Екорубрика

Маріуполь, санітарна катастрофа та епідемії: що робити?

Чи варто боятися “трупної отрути”, якою є ймовірність поширення епідемій у місті та що насправді загрожує маріупольцям, які не покинули окуповане місто

У чому проблема?

Маріуполь "закривають" через холеру та "трупну отруту"

Останніми днями українські новини мерехтять заголовками про десятки тисяч смертей через спалах холери в Маріуполі, дизентерію та рішення про закриття міста на карантин. ЗМІ малюють жахливі картини з середньовіччя та пишуть, що містом розповсюджується "трупна отрута".

Вперше цю інформацію озвучив радник мера Маріуполя Петро Андрющенко, який лише заявив про те, що в окупаційній владі лише починають говорити про закриття міста:

"Так, справді, ми бачимо, як місто закривають. Надходить інформація, що росія безпосередньо в ростові-на-дону підготувала вже окремі інфекційні відділення, де прийматимуть окупантів. Слово "холера" звучить не лише у ВООЗ, а й усередині міста, серед окупаційної влади та їхніх кураторів", — розповів чиновник. Він наголосив, що просто закрити місто — це "найцинічніший варіант боротьби з епідемією: просто закрити людей у ​​місті, залишити все як є, хто виживе, той виживе".

Яке рішення?

По-перше, розберемось, що таке "трупна отрута"

За словами експерта з екологічної безпеки Максима Сороки, через війну ми бачимо не тільки забруднення, а й виснаження і знищення видів і популяцій навіть цілих екосистем, природних парків, виснаження наших природних ресурсів і їх перерозподіл:

"Всі екологічні лиха, які тільки можна було собі уявити, ця війна для нас зробила, на жаль. Зараз по всій території України, де були бойові дії, ми спостерігаємо значне забруднення атмосферного повітря, грунтів, вод, а також погіршення санітарно-епідеміологічної ситуації. Це болюче питання не лише для Маріуполя, а й для всіх окупованих і деокупованих міст і територій".

Реалії життя в окупованому Маріуполі. Фото: Андрій Бєдняковmore
Реалії життя в окупованому Маріуполі. Фото: Андрій Бєдняковmore
Реалії життя в окупованому Маріуполі. Фото: Андрій Бєдняковmore

Кількість масових захоронень в окупованих містах справді вражає. У Маріуполі досі продовжують знаходити трупи людей під завалами та масові захоронення містян. 

Проте дослідити, якою є ситуація в Маріуполі насправді, неможливо. За словами експерта, можна лише провести паралель між Маріуполем та деокупованими містами на Харківщині, Сумщині та Чернігівщині, де багато трупів знаходяться на поверхні землі або в складках місцевості. Це справді небезпечно, проте Максим наголошує: "Ми бачимо, як на телевізійних етерах поширюється такий термін як трупна отрута, і мені як фахівцю це дуже дивно".

Річ у тім, що "трупна отрута" — це застарілий, майже середньовічний термін. Речовини, які виділяються під час розкладу трупів та будь-якої білкової маси, також називають птомаїнами. Саме птомаїни мають приторний, типово трупний запах і здебільшо вони не мають токсичних властивостей. Раніше, до появи токсикології, під "птомаїнами" мали на увазі сумарне враження від неприємного запаху падалі (викликаного, зокрема, деякими амінами — продуктами мікробного розкладання білків) і небезпеки отруєння — від трупів можна було інфікуватися, тварини, що з'їли таке м'ясо, могли отруїтися. Проте із розвитком науки все стало дещо зрозумілішим. 

Так, процес розкладання білкової маси супроводжується появою грам-позитивної мікрофлори — саме вона несе загрозу, оскільки містить в собі різноманітні стафілококи, в тому числі золотистий стафілокок, гнильні бактерії тощо. 

"Саме тому багато наших активістів та військовослужбовців активно очищують наші території, і з усіх ярів, бліндажів і тому подібних територій намагаються вилучити всі трупи, щоб забезпечити епідеміологічну безпеку. Якщо цього не зробити, виникає каскадний ефект, коли вся екосистема на цій території починає розвалюватись. Тож я повністю погоджуюсь з фахівцями організації з всесвітньої охорони здоров'я в тому, що є ризик появи епідемії. Але не забувайте, що імунітет здорової людини дуже потужний, і він бореться з цими бактеріями дуже потужно. Інша справа — коли організм багато місяців не отримував полівітамінів і є виснаженим", — пояснює Максим Сорока. 

По-друге — холера

Спершу — довідка. Отже, холера — гостра інфекційна хвороба, має фекально-оральний механізм передачі, нерідко характеризується розвитком тяжкої діареї, яка супроводжується значними порушеннями водно-іонного обміну і зневодненням організму, яке може призвести до летального кінця. В поєднанні зі швидким поширенням, це дійсно небезпечне захворювання. 

З ХІХ сторіччя людство стикалося з сімома холерними пандеміями, і протягом кожної з них холера була зафіксована і на території України. Востаннє спалах інфекції на нашій території був зареєстрований у 1970 році в Одеській області та в Криму, а з часів повернення незалежності в Україні в басейні Чорного, Азовського морів, Дніпра, Дністра, Південного Бугу стабільно виявляють холерні вібріони, що свідчить про наявність стійкого природного осередку. 

Про це зазначив і радник мера Маріуполя Петро Андрющенко, який під час телемарафону "Єдині новини" вказав на те, що виникнення холерної палички в морі на початку червня — щорічне явище, і це нормально для Маріуполя й Азовського моря. Солідарна з ним в цьому і представниця ВООЗ Маргарет Харріс, яка підтвердила, що в сусідніх областях та в самому Маріуполі раніше траплялися спалахи холери, однак наразі таких даних немає через те, що в Маріуполі немає і представників організації. Сам пан Андрющенко під час телеефіру 6 червня повідомив про першу хвилю захворювань холерою: 

"Неглибокі могили, гниття сміття на вулицях — все це потрапляє у воду, в море, в джерела питної води й ризик епідемії не просто загрозливий, а він уже такого рівня, що ми фіксуємо поодинокі випадки (наскільки ми можемо фіксувати), які дозволяють казати, що епідемія в принципі почалася", — зазначив Андрющенко.

Черга за "питною" водою в Маріуполі. Після отримання воду ще треба кип'ятити

Андрющенко зазначив, що ризик виникнення епідемії є: це може бути холера, епідемія дизентерії, а також будь-яка вірусна епідемія, пов'язана зі шлунковим трактом. Проте головною причиною її виникнення є відсутність ліків, непрацююча медична система та відсутність лабораторій:

"Тобто як наслідок антисанітарії це може виникнути. Але найстрашніше, що навіть така начебто банальна річ як дизентерія в нинішніх умовах непрацюючої медичної системи, відсутності ліків, відсутності лабораторій, відсутності всього того, до чого ми звикли, відсутності вакцин у Маріуполі, може призвести до десятків тисяч загиблих. Тут навіть і холери не треба очікувати", — зазначив Андрющенко.

То є ризик епідемії чи ні?

Фото: t.me/andriyshTime

Максим Сорока в коментарі для "Рубрики" вказав на те, що розкручена в українських ЗМІ інформація про епідемію холери нагадує дезінформацію та ІПСО (інформативно-психологічну операцію): 

"Ми самі їм дали в руки гарний аргумент, щоб вони закрили місто, знайшли привід для них закрити місто під карантин, не пускати туди ані наглядачів, ані місію Червоного Хреста, щоб вони змогли вирізати там всіх!" — сказав спеціаліст. 

Разом із тим, Максим Бородін, народний депутат Маріупольської міської ради зазначає про те, що жодної об'єктивної інформації про стан справ в Маріуполі отримати неможливо. За його словами поки що про закриття міста на карантин невідомо, але ходять чутки про те, що людям забороняють відвідувати пляжі, і начебто це пов'язано з тим, що ті заміновані. 

"Можливо, і так, але ми розуміємо, що всі каналізаційні стоки, стоки з ливнівок йдуть до моря без будь-якого очищення. Розбиті майже всі водоводи, і коли окупанти намагались дати людям воду до квартир, більшість води опинилася біля будинків: вона затоплює всі ритвини, всі місця, де є сміття, і де захоронені люди. Вода забирає з собою цю мікрофлору та потрапляє до джерел, звідки люди беруть воду. В Маріуполі є декілька таких, і люди їх використовують. Тож, скоріш за все, заборона пов'язана не з мінуванням, а з появою кишкової палички та іншими інфекціями, особливо зараз, коли все стало дуже жарко". 

Натомість окупанти заявляють, що вода з-під кранів в Маріуполі — безпечна, а епідеміологічна ситуація в нормі, але й це, як завжди це буває у росіян, — брехня. Максим Бородін звертає увагу на те, що лабораторії в місті, у яких можливо було б провести аналіз води, наразі знищені, тож виникає питання: яким чином вони перевірили якість води? 

"Як мені відомо, лабораторій в Маріуполі не залишилось — колишня лабораторія санепідемстанції в місті була спалена та зруйнована, а все обладнання — знищено. Це навіть окупанти показували по своєму телебаченню ще місяць тому. Жодних незалежних експертів до Маріуполя також не приїжджало, росіяни їх не пускають. Тому зрозуміло, що жодних аналізів проведено не було, і вірогідність спалаху холери чи шлункової палочки існує". 

Що робить міжнародна спільнота?

Адвокатка, спеціалістка з медичного права, заступниця Міністра охорони здоров'я у 2014-2015 роках Наталя Лісневська розказала про те, що гуманітарна катастрофа, яку росіяни створили в Маріуполі, — це порушення Женевських конвенцій, і суд може визнати це геноцидом українців:

"В Маріуполі та на прилеглих територіях може бути спалах холери, тому що ми маємо проблеми з водопостачанням, поверхневе захоронення, змішування стічної води з каналізацій з питною, гуманітарну катастрофу. Це заборонено міжнародними конвенціями, це може призвести до вимирання людей і так, це можна назвати геноцидом", — заявила вона. 

Пані Лісневська також звернула увагу на те, що ВООЗ також робить подібні прогнози та готується постачати всі необхідні вакцини:

"Попереджений — означає озброєний. Ми зараз б'ємо в усі дзвони та говоримо про ймовірність такої проблеми. Хай краще не скористаємось зайвою вакциною, але будемо знати, що ми готові до критичної ситуації. Тож позитивно те, що ми привертаємо увагу до цієї ситуації", — коментує вона. 

Проте глобально ВООЗ поки що не реагує, а лише частково згадує про епідеміологічну ситуацію в Маріуполі — 7 червня Маргарет Харріс зробила заяву, в якій вказала на те, що організація готова налагодити співпрацю з партнерами, щоб підтримати [українців — ред.]. 

Що робити? 

  • Прибрати забруднювачі. Найперша та найнеобхідніша міра — прибрати трупи людей та тварин, як би жахливо це не звучало; тимчасові захоронення необхідно перенести на спеціально відведені кладовища; прибрати сміття, в першу чергу — з ярів та інших місць, де накопичується вода. 
  • Час. Ризик буде зберігатись, доки патогенні організми потраплятимуть в воду та ще деякий час — кожен з них може різну кількість часу зберігатись у воді. Наприклад, тривалість життя холерних вібріонів — від декількох днів до декількох місяців; збудники черевного тифу і паратифів можуть виживати в намулі на дні колодязя 2-3 тижні, а дизентерії та лептоспірозу виживають у воді до 2-3 місяців. На цей час варто утриматись від споживання води з поверхневих водоносних горизонтів: з неглибоких свердловин, в тому числі — з криниць. Збудники інфекційних хвороб можуть потрапляти до криниць різними шляхами — через контакт з відрами для забору води, просочування господарсько-побутових стічних вод з вигрібних ям та вбиралень, засмічення і навіть від трупів тварин (гризунів тощо).
  • Дезінфекція. У вже наявних криницях необхідно провести дезінфекцію та відповідне очищення засобами, які дозволені до використання в Україні для знезараження води — це хлорне вапно, "Акватабс", "Жавель-Клейд", "Брілліантовий міг", "Хлорактив" і деякі інші. Після попередньої дезінфекції криниці цілком звільняють від води та очищають від сторонніх предметів та накопиченого мулу і дезінфікують поверхню зрубу та дно. Коли криниця заповниться водою, її повністю відкачують і після повторного заповнення проводять знезараження води. Слід пам'ятати, що всі роботи з деззасобами необхідно проводити в захисних масках, окулярах та гумових рукавичках. За потрапляння деззасобу на відкриті ділянки тіла чи в очі, потрібно негайно їх промити великою кількістю води та звернутись до лікаря.
  • Аналіз. Але лабораторний аналіз може бути доступним за ідеальних умов в Маріуполі лише після відновлення роботи санепідеміологічних лабораторій. Про те, що вода повністю безпечна до вживання та не містить патогенних організмів, може сказати лише спеціаліст. 
  • Гігієна. Необхідно дотримуватись правил гігієни, таких як ретельне миття рук, особливо перед приготуванням їжі та безпосередньо перед їжею.
  • Правильне вживання. Необхідно проводити належну теплову обробку продуктів та вживати їх у їжу в гарячому вигляді, кип'ятити або проводити спеціальну обробку питної води, а також користуватися засобами гігієни. Якщо продукт не можна закип'ятити, зварити/посмажити й очистити (від шкірки, корки тощо), то його не можна вживати в їжу. 
  • Пийте тільки кип'ячену або продезінфіковану відповідними засобами питну воду. Засоби для дезінфекції води, як правило, продаються в аптеках. Не вживайте лід, якщо не впевнені, що він зроблений з безпечної води. 
  • Вживайте в їжу гарячі продукти, які пройшли ретельну теплову обробку. Готові харчові продукти, залишені протягом декількох годин у кімнатній температурі, без додаткового розігрівання можуть стати джерелом інфекції. 
  • Не вживайте в їжу сирі морепродукти та інші продукти в сирому вигляді. Виняток становлять фрукти й овочі, які ви маєте власноруч очистити (від шкірки, корки тощо). 
  • Перш ніж пити непастеризоване молоко, прокип'ятіть його. 
  • Морозиво з неперевірених джерел часто буває зараженим і може призвести до захворювання. Якщо сумніваєтесь — не їжте. 
  • Уникайте вживання готової їжі від вуличних продавців та не купуйте продукти в місцях стихійної торгівлі. 
  • Під час купання у водоймах і басейнах не допускайте потрапляння води до рота. Дотримуйтесь елементарних правил особистої гігієни (ретельно мийте руки перед їжею і приготуванням їжі, після відвідування туалету). Здійснюйте заходи боротьби з мухами.

Свіжі дописи

  • Кейси

“Захотілося практично допомогти країні”: як підлітки створюють інновації для розмінування України

“Рубрика” розповідає, як молодь доєднується до розмінування українських територій. Читати більше

Friday December 20th, 2024
  • Здоров’я

Подарунки з користю для здоров’я: що придбати рідним на новорічні свята

“Рубрика” разом з лікарками склала список з 12 універсальних подарунків, які допоможуть вашим близьким подбати… Читати більше

Friday December 20th, 2024
  • Кейси

Дмитро Демченко: “Хочу допомагати пораненим, які переносять це важче та впадають у відчай”

Дмитро Демченко родом з Дружківки, що на півночі Донецької області. До Збройних сил України вирішив… Читати більше

Thursday December 19th, 2024
  • Корисне

Які подарунки обрати у ветеранських бізнесів? Корисний гайд з 12 ідей

Вибір різдвяних і новорічних подарунків — це можливість не лише порадувати близьких, а й підтримати… Читати більше

Thursday December 19th, 2024
  • Кейси

Навички для відновлення: як програма Skills4Recovery допомагає українцям реінтегруватись у ринок праці

Війна змусила шість мільйонів українців виїхати з України за кордон, а ще стільки ж стали… Читати більше

Wednesday December 18th, 2024
  • Корисне

Celebrate Ukrainian Christmas: three fun ideas to try

Unwrap the joy of Ukrainian Christmas with Rubryka! Embrace traditions, enjoy festive foods, and create… Читати більше

Tuesday December 17th, 2024

Цей сайт використовує Cookies.