“Рубрика” виокремила 10 ключових порад від фахівців Програми “U-LEAD з Європою”. Вони розробили посібник для управлінців “Стала мобільність у громадах: рекомендації щодо відновлення”, де розписані сценарії дій для громад з населенням до 50 000 осіб: деокупованих, а також тих, які надали прихисток вимушено переміщеним українцям.
Загальна сума прямих задокументованих збитків, завданих інфраструктурі України через повномасштабне вторгнення росії, станом на червень 2023 року оцінювалася в 150 з половиною мільярдів доларів. З кожним днем ця цифра зростає. Велика частина з цих збитків (36,6 млрд доларів) припадає на транспортну інфраструктуру — це наші зруйновані мости, дороги, залізниця, летовища, порти, автобуси та інший транспорт, паливо до нього тощо.
Нечуваний масштаб руйнувань став критичною перевіркою громад на спроможність: території в зоні бойових дій зіткнулися зі знищенням транспорту та руйнацією дорожнього полотна, евакуацію тут доводилося і доводиться проводити в умовах обстрілів. Громади в умовному тилу прийняли небачено велику кількість нових мешканців, часом населення зросло більш ніж на 10%. І всім цим людям треба забезпечити доступ до медичних, освітніх, фінансових, адміністративних послуг усередині громади і поза нею тощо.
Також з кожним днем війни серед нас стає дедалі більше тих, хто зазнав фізичних травм і тимчасово чи назавжди перейшов у категорію маломобільного населення. Таким громадянам потрібна реальна інклюзія, яка передбачає мобільність.
Втілювати комплексні зміни в інфраструктурі мобільності під час війни — ще один тест на спроможність місцевих управлінців.
"Відбудувати краще, ніж було" ("Build back better") — за такою формулою, за згодою уряду України та світової спільноти, має проходити наша відбудова.
Це означає, що інфраструктуру треба відбудовувати за новими принципами, більш ефективною, якісною та довговічною.
Люди повертатимуться туди, де є робота, тож управлінці громад мають надати можливість мешканцям/-кам до цієї роботи діставатися.
Як управлінцям у громадах і фахівцям транспортної галузі планувати таку відбудову і де шукати на неї ресурси? У пошуку рішень у пригоді стане посібник "Стала мобільність у громадах: рекомендації щодо відновлення", що його підготували фахівці Програми "U-LEAD з Європою".
Фахівці зосередилися на громадах з населенням до 50 000 осіб, зокрема деокупованих та тилових, які надали прихисток вимушеним переселенцям. Посібник пропонує покроковий алгоритм пошуку найкращого рішення з відновлення мобільності.
Консультативна група ООН високого рівня з питань сталого транспорту 2016 року дала таке визначення:
Стала мобільність — це надання послуг та інфраструктури для пересування людей і товарів, яке посилює економічний та соціальний розвиток поточного та майбутніх поколінь у безпечний, фізично й економічно доступний, ефективний і стійкий до змін спосіб, мінімізуючи при цьому вуглецеві й інші викиди та впливи на середовище.
Розробляючи проєкти відновлення мобільності в громаді, обов'язково:
Створіть такі умови пересування, за яких люди на милицях і в інвалідних візках матимуть змогу вести повноцінне життя на рівні з тими, кому пощастило уникнути травм.
Приділіть більше уваги розвитку пішохідного і велосипедного руху та електротранспорту.
Краще сповільнити рух транзитного транспорту, наприклад, світлофором, ніж наражати на ризик жителів громади.
Наприклад, із села, у яке не заїжджає автобус, до траси автобуса облаштуйте якісну пішохідну й велосипедну дорогу. На самій зупинці зробіть безпечну велопарковку. Тоді за меншої кількості автобусних маршрутів ви матимете більше пасажирів.
Для цього ваші транспортні проєкти мають одночасно відповідати трьом критеріям сталого розвитку:
Для цього скористайтесь таким алгоритмом:
Планувальна структура громади — це те, як населені пункти розташовані один відносно одного.
Основними точками тяжіння є центр громади, головні роботодавці, автобусні й залізничні станції. Передусім треба забезпечити якісне транспортне сполучення населених пунктів із цими центрами тяжіння.
Планувальна структура визначає основні сценарії прокладання маршрутів громадського транспорту й комбінації різних способів пересування.
При радіальній планувальній структурі основний центр тяжіння розташований відносно рівновіддалено від населених пунктів, вона характеризується тяжінням із периферії до центру громади.
При лінійній планувальній структурі віддалені населені пункти можуть тяжіти до крупних роботодавців і центрів сусідньої громади.
Якщо є декілька чітко виражених центрів тяжіння, вони створюють основну планувальну вісь, до якої під'єднуються інші населені пункти.
Потрібно зафіксувати, як різні групи зараз дістаються до місць праці й надання послуг, а також зрозуміти, які в кожної з груп є проблеми мобільності та чого кожній із груп не вистачає.
Це допоможе визначити, звідки й куди потрібно забезпечити переміщення населення та що для цього необхідно зробити.
Пересування пішки вважається найбільш сталим способом, адже воно безоплатне, найбільш дружнє до довкілля, й облаштовувати таку інфраструктуру дешевше, ніж для інших видів. На другому місці велорух, бо велосипед так само не створює викидів і дешевший, ніж авто.
Люди частіше обиратимуть велосипед як засіб пересування, якщо матимуть для цього безпечну інфраструктуру й мережу велопарковок на території громади. Крім покращення цієї інфраструктури, також варто:
Наприклад, у Кривому Розі "Об'єднання відповідальних громадян", про яке писала "Рубрика", станом на початок літа видало новим криворіжцям та прилеглим до міста громадам уже півтори сотні велосипедів, що надійшли з Бельгії та Нідерландів. У Бучі в межах акції "Сміливі велосипеди" волонтери та волонтерки видали 100 вживаних велосипедів від мерії Амстердаму для вимушено переміщених осіб та тих, хто постраждав під час окупації міста.
Таке нововведення 2021 року з'явилося в Сосниці на Чернігівщині. Мешканці могли взяти напрокат на чотирьох стоянках один з 25 велосипедів, обладнаних дитячими велокріслами. На жаль, з початком повномасштабної війни почастішали випадки псування транспорту, і велопрокат закрили у червні цього року. Але вже за місяць відновили, проте на нових умовах: з чотирьох залишилася тільки одна стоянка, і взяти транспорт у користування можна тільки за наявності документа, що посвідчує особу.
Рейсів може бути небагато, але критично важливо, щоб вони були й місцеві мешканці/-ки були впевнені, що автобус прийде за розкладом. Від руху автобусів залежать усі ті, хто не має доступу до авто й потребує проїхати більш як на 10 км. На жаль, нині в Україні дуже велика кількість сіл залишилася без автобусного сполучення, і це є одним з чинників занепаду цих населених пунктів. Автобус — це благо, без якого велика кількість мешканців громади опиняться в пастці власного дому.
Тож що робити управлінським командам громад?
Наприклад, у лютому Київська міська громада передала Херсону три автобуси для комунальних перевезень. Станом на кінець квітня 2023 року в Херсоні 37 одиниць комунального транспорту було вкрадено росіянами, ще 21 — пошкоджені внаслідок обстрілів. Минулоріч Київ передав Дніпру 30 автобусів замість знищених росіянами.
Наприклад, управлінські команди Глуховецької і Бродецької громад, що на Вінниччині, розробили проєкт міжмуніципального співробітництва про спільне використання комунального транспорту для сполучення сіл громад.
Це можна зробити, підлаштовуючи графіки автобусних маршрутів чи створюючи перехоплювальні велосипедні паркінги на залізничних станціях.
Місцеве самоврядування має сприяти тому, щоб власники авто підвозили людей на території громад, створювати системи, у межах яких люди домовлятимуться про спільні поїздки на роботу чи на навчання.
Таку роль часто виконують місцеві групи чи чати в соціальних мережах, де люди самоорганізовуються, щоб вирішити питання доїзду на роботу і з неї.
Європейський приклад, який варто підхопити: у більш як половині муніципалітетів Франції діє система сучасного автостопу "Rezo Pouce". Система передбачає, що зареєстровані в системі пасажири очікують у визначених місцях. Водії знають, що дані про пасажира є в базі й не бояться його підвозити.
Збирайте статистику щодо дорожньо-транспортних пригод, які стаються на території громади.
Нанесіть на карту місця, де на території вашої громади протягом трьох років трапилися тяжкі або смертельні ДТП. Ті ділянки, де в межах 500 метрів у вас більше двох точок, — потребують інженерних втручань.
Засоби заспокоєння руху — це інженерні рішення, які дозволяють утримувати водіїв у межах певного коридору швидкостей, наприклад до 50 км/год. Перевищення цієї швидкості буде дискомфортним для водіїв і вимагатиме надмірної уваги при русі.
Крім того, якщо через населені пункти проходять великі автотраси або ж на вашій території функціонують потужні підприємства, варто створити схему руху вантажного транспорту для громади.
Будьте готові до тривалих відключень світла та до повтору паливної кризи. Створіть для співробітників критичної інфраструктури й соціальних працівників можливість пересуватися незалежно від наявності чи відсутності палива.
Будьте готові до екстреної евакуації за наступу / військової агресії: для цього можна використати муніципальний громадський транспорт. Також необхідно проінструктувати населення щодо евакуації на велосипедах до найближчої автобусної / залізничної станції.
План відновлення має передбачати:
Обов'язково включіть свої проєкти з відновлення мобільності в громаді до Програми комплексного відновлення території територіальної громади чи Плану відновлення території громади.
Розроблені проєкти мають бути узгоджені з вашою планувальною та стратегічною документацією, наприклад, стратегією розвитку громади.
Маючи такий документ, керівництво громади зможе обґрунтовано звертатися до потенційних донорів та чиновників різного рівня за фінансуванням.
За потреби в регіональному офісі Програми "U-LEAD з Європою" у вашій області вам можуть допомогти налагодити партнерські стосунки з громадами з-за кордону.
Підготувала Ольга Стукало, на основі посібника "Стала мобільність у громадах: рекомендації щодо відновлення"
Цю статтю опубліковано в рамках кампанії «Голос громад», яка є частиною Програми для України з розширення прав і можливостей на місцевому рівні, підзвітності та розвитку «U-LEAD з Європою», що спільно фінансується ЄС та його державами-членами Німеччиною, Польщею, Швецією, Данією, Естонією та Словенією для підтримки України на її шляху до зміцнення місцевого самоврядування. U-LEAD сприяє прозорому, підзвітному та багаторівневому управлінню в Україні, яке відповідає на потреби громадян, та розширює можливості громад.
Цією нагородою було відзначено українське громадянське суспільство “за його відважну діяльність в часи війни” 20-22… Читати більше
Сергій Каліцун з Васильківської громади, що на Київщині. Своє поранення, яке призвело до ампутації ноги,… Читати більше
Розбираємо, про що йдеться у законопроєкті про поступове підвищення акцизу на тютюнові вироби до 2028… Читати більше
“Алексу” 52. Восени 2024-го він втратив руку в боях у Вовчанську. Але сама ця історія… Читати більше
38-річний Сергій Малечко родом із Чернігівської області. З перших днів повномасштабного вторгнення добровольцем боронив Україну.… Читати більше
“Рубрика” розповідає про ініціативу, що у всіх сенсах налагоджує зв’язок між поколіннями — і емоційний,… Читати більше
Цей сайт використовує Cookies.