Голі та хворі: що не так з кронуванням дерев в Україні

Спилювання та обрізка гілок практично до стовбура називається "кронуванням" або "топінгом". Попри "іноземну" назву, така методика "омолодження" дерев прийшла до нас із росії та білорусі. Там її почали широко застосовувати ще на початку 2000-х для корекції пірамідальних тополь та позбавлення від пуху під час їхнього цвітіння, потім вона розповсюдилася на "догляд" і за іншими породами дерев.

Однак, в Білорусі топінг протримався недовго — місцеві біологи з'ясували, що тополі, які раніше не обрізали, мають здорову деревину, тоді як обрізані п'ять років тому дерева всі без винятку були уражені стовбуровою гниллю. Тому від цієї практики там швидко відмовилися. А от у нас її навпаки підхопили. 

Отож, кронування має ряд негативних наслідків:

• У дерев втрачається необхідне співвідношення крони та кореневої системи. Виробництво та обмін поживних речовин порушується. Якщо дерево було слабке, воно не дає крону повторно і гине. 
• Якщо рослині вдається вижити, вона випускає набагато більше нових паростків, ніж було до топінгу. Ростуть вони швидше — за рік сягають шести метрів. У короткі терміни крона стає густішою, ніж була і надалі обрізати її доводиться частіше.
• Позбавлене листя дерево стає слабким, його захисні механізми працюють гірше, рани гояться довше. У цей тривалий період рослина більше схильна до хвороб в порівнянні з ситуацією простої обрізки дерев. Свіжі зрізи приваблюють шкідників, які легко розмножуються у ранах.
• Великі за площею зрізи не завжди встигають зажити. Дерево починає гнити зсередини. Крім того, аварійно небезпечним його роблять нові паростки, що виростають із бруньок, які сплять на стовбурі чи старих частинах рослини. У таких гілок слабке кріплення до ствола, тому через кілька років вони відламуються під сильними поривами вітру чи вагою снігу.

Минулого року в Кременчуці сталася трагедія. У дитячому садку каштан зламався і впав на дітей та виховательку. Одна дитина загинула.

Як відносно молоде дерево могло дійти до аварійного стану? На думку фахівців, виною тому стала неправильна обрізка, тобто великі пристовбурові зрізи. Саме кронування довело дерево до такого стану. Причому провели його мінімум десять років тому. Від дерева відрізали всі нижні й середні гілки, залишивши "хвіст" з високою вторинною кроною, яка трималася на прогнилому від пристовбурових зрізів стовбурі.

Провину за трагедію слідство покладає на завідувачку садка, що після штормового попередження не заборонила гуляти дітям на вулиці, та заступницю мера Кременчука, яка підписала акт готовності дитсадка до експлуатації в тому році. Проте цьогоріч в усіх садках міста знову жорстко кронують дерева.

Радикальну обрізку дерев в Україні можна побачити не тільки в Кременчуці. Причин такого відношення до зелених насаджень дуже багато. І, як вважає Володимир Ветроградський, арборист-практик, фахівець з догляду за зеленими насадженнями, одна з основних причин — відсутність у персоналу та керівництва комунальних підприємств мінімальних фахових знань з догляду за зеленими насадженнями та брак відповідного інструменту для виконання робіт. 

У багатьох випадках причиною є відсутність потрібного фінансування для виконання доглядних робіт. Тому дерева обрізають нашвидкуруч, щоб вкластися у виділений бюджет. Іноді таку обрізку "на пень" проводять, щоб заробити на дровах. 

Незнання фізіології рослин породжує міф, що будь-яке обрізане під стовп дерево відновиться та стане охайнішим за короткий проміжок часу. Натомість третина дерев після сильної обрізки гине в той же рік, а інші починають хворіти, їхня крона розгалужується хаотично. Такі дерева без додаткових маніпуляцій з новоутвореною кроною через 4-5 років часто стають небезпечними через величезні пошкодження, які стають причиною їхньої аварійності. Хоча ззовні може здаватися, що дерево цілком здорове.

В Україні є нормативи, які забороняють робити подібну обрізку. Але їхнє виконання ніхто, на жаль, не контролює. Це породжує ряд зловживань, за які виконавці робіт не несуть відповідальності.

"На мою думку, роботу по догляду за кронами дерев мають виконувати фахівці, які мають відповідний досвід, підтверджений позитивними результатами виконання подібних робіт. Або ті, що пройшли навчання та мають відповідну відмітку про його проходження. Має бути персональна відповідальність виконавців робіт, керівників комунальних підприємств та тих, хто складає акти на виконання робіт з деревами. Мають бути встановлені рівноцінні штрафні санкції для тих, хто порушуватиме загальні правила догляду за деревами", — говорить Володимир Ветроградський.

Як таких профільних навчань по догляду за міськими зеленими насадженнями в Україні сьогодні не існує. Рішенням може бути набір нового молодого персоналу, який буде займатись суто доглядом за зеленими насадженнями й для цього будуть створені всі умови. Або залучення підприємців з відповідним досвідом на договірній основі, які будуть діяти в межах технічного завдання.

Кваліфікована обрізка — це та, якої майже непомітно, стверджує Володимир Ветроградський. І вона на відміну від радикальної, не погіршує стан дерев.

"При фаховій обрізці ви не побачите на дереві пеньків або зрізів, які загнивають", — говорить арборист. 

Володимир Ветроградський зауважує, що часто пересічні громадяни, побачивши за кордоном схожу на вигляд обрізку, ототожнюють її з глибоким омолодженням "на стовп", яка практикується у нас. Заспокоюють себе тим, що це правильно. Насправді вони помиляються.

В інших європейських країнах існує практика під назвою "полардінг". Це щорічна обрізка дерев, при якій акуратно видаляються лише однорічні прирости. Це починають робити з початку вирощування дерева та продовжується впродовж всього його життя. А топінг (глибоке омолодження, кронування) — це практика видалення всієї крони на деревах за один раз. Дерево при такій обрізці отримує непоправний шок. 

Кронувати дерево — це приректи його на повільне гниття і вмирання, так вважає й екоактивістка Надія Паливода, голова ГО "Озеленення Кропивницький".

Проти варварської обрізки дерев Надія Паливода бореться з 2016 року. Тоді під її вікнами також було обрізано білі тополі "до стовпа". Спочатку жінка, як і багато інших містян була впевнена: комунальники знають, що роблять і, мабуть, так і потрібно. Проте через деякий час жінка побачила, що всі 12 дерев засохли. Почала цікавитися питанням, списуватися з колегами з інших міст, консультуватися з екологами та юристами.

Омолоджувальна обрізка повинна застосовуватися лише до старих дерев, у яких всихає верхівка. Її мають проводити поступово протягом 2-3 років, зазначає екоактивістка. У правилах утримання зелених насаджень за один раз у дерева дозволяється зрізати не більше 30% крони. Тобто, в перший рік зрізають третину гілок (починаючи зверху), що спонукає старе дерево відрощувати молоді пагони. На другий рік — ще 1/3 старих гілок. І на третій рік за необхідності зрізають решту старих гілок. Так дерево не зазнає великих пошкоджень і стресу.

Також Надія Паливода наводить приклад Німеччини та Нідерландів. У цих країнах за один раз дозволяють зрізати не більше 20% крони дерева, а також позбуваються лише хворих і сухих гілок. У нас же ситуація, особливо в маленьких містечках, часто близька до катастрофічної. Як доводить досвід екоактивістки, українські "дроворуби" часто і гадки не мають, що такі правила взагалі існують.

"Я особисто з таким стикнулася у своєму рідному містечку Тальне, що на Черкащині,— розповідає "Рубриці" Надія Паливода. — Часто приїжджаю туди до батьків і бачу, що двометрові стовпи, які залишаються після "омолоджувальної" обрізки, нікого не турбують.

Я почала писати заяви у міську раду, викликала поліцію. Всі були дуже здивовані: а що тут такого? А що, так не можна? Ні, так не можна, є правила, я їм розказую про ці правила, виявляється, вони перший раз про них чують. В результаті дерева виглядають, як після страшних бомбардувань. В нормі у людини вигляд покалічених дерев викликає тривогу і біль, бо так виглядають дерева після війни, пожежі чи ще якоїсь біди". 

У 2020 в Кропивницькому підготували нові правила обрізання дерев. Розробила їх за участі за участі ГО робоча група міськради. Серед правил — заборона омолоджувальної обрізки дерев. За словами Надії Паливоди, нові правила робоча група створювала пів року.

Діяльність захисників природи приносить свої плоди й у інших містах. До повномасштабної війни було зареєстровано кілька петицій від небайдужих громадян щодо припинення знущання з дерев. В результаті мораторій на екстремальну обрізку здорових дерев було введено не лише у Кропивницькому, а і в Луцьку, Львові, Дніпрі та Києві. Влада нарешті почала чути тих, кому доля міських зелених насаджень не байдужа.

Так виглядає полардінг

Генеральний директор КО "Київзеленбуд" Олексій Король каже, що правила утримання зелених насаджень, затверджені наказом Міністерства, вже застарілі. Вони не враховують сучасні технології у догляді за рослинами, нові підходи до створення зелених зон, асортимент рослин, який змінився за останні майже 20 років і ще чимало нюансів, які впливають на стан зелених насаджень. 

"Наприклад, чинні правила визначають, що акації та тополі вздовж доріг повинні бути видалені по досягненню 45-річного віку, хоча очевидно, що основним критерієм має бути стан, а не вік насаджень. У чинних Правилах прописані три види обрізки: формувальна, санітарна й омолоджувальна. Гадаю, що з першими двома видами все зрозуміло. Дерева потрібно формувати, знімати парусність крони, полегшувати її, видаляти сухі, хворі гілки.

А от омолоджувальна обрізка — це вже кардинальне зрізання гілок на 1/2-3/4 від загальної довжини. Її слід проводити лише для дерев, які добре витримують підстригання, вершина яких почала всихати, а ріст пагонів припинився. У 2018 році Київська міська рада застосувала мораторій на омолоджувальну обрізку дерев. Зараз наші працівники застосовують її вкрай рідко. За інших балансоутримувачів я говорити не можу — є ще прибудинкові території, зелені зони біля освітніх і медичних закладів", — говорить Олексій Король.

У 2021 році КО "Київзеленбуд" анонсувало проєкт "Правил по догляду за кронами дерев у місті Києві". За словами керівника організації, розробляли рекомендації разом з науковцями, арбористами, екологами,  громадськими діячами, депутатами Київради. Врахували всі нюанси, з якими стикаються під час роботи. У проєкті нових Правил додали розбивку по видах дерев і по їхньому стану, щоб було зрозуміло, що є допустимим у різних випадках.

"Наша мета — зробити їх обов'язковими для кожного, хто відповідає за дерева. Наших працівників, які мають справу з парками, скверами, пішохідними бульварними зонами, а також для працівників ЖЕДів та ОСББ, інших підприємств та організацій, на чиїх територіях ростуть дерева", — наголошує Олексій Король. 

Проєкт вже розглянула Постійна комісія з питань екологічної політики, на черзі прийняття документа Київською міською радою. В "Київзеленбуді" сподіваються, що він стане повноцінним нормативним документом.

Громадські організації "ЕкоДніпро" та "Озеленення Кропивницький" розробили інструкцію на випадок, якщо ви помітили, що на міській території пиляють дерева і є підозра, що ці дії незаконні.

Дотримуйтеся таких вказівок:

Попросіть у робочих дозвіл на проведення робіт. Знесення дерев на міській території робиться коштом наших з вами податків, тому ми маємо право побачити необхідну документацію. Наявність дозволу є обов'язковою. Будьте готові, що вас спробують обдурити, будуть кричати, звинувачувати в некомпетентності ─ не приймайте близько до серця і дотримуйтеся закону.

Переконайтеся, що вам дали правильну копію дозволу. Перевірте наступне:

• Формулювання і назва документа (акт обстеження, ордер або рішення про будівництво);
• Дата, зазначена в документі;
• Назва вулиці, на якій проводяться роботи;
• Вид і кількість дерев, над якими проводяться роботи;
• Наявність печаток і підписів.

Якщо підстава для вирубки, які вказані в дозвільному документі, вам не здаються достовірними (наприклад: зазначено, що дозволяється вирубка сухостійних дерев, а ріжуть зелені та квітучі), то питання про незаконний дозвіл потрібно ставити міській раді. Якщо робітники почнуть говорити, що здійснюють не знесення, а омолодження дерев ─ відразу ж викликайте поліцію, в будь-яку пору року, крім весни, ці дії є незаконними.

Фотографуйте та знімайте на відео. Це допоможе проаналізувати ситуацію потім і зрозуміти, до кого звертатися з питаннями. Що знімати:

• документи;
• номери робочих машин;
• самі дерева.

Викликайте поліцію, якщо робітники відмовилися надавати дозвіл. 

• Дочекайтеся приїзду поліції.
• Поки не приїхала поліція, відволікайте робітників і блокуйте вирубку. Зберіть якомога більше жителів найближчих будинків і всі разом вимагайте показати дозвіл.
• Дізнайтеся ПІБ, посаду і місце роботи осіб, які чинять шкоду зеленим насадженням (просіть надати документи, що засвідчують особу, інакше обдурять).

Проконтролюйте дії поліції.

• Дочекайтеся, поки вона зафіксує факт злочину (напише протокол). Переконайтеся, що там все правильно зафіксовано ─ хто є правопорушником (яке підприємство).
• Залучіть по можливості якомога більше людей в якості свідків ─ чим більше, тим краще.
• Якщо наряд поліції, який приїхав, не діє ─ викликайте ще один! Це нормальна практика.

Якщо дозволу на знесення немає, негайно викликайте на місце злочину екологічну інспекцію міста. Інспектори екоінспекції одразу на місці складуть протокол про відшкодування завданих місту збитків.

Зверніться до міської ради після того, що сталося.

Якщо вам відмовляться надати дозвільні документи або скажуть, що таких немає, то зверніться з офіційним запитом на публічну інформацію, на який вам повинні будуть надати письмову відповідь. 

Дізнайтеся статус протоколу в поліції. Добийтеся, щоб порушників було покарано, якщо правопорушення дійсно мало місце.

Якщо обрізка вже відбулася, дерева пошкоджено. Напишіть заяву в:

•  інспекцію з благоустрою свого міста (зразок).
• екологічну інспекцію свого міста (зразок).

Якщо ви не знаєте, хто обрізав дерева, напишіть запит у міську раду (занесіть у відділ звернень громадян), і вам нададуть відповідь через 5 робочих днів (зразок). 

Громадяни України сплачують податки та мають право вимагати, щоб дії комунальних служб відповідали українському законодавству.

↓Читайте також

Як українські фермери змогли подолати виклики, які поставила перед ними війна: попри блекаути та обстріли 

Захистити дику природу в Україні: прості рішення для небайдужих

Рідкісні рослини в українських оранжереях можуть не дожити до тепла. Що робити?