“Працюють на 2-3 години більше”: чому Польща чекає на українських мігрантів і чи можна заробити після пандемії

До Польщі знову їдуть українські трудові мігранти. Після ослаблення карантину як у Києві, так і у Варшаві, тисячі співвітчизників прагнуть виїхати на заробітки в країни Східної Європи.

Але і в цій нелегкій справі є безліч проблем. Коронавірус, 2-х тижнева обсервация, економічні труднощі. Як виживають українські заробітчани і чи є сенс їхати на заробітки в Європу — у матеріалі "Рубрики".

Чи потрібні українці Польщі і чи варто їхати?

Біля західного сусіда на постійній основі в докарантинні часи працювали близько 1-1,5 млн українських заробітчан. За офіційною статистикою Національного банку за підсумками 2019 року, йдеться точно як мінімум про 1 млн осіб.

І то, це лише офіційна цифра, яка не включає вітчизняних студентів або тих, хто намагається знайти роботу нелегально. Зазвичай українці трудяться на найскладніших, сезонних роботах — збір різних ягід і овочів. Також популярні роботи на складах, цехах, заводах.

Але події останніх 4 місяців внесли свої корективи. Через пандемію коронавірусу Польщу покинули тисячі людей. На початок травня йшлося про 10-15% від загального числа мігрантів.

За словами посла Польщі в Україні Бартоша Ціхоцького, це приблизно 180 тисяч осіб. Їх місця частково зайняли і самі поляки, які були змушені повернутися з Німеччини, Великобританії, Франції, Бельгії, Скандинавських країн.

Так чи є попит на українську робочу силу зараз? Глава Всеукраїнської асоціації компаній міжнародного працевлаштування Василь Воскобойник запевняє "Рубрику", що є.

По-перше, в травні 2020 року уряд Польщі офіційно чекав приїзду приблизно 480 тисяч українців. В результаті приїхало лише 110 тисяч. У червні ситуація трохи покращилася і міграція досягла 150 тисяч. Але це в рази менше очікуваної хвилі.

По-друге, економіка Польщі відновиться помітно швидше, ніж її колеги по Європі. Влада робить ухил на підтримку малого і середнього бізнесу, а також сільського господарства. Робочі руки для роботи дуже потрібні.

"Людей зараз лише зупиняє обов'язкова обсервация. Це перш за все затратно по грошах, але і тут поляки вже шукають вихід. Житло у такому випадку повинен надати роботодавець, а ПЛР-тест оплачує держава. Все робиться не тому, що українців так всюди люблять, а тому що країні потрібно нарощувати темп розвитку, виходити з кризи", — підкреслив Воскобойник.

Аналогічної думки дотримується і фахівець з працевлаштування в Чехії і Польщі Антон Іовенко. Він пояснює, останні тижні ситуація стала краще, люди все більш охоче їдуть працювати. Влада особливих проблем не створює.

"В цілому, я тут живу і працюю 5 років, 4 з яких у цьому бізнесі. З мого досвіду отримання документів, Польща все максимально спростила. Їх можна отримати через інтернет, терміни скоротили. У 2015-му році, до порівняння, "кидали" частіше. Робота зараз для наших є і її багато. Зарплата менше не стала, вони ж і так працювали по мінімальній ставці.

Різниця в тому, що якщо працівник не кваліфікований, то йому ніхто не дасть більше. А ті, хто мають кваліфікацію, отримують пристойні гроші. Черги на кордонах і обсервація все ще є, але тут все зрозуміло, питання безпеки. Це не тільки для українців, а і для всіх, хто приїжджає… Вчора спілкувався з партнерами, великими гравцями ринку. Люди їдуть, по 120 чоловік в тиждень. І це тільки в одне місто", — сказав "Рубриці" Іовенко.

Українець Іван Знайко, який раніше працював у агентстві Biznes i Turystyka додає — звернути увагу на правила перетину кордону все ж варто, проблем з цим зараз вистачає. "А з приводу умов, погіршилися вони хіба що в одному контексті, що по біометричному паспорту вас у країну ніхто не пустить. Або візу робіть, або карту побиту, тому що без цього кордон польську ви не перейдете", — розповів "Рубриці" Іван.

На рівні офіційної влади по відношенню до українців також демонструється показова гостинність. Як повідомляє Польське радіо, міністр сільського господарства і розвитку села Ян Кшиштоф Ардановскі ще на початку липня заявив, що у країні дуже чекають українців, які допомагають економіці розвиватися. Для їхньої зручності він не виключив, що найближчим часом буде підписано двосторонній міжнародний договір.

"Між Польщею і Україною розвиваються хороші політичні і економічні відносини. Давнє минуле, як йде вглиб століть, так і те, на жорстокість якого вплинула Друга світова війна, не можуть бути забуті, але вони повинні навчити нас робити висновки. Щоб наші два народи ніколи вже не пішли один проти одного. Щоб пам'ятаючи взаємно заподіяні страждання, ми могли разом будувати спільне хороше майбутнє", — сказав міністр.

Труднощі роботи

На сайті пошуку роботи в Польщі зараз десятки вакансій. Вони оновлюються практично щогодини. Найпопулярніші — збір фруктів і овочів, робочі спеціальності і суднобудівництво.

Середній рівень доходу — 12-20 злотих за годину. Робочий тиждень зазвичай становить 6 днів, приблизно по 8-12 годин на добу. Часто з цієї суми можна відняти оплату житла і комунальних послуг.

Як пояснює Антон Іовенко, зазвичай у таких випадках виділяють хостел, кімната на 4-8 чоловік, а то і більше. Все залежить від розміру. Проте, умови і в рамках Польщі не найкращі.

"Тут треба розуміти, що низькооплачувана (тобто за мінімальною ставкою, яка є в країні) вона може бути для тих, хто приїхав на заробітки. Наприклад, на будівництві за одну і ту ж роботу поляк може отримувати більше, ніж іноземець. Також поляки працюють по 8 годин, а наші по 10-12. Восьми годин дуже мало, і в такому випадку заробляють менше. Місцеві і до кризи працювали там же, де і приїжджі, той же м'ясокомбінат, рибний завод, рядок, стічних, прибирання і тд. Так що різниця між нашими і поляками — у протяжності робочого дня і оплаті", — пояснив Іовенко.

Простіше кажучи — зараз країна відкрита для прийому українських трудових мігрантів. У середньому рівень зарплати ніхто не знизив, а вакансій більш ніж достатньо. Експерти радять лише поставитися серйозно до умов майбутньої роботи. Вивчити агентство, яке надає послуги посередника. Дізнатися детально про місце проживання, умови і так далі.

Важливо звернути увагу і умови обсервації. В ідеалі роботодавець і держава повинні взяти витрати у зв'язку з карантинними обмеженнями на себе.