Місто, яке пережило окупацію, формує новий освітній світ. «Рубрика» поспілкувалася з тими, хто впроваджує зміни безпосередньо «в полі» – у стінах класів, шкіл і в кабінеті міськвиконкому
Слов'янськ навесні і влітку 2014-го не сходив з випусків новин. Спогади про три місяці життя «під Гіркіним» досі кидають мешканців у холодний піт. Школам у цій постановці була відведена своя роль – там проводився так званий «референдум», а деякі вже люстровані викладачі наганяли паніку і закликали «Путін, прийди». Але артобстріли були реальними – так, слов'янська школа №13, директора і вчителя початкових класів якої ми проінтерв'ювали у цьому матеріалі, стала першою постраждалою від бойовиків. Тоді, у середині травня, коли формально ще йшов навчальний процес, її дах над актовим залом протаранив снаряд. Одразу після звільнення відновити будівлю допомогли волонтери, а створити комфортні умови для навчання – ЮНІСЕФ і уряд Японії. Зараз школа №13 стане опорною у місті, повним ходом йдуть останні ремонтні роботи, і вже цієї зими учні і вчителі в'їдуть у школу, зроблену за кращими сучасними стандартами.
Але має змінитися не тільки зовнішня сторона закладів освіти, а й зміст. З 1 вересня 2018 року українські першачки пішли навчатися у «Нову українську школу» – саме так називають реформу загальної середньої освіти, яку зараз реалізовує Міністерство освіти і науки по всій країні. Як було оголошено, НУШ – це освіта нових сенсів, дитиноцентризму і орієнтованості на життя. Для батьків вона – відкрита, чесна і націлена на співпрацю.
Вже ухвалено новий закон «Про освіту», затверджений Державний стандарт початкової освіти, готується новий закон «Про загальну середню освіту». 22 тисячі вчителів, які у 2018/19 році працюють з першим класом, пройшли спеціальну підготовку. Це очні заняття з підготовленими тренерами, плюс дистанційне навчання за допомогою онлайн-курсу EdEra. Тобто інституційні зміни тривають, і попереду ще багато роботи. Але найважливіше – безпосереднє втілення реформи в містах і класах – між учнями і вчителем.
Як же відчинені двері в цей новий освітній світ у школах Слов'янська? Ми задали питання начальнику відділу освіти міста, двом директорам шкіл і двом викладачам початкової школи, які вже ведуть класи НУШ. Вони відповідали в різний час, окремо, не озираючись один на одного.
Начальник відділу освіти Слов'янської міської ради Ігор Рубльовський:
– Реформа передбачає нову модель і принципи управління. Які зміни мають прийти?
Закон «Про освіту» передбачає широку автономію закладів освіти – і кадрову, і навчально-методичну. Більш широкі повноваження мають колегіальні органи управління школою – це педагогічна рада, органи громадського самоврядування працівників закладу, учнів та їх батьків – рада школи. Вони можуть брати участь у визначенні стратегії розвитку, аналізувати діяльність закладу освіти та його посадових осіб, контролювати виконання кошторису, сприяти залученню додаткових джерел фінансування тощо. Директор школи має більший рівень свободи управлінських рішень й більший рівень відповідальності
– Як реалізовується принцип «гроші ходять за дитиною» та «гроші ходять за вчителем». Чи до всіх дітей дійшли гроші і закуплене все необхідне для першокласників?
Цей принцип запроваджено, зокрема, для підтримки дітей з особливими потребами, які можуть здобувати освіту інклюзивно поряд з іншими дітьми, отримувати корекційні послуги в інклюзивно-ресурсному центрі. На запровадження інклюзивного навчання використовуються кошти цільової субвенції.
Крім того, зазначений принцип запроваджено під час розподілу державної субвенції в сумі 2161,9 тис. грн та коштів місцевого бюджету у сумі 926,53 тис. грн на забезпечення успішного старту Нової української школи. Сучасні дидактичні матеріали, нові меблі отримав кожен перший клас, кожен першокласник, строк поставки – до 15.12.2018. Діємо прозоро, заклади освіти оприлюднюють всі кошти, які надходять з бюджету та інших джерел на офіційних веб-сайтах.
– Існує думка, що, з впровадженням НУШ з його дитиноцентризмом, діти сядуть учителю на голову. Чи справді є такі ризики?
Кожна дитина неповторна, наділена від природи унікальними здібностями. Місія Нової української школи – допомогти розкрити та розвинути здібності, таланти і можливості кожної дитини на основі партнерства між учителем, учнем і батьками. Є й проблеми, а значить, і ризики:
Перше – педагогіка партнерства потребує широкого використання новітніх інформаційно-комунікативних технологій, поширення е-підручників, е-платформ. Це потребує значного фінансування.
Друге – Нова українська школа потребує нового вчителя, який може стати агентом змін. Тому важливим кроком до НУШ стало проведення навчання педагогів перших класів, заступників директорів закладів, вчителів, що викладають окремі предмети в перших класах.
Директор загальноосвітньої школи №13 Слов'янська Анатолій Погорєлов:
– Відомо, що вільну людину може сформувати лише вільна особистість. Вчителі зараз багато кажуть, що нинішня школа скута кайданами бюрократії та надмірного контролю – велика кількість паперів, безкінечні педради… Чи відступає цей надмірний контроль? Як Ви бачите широку автономію школи?
Дійсно, в традиційній школі пруського типу, яку ми унаслідували від попередніх епох і яку не змогли докорінно змінити протягом 27 років незалежності, основу управління і навчально-виховного процесу становила сувора дисципліна. Вона досягалася, в тому числі, й через надмірний контроль і бюрократизацію. Головним було виховати слухняну особистість, повністю залежну від чужих рішень, хорошого виконавця, але не генератора ідей.
Часи змінюються, і процвітаюче заможне суспільство можна побудувати лише за умови активної позиції його громадян. В ціні стали тепер такі якості, як креативність, комунікабельність, підприємливість. Тож необхідно забезпечити й зміну освітньої системи.
На жаль, демократичні зміни йдуть повільно. В основному через спротив бюрократів і консервативної частини вчительства, які не бачать свого місця в новій системі. Також багато чого слід змінити в підзаконних актах, прийняти спеціальні закони, зокрема «Про загальну середню освіту»
– Яка на Ваш погляд повинна бути участь батьків в управлінні школою? Як Ви це відображаєте в статуті школи?
В школі, як, до речі, і раніше, існують громадські органи управління – зокрема, й батьківські ради. Їх повноваження відображені в Статуті будь-якої школи. На папері вони забезпечують демократичний спосіб прийняття рішень. На жаль, на практиці органи самоврядування в школі часто стають посібниками адміністрації і не впливають на рішення, а лише забезпечують просування вже прийнятих адміністрацією рішень.
Крім того, немає досі ані фінансової, ані організаційної автономії. І школи, як правило, приймають самостійні рішення лише з другорядних питань. Коли заклад отримає відповідно до реформи можливість розпоряджатися коштами, то першочерговим завданням рад буде управління і контроль за використанням виділених коштів.
Також нікуди не зникає проблема вказівок зверху, коли школу примушують всупереч річного плану проводити якісь заходи і здавати нікому не потрібні звіти. І тут єдиним виходом, на мій погляд, є докорінна реорганізація методичної служби і управлінь освіти, які мають не наказувати, а надавати послуги із забезпечення діяльності вчителя і школи.
– Критиками НУШ активно транслюється твердження, що у 12-му класі всі будуть одружені і з дітьми. Як Ви на таке відповідаєте?
Якщо школа зміниться, то діти з радістю будуть відвідувати її і 12 років. Критику 12-річної освіти я в основному чув від учнів, які не задоволені якістю освітніх послуг, наданих у школі. Сприймають навчання, як якесь покарання, як щось, що необхідно пережити і перетерпіти. Тому й не хочеться терпіти зайвий рік.
Щодо проблеми ранніх сімейних відносин, то фактично це не відповідає життю. Існує тенденція, коли люди не спішать створювати сім'ї, одружуються пізно. Тому глобальної небезпеки вагітних учениць у 12-му класі не існує. Звичайно окремі випадки були, є і будуть. Втім, реформа передбачає багато різних форм здобуття освіти і такими учнями – наприклад, екстернат чи дистанційне навчання.
Такі ж питання ми задали директору школи №19 Слов'янська Світлані Крапівіній:
– Вчителі зараз багато кажуть, що нинішня школа скута кайданами бюрократії та надмірного контролю. Які зміни привносить НУШ?
Надмірного контролю немає, назвати «кайданами» буде перебільшенням. Ми самостійно визначаємо програму навчання, форми і методи навчання, є можливість творчо вибудовувати навчальний процес. Але поняття звітів ще існує, їх кількість заважає працювати, відволікає від безпосередньої роботи з дітьми і батьками.
– Яка на Ваш погляд повинна бути участь батьків в управлінні школою, як Ви це відображаєте в статуті школи?
Статутні документи ми зараз переробляємо, приводимо у відповідність з новим законом «Про освіту». Відомо, що батьки є учасниками навчально виховного процесу, і ми створюємо умови для їх належної участі і небайдужого ставлення до проблем, які можуть виникати під час навчання дітей. Готові співпрацювати з ними на випередження.
– Лунає думка, що у 12-му класі всі будуть одружені і з дітьми. Як Ви на таке відповідаєте?
Це один із міфів. Багато сумнівів щодо нього, особливо, коли кажуть «всі будуть». Якщо таке й буде, не таке це й страшне, будемо навчати. Право на освіту це ж не зупиняє. У кожного свій шлях.
Поцікавились також думками вчителів, які вже щодня мають впроваджувати реформу у взаємодії з учнями.
Вчитель початкових класів Вікторія Павлова ЗОШ №13 м. Слов'янськ:
– Що змінюється для учнів?
Замість того, щоб на уроці лише сидіти та слухати, діти активно обговорюють питання у спільному колі, групах, парах, конструюють з LEGO та інших матеріалів, роблять спільні колажі, рухаються у класі та поза ним. При цьому навчання є інтегрованим. Предмети об'єднуються довкола цікавих тем чи проблем. Діти мають більше простору для творчості.
– Як враховуються індивідуальні освітні траєкторії дітей?
Всі діти різні і я для кожного намагаюсь знайти підхід, враховуючи їх індивідуальність. Ніколи не порівнюю дітей між собою, а націлюю їх на порівняння з собою вчорашнім. Разом з дітьми радію їх маленьким перемогам, адже їм так потрібна підтримка. Всі діти мають різний розумовий розвиток, тому не можна від усіх вимагати однакового результату. Саме тому потрібно створювати ситуацію успіху для тих учнів, у яких щось не виходить.
– Що змінюється для Вас як вчителя? Як переходите від ролі ретранслятора знань до ментора і фасилітатора?
Нова школа потребує нового вчителя, який може стати агентом змін.
Я не так давно працюю в школі, тому мені не довелося переналаштовуватися та змінювати ролі. Одразу почала працювати по-новому, організовуючи освітній процес так, щоб діти самі пізнавали світ. Поставила за мету навчити дітей активності, навикам співпраці в команді, стимулювати до саморозвитку та самовдосконалення.
– Як відчуваєте і реалізуєте професійну свободу?
Відтепер вчитель може самостійно обирати освітні програми, форми, методи і засоби навчання, тобто отримав свободу дій. Мені дуже подобається імпровізувати та експериментувати, адже не завжди все йде за планом. Вміння вийти з будь – якої складної ситуації під час уроку – це і є педагогічна майстерність. Саме до цього я прагну.
– Чи відчуваєте від батьків партнерські прагнення у справі виховання дітей?
Насправді, мені дуже пощастило з батьками моїх першокласників. Можу впевнено назвати їх партнерами, бо ми маємо однакові погляди на навчання та виховання дітей. Я відчуваю їх підтримку та постійну.
Вчитель початкових класів ЗОШ №19 м. Слов'янськ Наталія Дроздова:
– Чим наповнюєте зміст навчання при переході до компетентнісного навчання?
Всебічний розвиток дитини завжди був і залишається метою початкової освіти. Зміст програми НУШ має потенціал не тільки для формування компетентностей, а й для формування наскрізних умінь: а саме, читання з розумінням, уміння висловлювати власну думку, критичне мислення, вміння керувати емоціями, оцінювати ризики, приймати рішення, розв'язувати проблеми, здатність співпрацювати з іншими людьми. Саме ці зміни розвиваємо, закріплюємо
– Як враховуються індивідуальні освітні траєкторії дітей?
Обов'язково враховуються. Вивчаю особливості психічних процесів (пам'ять, увага, мислення, уява, щоб бачити можливості дитини у засвоєні програми і надати необхідну допомогу у реалізації її освітніх потреб.
– Що змінюється для Вас як вчителя?
Тепер автономія вчителя забезпечена у виборі програми навчання, форм, методів, засобів навчання, розподілі годин на вивчення тем, складанні календарних, поурочних планів, включаючи свободу викладання. Використовую новий підхід до подачі матеріалів: від інформації до дослідів, спостережень, роботи в парах, трійках, четвірках, групах. Бути просто ретранслятором ніколи.
– Чи відчуваєте від батьків партнерські прагнення у справі виховання дітей, яке Ваше бачення їх ролі у школі?
Приємно бачити свідомих батьків, які відповідально ставляться до навчання і виховання своєї дитини, виявляють зацікавленість нововведеннями НУШ, активно долучаються до виховного процесу, допомагають вчителю у організації дозвілля дітей. Мрію про збільшення кількості таких.
***
У відповідях можна знайти спільне бачення, турботу і прагнення змін. Спираючись на Закон «Про освіту», є можливості дітям розвиватися всебічно і формувати необхідні для успішного навчання і життя компетентності.
Але і батьки, як учасники навчально-виховного процесу, повинні ставитись небайдужо до освітніх процесів. Вони можуть теж пройти курс EdEra, аби краще зрозуміти, як навчатимуть їх дітей. Знати, що можуть, відповідно до ст. 29 ЗУ «Про загальну середню освіту», відповідально реалізовувати своє право обирати і бути обраними до органів громадського самоврядування закладів загальної середньої освіти. І це мають бути не зібрання для збору коштів на якісь «потреби» школи, а орган контролю і пропозицій. Будемо продовжувати стежити за змінами в школах і закликаємо батьків бути активнішими, аби побудувати школи, які розвивають індивідуальність та забезпечують свободу вибору.
Тисячі українців, як військових, так і цивільних, приносять додому гільзи, патрони, гранати, частини снарядів і… Читати більше
Рішення для розбудови комьюніті, комфортних міст, українського підприємництва та інклюзивності суспільства. Читати більше
“Рубрика” відвідала берег Каховського водосховища та дізналась, як змінилось життя Кушугумської громади після російського теракту… Читати більше
Перетворити власний травматичний досвід спочатку на текст п’єси, а потім поставити її на сцені —… Читати більше
Безпека як основний вектор для трансформацій міської інфраструктури Читати більше
4 вересня росіяни вдарили по Львову дронами та ракетами. 189 будинків зазнали пошкоджень, 60 людей… Читати більше
Цей сайт використовує Cookies.