5 еконаслідків війни росії проти України за 2024 рік та що нам з цим робити

Станом на листопад 2024 року Офісом Генерального прокурора в Україні відкрито 222 кримінальних провадження щодо воєнних злочинів росії проти довкілля. Серед них як екоцид кваліфіковано 14 справ.

Наразі держава говорить про збитки довкіллю на суму, більшу ніж три трильйони гривень. Це — лише приблизні дані, які наводять у Державній екологічній інспекції України, тобто зафіксовані збитки. Лише на початку 2024 року цифра була значно меншою — 2,2 трильйона гривень замість 3,1, що нараховуються сьогодні. Які дії росії нанесли найбільші наслідки українському довкіллю за 2024 рік — у цій статті.

На початку 2024 року шкода від забруднення та засмічення водних ресурсів і морських вод становила 82,2 мільярда гривень. В кінці року ця цифра вже сягає 84,65 мільярда.

Велику частку цих збитків складають збитки від забруднення Сейму та Десни. Сумарно подія, яка розцінюється як черговий теракт росії, оцінюється в більше як пів мільярда гривень. Забруднення викликало великий резонанс у ЗМІ — і не дивно. В кінці серпня цього року вода в річці набула темного, майже чорного кольору, масово гинула риба та всі живі організми, що перебували у воді, а біля річки стояв сморід.

Пізніше з'ясувалося, що найбільш ймовірна версія забруднення — зливи з відстійників цукрового заводу, що знаходиться в російському місті Тьоткіно, розміщеному дуже близько до кордону з Україною. Тоді ж за фактом забруднення річки відкрили кримінальне провадження.

Екологи одразу зазначали, що природа здатна до самоочищення, і потік води поступово "розбавить" забруднення. Так і сталося. За кілька тижнів після події стан якості води прийшов до норми, таким залишається і зараз.

Утім, це стосується лише якості самої води, що тече річищем. А от якщо мова йде про очищення та відновлення екосистеми, на це може знадобитись значно більше часу. Так, у річці має знов з'явитись жива риба, відновитись інші організми, як, прикладом, безхребетні, молюски та комахи. За словами директора Інституту гідробіології НАН України Сергія Афанасьєва, це займе 2-3 роки.

Масштаб забруднення був безпрецедентним. Тож Україна в перспективі матиме ще один об'єкт для ведення наукових досліджень з відновлення екосистем.

Збитки від пожеж складають левову частку серед усіх наслідків війни на довкілля. Причини займання можуть бути різними — від підпалів, які здійснюють з території рф навмисно, до "прильотів" та вибухів. Однією з найбільших втрат через пожежі стало горіння Кінбурнського півострова — це частина Національного природного парку Білобережжя Святослава. Також ця територія входить до Чорноморського біосферного резервату ЮНЕСКО. У дослідженні про наслідки війни для довкілля, що підготували Top Lead спільно з Міністерством захисту довкілля, йдеться про те, що внаслідок пожеж вигоріло 96% сухопутної території Нацпарку. 

Великою втратою після деокупації півострова може виявитись згоріле Покровське орхідне поле, найбільше орхідне поле в усій Європі. Ймовірно, його знищено, як і тисячі гектарів степів. І шкоди завдають не лише пожежі — на острові росіяни розміщують важку техніку, пересуваються цінними природними ділянками, де дозволено ходити лише пішки, важкою гусеничною технікою. Це призводить до витоптування рідкісних рослин, що перебувають на острові. Крім того, вся територія півострова вважається потенційно замінованою.

Ще одним наслідком окупації є знищення біорізноманіття на півострові. За словами старшого наукового співробітника, в.о. директора РЛП "Кінбурнська коса" Костянтина Редінова, слід виокремити два фактори впливу бойових дій на птахів. Їм загрожує загибель від пожеж, стрільби, забруднення пально-мастильними матеріалами тощо. Другий фактор негативного впливу — знищення місць гніздування, бо на значній частині Кінбурну птахи втратили свою домівку. На жаль, негативні наслідки цих обох факторів взаємопов'язані та посилюють одне одного.

Павло Холодняк, заступник директора Нацпарку Білобережжя Святолава, зазначив, що основні кроки після звільнення півострова будуть спрямовані на розмінування території та проведення масштабного дослідження екосистеми. Про відновлення самих екосистем мова може йти лише після того, як територія буде очищена від вибухонебезпечних предметів. Тільки тоді можна буде розпочати очищення від згарищ та планування заходів із відродження унікальної природи півострова.

"Наше завдання — допомогти природі відновитися. Проте проблема забруднення вибухонебезпечними предметами залишиться ще на багато років, і ми не зможемо вирішити її самотужки", — наголосив Павло Холодняк.

В кінці 2023 року шкоди атмосферному повітрю через його забруднення внаслідок горіння нафтопродуктів було завдано майже на 47 мільярдів гривень. Сьогодні ця цифра виросла майже втричі та складає більше як 138 мільярдів гривень за даними ЕкоЗагрози. Загалом шкода, завдана атмосферному повітрю, включаючи наслідки горіння лісів, їх знищення та викиди забруднювальних речовин у повітря, складає 756 мільярдів гривень.

Наприклад, наприкінці червня цього року, внаслідок ворожої атаки сталася масштабна пожежа на одному зі складів у Одеській області. Площа загоряння становила понад 3 тисячі квадратних метрів, у повітря виділилось близько 240 тисяч тонн забруднювальних речовин, а в грошовому еквіваленті ця шкода склала понад 720 тисяч гривень.

Відновити забруднене повітря — неможливо, втім можна компенсувати цей негативний вплив зменшенням викидів там, де це можливо. Однією з альтернатив є впровадження відновлюваних джерел енергії, які замінять викопне паливо і зможуть суттєво знизити викиди вуглецю.

Наразі в рамках зеленої відбудови Україна робить акцент на збільшенні частки зеленої енергетики. Ця мета також прописана і в Стратегії низьковуглецевого розвитку України до 2050 року. Ця стратегія була створена у 2018 році, а на кліматичній конференції COP-29, що відбулась в листопаді було представлено нову версію, оновлену до сучасних викликів. Публічне обговорення пунктів Стратегії поки не відбулося, хоча й в Міністерстві заявляють, що це — в планах. Поки що відомо, що нова стратегія сприятиме подальшій трансформації внутрішнього ринку та його інтеграції з європейським, зокрема, в частині запровадження торгівлі викидами та застосування європейського механізму вуглецевого коригування імпорту (CBAM).

Дізнатися, скільки гектарів лісу згоріло внаслідок бойових дій, на ЕкоЗагрозі неможливо — на порталі відсутні такі дані. За попередніми підрахунками UWEC Work Group, загалом внаслідок війни постраждали 104 тисячі гектарів лісів. Це приблизний підрахунок постраждалих (в тому числі й знищених бойовими діями) лісів по всій території України. Держлісагентство України наводить менші цифри — 900 гектарів лісів. Втім, це стосується повністю знищених лісів, які можливо обстежити натурно — тобто на безпечній, підконтрольній території України. Ці цифри складно уявити  в масштабах країни, втім можна розглянути на прикладі одного з Національних природних парків, що на Донеччині — Святі гори.

Військові дії на території Нацпарку Святі Гори призвели до втрати близько 80% лісів. Вогнем випалено близько 9,5 тисяч гектарів лісу "Святих Гір". Ще 10 тисяч гектарів потребують обстеження та знешкодження вибухонебезпечних предметів. Втрата такої великої кількості лісу вже впливає на місцевий клімат — місцеві говорять про сильніші вітри, спекотніше літо та суворіші зими.

Влітку "Рубрика" відвідувала "Святі Гори" та стала свідком того, як персонал Нацпарку власними силами гасить пожежу в потенційно замінованому лісі. Аби зберегти ліс, що вцілів, працівники Нацпарку, ризикуючи життям, локалізують пожежу за допомогою власної техніки. Поступово відбувається процес розмінування території, необхідний для того, аби пожежі можна було перешкоджати у більш безпечний спосіб. Втім, цей процес триватиме ще довго.

До того, аби відновити ліси навіть у таких наближених до лінії фронту громадах, вже почали готуватися. Територію, де ліс вигорів, спочатку будуть розміновувати, а згодом — засаджувати новими деревами — аби відновити те, що було тут до війни, зберегти місцевий клімат та природу.

У серпні стало відомо про те, що російські військові розмістили свої табори на території заповідника Кам'яні могили біля с. Назарівка Микільської частини Маріупольського району. З урахуванням поведінки та характеру базування (у тому числі стрічкового полігону та використання техніки всіх видів) можна стверджувати, що заповідник Кам'яні могили знищено. За словами радника мера Маріуполя Петра Андрющенка, це вже другий заповідник, знищений росіянами на території району. Першим росіяни знищили заказник Меотида.

І це не всі випадки знищення природоохоронних територій. У цьогорічному дослідженні, опублікованому "Крим СОС", йдеться про те, що багато природоохоронних територій, що були створені перед окупацією, перезатверджені з меншою площею. Сумарно з природнозаповідного фонду було вилучено понад 14 тисяч гектар. Деякі природоохоронні території втратили свій статус, або ж він був понижений. Одним з найбільш яскравих прикладів експлуатації заповідних територій Криму є Казантипський природний заповідник. Його площу окупаційною владою було зменшено вдвічі. На тій же площі, що залишилась, побудували глемпінг, який активно рекламують як місце відпочинку біля моря. Скоротили й площу Ялтинського гірсько-лісового заповідника.

Загалом, за словами Олесі Петрович, старшої експертки із захисту біорізноманіття Групи реформ та відновлення Мінприроди України, від бойових дій постраждало 20% всіх природоохоронних територій України. Про це вона зазначає в інтерв'ю Литовському виданню Delfi:

"Якщо ми включимо міжнародно важливі території, такі як ті, що включені до Смарагдової мережі, це буде близько 3 мільйонів гектарів — половина країни", — каже вона.

Аби відновити знищені природоохоронні території, звісно, потрібен час. Та окрім цього, їх втрату можна компенсування шляхом створення нових природоохоронних територій задля виконання державних зобов'язань, встановлених міжнародними угодами про збільшення площі природоохоронних територій.

Що стосується Криму, рішення про створення природоохоронних територій окупаційною владою є нелегітимними та не матимуть жодного юридичного значення для України. Натомість ділянки, на яких вони створені, дійсно мають природну цінність і варті збереження. Після деокупації зміна меж природоохоронних територій  самопроголошеною владою не матиме жодної юридичної сили, втім ці території, звісно, потребуватимуть відновлення.

Авторки: Вікторія Губарева, Юсте Анцявічюте