Квартирне питання: як обзавестися недорогим житлом в Україні

Активна житлова політика держави давно відійшла в минуле. Обсяги коштів, які воно сьогодні виділяє на будівництво житла і фінансування державних житлових програм, є вкрай недостатніми, близько 70% старих будинків знаходяться в аварійному стані, а вартість квартир в нових будинках не завжди по кишені молодим сім'ям та молоді. Все це говорить про те, що в Україні існує серйозна житлова проблема, коли велика частина населення стикається з браком житлового простору і його дорожнечею. 

Але ринок пристосовується під споживача, і за останні кілька років у нас почали з'являтися альтернативні рішення. Деякі з них — суперсучасні, які здаються чимось космічним, а інші — це повторення старого досвіду, його трансформація і перетворення. Головний плюс кожного з рішень — це низька вартість і умови, близькі до повного комфорту і максимальної оснащеності приміщень всім необхідним. Які ж рішення є? 

Все більшою популярністю починає користуватися малогабаритне житло економкласу — смартквартири. Це житло спроєктовано таким чином, щоб раціонально використовувати кожен метр площі та розумно витрачати енергію. Під час планування простору і меблювання дизайнери борються за кожен квадратний сантиметр, намагаючись зробити його максимально функціональним. 

Такі пропозиції стали масово надходити на ринок нерухомості Києва — за даними консалтингових агентств, зараз близько 80 відсотків попиту на житло припадає на малогабаритні квартири. Їх площа в середньому становить 23-25 квадратних метрів, а іноді — 18,5-19 метрів. Перевага такого житла полягає в його низькій вартості. Переважно все це — новобудови, які розташовуються на околиці міста, тому низька ціна за квадратний метр і невеликий метраж відіграють велику роль — вартість такої смартквартири — від 10 до 15 тисяч доларів. Виходить, що вартість такої квартири може дорівнювати оренді знімної квартири, в якій ви живете кілька років поспіль, а ще один плюс в тому, що витрати на оплату комунальних послуг в такому житлі також будуть менше, ніж в стандартних квартирах.

Такі рішення вже активно впроваджують у всьому світі, і особливо популярні вони в густонаселених містах, таких, наприклад, як Гонконг. Там студія PMDL Architecture + Design переобладнала невелику будівля з магазинами на першому поверсі в центрі Гонконгу. 

Панорамні вікна візуально збільшили простір невеликих кімнат площею до 25 квадратних метрів. Приміщення зоновано, і його володар може похвалитися не однією, а цілими двома кімнатами, оскільки кухонний простір відокремлено від спальні стіною. 

Ще одне рішення — комуналка, придумана мілленіалами, — колівінг. Він являє собою відразу багато квартир, за розміром таких самих, як і смартквартири, або навіть менше. Однак в кімнаті колівінгу немає кухні. Це звичайні спальні з санвузлами, із загальною кухнею, простором для роботи та відпочинку. Для колівінгів викуповують цілий поверх або навіть будинок, облагороджують спільну територію і кімнати, а мешканців підбирають за співбесідою, адже попит на таке житло досить високий. Іноді власники колівінгів підбирають людей, залучених в одній сфері, а ще — за особистісними якостями, щоб ті підтримували принципи добросусідства і були готові до співіснування з іншими людьми в загальному просторі. 

Колівінги передбачають оренду, яка становить від 10 до 19 тисяч гривень на місяць. Мінімальна тривалість оренди також варіюється і стартує від декількох тижнів до декількох місяців. У Києві є кілька таких колівінгів, всі вони відкрилися порівняно недавно. Наприклад, Coliving One біля станції метро Нивки, що складається з 24 досить просторих квартир. Фішка цього колівінгу у власному цілодобовому консьєрж-сервісі — доставляння їжі, прання одягу, кур'єрська служба і прибирання в кімнатах забезпечується колівінгом, щоб мешканці менше думали про побутові проблеми й більше часу могли приділяти більш корисним і цікавим заняттям. 

Ще один варіант колівінгу в Києві — DOMIVKA. Кімнати тут скромніше, зате є публічний простір площею 200 квадратних метрів, на якому розташовані хол із зоною відпочинку, спільна кухня-вітальня, комора, місце для сушіння білизни й так далі. 

Мабуть, найбільш інноваційне рішення — капсула, — ноу-хау від українських інженерів. Виробники пропонують розроблену ними та зібрану на українському експериментальному заводі. 

Капсула являє собою 4-місне двоповерхове житло з габаритами 3,7х12,2х3,7 метра, загальною площею 40 квадратних метрів. Житло зроблено з дерев'яного каркаса, заповненого поліуретановою піною і являє собою «префаб», тобто одразу повністю укомплектоване всім необхідним: в капсулі є плита, духовка, кавоварка з капучинатором, холодильник, посудомийна машина, пральна і сушильна машини, мультимедійний екран, робот-пилосос.

Капсула є автономною — на покрівлі і її бічних скосах встановлені сонячні панелі. Їх місткості вистачає, щоб генерувати електроенергію навіть у похмурий день, а акумулятор місткістю 10 кВт, який в сонячну погоду може зарядитися за 3 години, забезпечує повне функціонування систем будинку протягом 1-2 днів. Вода повинна подаватися в будинок, для її зберігання передбачена ємність в 1000 літрів. Ця опція доповнена системою збору дощової та талої води, системою рециркуляції води в будинку (душ, посудомийна машина і т.д.), системою перетворення на питну воду води з водойм, а також системою перетворення повітря на воду. Опалення, охолодження і нагрівання води в капсулі відбувається завдяки насосу повітря-вода, тобто такого, який генерує тепло з води та повітря. Інші варіанти капсул, такі як капсула, що плаває, розробники хочуть доповнити вітрогенератором.

Подібне рішення було використано в Японії. У 1970-х роках в Токіо була побудована знаменита футуристична вежа Накагін з безліччю маленьких квартир площею 9 квадратних метрів. Приміщення також передбачалося з повним внутрішнім оснащенням технікою, і деякі з них збереглися до наших днів в первозданному вигляді. 

Квартирки являли собою пересувні блоки, які кріпляться на каркас будівлі. Архітектор Кісьо Курокава припускав, що проєкт буде більш успішним, і спеціальних каркасів буде набагато більше, що дозволило б власникам перевозити свої капсули від однієї вежі до іншої, в залежності від того, в якому районі або місті вони хочуть жити. 

Проєкт не був реалізований повною мірою — зараз багато з крихітних квартир пустують, а деякі з них здаються в оренду, щоб залучити до будинку туристів і хоч якось підтримати його життєдіяльність, адже якщо вежа буде не популярна, їй загрожує знесення. Мабуть, проєкт випередив час в 70-х, але цілком можливо, що сучасні проблеми з нестачею житла вдихнуть в нього нове життя.

У Києві, наприклад, вже працює готель з номерами-капсулами. Можливо, скоро з'явиться і квартирний комплекс з житлом такого типу.