Покажіть цей текст своїм: сім фактів, яких ви не знали про міни 

Голлівудське кліше "круті хлопці не озираються на вибухи" в період війни трансформувалося в українське "круті хлопці носять міни голими руками". Однак яким класним би не здавався Тоні Старк на фоні вибуху, в реальному світі він би не мав жодного шансу залишитися неушкодженим. З найбільш очевидних сценаріїв: він зазнав би контузії чи опіків, а тіло наповнилося б уламками.

Фільми не працюють: героями стали не залізні люди, а доволі реальні українці та українки. "Рубрика" зібрала найбільш поширені міфи про вибухонебезпечні предмети та поради, що не варто робити з боєприпасами. Адже справді круті хлопці тепер ті, які захищають, а не наражають на небезпеку себе і близьких.

У чому проблема?

41%  опитуваної української молоді зазначили, що не цікавляться темою мінної безпеки, 15% же відповіли, що й зовсім втомилися від неї. Однак нудьга в опитуваних зовсім не дорівнює їхній обізнаності в темі: зокрема правильно вказали номер, за яким потрібно зв'язуватися у випадку виявлення небезпечних предметів, лише 12% підлітків. 

"З мого досвіду, українці зовсім не обізнані в темі мінної безпеки: починаючи від малих дітей, закінчуючи старшим поколінням. Так, заняття йдуть, але люди не сприймають це серйозно", — говорить Андрій Гаваза, інструктор фонду "Повернись живим" із мінної безпеки.

Тема мінної безпеки, на жаль, не закінчується на мемах про пса Патрона та голлівудських фільмах, де все красиво вибухає. А саме ці фільми нав'язали нам багато стереотипів про вибухові пристрої, поводження з ними та правило "головний герой виживає за будь-яких обставин". Всі ж ми пам'ятаємо ролик з соцмереж, де чоловік з цигаркою в зубах переносив міну в руках (от хто справді відчув себе головним героєм)?

Але на кожен такий випадок знаходиться десять інших, які закінчилися не так успішно.

Національний орган з питань протимінної діяльності вказує, що з лютого 2022 року по лютий 2024 року в Україні від нещасних випадків, пов'язаних з мінами, постраждало 933 людини, майже 300 з них загинуло. Одна з головних причин — неправильне поводження з вибухонебезпечними предметами (ВНП), необізнаність та необережність. 

Яке рішення?

Активна фаза війни продовжується, а це означає, що перед нами постає життєвий вибір: навчитися правил безпеки чи продовжувати довіряти своє життя долі, вищим силам та фразі "хай буде, що буде". Разом з Андрієм Гавазою "Рубрика" розвінчує найбільш популярні міфи, які можуть зашкодити вашій безпеці. 

Пояснення: Такого поняття як термін придатності міни не існує. Фахівець говорить, бувають випадки, коли сапери знаходять справні боєприпаси часів Першої й Другої світових воєн. Що вже казати про відносно нові боєприпаси, випущені в 60-80-х роках.

"Втрачаються властивості корпуса, може послабитися пружина або відбутися корозія детонатора чи підривника (залежно від типу міни). Однак, попри все, міна здетонує, адже накольний механізм і сам підривник можуть спрацювати", — пояснює Андрій Гаваза.

Ба більше — небезпечним може виявитися навіть металолом із, здавалося б, уже непридатних боєприпасів.

Андрій Гаваза розповідає, як у 2008 році під час перевірки одного українського музею, в якому знаходилися боєприпаси-експонати, вони з командою визначили: 30% таких експонатів могли здетонувати в будь-який час. Після огляду їх вивезли на полігон та знешкодили.

У 2022 році в Чернігові стався схожий випадок, який, однак, закінчився трагічно. На благодійному ярмарку біля художнього музею проходила виставка боєприпасів. Один з них спрацював у руках 10-річного хлопчика. Як результат: три дитини отримали поранення та контузії.

Пояснення: Російські військові, відходячи з позицій, заміновують ділянки, аби завдати якомога більше шкоди як українським військовим, так і цивільним. Пастки ставлять там, де здебільшого звичайній людині буде важко їх розпізнати. У 2022 році усіх вразила новина, коли російські війська, виходячи з села Макарове, замінували собаку.

А український військовий у своїх соцмережах поділився ще одним прикладом замінувань, які практикують росіяни. Свою пастку вони залишили в мікрохвильовій печі — міна здетонувала б, щойно хтось спробував би скористатися піччю.

"Як показав нам досвід з Бучі, Ірпеня й Київщини загалом, люди, які нехтували заходами безпеки й не викликали саперів, наражали себе на небезпеку — були підриви серед цивільного населення. Все, що можна замінувати, мінується. Тому перед тим, як зайти на свою ділянку, в будинок, квартиру, краще запросити фахівця, який все перевірить", — радить Андрій Гаваза.

Пояснення: Після перевірки ділянки оператори протимінної діяльності складають акт, в якому зазначають глибину пошуку вибухонебезпечних предметів. Дані заносять в систему IMSMA (з англ. Information Management System for Mine Action —  Система управління інформацією у сфері протимінної діяльності).

"І буває так, що, наприклад, на дачній ділянці спеціалісти шукали металодетектором боєприпаси на глибині 15 см. На цій відстані нічого не знайшли — акт складений. А почалися будівельні роботи на цій же ділянці, і на відстані вже 1 м знайшли міну", — розповідає інструктор з мінної безпеки.

Як зазначають у ДСНС, мінімальна глибина розмінування залежить від типу земельної ділянки й цілей її використання. Тому, наприклад, глибина розмінування сільськогосподарського хазяйства може відрізнятися від глибини розмінування інфраструктури тощо. Так, займатися вирощуванням продукції можна лише на ділянці, яка перевірялася на глибину не менше 50 см, а будівництвом — на ділянці не менше 100 см.

Якщо вашу ділянку перевіряли з умовою того, що ви використовуватимете її лише для сільськогосподарського хазяйства, а ви надумали будувати дім, то повинні наново звернутися до інспекції для перевірки ділянки на більшу глибину. Здебільшого повторну інспекцію проводять, коли на вже розмінованій ділянці знайшли небезпечний об'єкт (наприклад, відбувся зсув ґрунту чи його ерозія, через що предмети, які були в ґрунті глибше, опинилися на поверхні, або їх з собою принесла вода після весняного паводка) чи за вашим запитом.

Однак є територія, яка не буде розміновуватися до кінця війни. Це, зокрема, прикордонна місцевість, яка межує з росією та Білоруссю, та узбережжя Чорного моря — Одеська й Миколаївська області. Фахівець пояснює:

"Ця територія замінована, тому що ми чекаємо ворога, який може висадити свій десант. Якщо розглядати Одеську область, то всі її береги заміновані. Дозволені для перебування на пляжі тільки окремі ділянки, але вони погоджені органами місцевого самоврядування".

Водночас боєприпаси можуть "припливати" водою до узбережжя з територій, на яких ведуться бойові дії. Наприклад, після знищення Каховської ГЕС прикордонники досі знаходять міни на берегах Одещини.

Пояснення: "Коли я вчу саперів, то кажу: ні в якому разі не підіймайте міну. Ви не знаєте, що знаходиться під нею, що всередині", — розповідає Андрій Гаваза.

Підіймати міну можна лише спеціалістам і тільки після проведення певних маніпуляцій з нею. Цивільна людина, побачивши вибухонебезпечний предмет, повинна зупинитися, відійти на далеку відстань і зателефонувати на номер 101. Диспетчер надасть інформацію, що робити далі, але здебільшого схема наступних дій така: дочекатися саперів, не підходити до небезпечної зони, а тим паче не перекидати, пересувати чи підпалювати предмет. 

Міни небезпечні навіть для тих, хто професійно займається розмінуванням. Національний орган з питань протимінної діяльності зазначає, що з лютого 2022 року по лютий 2024 року в Україні близько 9% постраждалих від ВНП — це саме фахівці з розмінування, які також можуть травмуватися, виконуючи розмінувальні роботи.

Пояснення: Інструктор говорить, всі ваші дії мають певні наслідки: "От кинете ви чимось важким, міна не здетонує, ви підійдете ближче, і тоді вона спрацює, а ви постраждаєте". Пробувати самостійно знешкодити міну небезпечно, оскільки ви не знаєте відстань розльоту уламків боєприпасу, що під ним знаходиться, які можуть бути негативні наслідки вибуху.

"Не знаючи сам боєприпас, не можна до нього підходити. Міни можуть бути поставлені в групу, або ще гірше — це може бути зроблений саморобний вибуховий пристрій: зверху іграшка, а знизу — закладка в 50 кг в тротиловому еквіваленті", — пояснює фахівець.

Пояснення: Такі випадки ми часто бачили в фільмах: коли герой, стаючи на міну, усвідомлює це та кладе на неї важкий предмет, даючи собі час втекти з місця події. Однак у реальності міна вибухає одразу ж. Андрій Гаваза додає, ситуації, коли міна не детонує, можливі, але тільки в тому випадку, якщо сапер, який встановлював її, не належно виконав алгоритм постановки боєприпасу.

Пояснення: Ще один міф, який прийшов до нас із фільмів: герой хоробро йде, поки на фоні все палає та розлітається в різні боки. Однак у реальності, якщо ви стоїте занадто близько, вас відкине ударною хвилею.

"Розліт уламків боєприпасу, продуктів горіння, полум'я — це те, чим супроводжується вибухова хвиля. І чим ближче ви знаходитеся до боєприпасу, тим гірші для вас наслідки: опіки, ампутація кінцівок, насичення тіла уламками. Вибухова хвиля — це, в першу чергу, струс головного мозку, розрив барабанних перетинок та неабиякий вплив на очі", — говорить Андрій Гаваза.