Хто з українців був лауреатом Нобелівської премії? Відповідаємо

Майже 120 років кожного 10 грудня в Стокгольмі відзначається загальнонаціональне свято — Нобелівський день (Nobeldagen), приурочене до церемонії нагородження лауреатів Нобелівської премії. Ця відзнака за проривні наукові відкриття і винаходи, видатні культурні досягнення і громадські заслуги вважається найбільш шанованою і вагомою на планеті.

Процес відбору лауреатів Нобелівської премії проходить заздалегідь, у ньому беруть участь близько 300 профільних фахівців вищої категорії, вчених, організацій по всьому світу. Нагородження переможців проходить у п'яти номінаціях: фізика, хімія, фізіологія і медицина, література і сприяння встановленню миру в усьому світі (Премія миру). До цього списку примикає Нобелівська премія з економіки, яка була започаткована Банком Швеції в пам'ять про її засновника Альфреда Нобеля.

Цього року звичний порядок вручення Нобелівських премій змінено через пандемію. У Стокгольмі скасовані традиційна церемонія нагородження лауреатів Нобелівської премії і урочистий банкет в ратуші, їх замінить телевізійна церемонія з включеннями з декількох країн. У Норвегії, де вручається Премія миру, урочисті заходи з мерії перенесено в університет Осло, стіни якого бачили цю подію останній раз ще 30 років тому. Втім, нагородження все одно відбудуться, адже Nobeldagen — одна з ключових і найочікуваніших подій в інтелектуальному житті не тільки Швеції і Норвегії, а і всього прогресивного людства.

Престижна нагорода була створена згідно із заповітом шведського науковця і філантропа, промислового магната і винахідника динаміту Альфреда Нобеля, який направив всі свої кошти у її призовий фонд. Виконуючи останню волю мецената, розпорядники Нобелівського фонду щорічно в день його смерті нагороджують почесними призами та грошовими нагородами «тих, хто протягом попереднього року приніс найбільшу користь людству».

Перші Нобелівські премії були присуджені у 1901 році. Сьогодні в списку нобеліантів вже близько тисячі осіб та організацій.

У минулому основною причиною відсутності українців у нобелівських списках стала одна з умов офіційної участі в змаганні інтелектуалів світу – державність народу, представники якого претендують на високу нагороду, тобто те, чого наша країна була позбавлена протягом багатьох десятиліть, поки утримувалася у складі СРСР. Не варто забувати і про те, що на висунення лауреатів-українців в області тієї ж літератури, негативно впливав і постійно занесений над ними меч каральних органів тоталітарного режиму. Українська письменниця Оксана Забужко влучно зауважила з цього приводу: "Давайте не забувати, що українських авторів ще недавно, на пам'яті нових поколінь, як тільки їм загрожувала Нобелівська премія, вбивали ті, хто був дуже в цьому незацікавлений, котрі дуже остерігалися, щоб Нобелівська премія, цей найгучніший мікрофон у світі, не потрапив у руки українця, і доля Василя Стуса тут є не єдиною, насправді це велика тема, чому Бажан відмовився від номінації – тому що він хотів ще трохи пожити". 

Сьогодні Україна має відроджену незалежність, тож для її громадян відкрилися можливості увійти до кола обраних. Хоча зараз говорити про найближчу перспективу здійснення українських претензій на Нобелівську премію нереально. Відсутність належних умов для наукових досліджень, недостатнє фінансування науки, мізерні зарплати та пенсії, брак зацікавленості в нових дослідженнях і проектах з боку української влади та українського суспільства роблять українських вчених неконкурентоспроможними на світовому «науковому ринку», заважають розвитку сучасної науки в Україні, викликають відтік мізків у високорозвинені країни з кращими умовами життя і праці. Україна як ніколи потребує нових ідей, нових ініціатив, чималих грошових вкладень саме в інтелектуальну сферу. Є надія, що теперішній стан не стане остаточним вердиктом, адже попри все наші вчені беруть активну участь у міжнародному науковому житті. 

І хоч поки що ми не маємо власних нобелівських лауреатів, Україна все ж таки може по-праву пишатися своїми дітьми, які одержали Нобелівську премію, будучи громадянами інших країн. Це вчені та письменники, які мали українське коріння, народилися, навчалися, розпочинали свою діяльність або тривалий час жили і творили в Україні.

"Найбільшим досягненням людського генія є те, що людина може зрозуміти речі, які він вже не в силах уявити". Лев Ландау

Фізика була областю призів, про яку Альфред Нобель перш з все  згадав у своєму заповіті від 1895 року. В кінці дев'ятнадцятого століття багато людей вважали фізику найбільш передовою наукою, і, можливо, Нобель теж приєднався до цієї думки. Його власні дослідження також були тісно пов'язані з фізикою. За весь час існування премії відзнаку в області фізики отримали 9 вчених з українським корінням.

• Ісидор Рабі (1898—1988) — американський вчений-фізик, що народився на Лемківщині, у місті Риманеві (тепер — Польща). Одержав Нобелівську премію 1944 року «за резонансний метод вимірювання магнітних властивостей атомних ядер».
• Полікарп Кущ (англ. Polykarp Kusch; 1911 — 1993) — американський фізик українського походження, виходець з Німеччини. Нащадок вихідців з України. Лауреат Нобелівської премії з фізики в 1955 р. У співавторстві з Віллісом Юджином Лембом отримав Премію «за точне визначення магнітного моменту електрона».
• Ігор Євгенович Тамм (1895–1971) – фізик-теоретик, лауреат Нобелівської премії з фізики у 1958 році. З 1898 по 1913 рік жив та навчався у Кропивницькому (Єлисаветграді), пізніше вступив до Единбурзького університету, закінчив перший курс та згодом повернувся на батьківщину.
• Лев Ландау (1908—1968) — один з найвідоміших фізиків радянської епохи, викладав та проводив наукові дослідження у Українському фізико-технічному інституті, Харківському університеті та Харківському політехнічному інституті. Отримав Нобелівську премію 1962 року «за піонерські теорії конденсованих середовищ, особливо теорії рідкого гелію».
• Маррі Гелл-Ман (1929-2019) — американський фізик-теоретик єврейського походження. Син вихідців з України: мати — з с. Базальтове Рівненської області, батько — з Чернівців. Лауреат 1969 року «за відкриття системи класифікації елементарних частинок».
• Петро Капиця (1894—1984) — радянський вчений-фізик. Батько вченого, полковник Леонід Капиця, — виходець із Волині, україно-польського походження. Мати походила з українських дворян Стебницьких. Лауреат Нобелівської премії з фізики 1978 року «за базові дослідження та відкриття у фізиці низьких температур».
• Георгій Харпак (Жорж Шарпак) (1924—2010) — французький фізик, родом із Дубровиці на Рівненщині (народився в єврейській родині). Його вважають одним із найталановитіших учених-експериментаторів. Лауреат Нобелівської премії з фізики 1992 року за «винахід та вдосконалення детекторів частинок, особливо багатопровідної пропорційної камери».
• Девід Гросс (1941-) — американський фізик. Мати вченого народилася в Україні, батько — відомий вчений Бертрам Майрон Гросс — син вихідців з Закарпатської області. Лауреат Нобелівської премії з фізики 2004 р. «За відкриття асимптотичної свободи в теорії сильних взаємодій» (спільно з Ф. Вільчеком і Д. Політцером).
• Серж Арош (фр. Serge Haroche; 1944-) — французький фізик. Мати вченого — Валентина Рубльова — родом з Одеси. Лауреат Нобелівської премії з фізики 2012 року (спільно з Девідом Вайнлендом)  за «створення проривних технологій маніпулювання квантовими системами».

"Хочете зробити хороший подарунок своїм дітям чи онукам — купіть стереомікроскоп. Хочете зробити подарунок своїй школі чи університету — купіть стереомікроскоп". Данієль Шехтман

Хімія була найважливішою складовою у власних роботах Альфреда Нобеля. Розвиток його винаходів, а також технологічні процеси, якими він користувався, ґрунтувалися на знаннях хімії. Саме тому хімія була другою областю, про яку Нобель згадав у своєму заповіті. Шестеро вчених-хіміків, нащадків вихідців з України, здобули цю престижну премію.

• Герберт Чарлз Браун (1912—2004) — американський хімік єврейського походження, син вихідців з Житомира. Лауреат Нобелівської премії з хімії 1979 року.
• Роалд Гоффман (1937—) — народився в Золочеві в родині випускника Львівської політехніки інженера Гілеля та вчительки Клари Сафран. Лауреат Нобелівської премії 1981 року «за розробку теорії протікання хімічних реакцій». Саме йому належать слова «Україно, обітована земле мого серця!»
• Сідні Альтман (1939 —) — канадський та американський молекулярний біолог єврейського походження, син Віктора Альтмана, колгоспника з українського селища Чорний Острів, що емігрував з України у 1934 році. Лауреат Нобелівської премії з хімії 1989 року (разом з Томасом Чеком).
• Ірвін Роуз (англ. Irwin A. Rose; 1926— 2015) — американський біолог єврейського походження, син уродженця Одеської області Гаррі Ройза і його дружини Елли Грінвальд. Лауреат Нобелівської премії з хімії 2004 року, у співавторстві з Абрамом Гершко та Ароном Чехановером за убіквітин-залежного протеолізу.
• Вальтер Кон (1923-2016)  — американський фізик-теоретик та хімік, мати народилася в Бродах на Львівщині. Лауреат Нобелівської премії з хімії за 1998 рік — за розвиток теорії функціонала електронної густини.
• Данієль Шехтман (1941—) — ізраїльський фізик і хімік, онук виходця з Білої Церкви. Лауреат Нобелівської премії з хімії за 2011 рік – відкриття квазікристалів.

"Людина за допомогою науки може виправити недосконалість своєї природи". Ілля Мечников

Альфред Нобель підкреслював, що премії повинні присуджуватися за наукові роботи, які дають максимальне благо людству. На медалі Нобелівської премії з фізіології і медицині зображено алегоричну постать "Медицини", яка тримає на колінах відкриту книгу. В іншій руці — чаша, до якої зі скелі ллється вода. Поруч — дівчинка, яка потерпає від спраги. Напис латиною говорить: "Inventas vitam juvat excoluisse per artes". Цей рядок взято з поеми Вергілія "Енеїда" і перекладається приблизно так: "Тим, хто покращив життя на Землі своєю новознайденною майстерністю".

Майстри з медицини, які мали предків з українських земель:

• Ілля Ілліч Мечников (1845–1916) – Нобелівський лауреат з фізіології та медицини. Український науковець, автор та основоположник численних теорій і наукових вчень у сфері біології, який здобув освіту у Харківському університеті.
• Зельман Абрахам Ваксман (1888—1973) — американський вчений, виходець з с. Нова Прилука Липовецького повіту Київської губернії (тепер Вінницька область). Нобелівська премія 1952 року в галузі фізіології та медицини «за відкриття стрептоміцину — першого антибіотика, ефективного при лікуванні туберкульозу».
• Георг Вальд (Джордж Уолд, Джордж Волд) (1906 —1997) — вчений у галузі фізіології та медицини. Батько Джорджа Волда народився в українському селі поблизу Перемишля. Лауреат Нобелівської премії за відкриття, пов'язані з первинними фізіологічними та хімічними візуальними процесами ока, 1967 разом з Рагнаром Гранітом і Голденом Гартлайном.
• Розалін Сасмен Ялов (англ. Rosalyn Sussman Yalow; 1921 — 2011) — американська біофізикиня. Сім'я батька вченої Симона Ялов емігрувала з України. Отримала Нобелівську премію з медицини у 1977 році «За розвиток радіоімунологічних методів визначення пептидних гормонів».
• Сезар Мільштейн (1927—2002) — аргентинський імунолог єврейського походження, син вихідців з Подольської губернії. Лауреат Нобелівської премії з фізіології і медицини 1984 року «за теорію щодо специфічності в розвитку і контролі імунної системи і відкриття принципу продукції моноклональних антитіл».
• Ерік Кендел (1929—) — австрійський та американський нейробіолог, психіатр, професор біохімії. Син вихідців з України: мати вченого — з Коломиї, Івано-франківська область, батько— з Олеська Львівської області. Лауреат Нобелівської премії з медицини та фізіології за дослідження сигнальної трансдукції у нервовій системі.
• Роберт Горвиць (англ. H. Robert Horvitz; нар. 8 травня 1947 року, Чикаго, США) — американський біолог, його бабця народилася в Україні, в м. Новгород-Сіверський. Лауреат Нобелівської премії в області медицини та фізіології 2002 року — за відкриття в області генетичного регулювання розвитку органів і механізмів апоптозу (спільно з Джон Салстон і Сідней Бреннером).
• Ральф Штайнман (1943 — 2011[13]) — канадський та американський імунолог та цитолог єврейського походження, син вихідця з с. Старий Остропіль, Хмельницька область. Лауреат нобелівської премії з фізіології та медицини за 2011 рік (спільно з Брюсом Бетлером та Жюлем Гоффманом) «за відкриття дендритних клітин та вивчення їх значення для набутого імунітету». 

"Я думаю, герой — це хтось, хто розуміє ступінь відповідальності, яка поставляється з його свободою". Боб Ділан

Особиста бібліотека Альфреда Нобеля налічувала тисячі томів спеціалізованої та художньої літератури різними мовами. В останні роки життя він і сам спробував себе не тільки як вчений, а і як письменник, почавши писати художні твори. Література була четвертою областю, зазначеною Нобелем в його заповіті.

Щедра земля України дала світові цілу плеяду літераторів-лауреатів Нобелівської премії, які розкрили свій творчий потенціал в інших країнах.

• Іван Бунін (1870—1953) — жив і одружився вперше в Одесі, жив у Полтаві. Разом більше 14 років Бунін прожив безпосередньо на території сучасної України. Значну частину життя письменник провів на українських етнічних землях північної Слобожанщини. Відчував безперервний зв'язок з Україною та її мешканцями, про що зазначав неодноразово. Володів українською мовою. Перекладав твори з інших мов, зокрема з української. Премія 1933 року з літератури «За строгу майстерність, із якою він розвиває традиції російської класичної прози».
• Борис Пастернак (1918—2008) — російський письменник, син українських євреїв з Одеси. Лауреат Нобелівської премії з літератури 1958 року.
• Михайло Шолохов (1905—1984) — російський письменник, виходець з Донщини, за матір'ю українець. Мати — Анастасія Данилова Черникова — донька кріпака, який приїхав на Дон з Чернігова. Лауреат Нобелівської премії з літератури 1965 року.
• Шмуель Йосиф Халеві Аґнон (справжнє прізвище Чачкес) (1888—1970) — народився у місті Бучачі на Тернопільщині, у заможній і освіченій єврейській родині. За два найвідоміші романи — «Весільний балдахін» і «Нічний гість» в 1966 році йому було присуджено Нобелівську премію в галузі літератури (разом із Неллі Закс) — «за глибоко оригінальну й майстерну прозу за мотивами життя єврейського народу».
• Олександр Солженіцин (1918—2008) — російський письменник, за матір'ю — українець. Лауреат Нобелівської премії з літератури 1970 року.
• Сол Беллоу (англ. Saul Bellow) (1915 — 2005) — американський письменник, уродженець Канади, син одеситів. Лауреат Нобелівської премії 1976 року з літератури «за глибоко людське розуміння та тонкий аналіз сучасної культури».
• Йосиф Бродський (1940—1996) — російський та американський поет єврейського походження, нащадок вихідців з України. Лауреат Нобелівської премії з літератури 1987 року.
• Гарольд Пінтер (англ. Harold Pinter; 1930–2008) — британський драматург, поет, режисер та актор єврейського походження, онук вихідця з Одеси. Лауреат Нобелівської премії з літератури 2005 року.
• Роберт Ділан (англ. Bob Dylan , справжнє ім'я — Ро́берт А́ллен Ці́ммерман (англ. Robert Allen Zimmerman) (24 травня 1941 —) — американський поет, композитор, співак та гітарист єврейського походження, з лірики якого запозичено багато крилатих фраз, а його музика вплинула на творчість величезної кількості композиторів та поетів-піснярів. Лауреат Нобелівської премії з літератури 2016 року за «створення нових поетичних експресій в американській пісенній традиції». Його предки —  вихідці з України: дідусь і бабуся за лінією батька виїхали до США з Одеси у зв'язку з єврейськими погромами 1905 року.
• Світлана Алексієвич (31 травня 1948 – ) — білоруська російськомовна письменниця, народилась у Станіславі (нині Івано-Франківськ) у сім'ї білоруса та українки. Лауреатка Нобелівської премії з літератури 2015 року «за поліфонічні тексти, що є монументом страждання і хоробрості в наш час».
• Ольга Навоя Токарчук (пол. Olga Nawoja Tokarczuk, 29 січня 1962, Сулехув, Польща) — польська письменниця, есеїстка, авторка сценаріїв, поетеса, психолог, лауреат Нобелівської премії за 2018 рік за «уяву оповідачки, яка з енциклопедичною пристрастю представляє перетин кордонів як форму життя». Нагороду вручено у 2019 році. Народилася та виросла в Сулехові (Польща) у сім'ї сина вихідців з України, поляка та українки (також Ольги Токарчук) з Тернопільщини.

Номінантом з літератури був і Іван Франко. В архіві Шведської академії зберігається документ за 1915 рік, де Франко вказаний за №4, але лауреатом у 1916 році він так і не став. На отримання премії Франка номінував у листопаді 1915 року священик УГКЦ доктор Йосип Застирець із Відня. Кандидатура письменника була підтримана доктором Гаральдом Г'єрне з Упсали. На жаль, лист-подання від Застирця надійшов до Стокгольма із запізненням, коли питання про лауреатів уже було вирішене, список претендентів уже був затверджений. У 1916 році Франко помер, а за правилами Нобелівського комітету, премія вручається тільки живим претендентам.

Серед українських дисидентів і політв'язнів на Нобелівську премію з літератури висувалися Іван Багряний і Василь Стус. У 1963 році філія Об'єднання демократичної української молоді в Чикаго почала організаційну роботу з висування Багряного на Нобелівську премію, але раптова смерть письменника не дала можливості офіційно представити його до нагороди.

Василя Стуса на здобуття Нобелівської премії з літератури в 1985-му висував Нобелівський лауреат Генріх Белль. Але його звернення до Москви не отримали жодної реакції. Стус на той час перебував в ув'язненні й незабаром помер, так і не дізнавшись, що його висували на здобуття почесної нагороди.

"Для війни досить однієї сторони, для миру потрібні дві". Іцхак Рабин

Складаючи свій заповіт у 1895 році, Альфред Нобель керувався глибокою вірою в людство. Премія миру повинна була бути присуджена тому, хто вніс найбільший внесок «у згуртування націй, знищення рабства або зниження чисельності існуючих армій і сприяння проведенню мирних конгресів». 

Україна завжди прагнула до Свободи, ті, хто в дитинстві дихав її повітрям, внесли свій вклад у встановленні миру та справедливості на Землі.

• Менахем Вульфович Бегін (1913—1992) — 7-й прем'єр-міністр Ізраїлю (від червня 1977 до 1983), лауреат Нобелівської премії миру 1978. Народився в сім'ї секретаря єврейської громади у Бересті (українська етнічна територія, яка нині на території Білорусі).
• Іцхак Рабин (1922—1995)  ізраїльський політик, прем'єр-міністр Ізраїлю (1974–1977, 1994–1995). Батько політика — виходець з Києва, народився у селі Сидоровичі, нині Іванківського району Київської області. Лауреат Нобелівської премії миру 1994 року. Загинув від руки релігійного і політичного екстреміста в 1995 році.
• Михайло Горбачов (1931–) — російський політик. Мати — Гопкало Марія Пантиліївна (1911—1993) — українка. Лауреат Нобелівської премії миру 1990 року.

Тричі (у 2009, 2011 і 2014 рр) висувався на Премію миру Мустафа Джемілєв, який з 1960-х років вів у Радянському Союзі дисидентську і правозахисну діяльність.

Він 15 років відсидів у радянських таборах, борючись за право свого народу повернутися на батьківщину з місць сталінської депортації. Очолюваний Джемілєвим кримськотатарський національний рух досяг цієї мети виключно мирним шляхом. 

У вересні 2018 року, за пропозицією президента Польщі Леха Валенси, український парламент висунув кандидатуру незаконно засудженого і утримуваного в тюрмі українського режисера Олега Сенцова за героїчний ненасильницький протест проти окупації Криму, Севастополя і окремих районів Донбасу та готовність пожертвувати своїм життям заради свободи інших.

"Свобода слова існувала завжди, просто ціна була різною: за один і той же вислів у XVI столітті спалювали, у XVIII — відлучали від церкви, у XIX — викликали на дуель, а у XX  — критикували в газетах". Роберт Фогель

До 1968 року Sveriges Riksbank (центральний банк Швеції) заснував Премію з економічних наук пам'яті Альфреда Нобеля. Премія в галузі економічних наук присуджується Шведською королівською академією наук відповідно до тих же принципів, що і Нобелівські премії, які вручаються з 1901 року.

• Семен Сміт Кузнець (1901–1985) – американський економіст єврейського походження, отримав Нобелівську премію з економіки у 1971 році. Здобув освіту та почав працювати у Харкові, після чого переїхав до США. За національністю навпіл українець.
• Роберт Фогель (1926 – 2013) — американський економіст. Син вихідців з Одеси. Лауреат Нобелівської премії з економіки 1993 року. (разом з Дугласом Нортом) «за відродження досліджень в області економічної історії, завдяки додатку до них економічної теорії і кількісних методів, що дозволяють пояснювати економічні і інституційні зміни».

А ми сподіваємося, що незабаром світ дізнається про лауреатів Нобелівської премії з незалежної України! Фундамент для цього вже є потужний. 

Нагадаємо, Forbes оприлюднив рейтинг найвпливовіших жінок світу року: хто очолює?