8 навичок сучасного педагога: із чого насправді складається робота вчителя

Вчитель — професія, затребувана в усі часи. Це той вид діяльності, який обговорюється і оцінюється всіма. Ми ж ще й живемо у мінливому світі, впроваджуються нові технології, збільшується обсяг знань. Поступово відходить у минуле традиційна школа — школа пояснення, все активніше набирає силу школа нового історичного типу — школа розвитку. В авангарді сучасної школи —  вчителі-митці, генератори творчих ідей, розробники та реалізатори нових навчальних кейсів, активні користувачі та популяризатори інновацій.

"Треба бігти з усіх ніг, щоб тільки залишатися на місці. А щоб кудись потрапити, треба бігти, як мінімум, удвічі швидше!"

Льюїс Керролл "Аліса в Країні Див"

Наздогнати реальність, що швидко змінюється, може лише готовий до таких перегонів. Теперішні учні сприймають світ і себе в ньому по-іншому, вони вже не уявляють свого життя без гаджетів, легко знаходять будь-яку інформацію, але водночас не завжди можуть дати їй раду. Нерідко вони переконані, що про все вони можуть дізнатися самотужки, будь які знання є в інтернеті, а школа не так вже і потрібна. 

І саме вчителям випала нелегка, але цікава місія — змагаючись зі своїми ж учнями, змінити їхнє уявлення про школу, створити умови для розкриття потенціалу, сформувати світогляд, і врешті-решт, підготувати їх до життя. Використання новаторських методів і підходів особливо важливе зараз, коли ера "стабільності" минулих поколінь завершилася і мало хто береться спрогнозувати навіть те, що може статися найближчим часом.

Так що ж потрібен вміти сучасний педагог?

1. Бути артистом і режисером

Кожен день, відкриваючи класні двері, вчитель не знає, як пройде урок. Неможливо підготуватися до всіх непередбачених ситуацій: один учень не вивчив урок, в іншого — проблеми в сім'ї, третій боїться відповідати у дошки. Скільки учнів — стільки варіантів розвитку подій. Оскільки час уроку занадто обмежений, у викладача є всього кілька хвилин на те, щоб зосередити увагу дітей і зацікавити їх робочим процесом.

Вчитель повинен володіти не тільки знанням предмета, методикою викладання, а й бути ідеальним ідеальним режисером і актором, який за лічені хвилини може вийти за рамки написаного раніше «сценарію» уроку і експромтом вести заняття, прагнучи досягти поставлених цілей незапланованими методами. У педагогічних ВНЗ не вчать акторської майстерності, ці таланти, необхідні для створення психологічної атмосфери уроку, педагогу доводиться розвивати самостійно.

В умовах пандемії вчителям доводиться ставати ще й співаками. Весною відомою всій Україні стала Ольга Халепа, шкільна викладачка біології з села Яковлівка в Харківській області. Вона по-новому підійшла до професії педагога — і стала однією з найпопулярніших "училок" серед підлітків.

Ольга Халепа запропонувала учням уроки в абсолютно новому форматі. Про екологічні групи рослин, ґрунтове середовище та особливості грибів вона розповідає в форматі реп, а про важке вчительське життя заспівала в кліпі "Дистанцуха". 

2. Бути винахідником

І раніше цінувалися вчителі, які вміли скористатися нагодою викладати матеріал не тільки в класі, учням, що сидять за партою, а й під час екскурсії на природу, в музей — скрізь і в будь-яких умовах, де немає можливості використовувати звичні інструменти. 

Тепер, коли МОЗ рекомендує якомога більше проводити занять на свіжому повітрі, доля винахідника не омине нікого з сучасних педагогів.

"А зараз ми візьмемо лінійки і будемо заміряти довжину травички в сантиметрах. І запишемо власні заміри в зошити. Увага! Міряємо не ширину, а довжину!" 

Так вчителька однієї з київських шкіл проводить урок математики — просто на … клумбі біля сусіднього зі школою житлового будинку. Значно ж цікавіше міряти квіти, ніж безликі відрізки у зошиті. Додатковий ефект при такому підході — встановлення міжособистісних відносин між учнями, і їхнє довірливе ставлення до вчителя.

3. Бути стратегом

Микола Скиба, експерт напрямку "Освіта" аналітичного центру "Український інститут майбутнього" вважає: "Перш за все, учителю варто зрозуміти, що він має бути спеціалістом з людського розвитку, а не просто предметником чи вчителем початкових класів або методистом. Наприклад, педагог може професійно розвиватись у сфері HR, може бути автором книжок, письменником чи дослідником. Візьмемо учителів з хімії, біології чи фізики. Вони обмежені у своїй професійній діяльності у школі. Але учитель-предметник може піти працювати у певній лабораторії чи у приватний сектор освіти".

Потрібно бути в курсі можливостей особистісного і професійного розвитку, які сьогодні є, а їх дуже багато. Звичайно, частина сервісів для розвитку є платними і потрібно бути готовим інвестувати в себе. Але є інструменти, цілком доступні у мережі інтернет. Наприклад, онлайн-курси від провідних університетів чи інтелектуальних центрів світу, які можна пройти, не виїжджаючи зі свого міста.

4. Бути гнучким і фізично підготовленим

Ганна Кириченко, вчителька історії Кіндратівської сільської школи (Сумська область) розповідає: в умовах пандемії вчителю працювати важче. "Зараз не діти ходять по кабінетах, а вчителі. Уявіть собі: рук всього дві, а перенести треба швидко з класу в клас купу речей: журнали, конспекти, підручники, карти, письмове приладдя, ноут. Все це трохи нагадує навчання з цивільної оборони, які були в нас у дитинстві. Тільки тоді ми бігали навантажені в противогазах, а зараз у масках. До речі, до масок у кожній зоні свої вимоги, яка зона, такий і зовнішній вигляд вчителя на уроках. У нас жовта, в клас заходимо в масці, знімаємо її і проводимо урок, якщо треба підійти до учнів одягаємо маску. На перервах вчителі слідкують, щоб діти були в масках та зберігали дистанцію.

А взагалі, після повного дистанційного навчання, яке було навесні, приходиться весь матеріал за березень-травень проходити по новій, бо самостійно його засвоїли одиниці. На жаль, сучасні діти мало читають, тому часто на уроці дозволяю шукати потрібну інформацію в інтернеті, так їм цікавіше. Сама ж використовую презентації, відеоролики, документальні фільми, щоб діти могли краще засвоїти та узагальнити матеріал. З мого досвіду, діти краще запам'ятовують те, що я їм розповідаю особисто, тому намагаюся донести їм головне в різному форматі".

5. Бути всебічно відповідальним

Соціальна відповідальність – це професійна якість особистості вчителя, що включає в себе усвідомлення суспільної значущості своєї діяльності, чітке знання своїх професійних функцій, володіння вміннями  і навичками педагогічної діяльності, ініціативу, самостійність і творче  ставлення до справи. Також складовою частиною соціальної відповідальності є професійна відповідальність: моральна потреба і практична готовність особистості творчо, результативно виконувати свої професійні обов'язки.

Один із найскладніших аспектів у роботі педагогів — відповідальність при оцінюванні учнів. Оцінка будь-якого виду роботи — це і зримий результат засвоєння матеріалу, і тонкий психологічний інструмент впливу на учня: заохочення «авансом», стимулювання уваги, вказівка на недбалість, іноді — покарання. Учитель ні на секунду не повинен забувати, що несправедлива оцінка здатна назавжди змінити долю дитини, його ставлення до себе і до оточуючих. При цьому не має значення, чи була оцінка завищеною або заниженою.

У сьогоденних умовах потрібно навчитися бути відповідальним за власне здоров'я, та за здоров'я колег та учнів. "Готуємося до уроків" тепер виглядає і так:

6. Бути просунутим чарівником

Вікторія Ломака, вчителька англійської мови з міста Суми перетворює стихію розваг на стихію навчання. Вона завжди в курсі того, що зараз подобається учням, і використовує їхні захоплення в освітніх цілях.

Люблять постити щось? Можна підписатися на щось корисне, наприклад, The New York Times. Завдання: написати там англійською мовою коментар про улюблену статтю, а вчителю надіслати копію.

Діти залипають у Telegram? Класно! Проводимо самостійні роботи в створеному Telegram-каналі за допомогою опції «Опитування». Одразу бачимо набрані бали.

Instagram — наше все? Без проблем. Будемо вчити англійську за сторіз королеви Британії та сторінками закордонних кумирів. Для цього потрібно лише на них підписатися. Тут тобі і читання, і аудіювання.

Від читання можна перейти і до письма: надіслати листа королеві Британії. Запитати, які природні пам'ятки у своїй країні полюбляє монарша особа. А потім… отримати відповідь із самого Віндзорського палацу з подякою за чудову марку з пам'ятками Сумщини. Тепер у королівській колекції поштових марок є і марка з України, а в учнів Вікторії — унікальний досвід спілкування англійською.

7. Бути щирим і люблячим

Головним показником хорошого педагога була і залишається любов дітей до свого вчителя, яка включає в себе щиру шану та позитивну емоційну налаштованість. Також справжній вчитель повинен вірити у краще. Вірити у своїх дітей, вірити, що зможе навчити кожного учня, і мати велике бажання зробити це. Його віра повинна передаватись і дітям.

"Найважливіше, чого маємо навчити дітей, це любити, — каже Андрій Закалюк, директор ліцею «Львівський», — Але щоб цього навчити, треба самому вміти любити. Це основа всього, на цьому все будується в роботі з дітьми! Як нема любові, все інше не важливе, бо це буде фальш, награність, несправжність. Лише любов породжує все інше. Я не уявляю своєї роботи без любові і не хочу, щоб моїх дітей вчила людина, яка їх не любить.

Вчитель однозначно має бути професіоналом, добре знати свій предмет, бути добрим психологом, приділяти свій час дітям. Вчитель не тільки може конкурувати з інтернетом, а й повинен. Але інтернет не навчить людяності, щирості, співчутливості, доброті, вірності. А ми цього навчимо! Приймаючи людину на роботу, передусім звертаю увагу на її ентузіазм, бажання працювати, чи горить вона своєю справою. У спілкуванні, в стосунках із учнями головними вважаю простоту і щирість, коли люди не ускладнюють, не намагаються здаватися іншими, ніж є насправді. Від щирості походить справжність, вірність, ніхто нікого не обмане, не підведе". 

8. Бути альтруїстом

 

Щороку громадська спілка "Освіторія" проводить дослідження ролі вчителя в українському суспільстві. Цьогоріч в опитуванні прийняли участь 1000 респондентів з усіх регіонів України віком від 18 до 55 років.

Роботу вчителя важливою вважають 83,2 % українців. Водночас 38,7 % опитаних вважають, що роботу педагога в Україні не цінують. Можливо, саме тому такий невеликий відсоток опитаних хотів би бачити своїх власних дітей у майбутньому вчителями.

Втім, більшість респондентів впевнена — професія вчителя благородна і шанована, без неї не обійтись, і ніякі гаджети та всесвітнє павутиння не зможуть стати для неї заміною. 

Рівень зарплат, який пропонує вчителям наша держава, поки що не демонструє належного ступеня поваги і значущості професії, тому сучасних педагогів можна сміливо назвати ще й альтруїстами. Якщо людина не володіє всіма вищеперерахованими якостями, то, ймовірніше, їй варто задуматися про іншу професію, яка не вимагає повної самовіддачі. 

Але всіх тих, хто свідомо обрав свій шлях, тих, хто готовий йти в ногу з часом, швидко приймати рішення, користуватися новими засобами, працювати на сучасних платформах синхронно та асинхронно, бути чуйним, терплячим, винахідливим і навіть магічним, щиро вітаємо з одним із найлюдяніших свят — з Днем учителя!