Мотивувати студентів залишатися в Україні: рішення від Житомирської політехніки

У чому проблема?

За даними дослідження ринку праці Європейської Бізнес Асоціації, 74% українських компаній відчувають дефіцит кадрів. Попри очевидні причини, такі як, наприклад, мобілізація співробітників, є дві, які турбують український ринок праці вже давно: дефіцит кваліфікованих кадрів та їхній відтік за кордон, зокрема і виїзд студентів на навчання (і, як результат, їхнє неповернення в Україну).

Ще у 2018 році українська служба "Польського радіо", посилаючись на польський Інститут публічних справ, повідомила, що українських студентів з кожним роком у країні стає більше. Лише 9% з-поміж опитаної молоді зазначили, що планують після навчання в Польщі повертатися додому.

Раніше ми писали, як дефіцит спеціалістів у технічних галузях впливає на оборонні можливості України. А Центр економічного відновлення та Інституту демографії оцінює виїзд громадян як одну з причин того, чому економіка України до 2032 року може втратити до 113 млрд доларів — країні бракуватиме працівників.

Яке рішення?

В уже згаданому опитуванні українська молодь вказувала причини, які могли б сприяти їхньому виїзду на навчання за кордон — це надання стипендій та допомога у питаннях працевлаштування. І хоча зараз спектр причин виїзду студентів за кордон розширився, ці два фактори досі впливають на вибір українських абітурієнтів.

Ректор  університету "Житомирська політехніка" Віктор Євдокимов зазначає, стипендіальна програма — це чудова можливість заохотити українську молодь і на навчання в Україні. За його словами, університет уже має досвід створення стипендіальних програм з іншими партнерами по конкретних спеціальностях, а також створення проєктів у власному науковому парку (наукові дослідження на базі університету), які в нього замовляють компанії, фінансуючи роботу науковців.

Віктор Євдокимов. Фото: Житомирська політехніка.

Саме тому університет заручився підтримкою інвестиційної компанії BGV Group Management, виділивши 13 стипендій для студентів-представників усіх факультетів.

Визначив стипендіатів сам університет — враховували не лише досягнення в навчанні та науковій діяльності, а й громадську активність та, наприклад, волонтерство.

"Стипендіальна програма — це значні можливості для талановитих студентів Житомирської політехніки. Завдяки цьому ми можемо підтримати найталановитіших студентів, що беруть участь в інноваційних розробках та суспільно-важливих проєктах. Сьогодні молодь має бути вмотивована й об'єднана, адже на її плечі покладені неабиякі завдання щодо відбудови нашої країни", — зазначив він.

Щомісячна стипендія становить 7000 грн, отримувати її обрані студенти почали з квітня цього року. Стипендіальний фонд на рік — 1 300 000 грн. Стипендії, зокрема, отримали студенти-переселенці з Бахмута та Краматорська.

Стипендіати. Фото: Житомирська політехніка.

Що про рішення думають самі стипендіати та яким бачать своє майбутнє в Україні — дізналася "Рубрика".

Як це працює?

"На свою спеціальність я пішов тому, що розумів — таких спеціалістів мало, в країні війна, і ми будемо тими, хто справді буде причетний до її відновлення", — розповідає студент другого курсу Володимир Макарук про своє рішення вступити на прикладну механіку.

Хлопець каже, що за цим напрямом є дефіцит студентів, тому він з однодумцями роблять все можливе, щоб зацікавлювати інших у своїй спеціальності: проводять профорієнтаційні заходи для дітей і абітурієнтів, показують лабораторії, проводять демонстрації того, що можна навчитися.

"Наприклад, приходимо на кафедру робототехніки та показуємо експонати, зроблені руками студентів. Ви можете прийти та повністю запрограмувати всі деталі, щоб робот пересувався, перевозив щось, їздив. Робити щось руками в сьогоднішньому світі — дуже цінно", — говорить Володимир.

В центрі — Володимир Макарук. Фото: Житомирська політехніка.

У лабораторіях, самостійно чи з допомогою викладачів, студенти можуть працювати, досліджувати прилади, збирати їх чи розбирати, вивчати структуру. Хлопець зазначає, з проєктом працюють від А до Я — від базової моделі в 3D до фізичної моделі. Саме застосування знань на практиці та допомога викладачів і студентів старших курсів заохочує працювати над проєктами далі.

На базі університету працюють найрізноманітніші лабораторії. Одна з них — PsyLab — центр, куди безплатно можуть звернутися студенти та працівники університету за соціально-психологічною підтримкою. Там як асистентка у напрямах проведення тренінгів і ведення соцмереж допомагає Аліна Самсонюк, студентка третього курсу за спеціальністю "Екстремальна психологія".

"Свою спеціальність я обрала ще перед початком повномасштабного вторгнення, але на той час у нашій країні вже була війна. Екстремальна психологія огортає багато спеціальностей: це не лише робота в армії чи під час катастрофи, але й робота в поліції", — каже дівчина. Аліна вже практикується за професією: займалася з дітьми бійців АТО, проводила тренінги з емоційного інтелекту для дітей від Волонтерського штабу Житомира тощо.

Аліна Самсонюк. Фото: Житомирська політехніка

Дівчина впевнена, найважливіше — розвивати емпатію і не боятися контакту з людьми, а ще пам'ятати, що ця професія — про постійний саморозвиток, де кожен день потрібно вчитися чогось новому в університеті, з допомогою неформальної освіти, самостійно. Аліна говорить, стипендія — зовнішня мотивація, щоб розвиватися. Свою витратить на донати військовим та підвищення навичок у психології, зокрема — платні курси, щоб у майбутньому бути провідним фахівцем та втілити мрію — стати військовою психологинею.

Іван Новосьолов та Ярослав Козяр — теж стипендіати новоствореної стипендії. А крім того — стартапери. Свій стартап MechLab 3D, до слова, також втілюють на базі університету, а точніше — Інноваційного хабу університету.

"Одна з речей, на що дається стипендія — це розроблення інноваційних суспільно важливих проєктів. MechLab 3D — це про створення установок з перероблення PET-пластику, 3D-принтери та друк на них. Тобто ми беремо просту пластикову пляшку, на нашій установці вона автоматично розпускається, і з неї створюється ниточка для 3D-друку різних деталей", — розповідає Іван.

Іван Новосьолов. Фото: Житомирська політехніка

Окрім розвитку самого проєкту, Іван та Ярослав також популяризують STEM-освіту у школах, заохочують школярів займатися наукою, розповідаючи їм про свій досвід. STEM підхід в освіті — це вивчення технічних і природничих наук через технології, інноваційний підхід, розвиток креативних та мистецьких умінь учнів. У планах хлопців — організовувати у школах збори пластикових пляшок та привчати учнів до сортування сміття.

А ще — з іншими учасниками Інноваційного хабу розвивають культуру підприємництва на базі університету, організовують стартап-школи для студентів. Іван вважає, що це важливо і для самого навчального закладу. Він вірить, ті студенти, які були активними в університеті, в майбутньому допомагатимуть університету: вкладати кошти, ставати викладачами чи менторами.

"Власне, стипендія дає персональну мотивацію старатися для університету, не розфокусуватися на підробітки, а продовжувати займатися наукою і навчанням", — зазначає Іван. Свої кошти хлопець планує направити на розвиток стартапу: "Наприклад, нам потрібно поїхати кудись і презентувати свою ідею, поставити установки, принтери, зав'язати знайомства — це певні внески, які, можливо, не одразу окупляться, і ця стипендія дає можливість доінвестувати свій проєкт зараз".

Заохотити молодь залишатися в Україні, показати їй можливості для розвитку та втілення свого потенціалу не лише в майбутньому, а й зараз — це те, над чим потрібно працювати на усіх рівнях, не лише в університетах.

У компанії BGV, яка профінансувала стипендійну програму, зауважують, що це не просто мотивація, це намагання конкретними кроками переконати студентів у тому, що країна та бізнес в Україні потребують знань та умінь молодих спеціалістів, готові розвивати їх, створювати умови, підтримувати. Адже у всіх є єдина ціль: аби українські проєкти, компанії та цілі галузі ставали потужніші, економічно стабільніші та технологічніші.

Зліва направо: Віктор Євдокимов, стипендіатка Аліна, представниця компанії BGV Тетяна Шаправська. Фото: Житомирська політехніка.

Віктор Євдокимов зазначає, в університеті пишаються тим, що їхні студенти залишаються в Україні, продовжують навчання та роблять свій внесок у відбудову нашої країни. Стипендіальні програми — це один із кроків, які можуть допомогти розв'язати проблему виїзду талановитих студентів за кордон.

"Ми віримо, що Україна потребує своїх найкращих умів, і ми робимо все можливе, щоб створити умови для того, щоб талановиті українські студенти могли реалізувати свій потенціал тут, вдома, в Україні, та сприяти створенню нової України", — говорить ректор. 

↓Читайте також

Як на українську освіту повпливала війна, або що робити, щоб не втратити нове покоління