МОН вбиває спеціальність “Екологія”: що про це думають екологи та чи можна щось зробити?

У чому проблема?

На сайті Міністерства освіти і науки України 8 серпня 2023 року опублікували проєкт Переліку галузей знань і спеціальностей, за якими здійснюється підготовка здобувачів вищої освіти, яким передбачено об'єднання спеціальностей як "Екологія" і "Географія" в одну спеціальність "Географія та екологія".

Ініціатива вже отримала критику від екологів та експертів інших спеціальностей, дотичних до охорони природи. Юлію Овчинникову, кандидатку біологічних наук, народну депутатку та голову робочої групи з удосконалення системи екологічної освіти в Україні, природоохоронці між собою називають ледь не єдиною людиною, яка щиро "вболіває" за охорону природи в парламенті. Юлія розказала "Рубриці", що вже отримала безліч запитань і зауважень від завідувачів кафедр екології:

"Вони всі були розробниками стандартів зі спеціальності «екологія», фундаторами цієї спеціальності. Ми проаналізували міжнародні стандарти і деякі розділи географії взагалі не адаптуються зі спеціальністю «екологія». Не можна за рахунок однієї спеціальності виїжджати на іншій. Тобто, «географія» зникає, а вони намагаються її вберегти, об'єднавши з «екологією»", — вважає Овчинникова.

До критиків долучився й еколог Максим Сорока, який назвав пропозицію "повною маячнею" та пояснив, чому таке рішення може призвести до маси проблем:

"Запропоновані зміни (і не тільки по спеціальності 101 Екологія) прямо порушують міжнародну класифікацію ISCED-F 2013, що у майбутньому навпаки створить проблеми у випускників у випадку нострифікації документа про освіту за кордоном (а це допомогло багатьом екологам у ці складні часи знайти роботу за фахом в евакуації)", — написав він.

Так, Сорока пояснив різницю між міжнародними класифікаціями:

👉 101 Екологія — відповідає 0521 Environmental sciences — групі спеціальності 0521 Ecology або Environmental science.

👉 106 Географія — відповідає 0532 Earth sciences (053 Physical sciences) — об'єднаній групі спеціальностей Climate research, Earth science, Geodesy, Geography (physical), Geology, Geomatics, Geospatial technology, Meteorology, Oceanography, Seismology.

"Більше того, МОН у проєкті постанови для коду спеціальності Е2 «Географія та екологія» використовує два діаметрально протилежні міжнародні коди, наче «Географія» — це для 0521 Environmental sciences, а «Екологія» — для 0522 Natural environments and wildlife (цієї групи спеціальностей в Україні взагалі немає)", — вказав на важливу помилку еколог.

"Рубрика" звернулась до Катерини Гарбарчук. Ще рік тому вона була студенткою, а тепер уже закінчила бакалаврат і магістратуру в КНУ ім. Тараса Шевченка за спеціальністю "101-Екологія". Уже два роки дівчина працює у сфері охорони природи, є експерткою природоохоронної ГО "Українська природоохоронна група". 

"З досвіду можу сказати, що програма, за якою ми навчалися всі 6 років в університеті була досить якісно складена та висвітлювала саме європейський підхід до природоохорони, там це називається environmentalism, коли вивчаються складові довкілля та управління ними задля добробуту навколишнього середовища та людини", — розповіла нам молода фахівчиня.

На бакалавраті, за її словами, вивчали окремо, проте взаємопов'язано — біологічні науки (ботаніку, зоологію) і науки про Землю (гідрологію, геологію, кліматологію і т.д.). На  магістратурі ж багато уваги приділяли українському та європейському екологічному законодавству, а також менеджменту в різних сферах, що дотичні до довкілля. Отримані знання, за словами Катерини, тепер можна використовувати в багатьох галузях:

"В цілому це стає чудовою основою для подальшої роботи задля  збереження природи в різних інститутах: Міндовкілля, громадська організація чи підприємство. Вважаю, що нам необхідно не намагатися об'єднати Екологію з будь-якою іншою спеціальністю, знищивши її таким чином, а популяризувати цю науку, розвінчуючи міфи про її неважливість чи недоцільність, які тягнуться ще зі шкільних парт, коли екологію вела вчителька з біології кілька уроків на рік, у кращому випадку", — пояснила нам пані Гарбарчук.

Яке рішення?

Аби не допустити такого "злиття" спеціальності, Юлія Овчинникова вже ініціювала перед відповідним Комітетом ВР проведення робочої зустрічі. На її думку, такі нововведення в законодавстві, необхідно обговорювати з фаховими спеціалістами та приділити цьому питанню більше уваги.

"Рубрика" дізналась від пані Овчинникової, що за результатами цього засідання Комітет ухвалив рішення про звернення до Міністра освіти для того, щоб у МОЗ провели окреме засідання щодо об'єднання двох важливих спеціальностей в одну.

"Це для того, аби ми змогли це обговорити із залученням широкого кола експертів. Відповіді від міністра ще немає", — пояснила Овчинникова 28 серпня. Проте зауважила: це не через те, що в Міністерстві нехтують такими зверненнями, а через чітку законодавчу процедуру.

Зауваження та пропозиції у довільній формі МОН прийматиме до 8 вересня 2023 року.

Наразі йдуть громадські обговорення цього питання. Одне, за ініціативи асоціації екологів України, вже пройшло, і на ньому були присутні 182 особи:

"Вони провели широке експертне обговорення із залученням пана Шарова, який координує питання вищої освіти. Він пояснив, що зараз за строками мають бути громадські обговорення, а далі вже будуть робочі зустрічі, окремі експертні обговорення. Він каже, що Міністерство відкрите до обговорення, і це питання раді будуть проговорити. Наше завдання зараз — отримати відповіді і запланувати таку зустріч", — розказала "Рубриці" депутатка.

На зустрічі з'ясували, звідки ж взялась така позиція МОН. Людмила Циганок з Офісу сталих рішень за результатами обговорень розказала, ніби МОН інформує, що на ринку (з позиції працевлаштування) немає запиту на екологів, тобто, не йдуть працювати за спеціальністю, тому кошти держбюджету використовуються нераціонально.

"Смішно, але як тільки «еколог» за освітою стає керівником суб'єкта господарювання (наприклад відкриває власний бізнес) — він перестає працювати за фахом «екологія», згідно зі статистикою, на яку опираються в рішеннях, а переходить до категорії фаху «менеджмент»… Саме тому цей «аналіз» щодо непрацевлаштованих екологів не має нічого спільного з дійсністю та дійсним ринком праці", — коментує Циганок.

Разом з цим, підтримали контраргументи громадськості й роботодавці, адже спеціалісти-екологи з моніторингу, оцінки ризиків, всі, хто робить екологічну частину проєктів потрібні для реалізації проєктів відновлення, модернізації. Цю тезу підтвердив Олексій Василюк, голова Української природоохоронної групи:

"Треба починати з того, чим є екологія за визначенням. Це наука про взаємозв'язки між живими організмами, а також між живими організмами та умовами довкілля. Тож за визначенням, це біологічна дисципліна. Сучасне вільне трактування поняття «екологія» (впритул до «екології душі» та «екологічної зубної пасти») сильно спотворило розуміння, чим має бути ця наука. А саме зараз вона є дуже затребуваною. В океанах гинуть водорості, що продукують кисень, тропічні ліси також перестають його виробляти, триває глобальне вимирання живих організмів… Світ заполонюють види-інтродуценти. І ці глобальні виклики навряд зможуть вирішити географи", — сказав він.

Наостанок Овчинникова додала, що дійсно сподівається на велике експертне обговорення із залученням науковців, практиків, експертів громадськості, де все ж таки буде знайдений консенсус, аби зберегти спеціальності:

"Ми хочемо, щоб це було максимально відкрито, аби всі бажаючі змогли доєднатись. Я не думаю, що це буде закрите питання, і буде можливість поспілкуватись більш широко і на базі Міністерства освіти". 

"Рубрика" слідкуватиме за ситуацією та обов'язково попередить своїх читачів про подальший розвиток подій.