Тепер не тільки ЗНО. Як написати успішний мотиваційний лист: 5 порад абітурієнту

16 січня 2020 року набрав чинності Закон «Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення освітньої діяльності у сфері вищої освіти». Згідно зі ст. 44, прийом на навчання для здобуття ступеня молодшого бакалавра чи бакалавра здійснюватиметься на основі повної загальної середньої освіти за результатами ЗНО, умінь вступників та рівня їхніх творчих та/або фізичних здібностей з урахуванням балів 1) середнього зі школи; 2) за мотиваційний лист; 3) особливі успіхи в навчанні та спорті, проходження належних підготовчих курсів. 

Таким чином, однією з безумовних новацій стало написання абітурієнтами мотиваційного листа. Вага бала за нього становитиме 0 – 1%  конкурсного, публікуватимуть результати за ним перед ЗНО. І хоча запроваджувати ці зміни планують із 2021 року, а вищі навчальні заклади вимагатимуть написання мотиваційного на власний розсуд, звернути увагу на нього потрібно вже зараз. 

Мова йде не про епохальний твір на 20 сторінок. Гірше. Це — дистильований, максимально стислий виклад ваших здобутків і цілей. Ми пропонуємо деякі поради, які допоможуть зробити мотиваційний лист більш конкурентноздатним і професійним.

1. НЕ ПИШІТЬ В ОСТАННЮ ХВИЛИНУ

Багато хто любить відкладати справи на останні день/ніч. То натхнення немає, то лінь. Однак у випадку написання мотиваційного листа слід змінити тактику. Його треба багато разів перечитувати, перевіряти на можливі граматичні або орфографічні помилки, озвучувати комусь, хто вже має досвід складання таких документів, правильно структурувати.

У хорошому мотиваційному листі чітко видно вступ і логічно впорядковані смислові блоки. Справа в тому, що досить часто його читають не те, що по діагоналі, а просто беручи один абзац. Так от, кожний із них повинен бути цілісним і відбивати декілька важливих думок. Для того, щоб сконструювати такий текст, потрібен час.

2. ЧІТКО СФОРМУЛЮЙТЕ ЦІЛІ

Певно, найскладніший етап у всьому процесі. Важко уявити, як 17-річні дівчата і хлопці впевнено розписують свої цілі та професійні прагнення. У цьому віці дуже важко зрозуміти власні пріоритети і точно знати, «ким ти себе бачиш через 5 років». Не слід панікувати. 

📌 Почніть із того, до чого ваша душа НЕ лежить. 

📌 Потім співставте рівень знань із профільних предметів і вже отримані навички з вимогами навчального закладу. 

📌 Далі ретельно розгляньте освітню програму обраного ВНЗ і опишіть, яким чином конкретно вона може допомогти вам у досягненні поставлених (реалістичних!) цілей. Тут усе має значення: загальне спрямування університету (теорія і дослідження або виключно прикладний характер), конкретні навички, які можна здобути лише там, профільні дисципліни, що допоможуть швидше опанувати професію. Навіть статистика успішних випускників того чи іншого факультету стане в пригоді! Провівши подібне дослідження, ви найкраще продемонструєте свою зацікавленість у навчанні.

📌 Не забувайте і про власну цінність. Суть мотиваційного листа у цьому випадку полягає не лише в тому, щоб переконати адміністрацію університету у своїй винятковості. Покажіть, що саме ви потрібні йому. І ось чому замислитися над змістом листа потрібно вже зараз.

3. ВИХОДЬТЕ ЗА РАМКИ ШКІЛЬНОГО ЖИТТЯ

Складати мотиваційний лист у більш дорослому віці простіше, оскільки за плечами — освіта, певний досвід роботи тощо. Однак на сьогоднішній день навіть школярам є про що розповісти. 

Постарайтеся обрати один-два предмети і спробувати власні сили на відповідних олімпіадах, турнірах, конкурсах або інших змаганнях. Якщо конкуренція занадто висока – не засмучуйтесь та продовжуйте поглиблювати знання і відшліфувати навички в конкретних сферах. 

Крім того, не слід відкидати і соціальну активність. Як бачимо, на сьогоднішній день лідерство молодшає. Ніхто не замалий, щоби змінити світ! Або хоча б долучитися до місцевих ініціатив, стати членом неурядової організації, заснувати власний гурток за інтересами або зайнятися волонтерською діяльністю. У старших класах абсолютно весь час іде на підготовку до ДПА й ЗНО, проте ваша позашкільна активність — це велика перевага. Ви виховуєте в собі громадянську свідомість, починаєте розбиратися у викликах сучасності, змінюєте світ на краще та здобуваєте розуміння власних пріоритетів. 

4. НЕ ЛИЙТЕ ВОДУ

Ця здатність може знадобитися у студентські роки. А поки що — будьте максимально конкретними. Уникайте загальних і занадто поетичних фраз. Нікому насправді не цікаві ваші улюблені вірші Шевченка або як романтика львівської архітектури вплинула на рішення подавати документи до ЛНУ імені І. Франка. 

Якщо вже говорити про особисте, то поєднуючи з професійними планами. Важливо вказати на зв'язок між хобі та кар'єрними можливостями або довести, що певні ваші чесноти – незамінні в обраній майбутній роботі. Дипломатам, наприклад, бажано знати кілька іноземних мов, працівникам правоохоронних органів необхідна гарна фізична підготовка, а лікарям – особливе з точки зору етики ставлення до людського життя. Розмови про ціннісні орієнтири у професії можуть видаватися абітурієнтам далекими й старомодними. Однак краще задуматися про них зараз, ніж із розчаруванням – у майбутньому. 

5. НЕ ЗАЦИКЛЮЙТЕСЬ НАДМІРНО НА МОТИВАЦІЙНОМУ ЛИСТІ

Пам'ятайте, це всього лише 0-1% від загального балу, а ще – вимога окремих університетів. Повірте, останній шкільний рік буде і так насичений і стресовий. Не додавайте собі зайвий клопіт. Не робіть із листа окремий вид тортур. З'явилася гарна думка чи влучне формулювання — запишіть. Знайшли нову інформацію – додайте до скарбнички, послухали натхненну промову — візьміть щось звідти. Конкуренція при вступі дійсно така висока, що нагадує професійний спорт, де один бал може вирішити все. Однак якщо структура мотиваційного листа чи клішовані фрази снитимуться вам у кошмарах – це теж не вихід. 

Головне – тренуйтеся, уважно читайте вимоги і вчіть предмети, які маєте здавати. І повірте, із часом у вас мотивації буде не на один лист.