«Рубрика», як інформаційний партнер премії Social Project Awards, публікує тексти конкурсантів про свої соціальні проекти. Восени стартує відкрите голосування за кращу ініціативу у кожній з номінацій
Проект наставництва для дітей-сиріт стартував у далекому 2009 році. Тоді багато людей не вірило в нього. Складно було уявити, що знайдуться волонтери, які погодяться щотижня приходити до однієї дитини-сироти, займатися нею та розвивати її.
Ідеологом проекту став Микола Кулеба, який на той час був Керівником Служби у справах дітей м. Києва. Він помітив, що багато дітей – випускників інтернатів залишалися сам на сам з проблемами одразу після випуску. Вони не вміли готувати їжу, заробляти кошти, в них не було жаги до навчання і мотивації. Дуже швидко потрапляли на дно соціуму. Ці діти губили свої життя серед алкоголю, наркотиків, поганих «друзів», раннього сексу…
Тому разом із спеціалістами ми почали думати над тим, яку б програму розробити, щоб допомогти підліткам стати самостійними і прагнути більшого від життя. Який процес розробити, щоб вони відчули себе потрібними і вартими кращого?
Програма була розроблена за рік. Виписані всі методологічні блоки та процеси. І з 2010 року ми з'єднали перші пари – «дитина-наставник». До 2016 року таких пар вже було у нас 203.
Сьогодні ми у 2018-му. Вже прийнятий Закон стосовно наставництва для сиріт (2016 рік), усі Центри соціальних служб та 27 громадських організацій впроваджують наставництво в своїх містах/областях, щоб кожна дитина отримала підтримку. Досягнути цього було надскладно, але ми день за днем, місяць за місяцем йшли і вірили, що все вийде. Ми впроваджували наставництво заради дітей, не дивлячись на всі перешкоди, тому що розуміли – цей процес дійсно може змінити долю дитини. І вони варті цього. Не можна лишати дитину в інтернаті просто так, без сім'ї і уваги, лише через те, що вона вже доросла, або взагалі не має статусу для всиновлення. Це такі ж діти, як і сироти. Вони так само себе почувають,і так само переживають свої втрати.
Наставництво змінює життя дітей з інтернатів. Особливо воно актуальне тим дітям, які не мають шансів на всиновлення – їх в інтернатах більше 100 000. Наш проект допомагає одинокій дитині відчути, що вона не полишена, що вона потрібна, гарна і добра, і в неї може бути успіх. Наш проект допомагає дитині сформувати довірливі стосунки з конкретним наставником-другом, завдяки чому вона переймає досвід та бере приклад, обирає цінності і змінює своє життя. Це не робота на загал, не концерти і не спонсорство. Це не екскурсії, а реальна зав'язка по стосункам. Це справжня дружба.
Завдяки наставництву для дітей-сиріт випускники інтернатів не залишаються один на один зі своїми проблемами, а мають підтримку близького дорослого. Вони не потрапляють на дно соціуму, а обирають спорт і розвиток. Вони не стають фінансово залежними від держави, а йдуть навчатися та працювати. Звичайно те, що у дитини з'явиться наставник не гарантує на 100% успіх в житті. Але значно підвищує на це шанси, тому що дитина бачить ставлення до себе і змінює думку про цей світ, про себе і про оточуючих.
Просто подивіться, що ми помітили на практиці. Деякі показники зафіксовані зі слів керівників закладів, деякі виявлені нами при супроводі пар. А про деякі сповіщали самі діти нам або наставникам.
В майбутньому наш проект змінить майбутнє, пробачте за тавтологію. Тому що ми допомагаємо дітям, які дуже швидко ростуть. Україну будуть населяти успішні молоді люди, які знають, хто вони, чого вони варті і чого прагнуть. В Україні будуть міцні сім'ї, і діти будуть в них, а не поза ними.
Проект Наставництво вже досяг великих обертів по всій країні. Наставництво відоме серед професійної спільноти: представників соціальних державних структур та активних громадських організацій. І якраз зараз нам не вистачає широкої популяризації серед простих громадян. Шанс на наставника юридично і законно є у кожної дитини з інтернату. Але люди не знають про наш проект. Ми хочемо перемогти, щоб більше людей дізналися про наставництво.
Бути активістом в Україні – це піклуватися про людей, яка живуть тут. Кожен може обрати собі «сферу допомоги»: людям з інвалідністю, людям похилого віку, дітям, хворим, сім'ям у складних життєвих обставинах, школам, лікарням і т.д.
Бути активістом в Україні – це об'єднувати зусилля з однодумцями та партнерами в усіх областях, це поширювати свою добру справу серед близьких і дальніх. Щоб кожен, хто перебуває в потребі, отримав підтримку та допомогу.
Бути наставником означає бажати по справжньому допомогти дитині, яку всі залишили. Бути наставником в Україні означає не боятися процесу (збору документів, консультації, навчання) та йти крок за кроком до зустрічі з дитиною, тому що вона варта того!
Проголосувати за проект у Конкурсі соціальних інціатив можна за посиланням.
Керівник проекту Наставництва в Україні, ГО «Одна надія», двічі наставниця Тетяна Іордан
Нагадаємо, що до 29 серпня активісти з усієї України можуть подати заявку на другу щорічну премію соціальних проектів Social Project Awards. Після закінчення прийому заявок триватиме онлайн-голосування, де кожен може віддати голос за три проекти. "Рубрика" запрошує номінантів премії розповісти на своїх сторінках про ініціативу, що допоможе знайти більше її прихильників і є додатковою промоцією пропозиції голосувати за неї. Деталі тут.
Вугільна промисловість в Україні занепадає ще з набуттям незалежності. Через війну частину шахт окупували, а… Читати більше
У новому випуску подкасту «Рубрика» запросила трьох відомих спікерів розповісти про «зелене відновлення» України як… Читати більше
“Рубрика” розповідає про досвід Чернігівщини та Іванківської громади на Київщині Читати більше
Сезон спаржі розпочався! Та оскільки цей продукт ще відносно новий для нас, не всі мають… Читати більше
Свій заміський будинок Євгеній Довгалюк перетворив на науковий хаб для громадських науковців. Тут займаються бьордвотчингом,… Читати більше
Relive the magic of Eurovision with Rubryka's countdown of Ukraine's top 5 performances, showcasing a… Читати більше
Цей сайт використовує Cookies.