з Віктором Ющенком (!) співпрацю двох країн і прозаїчніше питання: як підготуватися до спільного Євро-2012. Адже Туск вже був польським прем'єром, з 2007 до 2014 року.

Наступні 5 років політик очолював Раду ЄС. Саме він "мобілізував" Євросоюз на допомогу Україні у 2014-2015 роках, і це з ним Петро Порошенко домовлявся про "безвіз". В активі Дональда Туска ще й виступ українською у Брюсселі та візит до Києва на п'яту річницю Євромайдану.

А зараз Туск повернувся до Польщі, виграв вибори й очолив уряд. Бо його підтримує новостворена коаліція із 241 депутата у Сеймі. До неї увійшли "Громадянська платформа" (рідна партія нового прем'єра), блок "Третій шлях" та соціал-демократи з "Нової лівиці".

Відповідно, "Право і справедливість" йде в опозицію — і перше для нового уряду засідання Сейму показало, що боротьба буде непримиренною. Депутати від "ПіС" скандували Туску "До Німеччини" та "у Берлін" (бо звинувачують його в роботі на німців).

Новопризначений прем'єр Дональд Туск та президент Польщі Анджей Дуда

Чи побачимо ми якусь тотально іншу Польщу? Ні, бо коаліційне тріо не планує радикальних змін, які б зачепили "фундамент" польської держави чи економіки. На відміну від, скажімо, аргентинського президента Хав'єра Мілея, готового розігнати центральний банк і частину міністерств, замінити валюту на долар та розвернути країну від дружби з Китаєм до Заходу.

Зокрема, партії обіцяли повернути Польщу до стандартів правової держави (раніше опозиція закидала партії "Право і справедливість" узурпацію влади), не піднімати податки, "перезавантажити" і зробити аполітичними державні інституції — а деякі взагалі розпустити — реформувати освіту і науку. "Третій шлях" береться вирішити всі проблеми аграріїв, "Нова лівиця" обіцяє побудувати 300 тисяч квартир для поляків. Інші зміни — у такому ж дусі.

Але проблема для команди Туска в тому, що владу їм доведеться ділити з президентом Анджеєм Дудою, висуванцем "ПіС". Як і в Україні, глава держави може ветувати будь-які закони – тобто йому під силу зупинити всі реформи нової коаліції. Або звернутися до Конституційного Суду, котрий теж лояльний до попередньої влади.

Поки президент обіцяє співпрацювати з Туском. Однак опозиція йшла на вибори з гаслом "Притягнути до відповідальності "ПіС". У "Громадянської коаліції" був навіть люстраційний список, куди включили президента, експрем'єра та інших топ-посадовців.

І якщо нова влада дійсно почне судити того ж Моравецького, у "ПіС" явно стверджуватимуть, що це політичне переслідування. А тоді замість спокою Польщу можуть чекати акції протесту (зрештою, за теперішню опозицію голосували 7,6 мільйона людей!). Або протистояння прем'єра і президента, якщо Дуда проявить "партійну солідарність".

Радослав Сікорський, новий міністр закордонних справ Польщі

Радослав Сікорський, новий міністр закордонних справ Польщі — ще один давній знайомий для України. Він вже керував МЗС у 2007-2014 роках, і разом зі шведським колегою Карлом Більдтом був творцем ідеї "Східного партнерства", завдяки якому ми потім отримали Асоціацію з ЄС.

Зараз політик не втратив запалу: він так само підтримує Україну, а один із перших дзвінків зробив до Дмитра Кулеби (і вже погодився приїхати до Києва). За охолодження українсько-польських взаємин він критикував попередню владу: мовляв, та "здає Україну".

До того ж Сікорський — яскравий діяч, цим він трохи нагадує Бориса Джонсона. Наприклад, після вибухів на "Північному потоку – 2" він виклав у Твіттері пост, де дякував США (ймовірно, тролив росіян). У наступному твіті Сікорський заявив: "хтось, російське МЗС, провів спеціальну ремонтну операцію". Щоправда, потім таки видалив обидва пости.

А ще він судився з Ярославом Качинським, бо той звинуватив його у зраді. Сікорський виграв справу, і з Качинського стягнули 708 тисяч злотих. Але лідер "ПіС" поскаржився, що не має таких грошей, і майбутній міністр придумав компроміс: хай Качинський задонатить 50 тисяч злотих на ЗСУ! Так і зробили.

Зате новий міністр оборони, Владислав Косіняк-Камиш з "Третього шляху" — новачок у військовій сфері. Кар'єру він почав як вчений-медик, а потім перейшов у політику. Втім, це не "зрада", бо на Заході міністр оборони — скоріше адміністратор, а не воєначальник.

Не дивно, що Косіняк-Камиш не стикався з Україною напряму, хоч і коментував "гарячі теми" на зразок зерна, біженців чи блокади кордону. Але перша його заява — позитивна.

"Польща є справжнім другом та союзником України. Ми підтримуємо боротьбу за незалежність та безпеку в Європі. Ми залишимося відданими цьому в майбутньому", — написав він у Твіттері 13 грудня.

"Я більше не можу слухати, як деякі політики говорять про те, що вони «втомилися» від України. Хочу сказати, що завдання польського уряду — твердо вимагати повної рішучості в допомозі Україні, і я буду це робити з першого дня", — пообіцяв Дональд Туск.

Цілий "розділ" про Україну в інавгураційній промові прем'єр-міністра дозволяє сподіватися на "перезавантаження" відносин. Наша влада вже запросила прем'єра до Києва, польське видання Onet вважає, що "швидкий візит нового глави польського уряду до української столиці є правдоподібним".

Простіше кажучи, Київ може й далі розраховувати на максимальну підтримку Варшави у темах вступу до НАТО, Європейського Союзу (Зеленський вже дякував Туску за сприяння) та подібних міжнародних справах. Звісно ж, залишаться в силі й усі угоди про постачання зброї та військова допомога.

Взаємини нам полегшить те, що команда Туска не має претензій до України. "Я думаю, що в нової влади не буде розчарування Україною, яке зараз існує серед багатьох політиків ПіС", — спрогнозував Міхал Потоцький, оглядач польського видання Dziennik Gazeta Prawna.

Для порівняння, в останні місяці члени команди "Права і справедливості" звинувачували Україну в недостатній вдячності, спробах змінити владу в Польщі, і навіть таємних домовленостях з німцями (звісно ж, на шкоду Варшаві). Без цього "багажу" дипломатам обох країн буде легше.

За словами Марії Золкіної, голови напряму "Регіональна безпека та дослідження конфліктів" фонду "Демократичні ініціативи", Україні слід ловити момент і будувати з поляками альянс на умовах взаємної вигоди.

Справді, обом країнам потрібно багато зброї — тому співпраця військово-промислових комплексів видається логічною. Наприклад, можна спільно виробляти дрони (тут Україна має величезний досвід), бронемашини та іншу техніку, системи ППО, протитанкову зброю (вже є спільний проєкт, система "Пірат") чи засоби радіоелектронної боротьби (адже США неохоче діляться такими технологіями).

Також поляки давно цікавляться проєктами з відбудови України — і це ще одна перспективна тема.

"Можна сподіватися, що новий уряд спробує вирішити проблеми, які накопичилися за останні місяці у відносинах з Україною", — прокоментував Міхал Потоцький.

Звісно, головна з них — це блокування кордону, через яке у Польщі застрягли тисячі вантажівок, а Україна втратила мінімум мільярд доларів. Спочатку Туск заявляв, що вони вже придумали, як зняти блокаду, але тепер у Варшаві заявляють, що це "дуже важко".

Варіант "відтіснити протестувальників і відкрити дорогу", як це роблять німці, схоже, ніхто не розглядає.

"Очікується зняття напруги з блокадою транспортних перевезень на кордоні. Але на загал я б позбувалася ілюзій про автоматичне усунення будь-яких конфліктних питань на цьому, більш тактичному рівні", — зазначила Марія Золкіна.

Справді, у тому ж виступі прем'єр подорікав попередникам, які, мовляв, "не подбали про інтереси польських водіїв і відмовилися від охорони кордону". А Владислав Косіняк-Камиш (крім Міноборони, він очолює ще й "Третій шлях") і взагалі пообіцяв: "Ми будемо стояти на боці польських перевізників".

Тож можна зробити висновок: команда Туска, як і Моравецького, буде захищати польський бізнес від конкурентів з України (не чекайте на "повернення у 2022 рік" з максимальною відкритістю кордону).

"Ми маємо лишатися наполегливими, коли йдеться про інтереси Польщі, зокрема, польських фермерів", — також заявляв новий прем'єр.

Простіше кажучи, якщо українські далекобійники виграють у польських конкуренцію в ЄС — все завдяки нашим нижчим зарплатам — то Варшава намагатиметься підкоригувати умови "транспортного безвізу" на свою користь.

Українське збіжжя так само дешевше за польське? Новий міністр сільського господарства Польщі Чеслав Секерський вже пообіцяв зберегти заборону на його імпорт до країни.

Існує ймовірність, що і в інших сферах Варшава буде "заступатися" за своїх підприємців. Тому нашій владі є сенс завчасно виявляти "гарячі точки" і домовлятися про них з поляками. До прикладу, заступник Секерського Міхал Колодзейчак вже пропонує заборонити імпорт українських продуктів на 20 років з моменту нашого вступу до ЄС.

Втім, українцям не слід сприймати дії Варшави як щось особисте. Так само Секерський готовий сперечатися з ЄС через нові екологічні правила для фермерів — мовляв, "зелені вимоги" надто високі й дорогі для селян (хоча коаліція позиціює себе як 100% проєвропейська). Словом, "захист власного виробника" стає однією з національних ідей Польщі.

Однак є шанс, що уряд Туска переведе цю боротьбу в кабінетний формат, без дипломатичних скандалів та блокувань кордону. Тієї ж "зернової кризи" могло б і не бути, якби поляки просто сказали Зеленському про свій намір та запропонували домовитися про все до того, як запроваджувати ембарго.

Також можна припустити, що уряд Туска приділятиме менше уваги історичним питанням — бо передовсім він ліберал, а не націоналіст. Однак ця тема важлива для польського суспільства, і шукати якийсь спільний вихід все ж доведеться.

"Для багатьох європейців повернення Туска на топ-рівень ЄС знаменує повернення старих добрих часів до 2015 року", — прокоментували журналісти видання Politico.

Справді, попередні роки Матеуш Моравецький та партія "Право і справедливість" відверто конфліктували з ЄС. "ПіС" провів судову реформу, яку Брюссель жорстко критикував, бо держава отримувала забагато контролю над суддями. Натомість лояльний до влади Конституційний Суд постановив, що Польща може взагалі не виконувати рішення Суду ЄС.

На додачу в них були ще й ідеологічні суперечності. Попередня влада не довіряла Євросоюзу загалом (нібито він "поневолював" Польщу) і мала особливу антипатію до німців. А у Брюсселі закидали Варшаві дискримінацію ЛГБТ-спільноти.

У випадку Дональда Туска все навпаки. Він ішов на вибори з обіцянкою виконати вимоги Євросоюзу і завершити цей конфлікт. Прем'єр має як ідеологічні причини – він вважає ЄС благом для країни — так і практичну мотивацію. Через суперечку з "ПіС" Брюссель заморозив 35 мільярдів євро допомоги для Польщі.

Зараз новий уряд анонсував перший крок, приєднання до Європейської прокуратури, і Євросоюз готовий повернути Польщі перші 5 мільярдів. У ЄС радіють, що отримали в особі Польщі нового союзника, аби разом розвивати блок.

"Польща поверне позицію лідера Європейського Союзу", — обіцяє прем'єр. Втім, Варшава і тут відстоюватиме свої інтереси. Наприклад, Туск вже оголосив, що не підтримує реформу ЄС, аби забрати у країн право вето. Вона справді невигідна Польщі, адже позбавить країну змоги гарантовано впливати на будь-які рішення.

Яке рішення?

Володимир Зеленський і Анджей Дуда

Україні слід використати зміну влади у Варшаві для "перезавантаження" взаємин, адже Польща — один із найважливіших наших союзників. І це стосується не лише воєнного часу (думка поляків про росію ближча до нашої, ніж, скажімо, німецька). У мирний період західний сусід може стати для нас надійними транспортними "воротами" до Євросоюзу та партнером у відбудові.

Але, як і у випадку зі США, наші дипломати мають працювати над "двопартійною підтримкою" — тобто мати гарні стосунки й з проукраїнською частиною політиків від "Права і справедливості". Та стежити, аби дії Києва не сприймалися як "підігрування" будь-якій із партій.

Адже не слід забувати, як задовго до "зернової кризи" "ПіС" підтримував Україну: Варшава надавала бронетехніку та САУ, першою поділилася "Леопардами-2" та літаками, допомогла мільйонам біженців. А ще такий підхід буде корисним, якщо влада у Польщі знову зміниться.

Здійснено за підтримки Асоціації "Незалежні регіональні видавці України" в рамках реалізації проєкту Хаб підтримки регіональних медіа. Погляди авторів не обов'язково збігаються з офіційною позицією партнерів

↓Читайте також

"Тепер ви тут турист": що робити, щоб повернути статус тимчасового захисту в Польщі?