fbpx
Error, no Ad ID set! Check your syntax!
Сьогодні
15/11/2018
16:32
курси валют
$27,85/28,10
31,30/31,85
Освіта
12:51 16 Тра 2018

Медіаграмотність: що маємо і що очікувати. Найцікавіше з лекцій спікерів школи DisinFAKEtion

Сучасне суспільство подарувало нам чимало благ, серед яких, безумовно, широка різноманітність і доступність контенту. Але разом з цим маємо відкриту скриньку Пандори з фейковими новинами і маніпуляціями, адже на кону – вплив на розуми загалу. Саме про те, як не стати жертвою інформаційних воєн, говорили на школі медіаграмотності та критичного мислення «DisinFAKEtion – будь-медіаграмотним», що пройшла у Слов’янську 27-28 квітня. Місті на сході України, що пережило окупацію і було звільнено у 2014 році. Хоч війна розділила життя мешканців на “до” і “після”, багато старих проблем залишилося. Про медіа-поле говорили з молодим поколінням – старшокласниками і студентами Словянська, але бачили і набагато більш дорослі обличчя на тренінгу. Пропонуємо вам уривки і окремі тези з лекцій спікерів «DisinFAKEtion – будь-медіаграмотним»

«ЯКІСТЬ ІНФОРМАЦІЇ, ЯКУ ВИ СПОЖИВАЄТЕ, НЕ МЕНШ ВАЖЛИВА ЗА ЯКІСТЬ ЇЖІ І ВОДИ. ЦЕ ТЕ, ЧИМ ВИ НАПОВНЮЄТЕ ГОЛОВУ, ЩО ВИЗНАЧАЄ ВАШ MINDSET»

Анастасія Руденко

Анастасія Руденко

Анастасія Руденко, журналістка і засновниця онлайн-видання «Рубрика»: 

– Журналіст – це лікар зі скальпелем. Потрібно розуміти відповідальність за наслідки своїх дій. Слово – це теж зброя, тільки набагато витонченіша, ніж гвинтівка. Воно формує громадську думку, кардинально впливає на настрої, створює і руйнує стереотипи. Битви зараз ведуться за голови, і в хід за результатом пускають всі можливі засоби. Що таке фейки в Слов’янську – місті, де народився мем про «розіп’ятого хлопчика» – знають не з чуток. Ви бачили, як заради створення вигідної картинки російські ЗМІ йшли на відверті маніпуляції. Тому наскільки важлива медіаграмотність і критичне мислення, сподіваюся, розумієте. Якість інформації, яку ви споживаєте, не менш важлива за якість їжі і води – це те, що визначає вас, формує mindset, тобто світогляд і установки.

– Соціальні мережі – одне з найкращих середовищ для фейків. Інформація в них може поширюватися вірусно. У «вірусному контенті», звичайно, нічого поганого немає – так називають публікацію, яка швидко поширюється в мережі. Це може бути текст, фото або відео, але обов’язково щось помітне, веселе, корисне або сенсаційне, щоб люди захотіли комусь це розповісти. І чудово, коли темпами “шторму” поширюється щось дійсно корисне. Але нерідко це просто фейки. Наприклад, за пару хвилин адміни публічної сторінки “У Дніпрі” зробили пост про переможця всесвітньої олімпіади з фізики Іллі Кочергіна, інформацію про якого нібито несправедливо обійшли стороною великі ЗМІ і закликали підтримати хлопця репостами. Через три місяці після публікації лічильник Фейсбуку показує більше 115 тисяч репостів. Результати красномовні і пояснюють в принципі, чому народжуються і множаться фейки – люди ласі на таке. Правила, як не пошитися в дурні прості – не лінуватися перевіряти інформацію в різних джерелах, побільше гуглити і самостійно робити висновки.

– Коротко скажу, що потрібно, щоб написати хорошу статтю.

  1. Поставити мету – навіщо це читати?
  2. Сформулювати завдання – що робити, щоб досягти мети?
  3. Визначити аудиторію – кому приносимо користь?
  4. Опрацювати структуру: логічно, узгоджено, дробити на «їстівні» шматки, викидати зайве.
  5. Додати ілюстрації, заголовки, підзаголовки, приклади, інфографіку, цитати і будь-яку іншу смачну «начинку».
  6. Безжально вирізати зайве.
  7. Звичайно, перечитати і відредагувати багато разів.

Обов’язково пам’ятайте про користь – ви пишіть не для себе, а для читача. Навіть вузько-професійна стаття повинна бути корисною. Пишіть з повною віддачею, завзято і від душі.

«РЕГІОНАЛЬНІ ЗМІ І ВІДКРИТИЙ ДОСТУП ДО ІНФОРМАЦІЇ ДАЛИ УСВІДОМЛЕННЯ ЛЮДЯМ, ЩО МОЖНА ВПЛИВАТИ»

Олег Зонтов

Олег Зонтов

Олег Зонтов, медіа-експерт, видавець ряду регіональних ЗМІ:

– Інформаційне поле на сьогодні – ще мало досліджений феномен, але саме воно дозволяє чимало з’ясувати в сучасній картині світобудови, відповісти на гострі питання сьогодення. Саме тому інформація вимагає до себе пильної уваги. Звичайно, що не всі стають журналістами чи експертами, але кожен з нас є споживачем інформації, і споживати її треба свідомо.

Слов`янськ завжди був медійним містом. Пам`ятаю, ще першу газету, яку ми випускали з однодумцями – «Молодіжна панорама», а це було ще в 1991 році. Згодом ринок розширився і  став більш конкурентним.  Тому я розширив свій медіа-бізнес, створивши інформаційний та рекламний продукт, а також газету про дозвілля у Слов`янську.

Динаміка газетного бізнесу в Україні та світі знижалася з популяризацією телебачення. Слов`янськ не став виключенням, у нас з`явилося аж три телеканали. На жаль, сьогодні працює лише один, а засновників двох інших чекала сумна доля – гучне замовне вбивство Александрова і раптова смерть Прудського. Це вкотре нагадує, що робота журналіста далеко не з безпечних.

З 2007-2008 року в  нашому місті семимильними кроками розвивається інтернет-журналістика: десятки сайтів та інформаційних порталів сьогодні ефективно працюють. Але варто відзначити особливість Cлов`янська: населення приблизно на 70% – люди літнього віку. І для них інтернет-видання ніколи не замінять друковану пресу та телебачення. Тут виникає проблема, адже цей «інформаційний вакуум» часто заповнюють ЗМІ сусідньої держави з, м`яко кажучи, недостовірною інформацією.

Медійна сфера швидко видозмінюється, тому  дуже важливо помічати внутрішні тенденції та зміни. Регіональні ЗМІ на сьогодні є потужним чинником розвитку громадянського суспільства в цілому. Як вони впливають? Дуже просто. Одним з головних принципів сьогодення є публічність та відкритість органів державної влади. Це дозволяє кожному з нас не просто дізнатися про результати і процес їх роботи, але й… записати це на камеру. Повірте, записане відео в рази підвищує продуктивність роботи держслужбовців. Стріми, що стосуються громадських проблем набирають сотні і тисячі переглядів і справді дозволяють вирішувати нагальні питання.

Ключова теза, яку я хотів би донести: регіональні ЗМІ та відкритий доступ до інформації дали людям розуміння та усвідомлення того, що вони справді можуть впливати та змінювати. Це те, що рухає сьогодні наше суспільство і дає поштовх для розвитку громадянського суспільства.

«НЕДОСТАТНЬО ПРОСТО РОЗУМІТИ, ЩО МАЄ МІСЦЕ МАНІПУЛЮВАННЯ. ПОТРІБНО ЗАВЖДИ БУТИ ГОТОВИМ ВІДКРИТО НЕ ПІДКОРИТИСЯ, ЗАХИЩАТИСЯ, КИДАТИ ВИКЛИК»

Володимир Костинюк

Володимир Костинюк

Володимир Костинюк, військовий психолог:

– Розглянемо кілька ефективних прийомів блокування спроб маніпуляцій:

Прийом 1. Техніка нескінченного уточнення. Застосовується, коли партнер по спілкуванню емоційно вимагає чогось або в чомусь звинувачує. В цьому випадку з’ясуйте якомога докладніше і точніше все, що з ним відбувається, не вступаючи в суперечку, пояснення або виправдання. Ваш партнер може посилювати тиск, викликаючи вас до опору, але ви повинні стійко утримуватися на позиціях людини, яка хоче з’ясувати думку іншого.

Прийом 2. Техніка зовнішнього згоди, або наведення туману. Вона особливо ефективна проти несправедливої ​​критики або відвертої грубості. Впевнена людина зовні погоджується, хоча може і не змінити свою позицію.

Прийом 3. Техніка зіпсованої платівки. У відповідь на напад адресат формулює ємну фразу, яка містить важливу інформацію нападнику. Фраза повинна бути такою, щоб можна було повторити її кілька разів, не порушуючи осмисленості розмови. Фраза повинна вимовлятися як заїла платівка, з однією і тією ж інтонацією.

Прийом 4. Спокій і відчуженість. Ефективний психозахист вимагає певної психологічної холодності і відчуженості. Гнів, страх, злість, здивування, радість повинні бути мінімізовані до того, як будуть зроблені конкретні дії по захисту.

Прийом 5. Пошук і підключення додаткових факторів, здатних вплинути на ситуацію. Завжди існують потенційні ситуаційні сили, що працюють на нас – час, люди, суспільні стереотипи, якісь паралельні події. Може згодитися все, що маніпулятор виключив із ситуації, «підганяючи» її під себе. Хтось спланував спілкування вдома? – Перенесіть його на вулицю! На вас намагаються впливати на самоті? – Підніміть тему в компанії!

Прийом 6. Попередні тренування на чужому полі. Періодично варто практикувати нетипову для себе поведінку – порушувати свій звичайний рольовий і особистісний образ.

Прийом 7. Не приймайте чужі оцінки ситуації. Якщо ви прийняли чиюсь оцінку ситуації і почали планувати якісь дії відповідно до неї – маніпулятор домігся свого.

Прийом 8. Здатність змінити відносини. Потрібно пам’ятати, що будь-яка міжособистісна ситуація оборотна: завжди є можливість відступити назад і сказати контролюючому і маніпулюючому (будь це шеф, чоловік/дружина), політик тощо): «Я можу продовжувати жити без твоєї любові, дружби, прихильності, навіть якщо таке життя буде важким для мене – поки ти не перестанеш робити А і не почнеш робити Б».

Прийом 9. Уникати спровокованих бездумних дій. Якщо хтось наполягає, щоб щось було зроблено «негайно», ніколи не варто погоджуватися з цим відразу.

Прийом 10. Критичне сприйняття ситуаційних вимог. Слід критично підходити до будь-яких ситуаційних вимог, якими б тривіальними вони не здавалися: рольові відносини і правила завжди повинні розумітися, але далеко не завжди – прийматися.

Прийом 11. У житті майже не буває простих рішень. Якщо хтось говорить про «прості рішень» ваших складних особистих, соціальних і політичних проблем, то це, швидше за все, неправда.

Прийом 12. Ваші помилки – ваша проблема. Прагніть відразу розпізнавати симптоми «почуття провини», що провокується у вас кимось, і ніколи не дійте виходячи з мотиву провини.

«РОЗВИВАЙТЕ КРИТИЧНЕ МИСЛЕННЯ, ВЧІТЬ МАТЕМАТИКУ І ЧИТАЙТЕ БІЛЬШЕ КНИГ»

Дмитро Чумаченко

Дмитро Чумаченко

Дмитро Чумаченко, кандидат технічних наук, доцент кафедри інформатики Національного аерокосмічного університету ім. Н.Є. Жуковського «Харківський авіаційний інститут», засновник «Школи IT професіоналів« ProfIT»:

– Інформаційна війна зводиться до трьох постулатів: маскування, дезінформація і саботаж. Ці три елементи в інформаційній війні використовуються повсюдно, як в телевізорі, так і в новинних сайтах. Маскуватися – зробити вигляд, що ти належиш до одного роду з людиною. Дезінформувати – вкладати йому в голову абсолютно не ті речі, які насправді відбуваються. Саботаж – прямі дії щодо запобігання будь-яких дій противника.

Крім інформаційної війни є ще кілька елементів управління людським суспільством, які приблизно структуруються таким чином:

  1. Сила грошей. Тобто люди керуються грошима.
  2. Сила закону. Тобто якщо прийнято якийсь закон і ви його не виконуєте, то до вас можуть прийти додому і заарештувати.
  3. Сила інформації. Особливо, сила масової інформації. За допомогою ЗМІ можна заряджати певною інформацією людей, можна надихати, можна нагнітати страх, пристрасть тощо.
  4. Сила особистості лідера. Мається на увазі такі особливості лідера, які характеризують його як харизматика, організатора, який не тільки знає, а й вміє.
  5. Сила роду. Зводиться до поділу і з’єднання. Якщо розділити людей за родом, навіть тих, що розмовляють однією мовою, то можна їх посварити, роздрібнити цю територію, зруйнувати виробничі зв’язки і досягти своїх цілей. 

– Зараз кожен, хто не жив на Місяці останні п’ять років, знайомий з терміном Big Data. Він означає те, що все зроблене нами – в інтернеті або «офлайн» – залишає цифровий слід. У 2012 році було доведено, що аналізу 68 лайків в Facebook досить, щоб визначити колір шкіри випробуваного (з 95% ймовірністю), його гомосексуальність (88% ймовірності) і прихильність Демократичній або Республіканській партії США (85% ймовірності). Надалі модель змогла дізнаватися особистість після десяти вивчених лайків краще, ніж його колеги по роботі. Після 70 лайків – краще, ніж друг. Після 150 лайків – краще, ніж батьки. Після 300 лайків – краще, ніж партнер. З ще більшою кількістю вивчених дій можна було б дізнатися про людину краще, ніж він сам. Саме ці технології були використані для того, щоб відбувся Brexit і Дональд Трамп став президентом США.

«ДАЙТЕ МЕНІ ЗАСОБИ МАСОВОЇ ІНФОРМАЦІЇ, І Я З БУДЬ-ЯКОГО НАРОДУ ЗРОБЛЮ СТАДО СВИНЕЙ. АКСІОМА ГЕББЕЛЬСА, ЯКОЮ НЕБЕЗПЕЧНО НЕХТУВАТИ ПРАЦЮЮЧИ З МЕДІА, В МЕДІА ТА СПОЖИВАЮЧИ МЕДІА»

Галина Падалко, телеведуча суспільно-політичного ток-шоу “Протилежний погляд LIVE”, координатор освітнього проекту «Школа свідомого громадянина».

Галина Падалко

Галина Падалко

– Чому медіа важливі на підсвідомому рівні?

На третьому щаблі ієрархічної піраміди потреб Маслоу після базових фізіологічних потреб та потреби в безпеці іде соціалізація, що, очевидно включає в себе отримання, продукування та обмін інформацією. Тобто те, що ми називаємо сьогодні словом МЕДІА.

– Що було?

  • 3000 році до н.е. –  шумери вигадали клинопис.
  • 1750-1670 рр. до н. е. – у Стародавній Греції виникає лінійна писемність, подібна до сучасного графічного відтворення словесної інформації.
  • 105 р. – винайдення паперу в Китаї.
  • 853 р. – в Китаї з’явилася перша книга, що вийшла друком.
  • 1450 р. –  у Німеччині друкарським способом вийшли перші книги.
  •  12 квітня 1908 р. – вперше в радіоефірі залунав людський голос:«Алло, алло, з Вами радіостанція з Ейфелевої вежі в Парижі».
  • 1937 р. – перші електронні телевізійні системи.
  • 1980-ті р. – ера Інтернету.

Важливо те, що із часів винаходу друкованого верстата принципи роботи ЗМІ залишалися незмінними: інформація йшла від професійних медіавиробників до пасивних медіаспоживачів. Однак поява і стрімке широке поширення Інтернету та соціальних мереж, в яких користувачі самі створюють контент, перетворює медіаспоживачів у медіавиробників.

– Що маємо зараз?

  • Чат боти – комп’ютерні програми, які створені для імітації мовної поведінки людини при спілкуванні. Вони наразі активно використовуються інформаційними агентствами для інформування та розсилки новин своїм читачам, відповідно до їх уподобань.
  • Розширення Microsoft Word під назвою Editor, яке не лише редагує слова, а й може вчитуватись в контекст.
  • Проект Heliograf (на базі WashingtonPost) є найбільш розвиненою програмою використання штучного інтелекту в журналістиці. Вміє з невеликим втручанням людини генерувати великий масив новин, що колосально оптимізує роботу журналіста.

– Що очікувати?

Тренди найближчих 50-ти років:

  • Персоналізація – надання користувачу унікального контенту, який базується на чомусь, що ми знаємо про нього – від географічного розташування до історії відвідувань.
  • Таргетинг – це маркетинговий механізм, за допомогою якого з усіх численних інтернет-користувачів можна виділити тільки ту цільову аудиторію, яка відповідає певним критеріям і донести до неї рекламну інформація
  • Егокастинг – це споживання тільки тих медіа, позиція яких збігається з твоєю власною.

– Чи варто боятися, що роботизація «вкраде» професію журналіста у людини?

Основна ціль використання роботів у журналістиці – це оптимізація. Керівники видання прагнуть позбавити журналістів таких завдань як висвітлення результатів виборів в режимі реального часу, щоб вони могли зосередитися на матеріалах, які справді вимагають людської думки.

Журналісти будуть співпрацювати з роботами щодня, збирати і аналізувати з їх допомогою інформацію, брати інтерв’ю, попутно аналізуючи голосу спікерів на нотки невпевненості, і диктувати в кінці робочого дня готову статтю, яку комп’ютер зможе самостійно відкоригувати, відформатувати і опублікувати. Професія журналіста, як і більшість професій у майбутньому транспортуватиметься відповідно до потреб ринку та викликів, що ставитиме НТП.

ВІДГУКИ ВИПУСКНИКІВ ШКОЛИ «DisinFAKEtion –будь медіаграмотним»:

Катерина Кононова, школярка, учасниця тренінгу:

– Дякуючи Платформі ініціатив “Теплиця” (вул.Торська, 4, Слов’янськ) та організаторам, навчання стало справжнім святом. А наприкінці зустрічі учасники отримали сертифікат, який засвідчує проходження дводенної школи з медіаграмотності та критичного мислення.

Труш Марина, школярка, учасниця тренінгу:

– Чи знають люди в різних містах відповідь на питання, хто такий журналіст? І що таке журналістика? У моєму місті Слов’янськ тепер так. Бо 27-28 квітня у Платформі ініціатив “Теплиця” пройшла дводенна школа медіаграмотності та критичного мислення. Там охоплювали дуже важливі питання для подальшого життя журналістики та людства в цілому. Було запрошено багато спікерів з різних куточків України. Учням було справді цікаво, вони задавали багато питань. Після закінчення школи кожен отримав сертифікат. Сподіваємося що таких зустрічей буде більше, бо вони справді важливі для подальшого життя журналістики та майбутньої України.

Даша Гусак та Віра Іванова, школярки, учасниці тренінгу:                                             

– Поринаючи у світ журналістики, важливо не потонути у вирі чужих не завжди правильних думок, зберегти уміння без докорів сумління висловлювати свою думку, незважаючи на будь-який гніт або безліч спокус, за які безпринципові журналісти ладні продати свою та навіть чужу гідність.

27-28 квітня у #ПлатформіІніціативТеплиця відбулися курси журналістики та критичного мислення #DisinФЕЙКtion – будь медіаграмотним. Деякі зараз замисляться і запитають: «Як можливо лише за два дні навчитися відрізняти фейк від правди та ретельно перевіряти інформацію на достовірність? Неможливо так докладно розібрати це питання за такий короткий термін часу». Але ми це спростували.

Ми, учениці #ЗОШ10 м. Слов’янська разом з учителем Стариченко М.Ю., відвідали цю дводенну школу. Сказати, що отримали нові знання та відчули шалене задоволення від спілкування зі спікерами та організаторами – не сказати нічого. Ці 8 годин пролетіли швидко, корисно й надзвичайно цікаво для кожної з нас. А тепер йди й швидше записуйся до школи. До нових зустрічей, #DisinФЕЙКtion – будь медіаграмотним, чекаємо на вас з новою програмою та цікавою інформацією.

714

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Додати коментар

Такий e-mail вже зареєстровано. Скористуйтеся формою входу або введіть інший.

Ви вказали некоректні логін або пароль

Sorry that something went wrong, repeat again!
Завантажити ще

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: