Річниця теракту на Каховській ГЕС: у світі немає аналогів вербовим лісам, що виросли на дні осушеного водосховища

6 червня 2023 року росіяни здійснили теракт, підірвавши греблю Каховської ГЕС. Це призвело до масштабних підтоплень територій. У зоні лиха опинилося близько 16 000 людей, близько 80 населених пунктів були затоплені. Вода вкрила сільськогосподарські поля, приватні будинки, промислові підприємства та інфраструктурні об'єкти. Загальні втрати за попередніми підрахунками становили близько двох мільярдів доларів США. 

Руйнування греблі призвело до екологічної катастрофи. Постраждали як мінімум чотири національні природні парки, біосферний заповідник, території, які охороняються Рамсарською та Бернською конвенціями.

Одразу після катастрофи лунали найгірші прогнози й один з них — це пустеля на дні колишнього Каховського водосховища. Говорили про піщані бурі, розвіювання небезпечних донних відкладень, що накопичувались на дні водойми роками. Втім, прогнози не справдились. 

Ми поспілкувалися з українськими науковцями, які брали участь в експедиціях до Каховського водосховища, аби розповісти, що відбулося на місці найбільшої екологічної катастрофи століття за рік. 

"На території Кам'янської Січі було доволі важко потрапити. Але нам вдалося, хоча це було доволі небезпечно"

Дослідження почались ще до підриву Каховської ГЕС, після звільнення Правобережної Херсонщини. Тоді науковці вивчали белігеративні ландшафти та інші наслідки війни аж доки не сталась Каховська катастрофа. 

Вперше після російського теракту на ГЕС експедиція відправилась у деокупований Національний природний парк Кам'янська Січ, що знаходився на узбережжі колишнього Каховського водосховища. Це було за три тижні після катастрофи.

"Насправді на територію Кам'янської Січі було доволі важко потрапити. Але нам вдалося, хоча це було доволі небезпечно", — розповідає Анна Куземко, докторка біологічних наук, яка разом зі своїми колегами взяла участь в експедиціях.

Організаторами експедицій були Іван Мойсієнко та Олександр Ходосовцев — члени Української природоохоронної групи, професори Херсонського державного університету,  а за сумісництвом співробітники нацпарку Кам'янська Січ, а також геоботанік та еколог, академік Національної академії наук України Яків Дідух. Науковцям, попри важливість та необхідність досліджень, доводилось отримувати дозволи, проходити бюрократичні процедури, та втім, врешті-решт, експедиції відбулися.

Спочатку всі боялись пилових бур, потім — що молода рослинність не переживе зиму, але всі скептичні побоювання не справдились 

Анна розповіла, що із кожною наступною поїздкою було дедалі менше побоювань за природу. Всі песимістичні передбачення, що з'явились після катастрофи, поступово розвіювалися.

"Були побоювання, що мул, який накопичився на дні за часи існування водосховища, містить багато різних хімічних речовин, в тому числі небезпечних, що він буде висихати й розвіюватися. Але вже коли ми вперше туди потрапили, через три тижні після підриву греблі, ми побачили, що ґрунт — дуже щільний, і навряд при висиханні він буде розвіюватися, — розповідає Анна.

— У нас лишалися побоювання, що, можливо, там будуть засіватися чужорідні інвазійні види рослин, такі як робінія, відома усім під назвою біла акація, аморфа кущова, клен американський. Але ці побоювання вже остаточно розвіялися, коли ми потрапили туди в жовтні минулого року і побачили цей молодий вербовий ліс". 

Біологиня розказала, що у червні 2023 року вони бачили лише невеликі паростки, а через чотири місяці там вже виросли суцільні зарості верби до двох метрів заввишки. Окремі деревця сягали висоти понад три метри.

Але й тоді скептичні настрої не давали повірити в те, що станеться в колишньому Каховському водосховищі за пів року:

"Казали, що вербовий ліс не переживе зиму, що навесні не буде водопілля і він засохне. Але [навесні, — ред.] ми приїхали знову і побачили на лівому березі вербовий ліс. Побачили, що приріст від торішнього складає близько 30%. І що ці вербові зарості в дуже гарному стані, що вони ростуть, вони потужні, щільні! Ну і побачили також тополеві зарості біля Хортиці… Всі побоювання щодо пилових бур, щодо пустелі, щодо чужорідних видів, поки що вони не справджуються", — говорить Анна.

На місці теракту з'явився ліс, аналогів якому немає ніде в Європі

На основі польових досліджень науковці, що займаються дистанційними методами зондування землі із використанням машинного навчання, тобто штучного інтелекту, зробили карту біотопів Каховського водосховища. Станом на листопад минулого року близько 40% колишнього Каховського водосховища було вкрито вербами, тополями та іншою заплавною рослинністю. І цей ліс лише збільшується. Наразі науковці очікують на результати повторного дослідження, яке продемонструє в цифрах, на скільки збільшилась площа лісу з жовтня по травень. 

Молодий вербово-тополевий ліс, який вкриває величезну оголену площу, якій пророчили стати пустелею, унікальний для України випадок. Його аналогів не існує ніде в Європі. За словами Анни Куземко, такий заплавний ліс був характерний для цієї території до створення водосховища. 

"Зазвичай ці заплавні ліси дуже змінені. Вони формуються лише вздовж водотоків, тому що далі територія або заселена, або розорена, або там відбувається щось інше. А от саме такі площі — це справді унікально. В Україні, і я думаю, що і в Європі, немає аналогів саме такого за масштабом вербово-тополевого лісу", — пояснює науковиця.

Темпи зростання лісу колосальні. Складно уявити, що лише рік тому на цьому місці було лише оголене дно, а вже цього травня — майже п'ятиметрові дерева.

"Уявіть собі, верба, яка менше, ніж за рік виросла на 4 метри 70 сантиметрів! Ми порівнювали це з іншими даними й не знайшли, щоб десь іще була така швидкість росту", — коментує Мойсієнко.

Його колега, який досліджував біомасу молодих верб і тополь, Яків Дідух, каже, що верби на Каховському водосховищі ростуть вдвічі швидше, ніж будь-де у світі. Це пояснюється родючістю степових ґрунтів на півдні України та великою кількістю поживного для рослин мулу на дні колишнього резервуара.  

Важливо й те, що зі збільшенням лісу так само стрімко зростає його природоохоронний статус. На місці екологічної катастрофи формується тип біотопів, який охороняється Бернською конвенцією. 

"І з часом цінність цих територій буде лише зростати, адже біотопи продовжать формуватися, і таким чином, збільшиться біорізноманіття, а з цим — і статус цієї території, як території Смарагдової мережі", — додає Куземко.

Звісно, якщо нічого не завадить процесу формування цих лісів.

Каховський вербовий ліс може позитивно вплинути на клімат

Крім того, новий величезний ліс депонуватиме вуглець і буде акумулювати шкідливі речовини. Всі члени експедицій сходяться в одному: ті екосистемні послуги, які вже надає молодий вербовий ліс, неможливо порівнювати із тими, що надавала штучна екосистема водосховища. Навіть клімат в регіоні може змінитись у кращий бік і все завдяки новому вербово-тополевому лісу.

"Ці верби, тополі та інші рослини на дні водосховища вже поглинули мільйони тонн вуглецю. А вуглекислий газ – це основний парниковий газ, який зумовлює глобальне потепління. Я не знаю, чи можна у світі або в Європі знайти таку екосистему, яка б ефективніше боролася з глобальним потеплінням. Цього точно не було раніше, коли там було водосховище. Бо там була така своєрідна, знаєте, гідропустеля", — пояснює Іван Мойсієнко. 

"До зникнення водосховище вбирало в себе воду з атмосфери. Існує думка, що тепер, можливо, клімат стане більш помірним, і кількість посух на Херсонщині зменшиться", — підтримує слова колеги Анна Куземко. 

"Ну і власне, якщо говорити про мільярд дерев (програма Зеленського щодо висадки дерев, — ред.), які треба там десь садити, їх садять абсолютно в непридатних для цього місцях, там десь на степах, на пісках… Тут, на Каховському водосховищі, можливо, уже є цей мільярд дерев. Можливо, навіть більше. І для цього не потрібно якихось значних капіталовкладень", — наголошує Куземко. 

Корисність екосистемних послуг, які почала надавати ця територія, складно переоцінити, втім, донедавна про них лише говорили. Наразі науковці поставили перед собою нову ціль — оцінити їх кількісно. Такою була мета однієї з весняних експедицій у 2024-му.

Порахувати, скільки коштує чисте повітря, або як науковці говорять мовою цифр, аби відстояти Каховський ліс

Після останньої експедиції у мережі з'явилось відео, на якому четверо дужих чоловіків разом намагаються вирвати кількаметрову молоду вербу. Це відбувалось у молодому Каховському лісі. Це — не акт вандалізму, а необхідна дія для наукового експерименту. 

Яків Дідух розказав, що зразок дерева потрібен для досліджень, аби оцінити роль верби й вербових заростей, їхній вплив на клімат, на кліматичні показники, на ґрунтотворні процеси, на те, як воно буде споживати вуглець. Так науковці можуть зробити прогнози на 5, 10 чи навіть 50 років вперед.

Такі дослідження вкрай необхідні, аби пояснити економістам, аграріям, гідрологам та тим, хто претендує на звільнену від води територію резервуара головне: що зараз і в майбутньому колишнє водосховище у новому природному стані буде набагато ціннішим, ніж будь-які інфраструктурні об'єкти.

"Екологи сьогодні намагаються отримати такі кількісні аргументи, щоб показати більшу значущість цих лісів, ніж отої ролі води, яка там буде, вплив їхнього використання на інші потреби. Для цих людей — гідрологів, аграріїв, економістів — потрібні цифри. І от для того, щоб отримати аргументи, ми робимо такі аналізи сьогодні, робимо розрахунки й скоро будемо публікувати ці дані, які в нас є", — каже Дідух. 

З тих досліджень, які вже були зроблені командою, відомо, що екосистемні послуги зрілих лісів, якщо вони сформуються хоча б на 30% площі водосховища, будуть в 16 разів більшими, ніж екосистемні послуги, які надавало штучне водосховище.

І за ці екосистемні послуги українці можуть отримати не лише чисте, покращене довкілля, багатше біорізноманіття, кращий клімат та навіть просто унікальну для світу природну територію, а цілком реальні та більш зрозумілі багатьом гроші. 

Українці можуть отримати від всесвітніх фондів великі гроші, якщо просто не чіпатимуть природу на колишньому Каховському водосховищі. Але є нюанс

Відновлення рослинності та природного річища Дніпра на території колишнього Каховського водосховища в цілому відповідає європейському зеленому курсу, адже інші країни прагнуть до повернення річок у їхній нормальний, природний стан.

Європейська програма "Повернення природи в наше життя" — це стратегія до 2030 року, в рамках якої 25 тисяч кілометрів річок мають бути повернені у природні річища. Звісно, що це передбачає й демонтаж дамб. Тому плани Укргідроенерго щодо відновлення водосховища, про які почали говорити через місяць після Каховської катастрофи, йдуть в розріз із європейським зеленим курсом. А враховуючи темпи відновлення водосховища, новий проєкт зведе нанівець все, що нові території можуть дати нам, якщо їх "не чіпати". 

Саме варіант "не чіпати" може привести в Україну інвестиції. У світі існують фонди, які готові платити власникам територій за відновлення. Самим власникам робити не потрібно геть нічого — не використовувати землі, дати спокій природі. 

Здається, нічого кращого для Каховського водосховища придумати не можна, втім для того, аби це сталось, необхідно кілька умов. По-перше, аби закінчилась війна, адже бойові дії — ледь не єдиний фактор, що тримає ці території у дещо підвішеному стані. По друге — гарантії для світових фондів того, що тут не буде побудована нова гідроелектростанція, якою марить Укргідроенерго. 

"Якщо такі гарантії будуть, я думаю, що ці гроші можна буде отримати на відновлення природи й отримувати їх багато років. Але і перша, і друга умови — це складні завдання", — закінчує Мойсієнко. 

А поки що нам залишається лише слідкувати за експедиціями, очікувати на нові результати досліджень та спостерігати за тим, як на місці екологічної катастрофи відновлюється Великий Луг, що існував у місцевості до створення Каховського водосховища.