Самота й ущільнення — як змінюється простір для життя у великих містах
Активна житлова політика держави давно відійшла в минуле. Обсяги коштів, які воно сьогодні виділяє на будівництво житла і фінансування державних житлових програм, є вкрай недостатніми, близько 70% старих будинків знаходяться в аварійному стані, а вартість квартир в нових будинках не завжди по кишені молодим сім'ям та молоді. Все це говорить про те, що в Україні існує серйозна житлова проблема, коли велика частина населення стикається з браком житлового простору і його дорожнечею.
Але ринок пристосовується під споживача, і за останні кілька років у нас почали з'являтися альтернативні рішення. Деякі з них — суперсучасні, які здаються чимось космічним, а інші — це повторення старого досвіду, його трансформація і перетворення. Головний плюс кожного з рішень — це низька вартість і умови, близькі до повного комфорту і максимальної оснащеності приміщень всім необхідним. Які ж рішення є?
Все більшою популярністю починає користуватися малогабаритне житло економкласу — смартквартири. Це житло спроєктовано таким чином, щоб раціонально використовувати кожен метр площі та розумно витрачати енергію. Під час планування простору і меблювання дизайнери борються за кожен квадратний сантиметр, намагаючись зробити його максимально функціональним.
Такі пропозиції стали масово надходити на ринок нерухомості Києва — за даними консалтингових агентств, зараз близько 80 відсотків попиту на житло припадає на малогабаритні квартири. Їх площа в середньому становить 23-25 квадратних метрів, а іноді — 18,5-19 метрів. Перевага такого житла полягає в його низькій вартості. Переважно все це — новобудови, які розташовуються на околиці міста, тому низька ціна за квадратний метр і невеликий метраж відіграють велику роль — вартість такої смартквартири — від 10 до 15 тисяч доларів. Виходить, що вартість такої квартири може дорівнювати оренді знімної квартири, в якій ви живете кілька років поспіль, а ще один плюс в тому, що витрати на оплату комунальних послуг в такому житлі також будуть менше, ніж в стандартних квартирах.
Такі рішення вже активно впроваджують у всьому світі, і особливо популярні вони в густонаселених містах, таких, наприклад, як Гонконг. Там студія PMDL Architecture + Design переобладнала невелику будівля з магазинами на першому поверсі в центрі Гонконгу.
Панорамні вікна візуально збільшили простір невеликих кімнат площею до 25 квадратних метрів. Приміщення зоновано, і його володар може похвалитися не однією, а цілими двома кімнатами, оскільки кухонний простір відокремлено від спальні стіною.
Ще одне рішення — комуналка, придумана мілленіалами, — колівінг. Він являє собою відразу багато квартир, за розміром таких самих, як і смартквартири, або навіть менше. Однак в кімнаті колівінгу немає кухні. Це звичайні спальні з санвузлами, із загальною кухнею, простором для роботи та відпочинку. Для колівінгів викуповують цілий поверх або навіть будинок, облагороджують спільну територію і кімнати, а мешканців підбирають за співбесідою, адже попит на таке житло досить високий. Іноді власники колівінгів підбирають людей, залучених в одній сфері, а ще — за особистісними якостями, щоб ті підтримували принципи добросусідства і були готові до співіснування з іншими людьми в загальному просторі.
Колівінги передбачають оренду, яка становить від 10 до 19 тисяч гривень на місяць. Мінімальна тривалість оренди також варіюється і стартує від декількох тижнів до декількох місяців. У Києві є кілька таких колівінгів, всі вони відкрилися порівняно недавно. Наприклад, Coliving One біля станції метро Нивки, що складається з 24 досить просторих квартир. Фішка цього колівінгу у власному цілодобовому консьєрж-сервісі — доставляння їжі, прання одягу, кур'єрська служба і прибирання в кімнатах забезпечується колівінгом, щоб мешканці менше думали про побутові проблеми й більше часу могли приділяти більш корисним і цікавим заняттям.
Ще один варіант колівінгу в Києві — DOMIVKA. Кімнати тут скромніше, зате є публічний простір площею 200 квадратних метрів, на якому розташовані хол із зоною відпочинку, спільна кухня-вітальня, комора, місце для сушіння білизни й так далі.
Мабуть, найбільш інноваційне рішення — капсула, — ноу-хау від українських інженерів. Виробники пропонують розроблену ними та зібрану на українському експериментальному заводі.
Капсула являє собою 4-місне двоповерхове житло з габаритами 3,7х12,2х3,7 метра, загальною площею 40 квадратних метрів. Житло зроблено з дерев'яного каркаса, заповненого поліуретановою піною і являє собою «префаб», тобто одразу повністю укомплектоване всім необхідним: в капсулі є плита, духовка, кавоварка з капучинатором, холодильник, посудомийна машина, пральна і сушильна машини, мультимедійний екран, робот-пилосос.
Капсула є автономною — на покрівлі і її бічних скосах встановлені сонячні панелі. Їх місткості вистачає, щоб генерувати електроенергію навіть у похмурий день, а акумулятор місткістю 10 кВт, який в сонячну погоду може зарядитися за 3 години, забезпечує повне функціонування систем будинку протягом 1-2 днів. Вода повинна подаватися в будинок, для її зберігання передбачена ємність в 1000 літрів. Ця опція доповнена системою збору дощової та талої води, системою рециркуляції води в будинку (душ, посудомийна машина і т.д.), системою перетворення на питну воду води з водойм, а також системою перетворення повітря на воду. Опалення, охолодження і нагрівання води в капсулі відбувається завдяки насосу повітря-вода, тобто такого, який генерує тепло з води та повітря. Інші варіанти капсул, такі як капсула, що плаває, розробники хочуть доповнити вітрогенератором.
Подібне рішення було використано в Японії. У 1970-х роках в Токіо була побудована знаменита футуристична вежа Накагін з безліччю маленьких квартир площею 9 квадратних метрів. Приміщення також передбачалося з повним внутрішнім оснащенням технікою, і деякі з них збереглися до наших днів в первозданному вигляді.
Квартирки являли собою пересувні блоки, які кріпляться на каркас будівлі. Архітектор Кісьо Курокава припускав, що проєкт буде більш успішним, і спеціальних каркасів буде набагато більше, що дозволило б власникам перевозити свої капсули від однієї вежі до іншої, в залежності від того, в якому районі або місті вони хочуть жити.
Проєкт не був реалізований повною мірою — зараз багато з крихітних квартир пустують, а деякі з них здаються в оренду, щоб залучити до будинку туристів і хоч якось підтримати його життєдіяльність, адже якщо вежа буде не популярна, їй загрожує знесення. Мабуть, проєкт випередив час в 70-х, але цілком можливо, що сучасні проблеми з нестачею житла вдихнуть в нього нове життя.
У Києві, наприклад, вже працює готель з номерами-капсулами. Можливо, скоро з'явиться і квартирний комплекс з житлом такого типу.
Пироги, джем, салат, соус до мʼяса і навіть борщ — усе це можна приготувати з… Читати більше
“Рубрика” поспілкувалась з експерткою Центру когнітивно-поведінкової терапії Олександрою Омельченко про прояви РДУГ — розладу дефіциту… Читати більше
Рішення інклюзії, підтримки, захисту довкілля та взаємодопомоги: “Рубрика” зібрала десять кейсів, які українці втілювали цього… Читати більше
“Рубрика” зробила добірку давніх рецептів пасок, якими поділилися жительки різних регіонів України. Читати більше
Тут молоді з ментальною інвалідністю допомагають самореалізуватися, відкрити нові таланти та знайти свою спільноту. “Рубрика”… Читати більше
Українським чоловікам призовного віку, які перебувають за кордоном, обмежили доступ до послуг українського консульства. Такі… Читати більше
Цей сайт використовує Cookies.