Відсьогодні бізнес переходить на українську мову. Хто і коли наступний? Все, що потрібно знати

Сьогодні, 16 січня, відповідно до статті 30 "мовного" закону або закону "Про забезпечення функціонування української мови", всі надавачі послуг, незалежно від форми власності, зобов'язані обслуговувати споживачів і надавати інформацію про товари і послуги державною мовою. Інформація про послуги, вироби та товари також має надаватись державною мовою. У супермаркеті та в інтернет-магазині, у кав'ярні, у продуктовому, у банку та на АЗС, в аптеці чи бібліотеці — обслуговування має бути українською. Але не тільки. З правила є винятки:

• Іншою мовою обслуговування може здійснюватися лише на персональне прохання клієнта або ж якщо іншою мовою здійснюється дублювання.
• Дозволено в інформації про вироби (товари), роботи чи послуги, надані державною мовою, використовувати слова, скорочення, абревіатури та позначення англійською мовою або з використанням літер латинського чи грецького алфавітів (ст. 30 Закону про мову).
• Якщо ж інформацію про товари та послуги надано також іншими мовами, обсяг такої інформації державною мовою не може бути меншими за обов'язковий обсяг інформації згідно з вимогами, встановленими Законом № 1023.

Що буде в разі порушення норми?

У разі порушення прав на отримання інформації та послуг українською мовою громадяни можуть звернутись до Уповноваженого із захисту державної мови, у відповідь на що Уповноважений або його представник має скласти акт про результати здійснення контролю за застосуванням державної мови й оголошує попередження та вимогу усунути порушення протягом 30 днів від дати складення акту. За повторне протягом року порушення Уповноважений накладає на суб'єктів господарювання штраф у розмірі від 300 до 400 НМДГ (5100 — 6800 грн).

Уповноважений із захисту державної мови — посада, на яку кабмін призначатиме строком на 5 років, зараз її займає Тарас Кремень. Уповноважений може здійснювати перевірки і за власною ініціативою, а не лише на підставі скарг громадян. 

Накладення штрафу відбувається не у судовому порядку — справу розглядатиме Уповноважений, а за результатами розгляду — виноситиме постанову про накладення штрафу (або ж ні). Штраф потрібно сплатити протягом 15 днів з моменту винесення постанови, або ж після спливу цього строку його суму буде стягнуто з порушника у примусовому порядку. Постанову також можна оскаржити у суді. 

Які норми мовного закону вже діють?

📌   Трудові відносини. З 16 липня 2019 року всі трудові договори мають укладатись українською мовою. Але в процесі реалізації трудових відносин є винятки, а саме, іншу мову можна використовувати під час:

• обслуговування споживачів та інших клієнтів, які є іноземцями чи особами без громадянства;
• створення юридичних, технічних, інформаційно-рекламних текстів та інших повідомлень і документів (у тому числі усних), адресатами яких є іноземці чи особи без громадянства, юридичні особи, органи й посадові особи іноземних держав і міжнародних організацій (ст. 20 Закону про мову).

📌  Публічні заходи. Як і трудові відносини, з 16 липня 2019 року збори, конференції, мітинги тощо, організаторами яких є державні органи або місцева громада, також мають проводитись державною мовою. Якщо публічний захід відбувається іншою мовою, ніж державна, то організатор має забезпечити синхронний або послідовний переклад державною мовою, коли цього вимагає хоча б один учасник (ст. 29 Закону про мову). Але це положення не поширюється на заходи для обмеженого кола осіб і заходи, організовані спеціально для іноземців або осіб без громадянства.

📌  Реклама. Рівно рік тому у рекламодавців з'явився обов'язок друкувати рекламу лише українською. Винятком у рекламі є реклама в друкованих ЗМІ, які видають однією з офіційних мов Європейського Союзу (їх аж 24), оскільки допустимим є розміщення реклами тією мовою, якою виходить такий друкований ЗМІ (ст. 32 Закону про мову). Російська мова не входить до переліку офіційних мов Європейського Союзу.

📌  Технічна та проектна документація з 16 липня 2020 року також має складатись українською мовою. Тут винятком є документація, виготовлена за договором з іноземцем, особою без громадянства або юридичною особою, створеною за законодавством іншої країни. Мову таких документів може бути визначено умовами договору про виготовлення документації або іншим способом за згодою сторін (ст. 31 Закону про мову).

Також виняток становлять торговельні марки. Їх використовують у тому вигляді, у якому їм надано правову охорону (ст. 42 Закону про мову). Тобто їх перекладати не потрібно.

Які норми мовного закону почнуть діяти до 2024 року?

Це, зокрема, стосується видавців та продавців книг. З липня цього року видавці мають видавати державною мовою не менш як половину книжкових видань, частка видань українською мовою у крамницях також не може бути меншою, ніж видання іншими мовами. Виняток становлять лише книгарні та інші заклади, що здійснюють розповсюдження книжок лише офіційними мовами Європейського Союзу, словників і розмовників з іноземних мов, підручників із вивчення іноземних мов, а також спеціалізовані книгарні, створені для реалізації прав корінних народів та національних меншин України (ст. 26 Закону про мову). При цьому словники, підручники та розмовники, однією з мов яких є українська, і книжкові видання з ідентичними за змістом текстами двома та більше мовами, однією з яких є українська, є книжковими виданнями державною мовою.

Друковані ЗМІ потрібно буде видавати виключно державною мовою — з 16 січня 2022 для регіональних ЗМІ та 16 липня 2024 — для місцевих. Але і тут є виняток: ЗМІ можна видавати іншими мовами, але лише за умови, що одночасно з відповідним тиражем видання іноземною мовою є тираж цього видання державною мовою. Усі мовні версії потрібно видавати під однаковою назвою, вони мають відповідати одна одній за змістом, обсягом і способом друку, а їх випуски повинні мати однакову нумерацію порядкових номерів і бути виданими в один день (ст. 25 Закону про мову).

Користувацькі інтерфейси комп'ютерних програм і веб-сайтів з 16 липня 2022 року повинні бути державною мовою, англійською чи іншими офіційними мовами ЄС. Користувацький інтерфейс може мати іншомовні версії, проте при цьому версія державною мовою за обсягом і змістом має містити не менше інформації, ніж іншомовна. Недотримання цієї вимоги класифікується як реалізація товару неналежної якості та має наслідки, визначені законодавством про захист прав споживачів (п. 2 ст. 27 Закону про мову). Також встановлено, що до створення користувацького інтерфейсу державною мовою для відповідної комп'ютерної програми можна використовувати комп'ютерну програму з користувацьким інтерфейсом англійською мовою.

Щодо інтернет-представництв, то так само, як і для комп'ютерних програм, версія державною мовою повинна мати не менше за обсягом та змістом інформації, ніж іншомовні версії, і завантажуватися за замовчуванням для користувачів в Україні (п. 6 ст. 27 Закону про мову). Виняток є також щодо спеціалізованого обладнання, що не є товаром широкого вжитку, і його програмного забезпечення, а також спеціалізованого програмного забезпечення, призначеного для використання лише у сфері інформаційних технологій. Таке обладнання може не мати користувацького інтерфейсу державною мовою в разі наявності користувацького інтерфейсу англійською мовою (п. 8 ст. 27 Закону про мову).

Окрім нових норм з 16 липня 2022 року набирають чинності й нові ст. 18852 та 18853  Кодексу про адміністративні правопорушення, що передбачають накладення штрафів за порушення норм мовного закону. 

Норми Закону про мову стосуються кожного підприємства, і, хоч значна їх частина набирає чинності не скоро, підготовку треба розпочати завчасно. Звичайно, усі ці заходи можуть потребувати значних коштів, адже не всі підприємства можуть власними силами зробити якісний переклад, і, можливо, доведеться користуватися послугами перекладачів, ціна на які може значно зрости після остаточного набрання чинності Законом. В будь-якому разі, норми Закону про мову краще виконати, аби уникнути можливих санкцій.

Як діяти, коли ваше право на отримання інформації чи послуг державною мовою порушене?

Тарас Кремень, Уповноважений із захисту державної мови підготував інструкцію для тих, хто вважає, що його право на отримання інформації чи послуг державною мовою порушене:

1. Спробувати владнати ситуацію на місці та попросити працівника обслуговувати вас державною мовою.
2. У разі відмови працівника, звернутись до керівництва закладу або на "гарячу лінію" установи: торговельної мережі, АЗС, аптеки тощо.
3. У разі відмови або не забезпечення надання інформації (послуг) державною мовою необхідно зафіксувати факт відмови (за допомогою аудіо-, відео, письмового підтвердження очевидців тощо) та дані суб'єкта господарювання (назву, місцезнаходження, контакти суб'єкта).
4. Подати скаргу до Уповноваженого на поштову адресу 01001, м. Київ, провулок Музейний, 12, електронну скриньку skarha@mova-ombudsman.gov.ua або заповнити відповідну форму на сайті Уповноваженого . У скарзі обов'язково має бути зазначено: 
   • прізвище, ім'я, по батькові, місце проживання особи, викладено суть скарги, який саме суб'єкт/працівник суб'єкта, коли, за якою адресою, яким чином порушив право скаржника. Рекомендуємо також додати докази на підтвердження.
   • Письмова скарга повинна бути підписана заявником із зазначенням дати. В електронній скарзі також необхідно вказати електронну поштову адресу, на яку заявникові може бути надіслана відповідь, або відомості про інші засоби зв'язку з ним. Застосування підпису під час надсилання електронного звернення не вимагається.

Скарги подаються Уповноваженому протягом шести місяців з дня виявлення заявником порушення.

Читайте також, що змінилося з новим українським правописом.