Потяги майбутнього та доступність: куди прямує Київський метрополітен? Розмова з Наталкою Макогон

Метро постійно оновлюються: на станціях з'являються нові годинники, з'являються нові вагони, встановлюються нові турнікети… Що буде з метрополітеном через 10 років? Про це ми поговорили з "обличчям" Київського метрополітену, людиною, котра знає все або майже все про метрополітен та в курсі всіх планів на майбутнє – заступницею начальника КП "Київський метрополітен" Наталкою Макогон. 

Доступність станцій, оновлення вагонів та "пілотний проект" з сучасними потягами 

– Які поточні роботи проводяться в метрополітені? Яка вона, рутина метро?

Метрополітен знаходиться під землею, тож ми постійно займаємось ліквідацією мокрих плям, теч, заміною рейок, шпал, освітлення. Ця робота нікуди не дівається – вона завжди з нами. Щоденно формуються зрізи, скільки ми перевезли пасажирів – інформація підсумовується, дивимось, які тенденції, і залежно від цього формуємо розклад потягів. Зараз плюс-мінус кожного дня ми перевозимо близько мільйона пасажирів. До карантину – півтора, а взагалі у нинішній інфраструктурі, метрополітен розрахований для 2 мільйонів пасажирів щодня. 

– Які грандіозні виклики стоять перед метрополітеном? 

Є кілька напрямків. Номер один для нас – це доступність. буквально у 2019 році ми відкрили повністю оновлену станцію Святошин. Це перша станція 70-х років, яку вдалося повноцінно зробити доступною для маломобільних категорій людей. У конструкцію інтегровані підйомники, ліфти, встановлені мнемосхеми, тактильні смуги, навігацію. 

За таким самим принципом наступною має стати станція "Нивки". Проведено тендер на підрядну організацію, яка розпочала підготовку проектної документації. Реалізація буде залежати від можливостей міста, оскільки такі роботи проводяться за кошти міського бюджету. 

На глибоких станціях – "Сирець", "Лук'янівська", "Арсенальна" та інші, також інтегруємо рішення по доступності. Звичайно, там складно побудувати ліфт, тому що по вартості це майже як будівництво станції, але все, що стосується навігації, тактильної смуги, дверної групи, тощо, проводиться.

Усі рішення, які ми можемо інтегрувати, опрацьовуємо з Національною асамблеєю людей з інвалідністю. Зараз маємо 16 доступних станцій, всього їх 52, тому роботи ще дуже і дуже багато. 

Друге – це вагони. Хочеться, щоб вони були сучасні та нові. За останні кілька років була реалізована програма модернізації за кошти Кіотського протоколу. Оновили 135 вагонів на червоній лінії, які курсуватимуть ще 20 років. 

У лютому цього року ми презентували вже нашу власну розробку нашого вагоноремонтного заводу – модернізацію 717-ї серії вагонів. Вони здебільшого курсують на синій лінії. За таким проектом можемо модернізувати близько 500 вагонів. Це передбачає продовження строку експлуатації ще на 22 роки. Для розуміння нові вагони зараз їздять по 30 років, тобто тільки на 8 років більше. 

Оновлено інтер'єр, кабіну машиніста, пульт управління і електроніку. Зараз готуємо пропозиції на місто, щоб розуміти, на який об'єм фінансування ми можемо розраховувати, і скільки вагонів зможемо оновити. Потужності дозволяють повністю  оновлювати 2 -3 поїзди на рік, це 10-15 вагонів.

Третє. Зовсім нещодавно Київрада прийняла рішення про надання гарантій міста під кредит ЄБРР – 50 мільйонів євро. За ці кредитні кошти планується закупівля до 50 вагонів – це 10 поїздів. П'ять із них мають бути типові для Київського метрополітену – такі, що набираються з вагончиків, і ще 5 –  експериментальними, з вільним проходом для пасажирів між вагонами. Тендер зараз проводить Європейський банк реконструкції та розвитку – вони повністю займаються проектом. Нові поїзди будуть курсувати зеленою лінією метро, де будуються нові станції – "Мостицька" і "Проспект Правди".  

Метро на Лівому березі та нові станції

На третьому поверсі офісу Київського метрополітену висить карта майбутнього – Наталка шуткує та каже, що це – візуалізація бажань. "Карта наших мрій – так ми її називаємо", – говорить вона. Це схема розвитку ліній Київського метрополітену.

– У 2019 році пан Кличко говорив, що станції "Мостицька" і "Проспект Правди" буде відкрито у 2021-му. Прогнози мера збігаються з реальністю?

– Зараз будівництво триває. Через карантин досить тривалий час не могли приїхати фахівці з Німеччини, які запускали щит для прокладання туннелю. На сьогоднішній день роботи ведуться. Звісно, є певні питання і з переносом електромереж, і з проведенням робіт у весняний період, коли високий рівень грунтових вод. Але поступово все вирішується.

Фактично до карантину Віталій Володимирович домовився із китайським консорціумом. Вони планували виділити інвестиції на четверту лінію – станції від Кільцевої дороги аж до кінця Троєщини. Але почалася пандемія, і, на жаль, міжнародні корпорації багато проектів поставили в режим stand by, в тому числі і нас. Тому зараз місто опрацьовує можливості бюджету.

Також будується Подільсько-Воскресенський міст. Він буде двоповерховим – на першому поверсі – автомобілі, велодоріжки і весь наземний транспорт та інфраструктура метрополітену – на другому. Першою чергою розглядаються 4 станції – від Воскресенки до станції Тараса Шевченка  (пересадка на "Вокзальній", пересадка на "Лук'янівській", пересадка на "Тараса Шевченка"). Всього ж планується 18. 

– Нещодавно стало відомо про будівництво нового входу на метро "Вокзальна". На якому етапі проект зараз?

– Зараз готується тендерна документація на оголошення підрядника, який буде готувати проект. Бо це вже не просто актуально, а екстра актуально для всіх, хто хоч раз користувався Вокзальною. Після того, як буде готовий проект, знову ж таки на тендері буде обрано виконавця робіт. 

"Вокзальна" – одна з 5-ти перших станцій, з досить маленьким вестибюлем і дуже компактною вхідною групою. Були ідеї замінити 3 ескалатори, які там працюють, на 4 більш сучасні. Однак такі роботи передбачають повне закриття вестибюля для пасажирів. Тому логічно їх проводити після запуску нового виходу. 

– Де буде знаходитись новий вихід та як виглядатиме?

– Це власне уже буде визначено після підготовки проекту. Проектант може запропонувати кілька варіантів. 

– Скільки коштує будівництво станції?

– Це залежить від самої станції, наскільки вона буде глибокою. Відкритим способом  будувати завжди дешевше, ніж "зариватися" щитом під землю. Бюджет двох станцій, які зараз будуються, "Мостицької" і "Проспекту Правди" –  близько 6 мільярдів гривень. 

– Чи буде збережено стилістику старих станцій і як виглядатимуть нові?

– Стилістика тих станцій, які мають статус пам'ятки архітектури місцевого значення, обов'язково зберігається. Це передбачено законодавством. Що стосується нових станцій, то проектанти пропонують рішення. А під час реконструкції інших станцій, як от "Святошин", залучаються їх автори або власники авторських прав – Метротунельпроект. Загальну стилістику зазвичай стараються відобразити.  

– На станції "Арсенальна" було замінено старі дерев'яні двері на нові – металеві. Тоді кияни обурились, адже вони виглядають не так естетично. Чому?

– Це наші експлуатаційні речі – двері, ескалатори, вхідна група, турнікети – те, чим пасажир постійно користується. Вони не входять в перелік, що має охоронний статус. Тому у нас є повноваження проводити заміну в разі необхідності, при зміні норм, тощо. 

Також є законодавство про декомунізацію. Наприклад, станція "Театральна" – там стояв Ленін, а зараз – 3D панно із зображенням театральної сцени. На станції "Палац Україна" потрібно було закрити панно із зображенням Червоногвадійця, бо воно містить заборонену символіку. На "Політехнічному інституті" довелось демонтувати молот зі скульптури дівчинки, що тримала серп і молот, бо суміщення цих двох символів – заборонено. Ми виконуємо вимоги законодавства, подобаються нам ці норми, чи ні. 

– Як будуть виглядати нові станції, що зараз будуються?

– Рендери вже опубліковані. Після будівництва ми приймаємо вже готові станції від підрядника і запускаємо їх для пасажирів. 

Мінування та безпека у метро

– Ми постійно чуємо про те, що станції метро перекриють через повідомлення про мінування. Як це "переживає" метрополітен?

– "Замінування" – це завжди стресові ситуації для наших пасажирів і колективу, який працює. З 2014 року це почалося і триває вже 6-й рік. Таких дзвінків було багато у 2014-2015 році, вони в основному були з окупованих територій, потім їх кількість зменшилась, але вони все одно залишаються. Кожного разу це раптово, і треба вивести та евакуювати всіх людей на поверхню, закрити станцію для пасажирів, сповістити правоохоронців, які направляють необхідні підрозділи – кінологів, саперів. Це, звичайно, незручності для всіх. Але правоохоронці працюють: неодноразово людей, що повідомляють про мінування, знаходили. Як показує практика, люди роблять це як жарт, досить невдалий, за який можна отримати до 6 років ув'язнення. 

– Як щодо захисту від терактів?

– Це робота правоохоронців, підпорядкованих Національній поліції України – вони стоять на кожній станції метро. У них є свої протоколи та графіки роботи. Вони мають право перевірити вміст ваших речей, якщо є якісь підозри. 

Неодноразово вони також повідомляли про виявлення зброї, наркотичних речовин – частіше за все на станції "Вокзальна" чи "Лісова". Вони проводять цю роботу і проводять її кожного дня. 

– Наскільки безпечно користуватись метро?

– Метрополітен – це швидкий та безпечний транспорт, якщо дотримуватись правил безпеки: не заступати за обмежувальну лінію і триматись за поручень. Це два найважливіших правила. Зараз прийде літо і ми знов будемо нагадувати дівчатам притримувати довгі спідниці для того, щоб не доїхати в міні-спідниці до кінця ескалатора.

 Дуже важливо, щоб батьки пояснювали маленьким дітям, що таке метрополітен, адже досі є випадки, коли маленькі діти, особливо 3-5 років, дуже зацікавлені у всьому та самостійні, підкладають пальці під поручень, чи взуття у східці. 

Обмежувальна лінія недарма намальована – за неї не треба заступати. Варто пам'ятати, що всі правила безпеки складені з дуже сумного досвіду, але якщо їх дотримуватись, все буде добре. 

– Чому в метрополітені за роботою ескалатора досі спостерігає людина? Чи не було б зручніше споглядати з камер та регулювати роботу ескалатора автоматично?

– На глибоких станціях це ефективніше. Людина бачить все своїми очима та при необхідності зможе швидко відреагувати – зупинити ескалатор, підійти до пасажира, який, наприклад, з якоїсь причини впав, і одразу допомогти.

Фото "Рубрики"