Українці не забули математику: проблема в системі реєстрації на зовнішнє незалежне тестування
Ось-ось почнеться сезон подачі документів абітурієнтів до ВНЗ — як і в попередні роки вступ до університету майбутніх студентів буде залежати від отриманих ними балів на ЗНО. Цього року школярі показали напрочуд низькі результати на ЗНО з математики. З 67 балів прохідні 10 не набрали 31% абітурієнтів. Учасники тестування, результат яких нижче 10 балів не зможуть використовувати результат цього тесту з математики для вступу до ВНЗ.
Тест з математики містив 34 завдання, на виконання яких було відведено 210 хвилин. Рівень складності завдань — прийнятний, про це вже неодноразово заявили ті, хто бачив завдання. Переконатися в цьому можна самостійно, адже на платформі ЗНО-ОНЛАЙН вже є доступні завдання.
Торік відсоток учасників, які не подолали поріг тесту ЗНО з математики, склав 12,71% при порозі 9 балів з 62 можливих. На перший погляд, може здатися, що причина в різкому погіршенні рівня знань з математики — ще б пак, більшу частину року школярі вчилися віддалено, але подивімось на результати тестування минулих років. Наприклад, у 2016-му відсоток учасників, які не подолали поріг «склав/не склав» склав 15%, що у 2 рази менше, ніж цього року; у 2017-му ця цифра трохи зросла і склала 16,46%; у 2018-му — 18,57%, а у 2019 — 18,17%. Тобто 2020 рік показав кращі результати з тестування за останні роки, а у 2021 статистика різко погіршилася.
Навряд чи хлопці та дівчата, що торік були десятикласниками, різко забули всю шкільну програму, а вчителі не дали ніяких матеріалів за весь 11 клас. Причина, звичайно, може бути в складності тестів, системі оцінювання, однак і вона з року в рік не змінюється — завдання даються однотипні, а оцінка здійснюється за однією і тією ж схемою. Шкільні вчителі стверджують: насправді причина в іншому.
Річ у тому, що у 2021 році абітурієнти на вибір могли складати два тести з математики — профільний і рівня «стандарт». Профільна математика потрібна для тих абітурієнтів, які вирішили вступати до ВНЗ, де необхідні результати ЗНО з математики. Рівень «стандарт» — для всіх інших школярів.
Ще 2 роки тому це було необов'язково: школярі в обов'язковому порядку проходили державну підсумкову атестацію з математики (ДПА) і в разі, якщо збиралися вступати до ВНЗ, зобов'язані були складати ЗНО як вступні іспити. Але через пандемію з метою знизити навантаження на пункти тестування на 15-18% у 2020 році парламентарі вирішили скасувати ДПА — бали в атестат за шкільні предмети виставлялися відповідно до річних оцінок. Якщо ж школяр не згоден з цими результатами, він може пройти ДПА в формі ЗНО. У такому випадку він повинен зареєструватися на ЗНО рівня «стандарт». Складання на ЗНО виключно профільних предметів для вступу була обов'язковою тільки в тому випадку, якщо школяр хотів вступити до ВНЗ.
У 2021 вийшло так, що реєстрація на ЗНО на стандартний іспит з математики стала добровільно-примусовою для школярів. Тобто зареєструватися на іспит рівня «стандарт» ти зобов'язаний в будь-якому випадку, а от приходити вже не обов'язково.
Така система привела до наступних результатів, вони опубліковані на порталі ОСВІТА.UA. Фактична явка на пункти тестування з математики профільного рівня склала 83,9% від зареєстрованих, а ось від загальної кількості зареєстрованих на рівень «стандарт» реально на іспит з'явилися тільки 11,9% від усіх учасників.
Учитель середніх класів з Києва, який побажав залишитися анонімним, розповів «Рубриці»:
«Обов'язково потрібно було всім зареєструватися, а ось прийти або написати добре — це вже необов'язково. Я працював в комісії на ЗНО — всі аудиторії завжди забиті, немає тільки 2-3 осіб, а на математиці у нас в аудиторіях сиділо по 2 людини, деякі взагалі були порожні», — розповідає він.
Тобто майже 90% школярів просто проігнорували іспит. Логічно, що вони набрали по 0 балів, які й були пізніше враховані в статистиці, що підраховує загальний результат іспиту з профільної та стандартної математики.
І хоча українські нормотворці не передбачили всіх нюансів складання іспиту з математики, її обов'язковість для всіх є стандартною практикою для багатьох країн світу.
Таке обов'язкове складання іспитів для школярів — результат запозичення досвіду перевірки знань випускників різних країн. Наприклад, по жорсткості контролю за списуванням ми наближені мало не до Китаю — там учням не дозволяють брати на державний іспит навіть воду — тільки ручку, олівець, лінійку і циркуль. За процесом, як і у нас, також стежать сторонні викладачі, класи оснащені камерами та металодетекторами, щоб ніхто не зміг пронести з собою шпаргалки або гаджети. Покарання за списування, правда, в Україні набагато простіше, ніж в Китаї: маленька хитрість з боку абітурієнта Піднебесної загрожує йому довічним тюремним ув'язненням. А у нас, як і в США, це буде небезпечно всього лише зануленням результату іспитів. Що стосується обов'язкових для складання предметів, в Китаї це — китайська мова і математика.
Також математика обов'язкова для складання й серед американських школярів. Правда, за складністю іспит в США дуже поступається таким самим іспитам з математики в інших країнах: тести для учнів 12 класу за складністю рівні аналогічним європейським іспитам для 7 і 8 класів.
У деяких країнах складання фінального шкільного державного іспиту взагалі не обов'язкове. До таких належить Фінляндія — вступити до професійного училища можливо просто завдяки свідоцтву про те, що закінчена школа. Тільки після трирічного навчання в гімназії фінський учень може вступити до ВНЗ, для чого передбачене складання одного загальнонаціонального іспиту: фінська мова, шведська мова, іноземна мова, математика або природна наука. Цей іспит вважається досить простим і без проблем складається переважною більшістю випускників.
Одним з головних напрямків випускних іспитів математика є і в Ізраїлі. Там абітурієнти складають один тільки психометричний тест, в якому об'єднали англійську мову, математику і завдання на вербальне мислення.
Обов'язкова математика і в Південній Кореї. Випускники шкіл складають іспити з основних чотирьох предметів: корейської мови, англійської мови, історії та математики, а також з трьох окремих дисциплін на вибір.
“Рубрика” розповідає про проєкт, що допомагає відновитися, набратися сил та постратегувати на майбутнє тим, хто… Читати більше
“Рубрика” розповідає, як працює нове рішення. Читати більше
“Рубрика” поговорила з ендокринологинями, щоб дізнатися, як працює щитоподібна залоза, що спричиняє її захворювання і… Читати більше
“Рубрика” розповідає історію ініціативи з Маріуполя, яка рятує “пташки” українських військових, чим економить сотні тисяч… Читати більше
Робота саперів та демінерів довгий час залишатиметься актуальною для України. Вони очищають поля для фермерів,… Читати більше
Повернення військового додому — одна з найважливіших та найочікуваніших подій для кожної люблячої родини. Проте… Читати більше
Цей сайт використовує Cookies.