Безпольотна зона: що це і чи має Україна шанс її отримати
У чому проблема?
#CloseTheSky – флешмоб із таким гаслом українці проводять у соцмережах із перших днів війни. До закликів приєднався і президент Володимир Зеленський, котрий у кількох відео поспіль просив: НАТО має закрити небо над Україною або дати нам літаки та сучасні протиповітряні системи, тоді Україна впорається сама.
Однак на останньому саміті НАТО 4 березня країни-члени так і не домовилися про закрите небо над Україною. Генсек Альянсу Єнс Столтенберг розповів, що тему обговорювали, але серед союзників немає згоди. Втім, наші дипломати намагаються добитися згоди Заходу й іншим шляхом: звертаються до Міжнародної агенції з атомної енергетики.
Яке рішення?
Розібратися.
Насправді нам йдеться про два різних прохання. Коли ми закликаємо надати Україні зброю – йдеться про її продаж або, фактично, подарунок, як це було з "Джавелінами". Далі вже ЗСУ мають самі вивчити нове озброєння і воювати ним.
А от "безпольотна зона" (БПЗ), про яку говорять частіше, – це вже крок, який має зробити Захід. Аби вона з'явилася, США чи НАТО повинні оголосити небо над певною країною закритим. Як варіант, до цього може закликати ООН.
Після такого рішення жоден військовий літак, вертоліт чи дрон не має права перебувати у нашому повітряному просторі. Найбільше такий режим нагадує морську блокаду, але для авіації.
У випадку України "закрити небо" здатне лише НАТО. Адже Сполучені Штати не мають своїх військово-повітряних баз поряд з нами, тож їм потрібні польські та румунські аеродроми – а відтак і згода цих країн. На ООН сподівання ще менше, адже там РФ має право вето у Раді Безпеки.
Як це працює?
Якщо НАТО все ж запровадить БПЗ, то формально це не буде участь у війні з Росією. Альянс стане третьою стороною, адже літати заборонить взагалі усім і ніхто не буде бомбити війська РФ на землі. Наш повітряний простір моніторитимуть радари військ США або НАТО, їхні літаки патрулюватимуть над Україною. Якщо помітять порушника – запропонують йому вибір: "покинути БПЗ, сісти або бути збитим".
Для України це було б чи не найвідчутнішою допомогою від Заходу. Російська армія має перевагу в повітрі і вже користувалася нею, аби бомбити мирні квартали Харкова, Чернігова, Білої Церкви та інших міст. Якщо казати саме про воєнні дії, то ЗСУ збили вже десятки ворожих літаків та вертольотів, але просто фізично не здатні прикрити всі міста та села в Україні.
Раніше західні країни оголошували БПЗ тричі. У 1990-х США створили дві такі зони в Іраку, аби авіація Саддама Хусейна не обстрілювала райони, де жили мусульмани-шиїти та курди. НАТО у 1993-1995 роках закривало небо над Боснією, щоб зупинити війну в Югославії. А в 2011 році ООН оголосила безполітну зону у Лівії – теж для захисту мирних громадян (за виконанням стежили кораблі та літаки західних країн).
Словом, в усіх випадках ціллю №1 був захист цивільних, тож Україна має всі підстави вимагати БПЗ. Натепер президент США Джо Байден вже визнав, що росіяни свідомо стріляють у мирних мешканців. Його польський колега Анджей Дуда і взагалі заявляє: Путін влаштував у нашій країні геноцид.
А наша ситуація небезпечніша за боснійську ще й тому, що на території України працює чотири атомні електростанції. Одну із них, Запорізьку, росіяни обстріляли і захопили. До речі, посольство США в Україні вже назвало це воєнним злочином.
Зараз у НАТО є військові сили, аби запровадити БПЗ. Винищувачі F-35 та F-16, котрими користується Альянс, не поступаються російським літакам і здатні їх зупинити (F-35 взагалі є найдосконалішим у світі винищувачем). Американська авіація здатна збивати і балістичні ракети.
З іншого боку, закрити небо над майже всією Україною – складне завдання навіть для НАТО. Аби заблокувати повітряний простір над Лівією, Альянс зібрав 260 літаків. Тут їх знадобиться менше, (у Лівії авіація бомбила ще й наземні цілі), але все одно потрібні будуть потужні радари і чимала група літаків. Їх доведеться зібрати та відправити до України.
Патрулювати понад 500 тисяч квадратних кілометрів (навряд чи авіація НАТО діятиме над Кримом і ОРДЛО) – теж непросто. "За різними оцінками, Росія використовує близько сотні літаків над Україною, НАТО довелося б задіяти ще більше літаків", – каже ексначальник Генштабу збройних сил Чехії Їржи Шедівий.
Та головна проблема, через яку ми не маємо БПЗ, в іншому. Як показав досвід Югославії, оголосити безполітну зону резолюцією ООН було нескладно. Однак боснійські серби просто ігнорували це рішення і далі використовували авіацію.
БПЗ запрацювала на практиці лише після того, як американці почали патрулювати небо над Боснією та збивати порушників.
Зараз у НАТО розуміють, що декларація про закрите небо так само не подіє на Путіна, який вже порушує міжнародне право. Тож росіяни продовжать бомбити українські міста, і щоб їх зупинити, військам Альянсу доведеться знищувати літаки РФ.
А до такого європейці та американці поки не готові. Вони бояться, що тоді Москва відповість: наприклад, ракетними чи повітряними ударами по Польщі чи балтійських країнах (про це говорила очільниця МЗС Німеччини Анналена Бербок). "Якби ми це зробили [встановили безполітну зону], це може вилитися у повномасштабну війну в Європі, до якої будуть втягнути ще більше країн, і це спричинить ще більші страждання", – пояснював Єнс Столтенберг.
Однак дискусії про БПЗ тривають і про остаточну поразку казати рано. 4 березня спеціаліст з траєкторій космічних апаратів Андрій Васильєв (більше відомий під письменницьким псевдонімом Дорж Бату) розповів, що виступив на закритій нараді на цю тему в США. За його словами, ідея "закритого неба" остаточно не відкинута, її підтримує, зокрема низка американських генералів та президент Польщі Анджей Дуда.
Тим часом голова МЗС України Дмитро Кулеба домовляється з союзниками про інше. "Продовжуємо працювати на двосторонньому рівні з партнерами, щоб отримати в них літаки, засоби протиповітряної оборони", – розповів він.
Можливо, це ще одна причина боротися за безполітну зону. Якщо добитися її все ж не вдасться, є сенс, що союзники запропонують альтернативу: до прикладу, зброю проти ворожих літаків. Так у медіа неодноразово з'являлися повідомлення про перемовини з Польщею. Варшава нібито може передати Україні винищувачі МіГ-29, але хоче отримати гарантії від США. Перемовини про це поки тривають.
Ще більше корисних рішень!
Як ми вже зазначили, це питання ще не вирішено і в України ще є шанс встановлення безпілотної зони в небі над нею.
На думку Лади Рослицької, докторки наук, засновниці та керуючої партнерки Black Trident, LLC, встановлення над україної безпольотної зони — це унікальний кейс в міжнародній практиці.
Експертка пише на Vox Ukraine: "За всю історію жодна безпольотна зона не вимагалася і не реалізовувалася у співпраці з суверенною державою, яку бомбить агресор із загрозою ядерної зброї. Заклик України до створення безпольотної зони на її — це унікальний випадок: вона просить і закликає інші миролюбні держави прийти і допомогти захистити її небо від агресора".
Лада Рослицька також зазначає, що за коротку історію концепції безпольотних зон (з 1991 року її було реалізовано лише тричі) не всі вони були створені Радою Безпеки ООН (РББ ООН), і лише одна була негайно реалізована силами НАТО. Безпольотні зони були радше встановлені іншими державами над повітряним простором держав-агресорів. Україна ж не закликає закривати небо над агресором — рф. Вона закликає закрити небо над собою. У цьому сенсі, зазначає експертка, закриття неба над Україною було б "ефективним розширенням дипломатії" Заходу.
Окрім того, військові експерти зазначають, що закриття неба над Україною, хоч і є складним завданням, але може бути виконане в обхід бюрократії НАТО.
На встановлення над Україною безпольотної зони ще є шанси — зокрема, через тиск громадян країн-членів НАТО на їхні уряди. Саме тому важливо виходити на мирні мітинги у європейських містах, закликати уряди до більш рішучих дій, підписувати петиції, всіляко поширювати заклики до створення безпольотної зони над Україною та не дати цьому порядку денному забутися.
