Що заважає Україні ефективно боротися з лісовою злочинністю?

Богдан Петришин

Впродовж 2019-2020 року, WWF-Україна в рамках проєкту "Ініціатива ЄС щодо лісової злочинності" провів комплексний аналіз прогалин  для того, щоб краще зрозуміти лісові злочини, виклики в мережі правозастосування та нормативні норми, необхідні для боротьби зі злочинністю на регіональному рівні. 

Яка ситуація з лісовою злочинністю в Україні та світі?

В Україні та світі лісова злочинність є значною проблемою, яка пов'язана з організованою злочинністю та корупцією. Вона включає в себе незаконну діяльність у лісовій галузі, що охоплює весь ланцюг постачання: від заготівлі (незаконна рубка) та транспортування до переробки, продажу, торгівлі, імпорту та експорту. Кримінальні  злочини, які сприяють такій діяльності, зокрема шахрайство з документами, корупція та відмивання грошей, також відносяться до лісових злочинів. На кожній із цих стадій у порушеннях законів можуть брати участь  представники відповідних компаній та державних контролюючих органів.

У фінансовому плані екологічна злочинність є третьою за масштабом сферою злочинів у світі,  левову частку якої складає саме лісова злочинність. У 2018 році вона становила 110-281 млрд. дол., зокрема лісові злочини та незаконна рубка — 51-152 млрд. дол.

Показники обсягу незаконних рубок в Україні різняться залежно від методології оцінки і визначення самого поняття незаконної рубки: значення коливаються від 0,1% до 20-30%. Згідно з даними Державного агентства лісових ресурсів, у 2016 році незаконна заготівля деревини становила 27 000 кубометрів, тобто 0,17% від загальної кількості деревини. За оцінками незалежних експертів та неурядових організацій цей показник може становити приблизно 3,2-4,8 млн кубометрів деревини. 

"Треба розуміти, що відповідно до недосконалого українського законодавства незаконними де-факто вважаються лише самовільні рубки, які здійснюються без дозвільних документів. Якщо рубка відбувається з порушенням законодавства, але здійснена із дозвільною документацією —  нелегальною вона не вважається. У поширеній світовій же практиці, незаконними вважаються  всі рубки, здійснені з порушенням законодавства, в тому числі й лісовими господарствами," — зазначив Андрій Плига, керівник напряму Ліси WWF-Україна.

Будучи країною-експортером деревини, Україна є частиною транскордонних лісових злочинів. Незаконно заготовлена деревина потрапляє до Європейського Союзу. Конфіскації Служби безпеки України підтверджують, що підроблені документи, фальшиві декларації, змішування легальної деревини з нелегальною та хабарі є методами, що використовуються для експорту великої кількості незаконно заготовленої деревини легальними наземними та морськими торговельними маршрутами. 

Причини та наслідки лісових злочинів в Україні 

Причин багато і вони різновекторні: низький рівень життя, прогалини у лісовому законодавстві, конфлікт інтересів, корупція, неефективна робота правоохоронних органів, неефективна структурна та управлінська модель лісової галузі, можливість заробити значно більше і швидше за офіційно можливий рівень. 

Наприклад, низький рівень фінансування лісової галузі України загалом, та низькі зарплати співробітників  лісових господарств зокрема, часто є причиною для останніх приховувати дрібномасштабні рубки та допомагати компаніям, що здійснюють незаконне лісокористування. Недорозвиненість інших галузей економіки в лісових місцевостях — туризм, зелене сільське господарство, глибока переробка деревини тощо, виступає додатковим фактором впливу. Але варто розуміти, що причин дуже багато, всі вони взаємопов'язані й потребують комплексного рішення.

З екологічної точки зору, лісова злочинність призводить до  втрати цінних лісів, зникнення рідкісних видів рослин та тварин, посилення ерозії, локальне зменшення рівня грунтових вод, тощо. Економічними наслідками будуть збитки держави від реалізації деревини на чорному ринку, уникнення сплати податків, а також довготермінові економічні втрати через зниження якості виходу деревини в лісах, що потерпають від численних незаконних рубок. До соціальних збитків можна віднести повені (чия інтенсивність може бути додатково підсилена масштабними рубками), порушення транспортної інфраструктури (дороги, розбиті лісовозами).

Основні висновки аналізу прогалин

• Проблеми з ресурсами та знаннями. Здатність відповідних органів влади боротися із лісовою злочинністю є недостатньою на всіх рівнях. Низький рівень або відсутність тренінгів може бути однією з причин того, чому поінформованість щодо лісової злочинності та готовність до боротьби з такими злочинами дуже низька. Крім того, мережа правозастосування недостатньо фінансується. Державним лісовим охоронцям бракує ресурсів та обладнання для здійснення розслідувань та арештів правопорушників. Низькі зарплати працівників та керівництва лісової галузі, можливість отримати відсоток від продажу деревини загострюють проблему корупції.Сірий сектор економіки відіграє важливу соціальну роль для населення у сільській місцевості, оскільки висока частка місцевих громад перебуває у ситуації, коли, окрім заготівлі та переробки деревини, інших галузей промисловості немає.
• Недосконалість законодавства. Законодавча база, що стосується лісових злочинів, все ще має багато прогалин щодо сум штрафів за екологічні правопорушення, які наразі є невиправдано низькими. Чинне законодавство щодо систем відстеження деревини надто слабке, а контроль та моніторинг не були розроблені належним чином, оскільки система не орієнтована на перше розміщення деревини на ринку. Маніпуляції при організації традиційних аукціонів з продажу лісу-кругляка, до запровадження електронних торгів, було здійснити відносно просто.Більше того, надмірне регулювання, заплутане законодавство, а також надмірність бюрократичних процедур в управлінні лісами ускладнюють боротьбу з лісовою злочинністю.
• Modus operandi для здійснення лісових злочинів. Лісова злочинність в Україні є комплексною з точки зору причин та форм і відбувається в рамках усієї мережі правозастосування. Існують численні modus operandi  лісових злочинів, з яких чотири основні: вирубка поза межами офіційно дозволеної вирубки, вирубка дерев, що не призначені для вирубки на ділянках, на які є виписаний лісорубний квиток, рубка дерев у заповідних зонах та перевезення незаконно заготовленої деревини без товарно-транспортної накладної (ТТН). Правопорушники знаходять безліч способів обійти закон, а до лісових злочинів причетна велика кількість різноманітних суб'єктів.
• Розслідування та контроль. У регіонах відсутні центри лісової поліції із повноцінними правоохоронними органами, які б мали мотивацію та належне оснащення, а також слідчих під прикриттям з навичками розслідування лісових злочинів. Через відсутність спеціальних слідчих груп, якість досудового розслідування є нижчою за необхідну. Крім того, формалізм та бюрократія роблять розслідування тривалим та складними. Із судової точки зору очевидним є брак успішного розгляду справ про серйозні лісові злочини, а випадки незаконної рубки, передані Державною лісовою охороною правоохоронним органам, або не розслідуються, або не приймаються судами.

Дізнатися більше про основні рушії  лісових злочинів, ситуацію в Україні та методологію дослідження можна у повній версії звіту "Ініціатива ЄС щодо лісової злочинності. Аналіз прогалин: Україна".

А ще читайте, що загрожує українським лісам і що може зробити кожен для їх збереження.

↓Читайте також

Ліс замість сміття: як під Полтавою на стихійному звалищі посадили дубовий гай

Еко-туризм: як ентузіасти з Буковини відкрили власний дендропарк