Усунення Супрун: спротив "медичній реформі" чи справа в виборах?
Розібралися, чому усунення Супрун є політтехнологією, і кому це вигідно
Окружний адміністративний суд Києва заборонив Уляні Супрун тимчасово виконувати обов'язки міністра охорони здоров'я. Але дозволяє їй виконувати обов'язки першого заступника міністра.
Сюрреалізм ситуації полягає в тому, що позов до суду подавав одіозний народний депутат, якого прямо в залі Верховної Ради викрили в корупції та лобіюванні інтересів бурштинокопачів і з якого знімали депутатську недоторканність – Ігор Мосійчук.
Абсурдності додає й те, що рішення по Супрун виніс той самий суддя, який нещодавно визнав незаконним звільнення керівника Державної фіскальної служби Романа Насірова.
І вишенька на торті цієї нісенітниці – це підстава для ухвали рішення суду – начебто наявність американського паспорта у Супрун. Навіть перший заступник міністра юстиції Сергій Петухов натякнув на те, що рішення суду є «несправедливим» і «упередженим».
Зрештою, юридична казуїстика полягає в тому, що інші судді цього суду вже встановлювали в 2017 році правомочність призначення Супрун урядом.
Сама Супрун вважає, що це «чергова атака на трансформацію охорони здоров'я». Але чи дійсно це спротив старої системи через реформу охорони здоров'я? Кому так заважає пані Супрун, що стала кісткою в горлі? Чому це стало можливим саме зараз, напередодні виборів?
Спочатку нагадаємо розвиток подій. Уляна Супрун стала в.о. міністра охорони здоров'я в 2016 році. А відповідна реформа стартувала з початком 2018 року. З квітня минулого року українці можуть обирати собі сімейного лікаря, незалежно від місця прописки, і підписати з ним відповідну декларацію. А з липня минулого року медичні заклади отримують гроші за кожну підписану декларацію. Тобто був нарешті реалізований принцип «гроші ходять за пацієнтом», про який до цього лише говорили роками.
Однак через неефективні стратегічні комунікації щодо реформи охорони здоров'я, а також брудні інформаційні кампанії з дискредитації реформи, вона сприймається українцями вкрай неоднозначно. Особливо на фоні завищених очікувань громадян щодо швидкого підвищення якості надання медичних послуг.
Більше того, з боку парламентського комітету з питань охорони здоров'я чиниться спротив будь-яким діям Супрун. Зокрема, голова цього комітету Ольга Богомолець неодноразово публічно вимагала відставки Супрун. Також одним із головних ворогів Супрун є впливовий директор Інституту серця Борис Тодуров. Нарешті, серед фармацевтичних компаній, яким перекрили корупційні схеми, у Супрун вистачає ворогів.
Попри всі ці різноманітні суперечки та конфлікти інтересів, і президент України Петро Порошенко, і прем'єр-міністр Володимир Гройсман займали чітку позицію щодо підтримки Супрун на своїй посаді.
Однак, очевидно, ситуація змінилась. У кінці січня цього року президент Асоціації психіатрів України Семен Глузман відправив електронний лист керівникам психіатричних установ, в якому чітко стверджував: «Президент прийняв рішення про зміщення Супрун. Саме тому в суд пішли позовні заяви від депутатів. І суд викликає Супрун. Але вона ігнорує ці запрошення. Її зміщення погоджене з Гройсманом».
Фактично у цьому листі сказано те, що не можуть дозволити собі сказати публічно офіційні особи держави. А саме, що рішення про звільнення Супрун ініційоване Порошенком і узгоджене з Гройсманом. Хоча це дуже резонує з публічною риторикою Порошенко, що «Уляна Супрун має повну підтримку Президента України».
Формально ця спецоперація з усунення Супрун реалізована в тому числі руками «радикала» Ігоря Мосійчука. Хочеться нагадати, що це вже не вперше, коли Мосійчук використовується і стає інструментом у руках Банкової. Наприклад, саме Мосійчук з посиланням на «власні джерела» першим повідомляв про фактично позбавлення українського громадянства Михайла Саакашвілі. Також саме Ігор Мосійчук, знову ж таки з посиланням на «власні джерела», першим повідомляв про образи Андрія Садового на адресу активістки Катерини Гандзюк, які той говорив під час телефонної розмови.
Таким чином, Мосійчук, так само, як і суддя нереформованого Окружного адміністративного суду, який прийняв рішення по справі Супрун, – це лише брудна ширма. А саме рішення, скоріш за все, прийнято на найвищих щаблях влади.
Зрозуміло, що лідеру «радикалів» Олегу Ляшку не залишається нічого іншого, як використати ситуацію на свою користь напередодні президентських виборів. Тому він відреагував на результативність позову свого однопартійця в соціальних мережах: «Життя і здоров'я українців – найвища цінність. За це і боремось!».
У цій ситуації є мотивація Порошенка "прибрати" Супрун з посади. Усунення Супрун зарахується автоматично, як "перемога" Олега Ляшка. Він буде використовувати цей факт в гонці. І це, гіпотетично, додасть йому електоральних балів. Відповідно, враховуюче єдине електоральне поле Ляшка з Юлією Тимошенко, остання втратить у рейтингу. В цьому і зацікавлений Порошенко.
Тим часом посольство США повідомило в Twitter, що уважно стежить за ситуацією. Крім того, посол Великої Британії в Україні повідомила у Twitter про стурбованість цією ситуацією. Також громадський сектор підтримує Супрун – в соцмережах запустили флешмоб з хештегом #підтримуюСупрун. І вже запланована акція з підтримки Супрун на 15 лютого, коли позов Мосійчука буде розглядатися по суті в суді.
Одним словом, ніхто не дозволить так легко усунути Супрун від виконання своїх обов'язків – боротьба на цьому фронті лише починається і набирає оберти.