Чому тримати долари під подушкою зараз може бути правильним рішенням, а також чим облігації кращі від депозитів і які ще є способи вкладати кошти, “Рубриці” розповіли експерти з інвестування.
За повідомленням Державної служби статистики України, індекс споживчих цін (індекс інфляції), за період з січня по липень 2023 року становив 104%. За період з січня 1998 року по липень 2023 року — 2067,7%.
Водночас Національний банк України прогнозує зниження інфляції — до 10,6% за підсумками 2023 року та 8,5% — у наступному році. Але ризики посилення інфляційного тиску зберігаються передусім з огляду на високі безпекові ризики, а також подальші руйнування, пов'язані з війною, повідомляє НБУ.
Заощаджувати так, щоб гроші "працювали". Це можливо і під час війни, переконують експерти з інвестування.
Перш ніж розвивати "навичку інвестування", велику увагу потрібно приділити "навичці накопичення", нагадує фінансовий планер iPlan.ua Ульяна Гринчевська.
Ульяна Гринчевська наводить кілька популярних способів накопичувати гроші:
Метод "20/80" (20% відкладаємо; решту суми розподіляємо на наші поточні витрати: їжа, комунальні, продукти, транспорт тощо);
Метод конвертів (це система, де ви розділяєте свій грошовий бюджет на окремі "конверти" для різних видів витрат. Визначаєте, скільки грошей плануєте витратити на кожну категорію і потім використовуєте кошти з кожного конверта лише для цієї категорії. Це допомагає контролювати витрати та планувати фінанси);
Найпростіший метод: зробити виписку по вашій основній карті (тій, з якої ви робите постійні витрати) за шість місяців, відняти непостійні витрати чи емоційні покупки. Отриману суму поділити на шість місяців. Ви отримаєте ваші середні витрати за один місяць. Отримуючи зарплату, вже відому вам суму ви зможете виділити на витрати, а решту заощадити. Експертка робить застереження:
"Варто пам'ятати, що на ваші накопичення впливає загальний стан економіки; інфляція; процентні ставки за депозитами та облігаціями; курс валют".
Враховуючи обмежені можливості та постійні ризики, зумовлені воєнним станом, професор Національного університету "Львівська політехніка", керівник проєкту "Софтінвест консалтинг" Олексій Другов радить максимально розділяти свої заощадження, тобто вибирати, по-перше, різні валюти, по-друге, різні джерела вкладення коштів.
"Якщо говорити про якусь універсальну схему, то в тих умовах, що в нас є, оптимально 50% коштів мати у валюті, 50% — у гривні. Валюту я б зараз рекомендував тримати біля себе, тобто нікуди не вкладати, якщо немає можливості тримати ці гроші на брокерському рахунку за кордоном", — каже експерт.
Чому краще не вкладати валюту? Олексій Другов аргументує: нині ставки за депозитами дуже низькі — переважно 2% річних мінус податки, за облігаціями 3% річних.
"Це насправді дуже невеликі суми, і якщо немає можливості тримати ці гроші в американських інвестиційних фондах, а ви такої можливості не маєте, бо знаходитеся в Україні, краще тримайте біля себе", — говорить економіст. До слова, "Рубрика" вже розповідала, коли, як і навіщо відкривати інвестиційні рахунки за кордоном.
Валютні заощадження також треба розподілити: 50% має бути в доларах і 50% у євро.
Зараз це оптимальний розподіл, вважає Олексій Другов. Якщо одна з цих валют дешевшає, потроху докуповувати її.
"Той курс, який зараз є, 37-38 гривень за долар, зроблений штучно Національним банком України. Стоїть питання, що він має прийти до хоча б відносно вільного ціноутворення. Відносно вільне ціноутворення означатиме, що курс долара виросте. Тому якщо просто тримати долар або євро вдома, умовно кажучи, через пів року вони в гривнях будуть коштувати дорожче. Це вже своєрідна інвестиція, до якої звикли всі українці за багато років. Але саме зараз вона насправді є доволі актуальною", — каже експерт.
"Немає великого значення, чи у вас, умовно кажучи, 5 тисяч гривень, чи у вас 50 тисяч гривень, тут є два варіанти", — вважає Олексій Другов.
Тут також два варіанти:
1. Класти на банківські депозити.
"Для нас депозити є дуже зрозумілим інструментом. Адже більшість людей отримують дохід на банківську картку, а банки пропонують зручність в оформленні депозиту (онлайн)", — зазначає Ульяна Гринчевська і наводить дані, на яку дохідність можна розраховувати по депозиту:
На 3 міс. — 20,5% "РадаБанк"; 20% — "КредитДніпро"; 19% — "ГлобусБанк";
На 6 міс. — 20,5% "РадаБанк"; 17,75% — "ІдеяБанк"; 17,5% — "АкордБанк";
На 9 міс. — 18,25% "ІдеяБанк"; 17% — "Банк Львів"; 18% — "Банк Інвестицій і Заощаджень".
"Системно важливі банки пропонують менші відсотки: «Приватбанк» 2,5 — 14%; «Креді Агріколь» Банк 10 — 12%; «Універсал» 13 — 16%".
"Перевага депозитів — зручність оформлення. Мінусом депозитів є податок — 19,5% (18% ПДФО; 1,5% військовий збір)", — звертає увагу експертка.
2. Купувати військові облігації внутрішньої державної позики (ОВДП).
Цей варіант, на думку Олексія Другова, цікавіший з кількох причин:
"Коли ми купуємо ОВДП, то наші інвестовані кошти розподіляються на потреби держави. Тому тут працює стратегія «win-win»: ви як «інвестор» отримуєте вищу дохідність; держава отримує додаткове фінансування", — нагадує Ульяна Гринчевська.
До слова, раніше "Рубрика" розповідала, як працює інвестування у військові облігації, де їх краще купувати і з якої суми тут можна стартувати.
Фінансовий планер iPlan.ua Ульяна Гринчевська наводить інформацію по відсотках, на які можна розраховувати по гривневих ОВДП (відсотки від брокерів):
Bond.ua: 14% — 20%;
ICU: 14,85% — 23%;
Універ: 14% — 20%.
На думку Ульяни Гринчевської, перевагою ОВДП є відсутність оподаткування. Мінусом — складність в оформленні, адже лише декілька банків пропонують купівлю ОВДП онлайн.
При цьому керівник проєкту "Софтінвест консалтинг" радить купувати військові облігації, термін погашення яких настає у 2026 році. Вони мають найвищі відсотки дохідності. Але, придбавши, краще не тримати їх у себе до кінця терміну, а продати через пів року — рік. Ціна на облігації буде зараз рости, а надалі можливі певні ризики, вважає експерт.
Ульяна Гринчевська наводить цікаві цифри, озвучені нещодавно банкірами: "Наразі 46−47 мільярдів гривень фізосіб в ОВДП. А в депозитах більше трильйона. Тобто 4,5−5% коштів населення вже в облігаціях".
"Якщо ви давно думали про власне житло, то з 1 серпня цього року відкрилася така можливість з допомогою програми «єОселя»", — каже Ульяна Гринчевська.
Вона уточнює: якщо ви "інші громадяни України, які не мають власної житлової нерухомості, або у власності яких менше ніж 52,5 кв. м для сім'ї з однієї особи (одинока особа) та додатково 21 кв. м — на кожного наступного члена сім'ї, за виключенням житла на тимчасово окупованих територіях", то можете розраховувати на такі умови по іпотеці:
Для військовослужбовців ЗСУ за контрактом, вчителів, медиків та науковців пільгова ставка складає 3% річних. Станом на початок вересня 2023 року вже отримали такі кредити 2877 українських родин. Загалом банками було видано таких кредитів на 4 млрд грн, інформувала пресслужба Мінекономіки.
Про цей спосіб також розповідає Фінансовий планер iPlan.ua. 1 липня 2021 року відкрився ринок землі для фізичних осіб, до купівлі/продажу стали доступні землі сільськогосподарського призначення.
Фізична особа може придбати не більше 100 га с/г землі; подружжя може придбати не більше 150 га с/г землі на двох.
Юридичні особи зможуть купувати землю з 2024 року, в ліміті не більше 10 тис га, зазначає Ульяна Гринчевська:
"Наприклад, ТОВ «Твоє Коло» пропонує допомогу в купівлі земельної ділянки на суму від 5 тис. дол.; окупність від 4 років; інвестор купує ділянку, яка вже в оренді (це НЕ інвестиційна порада)".
Експертка підсумовує: "Зараз в Україні є низка інвестиційних інструментів, які допоможуть нашим коштам «працювати», але перед інвестуванням грошей нагадую важливі правила:
Цією нагородою було відзначено українське громадянське суспільство “за його відважну діяльність в часи війни” 20-22… Читати більше
Сергій Каліцун з Васильківської громади, що на Київщині. Своє поранення, яке призвело до ампутації ноги,… Читати більше
Розбираємо, про що йдеться у законопроєкті про поступове підвищення акцизу на тютюнові вироби до 2028… Читати більше
“Алексу” 52. Восени 2024-го він втратив руку в боях у Вовчанську. Але сама ця історія… Читати більше
38-річний Сергій Малечко родом із Чернігівської області. З перших днів повномасштабного вторгнення добровольцем боронив Україну.… Читати більше
“Рубрика” розповідає про ініціативу, що у всіх сенсах налагоджує зв’язок між поколіннями — і емоційний,… Читати більше
Цей сайт використовує Cookies.