У "Слузі народу" в черговий раз запропонували переписати Виборчий кодекс. Правила майбутніх виборів не влаштовують багатьох. Дрібні партії незадоволені фінансовими цензами, які виросли у 40 разів. Великі ж хочуть розширити свій вплив не тільки на великі міста, а й на інші населені пункти. Навіщо в Раді знову обговорюють Кодекс, у чому камінь спотикання і як це вплине на вибори — в матеріалі "Рубрики" (рос.)
Одне з головних ноу-хау пропонованих змін — "партизація" виборів. Її суть полягає в тому, щоб мінімізувати число самовисуванців, змусивши кандидатів увійти в партії, а потім під їх вивіскою йти у владу.
У нинішньому Кодексі прописано, що безпартійні кандидати можуть балотуватися в населених пунктах до 90 тисяч осіб. Таких міст в Україні вистачає — Конотоп, Умань, Мукачево, Олександрія та ще кілька сотень.
Після виборів у невеликих населених пунктах великим партіям доведеться домовлятися з місцевими депутатами і мерами, щоб ті працювали під їх брендом. Для кандидатів в районах це не найкращий варіант.
Адже партія не завжди дає додаткові очки під час голосування, а іноді навіть тягне рейтинг вниз. Люди в маленьких селах або містах голосують насамперед за особу, а не за політсилу. Грудневі вибори в ОТГ показали, що розкручений бренд "Слуги народу" переміг за все в третини громад.
Щоб зробити більш комфортні для себе умови, партія влади в Раду подала проект закону №3485, авторства відразу 5 нардепів, в тому числі і глави політсили Олександра Корнієнко. Ідею в першому читанні прийняли на засіданні Верховної Ради сьогодні, 4 червня.
Основна новація — знизити поріг з 90 тисяч до 15. Тобто самовисуванцем можна йти лише в селах і маленьких СМТ. У великих населених пунктах їм потрібно шукати партію.
"Вибори 25 жовтня пройдуть за новими правилами, в результаті яких у людей з'явиться можливість делегувати у владу нових представників. За рахунок чого? Посилення партійної системи, яка розвинена в Україні. Тільки в залі парламенту в складі 7 фракцій і груп є представники не менше 10 партій, а в цілому по країні політсил більше 3-х сотень…", — підкреслив з трибуни парламенту Корнієнко.
Як пояснив "Рубриці" нардеп від фракції "Голос" Роман Лозинський, автор альтернативного законопроекту 3485-1, партизація палицею зажене майбутніх кандидатів у виборчі офіси. "Вони будуть змушені брати зобов'язання перед босами, стануть підзвітні НЕ громаді, а партії. Тому робити партизацію в такому вигляді за кілька місяців до виборів абсолютно погана ініціатива, яка не дасть перезавантажити владу цієї осені", — вважає нардеп.
Ще один нюанс пропонованого закону від "Слуги" — фінансування виборів переходить до місцевої влади. Тобто гроші на організацію голосувань, роботу комісій і зарплати їх членам ляжуть на плечі бюджетів населених пунктів.
Це викликало бурю обурення у Асоціації міст України. Як розповів "Рубриці" виконавчий директор Асоціації Олександр Слобожан, це спровокує нерівномірність при проведенні кампанії. Адже в одному місті знайдуть кошти, а в іншому, банально, їх не вистачить.
"Візьмемо, умовно, місто Умань. Немає грошей на вибори, а їм кажуть — заберіть 50 млн гривень звідкись і відправте на вибори. Так де ж кошти забрати, у медиків з доплат або вчителів? Автори ж вказали в законі, що потрібно прямо все оплатити, аж до роботи місцевих виборчих комісій", — підкреслив Слобожан.
Нардеп Роман Лозинський також вважає, що подібна практика створює ситуації, коли за роботу членів комісії будуть платити тільки партії, а не держава: "Волонтерів на всі комісії по країні ніхто не знайде. Якщо не буде компенсувати держава, то цим займуться партії". Це поставить у повну залежність членів комісії від тих політсил, які їх делегували і платять гроші.
Проблем із цим пунктом додає той факт, що попередні вибори проходили за державний рахунок. Цього року через пандемію коронавірусу Верховна Рада під час секвестру бюджету перекинула 1 млрд грн, запланований до виборів, на інші сфери.
"Возьмем, условно, город Умань. Нет денег на выборы, а им говорят — заберите 50 млн гривен откуда-то и отправьте на выборы. Так где ж средства забрать, у медиков из доплат или учителей? Авторы же указали в законе, что нужно прямо все оплатить, вплоть до работы местных избирательных комиссий", — подчеркнул Слобожан.
Невирішеним є і питання з виборчим цензом для партій. Нинішній Кодекс підняв його в 40 разів. Суми виходять гігантські.
Раніше рух "Чесно" підрахував, що партії для участі у виборах по всій країні потрібно заплатити застави на 88 млн гривень. Це не рахуючи витрат на проведення самої кампанії. Для оплати застав під мерську кампанію міськрада та обласна рада – партія тільки в Києві "віддасть" 11,3 млн грн; 5,9 млн грн в Одесі; 2,55 млн грн в Житомирі і так далі.
На цьому тлі 30 квітня в першому читанні прийнятий проект №2769 і він прямо знижує суму застави в 9 разів. Подати кандидатуру на вибори до Львівської облради, наприклад, буде коштувати не 3,6 млн, а 398 тисяч грн.
Але і це ще не все. У проголосованому 4 червня законопроекті Корнієнко запропонували ще один варіант зниження – не в 9 разів, а лише в 2. Тобто суми залишаться пристойними.
Підтримують зменшення застави насамперед дрібні і непарламентські партії. На початку червня 11 таких політсил ("Сила Людей", "Об'єднання САМОПОМІЧ" та інші) звернулися з вимогою ще більше знизити ценз. Їхня логіка зрозуміла – нардепи спочатку збільшили ценз в 40 разів, а потім збираються зменшити в 9 або зовсім в 2.
"Вибори повинні бути доступними для кожної нормальної людини і партійної організації, які здатні самостійно, без олігархів, зібрати кошти на заставу. Перед нами доленосні місцеві вибори – час, коли кожен з нас має останній шанс кинути виклик владі", – йдеться в заяві.
Зараз у Верховній Раді йде боротьба за кожним з пунктів Кодексу. Але, з урахуванням того, що вибори пройдуть восени, прогнозувати зміни дуже складно.
По-перше, мало часу. Парламент працює лише до 17 липня, а попереду у базового законопроекту №3485 має бути ще друге читання. Досі незрозуміло, скільки правок буде до нього подано і скільки займе часу їх розгляд.
По-друге, якщо партії влади не вдасться реалізувати перший пункт про партизацію, вони можуть просто провалити голосування щодо зміни виборчого цензу. У цьому випадку зміни в Кодекс взагалі не внесуть і партіям доведеться шукати гігантські суми на застави.
“Рубрика” розповідає історію односелиць, що об’єдналися й перетворили зруйновану бібліотеку на культурний осередок свого села. Читати більше
Поранення внаслідок вибухів — поширене явище в умовах війни. Тож перша домедична допомога є важливим… Читати більше
Кожна медаль збірної України на “Іграх Нескорених 2025” — це історія незламності. Наші захисники Артур… Читати більше
Як замісити тісто на вареники, що обрати для начинки, як приготувати. Ділимося лайфхаками до Масниці! Читати більше
“Рубрика” розповідає про те, чому це важливо та як долучитися до ініціативи. Читайте до кінця! Читати більше
“Рубрика” разом з проєктом Архів Війни ділиться спогадами п’ятьох українців, які у різних містах і… Читати більше
Цей сайт використовує Cookies.