Україна багатьох облич: як національні меншини підтримують одне одного під час війни

У чому проблема?

"Геноцид, який росія вчиняє проти українців, поширюється і на кримських татар, євреїв, ромів тощо", — зазначає Ескендер Барієв, член Меджлісу кримськотатарського народу, голова Кримськотатарського ресурсного центру.

Знищити все українське — таку мету поставила собі росія. Але Україна — це не тільки етнічні українці. Наша країна є багатонаціональною державою з багатовіковою історією. Росіяни вбивають, калічать, викрадають та позбавляють домівок усіх, хто мешкає на нашій землі та вважає Україну своєю Батьківщиною.

Яке рішення?

Сила України — у згуртованості. Під час повномасштабного вторгнення російського агресора у боротьбі проти спільного ворога об'єдналися люди всіх національностей — кожен на своєму місці. Про те, як національні меншини, що проживають в Україні, підтримують одне одного та своїх співгромадян, розповідаємо у нашому матеріалі.

Як це працює?

За даними Меджлісу кримськотатарського народу майже половина викрадень, здійснених росіянами за час окупації Херсонщини та частини Запорізької області, — це викрадення представників корінних народів. Утім, ці дані не повні, адже, велика частина територій все ще знаходяться під контролем рф і дізнатися про всі вчинені злочини зараз неможливо. Деяких викрадених вдалося повернути, інших — досі утримують у підвалах або СІЗО тимчасово окупованого Криму.

"Кримським татарам вже не перший раз доводиться виїжджати: через війну, через виселення з Криму", — говорить В'ячеслав Мисько, керівник ГО "ШАН". З перших днів війни чоловік опікується долею кримських татар, які стали вимушеними переселенцями на Закарпатті. В'ячеслав та його родина виїхали з окупованого Криму в Дрогобич у 2014 році. Там оселилися й почали все з чистого листа. Коли почалося повномасштабне вторгнення, Вʼячеслав Мисько почав приймати всіх знайомих кримських татар, які йому телефонували. Деякі з них приїхали з Харкова, з Новоолексіївки, дехто приїхав з Гостомеля, Бучі.

"Ми вирішили створити громадську організацію для підтримки кримськотатарського населення в Закарпатській області", — каже керівник ГО. Громадська організація "ШАН" надає кримським татарам житло, забезпечує продуктовими наборами, засобами особистої гігієни та одягом.

Кримськотатарський волонтерський центр в Одесі теж займається гуманітарною допомогою: надають харчові продукти та засоби гігієни переселенцям, плетуть маскувальні сітки та готують їжу для захисників та поліцейських. Команда центру за весь час війни приготувала більше ніж півтори тонни плову!

Представники організації їздили на деокуповані території, а також у найгарячішу точку України — Бахмут, аби допомогти місцевим та захисникам.

Практична допомога з найнеобхіднішим — надзвичайно важлива. А втім, нею підтримка не мусить обмежуватися. Так, у рамках проєкту "Дозвілля для дітей та молоді Кримськотатарського центру" організовують різноманітні активності для дітей ВПО. Нещодавно проєкт у співпраці з "Планета кіно" показав пів сотні дітей найочікуваніший мультфільм року "Мавка, Лісова пісня".

Крім задоволення потреб тут і зараз, також є необхідність у переосмисленні майбутнього Криму та його корінного народу. Саме для цього минулого літа в Україні заснували "Ініціативу 26 червня", платформу про майбутнє Криму, передусім для кримських татар — і для тих, що виїхали за межі окупованого півострова, і для тих, які перебувають в окупації. Головна мета платформи — попіклуватися про майбутнє кримських татар та деокупованого Криму. Тож нині платформа займається зокрема розробкою бачення ролі кримських татар у вільній Україні та захистом їхніх інтересів.

Не забуває про кримських татар і держава. У 2022 році Мінреінтеграції виплатило по 100 тис. грн держдопомоги понад 70 кримським татарам — політв'язням рф. А у квітні 2023 року Президент Володимир Зеленський оголосив про започаткування в Україні нової традиції — проведення на офіційному рівні Іфтару під час священного для мусульман місяця Рамадан. Зеленський запевнив, що Україна вдячна мусульманам нашої держави та всій мусульманській спільноті світу, хто однаково з українцями прагне миру і захисту від зла.

За оцінками ромських організацій, близько 100 тисяч ромів покинули свої домівки, і половина з них виїхала до країн Європейського Союзу. Утім, багато хто з них уже повертаються додому, а ще більше — залишалися в Україні весь цей час. Чимало стали внутрішньо переміщеними особами.

Зола Кондур, координаторка проєкту нацменшин та ромів в офісі Ради Європи в Україні, говорить: "Роми об'єдналися для допомоги громадам. Потрібно більше уваги до вразливих груп від урядових або державних органів влади, місцевих органів".

Так, молодіжна агенція адвокації ромської культури "АРКА", що знаходиться у Полтаві, надає гуманітарну допомогу в різних регіонах України. Тут уже допомогли ромським сім'ям із Дніпра, Одеси, Маріуполя, Херсона, Кривого Рогу та Ужгорода необхідними продуктами та грошовою компенсацією за евакуацію.

Є й проєкти з інформаційної підтримки ромів, які постраждали від війни. Так, Запорізька організація "Об'єднання ромських жінок «Голос Ромні»" розповсюджує інформацію про порядок отримання статусу ВПО, реєстрацію пошкоджень майна внаслідок військових дій, отримання гуманітарної та грошової допомоги від міжнародних фондів, порядок перетину кордону тощо. Крім того, в об'єднанні роми можуть отримати юридичні консультації для оформлення необхідних довідок та документів. А ще організація веде активну роботу на міжнародному рівні — займається  адвокацією прав українців, які були вимушені покинути країну та шукати прихисток у європейських країнах.

А фонд "Чіріклі" опікувався евакуацією ромів — із тимчасово окупованих територій та зон бойових дій. Так, нині фонд надає пряму фінансову підтримку тим, хто евакуювався. А від початку повномасштабної війни там знаходили безпечні шляхи виїзду, підтримували інформацією та навіть супроводжували сім'ї під час виїзду за кордон. Близько шестистам сім'ям допомогли евакуюватися з небезпечних східних регіонів країни. "Чіріклі" підтримав понад двадцять тисяч людей — нагодував, проконсультував, надав тимчасовий прихисток.

Найперше питання, яке постає перед людьми в евакуації, — це тимчасове житло. Тут на допомогу ромам прийшов благодійний фонд "Благо", що відкрив на Закарпатті ромський шелтер. Шелтер розташовується в приміщенні ромського готельно-ресторанного комплексу, що вже 9 років не працював, а зараз став у пригоді тим, хто потребував даху над головою. Шелтер в Ужгороді може приймати до 200 людей. Тут є безплатне триразове харчування, медична та юридична підтримка. Крім того, тут із дітьми займаються арттерапевти, психологи та вчителі.

"Це було дуже важливо — відкрити таке місце, де люди, які тікали від війни, могли б зупинитися. Роми з Донецької, Харківської областей, що залишилися абсолютно без житла, без коштів, їхали саме в цей шелтер і там отримували допомогу", — каже Зола Кондур.

Майже два місяці тому на Закарпатті зʼявився ще один шелтер — у Мукачево. Його відкрив фонд "Чіріклі". Адміністратором там працює Рада Каландія з Вугледару — вона теж втратила житло і все, що в неї було, тож як ніхто розуміє тих, хто шукає прихисток у шелтері. У Мукачево шелтер менше, він може приймати до 50 людей. Але там, як і в прихистку в Ужгороді, можна отримати різні послуги та харчування. Перебувати в шелтерах можна стільки, скільки потрібно.

Йосиф Зісельс, президент Асоціації єврейських громадських організацій та общин України, зазначає, що у кризовий момент єврейська спільнота дуже швидко самоорганізовувалась. Відтак, з 24 лютого 2022 року виникло багато інфраструктурних елементів, груп та центрів, які намагаються розв'язувати різні проблеми єврейської громади.

Так, на початку повномасштабної війни Асоціація єврейських ГО та общин України організувала мережу пунктів, де транзитно або на довгий термін приймали евакуйовані родини. Також Асоціація фінансово допомагає тим, хто з певних причин залишився на окупованій території. А тим українським євреям, які опинилися в росії, допомагають виїхати до Грузії, Балтійських країн або повернутися в Україну.

Не залишає Україну і єврейська громада Дніпра — з перших днів війни в єврейському культурному центрі "Solomonika" відкрили волонтерський штаб. До вторгнення росії тут збиралися сім'ї для спілкування, а після 24 лютого 2022 року в центрі відкрився штаб для збору гуманітарної допомоги.

Вадим Фарбер, директор єврейського культурного центра "Solomonika", розповідає: "24 лютого ми для себе чітко вирішили, що нікуди не їдемо. Тобто наш центр займає чітку позицію того, що ми не залишаємось осторонь. Знаєте, єврейський народ вже дуже давно прийшов до того, що коли до нас у двері стукає ворог, ми не ховаємося.  Нам вистачає сил і мужності відкрити ці двері й зустріти ворога віч-на-віч. Ми тут, попри те, що ми — єврейський культурний центр, вважаємо, що Україна — це наш дім. І все, що ми тут робимо, ми робимо і для євреїв, і для українців. І не ділимо їх за національною приналежністю".

А ще в "Solomonika" є центр психологічної підтримки, власний артпростір. Тут влаштовують кулінарні майстер-класи, вдосконалюють у межах проєкту "Українські посиденьки" українську мову, а завдяки проєкту "Світ на долоні" підтримують людей з порушеннями слуху — для них організовують в'язальні майстер-класи, тематичні зустрічі, творчість, корисні тренінги та просто спілкування за чаюванням у теплій атмосфері.

"Вірмени волонтерять або просто залишилися жити в Україні й допомагають фронту. Вони не бачать для себе іншого шляху, ніж бути разом до кінця", — наголошує виконавчий директор Спілки вірмен України Овакім Арутюнян.

У Дніпрі вірменська громада з перших днів війни відкрила гуманітарний штаб. Тут допомагають переселенцям та захисникам. У штабі кажуть: "З найпершого дня війни вірменська громада об'єдналась та згрупувалась. Наразі хтось із нас у лавах ЗСУ та ТРО, у найгарячіших точках, хтось, на жаль, вже віддав своє життя за свободу та незалежність України, дехто — волонтерить, допомагає переселенцям, військовим, готує їжу. У цей складний час хочеться додати, що ми разом, ми тут до кінця".

А на Кіровоградщині Спілка вірмен приймала переселенців та допомагала інформаційно, створивши юридичну службу для тимчасово внутрішньо переміщених осіб.

Схожу підтримку надають і представники вірменської громади Запоріжжя. Тут допомагають переселенцям та незахищеним верствам населення — роздають хліб, харчові продукти, одяг, ліки.

"Наша спільнота завжди своїм прикладом намагалась довести, що треба об'єднуватися, об'єднуватися навколо розвитку, навколо допомоги ближньому, а зараз — і навколо нашої спільної перемоги. Разом ми — велика сила", — наголосив  президент спілки вірмен Запорізької області Рудольф Акопян.

До повномасштабної війни за останнім офіційним переписом населення на Приазов'ї проживало близько 80 тисяч греків. Тільки в Маріуполі за даними місцевого товариства у громаді мешкало близько 15 тисяч греків.

Голова Федерації грецьких товариств України Олександра Проценко-Пічаджі розповіла "Рубриці", що після окупації Маріуполя багато греків виїхали з України. Щоб допомогти тим, хто опинився у Греції, з'явилася Спілка греків України в Греції. Від літа 2022 року Спілка провела чимало заходів: виставку світлин маріупольських фотографів "Маріуполь до війни й після війни", марші проти війни, проти російської агресії — усе для того, щоб місцеві греки побачили — тут, у Греції, є реальні свідки цієї війни, почули правду про війну.

"Ми усвідомлюємо, що Україні потрібна наша підтримка, наша згуртованість і наші конкретні дії. Пройшовши крізь пекло блокадного Маріуполя, побачивши на власні очі смерть колись квітучого міста, яке заснували греки на місці козацької паланки, ми на собі відчули усі жахи «руського миру», який несе звірства, смерть, руйнацію, знищення усіх демократичних прав і свобод. Вірю, що невдовзі прапори України та Греції знову будуть майоріти у Маріуполі та у селах, які у XVIII столітті заснували греки, і які наразі окуповані московською ордою", — говорить Олександра Проценко-Пічаджі.

Крім того, минулого літа Спілка разом із Федерацією організували низку програм гостинності для дітей України в оздоровчих таборах Греції. У програмі взяли участь діти, які виїхали з Маріуполя. Зібрати дітей на безоплатний відпочинок допомогла Маріупольська міська рада.

Наступного літа Спілка планує повторити табори, а також реалізувати програму психологічної реабілітації для людей похилого віку з України.

Ще більше корисних рішень!

13 грудня 2022 року Верховна Рада України ухвалила новий Закон про національні меншини.

"Над цим законопроєктом Комітет працював понад два роки. Документ конкретизує права національних спільнот в Україні, забезпечує гарантії їхньому етнічному та культурному розвитку. Відповідно, ніхто не буде забутий і не буде жодної дискримінації, щоб кожний громадянин України, незалежно від етнічного походження, мав можливість знати як українську мову, так і рідну мову, навчатися цією мовою, знати свою культуру", —  зазначив член Комітету Верховної Ради України із питань прав людини, деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій, нацменшин і міжнаціональних відносин Тарас Тарасенко.

За його словами, саме в цьому зараз полягає сила нашої держави, адже всі етнічні спільноти повністю підтримують Україну й боронять її від агресора.