У чому проблема?
Добігає кінця 2022 рік. Рік, який для українців був страшним і непередбачуваним. У мирний час, коли ми більш-менш були впевнені в завтрашньому дні й відчували безпеку, підбивати підсумки року, що минає, і планувати життя на новий рік було хоч і трохи бентежно, але приємно. Сьогодні, коли вже нема тих стабільності та визначеності, планувати життя й самовизначатися стає дедалі важче.
Яке рішення?
Так, у нашій країні війна і ніхто не знає, що буде завтра. Дедалі частіше чутно поради не намагатися зазирнути в майбутнє й жити сьогодні. Проте для людей природно прагнути контролювати хід власного життя. Мати розуміння того, куди прямувати, чого прагнути, як досягати бажаного в стосунках, роботі, навчанні, безлічі побутових речей. На жаль, ми не можемо просто зараз взяти й скасувати той стрес, у якому кожен з нас знаходиться з 24 лютого. Але ми можемо допомогти собі не "зависати" в цьому стресі. Твердий намір робити навіть найменші кроки вперед допоможе зменшити нервову напругу та відчути контроль над життям.
Як будувати плани й досягати цілей під час війни, бути об'єктивним із постановками цілей і не картати себе, коли все пішло не за планом, "Рубриці" допомогла розібратися одеська психологиня, коуч та консультантка з Life-менеджменту Олена Самсонова.
Як це працює?
Підбиваємо підсумки
В альпіністів є такий термін — "синдром підвішеного стану", коли людина в обв'язці зависає й довгий час мусить непорушно перебувати в цьому положенні. Кров перестає поступати в мозок та інші органи, через три хвилини наступає шок, а потім — втрата свідомості й смерть. Якщо не почати рухатись. Тож якщо відчуваєте, що життя стало на паузу, кожен день нагадує попередній, і є враження, що ви вже довгий час залишаєтеся в одній точці, починайте рухатися.
І першим кроком до планування майбутнього має стати саме підбиття підсумків року. Навіщо це робити зараз, коли, здавалося б, головна подія й висновок очевидні кожному?
За словами психологині Олени Самсонової, підсумки — це проміжні фінішні стрічки життя, коли ми "перетинаємо" їх, у нас з'являється відчуття спрямованого руху. Якщо фінішних стрічок із підсумками немає, ми втрачаємо орієнтири. Щоб вийти з невизначеності, потрібно створити певність там, де ми можемо її створити. Фінішні стрічки є в кожного з нас — за цей рік ми багато чого пережили й багато в чому стали сильнішими. Ця фіксація необхідна — за кожним фінішем є нові "забіги", а отже — й нові перемоги.
Тож обов'язково підсумуйте цей важкий для кожного з нас рік.
- Зафіксуйте письмово те, чого ви навчилися цього року, що подолали, що зробили у кожній зі сфер свого життя.
- Навіть якщо в деяких сферах досягнення були зовсім не ті, що ви планували в мирний час, обов'язково зафіксуйте їх.
- Відзначте, чим ви сьогодні відрізняєтеся від себе рік тому на краще.
- Визначте, у чому стали сильнішими, у чому — професійнішими, у чому — мудрішими.
- Скажіть собі: що ви зрозуміли про себе цього року?
Відповіді на ці питання дозволяють не зануляти свої реальні досягнення та формують нову відправну точку для майбутнього зростання.
Тримаємося за майбутнє
Без результатів немає закінчення. Без закінчення немає нового початку. А без досягнень, намірів та мрій щодо них для багатьох життя втрачає сенс.
У періоди стабільності ми вчилися планувати дні, місяці, роки. Тренінги з постановки мети починалися зі слів "Чим чіткіше ви сформулюєте свої цілі в деталях, тим легше вам буде створити покроковий план і досягти їх". Наразі такі рекомендації не актуальні. У період турбулентності та непередбачуваності може статися що завгодно й у будь-який момент ваші чітко збудовані плани можуть зруйнуватися. Як діяти тепер? Про це ми запитали в психологині Олени Самсонової.
Як планувати життя в період невизначеності?
- Обов'язково поставте цілі на наступний рік, навіть якщо ви не знаєте, що буде далі. Візьміть те, що точно під вашим контролем (професійне навчання, здоров'я та фізична форма, відносини, допомога близьким, робота, соціальні проєкти тощо), і поставте цілі. Не можете на рік — поставте на майбутнє, яке ви бачите перед собою.
- Усі цілі розпишіть за часом і кроками. І саме невеликі проміжні цілі та їх досягнення важливо фіксувати. Це дає відчуття прогресу та руху вперед.
- Створюйте бачення майбутнього в кількох варіантах. Тобто плануйте можливі цілі та плани їх досягнення для кількох варіантів розвитку подій. "Якщо події розвиватимуться за сценарієм 1, то реалізовуватиму план А й досягатиму відповідних цілей. Якщо ж вони підуть за сценарієм 2, то активую план В і відповідні йому цілі". І так далі. За такого планування ви маєте вибір, ви підготовлені до різних несподіванок і вони не збивають вас із ніг. У будь-який момент ви можете пустити в дію план B, C, D або навіть Y.
- Плануйте цілі та досягнення в різних сферах свого життя. Думайте про різні свої ролі в житті. Що ви робитимете як Співробітник чи Підприємець? Які у вас плани як у Творця? Що ви заплануєте як Жінка/Чоловік, Родич, Мандрівник тощо? Якщо в одній області плани руйнуватимуться, то вас підтримає осмислене досягнення цілей в інших областях.
- Підбивайте підсумки своєї діяльності та відзначайте зміни щодня, щотижня або щомісяця. Це створює свідомість і наповненість життя тут і зараз.
Олена Самсонова наголошує: дуже важливо не засмучуватися й тим паче ніколи не лаяти себе за те, що ви чогось із запланованого не змогли досягти.
Сьогодні не можна застосовувати стандарти мирного часу. Сьогодні більшість із нас переживає глибоку кризу та стрес. Люди в таких станах не завжди можуть діяти, як у звичайний мирний час. Дайте собі шанс. Дбайте про себе. Ідіть до цілей так і тим шляхом, який найменше вас травмує. Зараз ми маємо на меті вижити фізично та психологічно, знайти нові точки опори та відновити свої ресурси. І водночас рухатися вперед, можливо, змінюючи наміри й плани просто в процесі руху.
Не мріяти, а знати!
"Триматися за майбутнє" під час війни ще й означає триматися за те, що ви обов'язково зробите в мирний час. Подумайте й зафіксуйте свої відповіді на наступні запитання:
- Що ви собі дозволите з бажаного, на що раніше не було грошей, часу, можливостей?
- Що ви робитимете, щоб більше не проживати "не своє життя"?
- Що з'явиться у вашому житті з того, що дає вам енергію?
Саме зараз можна зрозуміти й вибрати себе та своє життя. Стати чесним із самим собою й вирішити, яким життям ви житимете після війни. Саме зараз — час очищення від ілюзій та нав'язаних "правильностей", наголошує психологиня.
Не треба мріяти… знайте! Знайте, що коли війна закінчиться (ніщо не буває вічним), ви обов'язково зробите у своєму житті щось сильне та справжнє. Просто складіть список і знайте, що ви все з цього списку готові здійснити. Тримайтеся за цей намір у нашому нестабільному сьогоденні.
Ще більше корисних рішень!
Жити — на часі
У кризові періоди ми часто стискаємося, "заморожуємося", урізаємо всі свої бажання й спрямовуємо всі сили та плани тільки на виживання. Але на думку експертки, це не найкращий варіант поведінки зараз. За такого підходу деякі грані нашої особистості втрачають свою свободу, тому що словами "Не на часі" ми відмовляємо їм (тобто самим собі!) у самореалізації, заганяємо себе у в'язницю бездіяльності.
Не на часі творити, жартувати, малювати. Наводити красу, веселитися. Не на часі ходити в кафе, навчатися танців, подорожувати…
"Може, думаючи так, ви частково і маєте рацію, але… У такий спосіб ви блокуєте самі себе. Усі ваші ролі — значущі та створюють рольову систему вашої особистості. Блокуючи частину системи — ви блокуєте всю систему. І відмовивши собі в радості творчості, подорожей, танців тощо, ви одночасно заблоковуєте й ті серйозні ролі, які працюють у кризу на виживання, стабілізацію стану, зосередженість на важливих цілях", — говорить психологиня.
Що робити? Розблокувати "другорядні" з вашої точки зору ролі:
- поговоріть самі з собою;
- з'ясуйте, хто всередині вас страждає, які ролі;
- запитайте їх, що їм потрібно зараз (читайте — що вам потрібно зараз), щоб вони не блокували важливих справ та дій.
Може виявитись, що для внутрішнього спокою, збалансованості та точної роботи всієї системи просто потрібно пообіцяти собі прості й доступні речі:
- дивитися раз на тиждень веселу комедію;
- дозволити собі дочитати серію детективів чи вивчити танець;
- пообіцяти собі обов'язково купити крутий фотоапарат, а поки що просто піти на курси фотографування.
Сенс життя в тому, щоб продовжувати жити. Відкладене життя й різноманітні "потім" — це ілюзія. Життя відбувається зараз! Постарайтесь не забувати про це не лише напередодні нового року, але й щодня.
Цей матеріал створено онлайн-виданням "Рубрика" в межах програми "Український фонд швидкого реагування", яку втілює IREX за підтримки Державного департаменту США. Вміст є виключною відповідальністю онлайн-видання "Рубрика" і не обов'язково відображає погляди IREX та Державного департаменту США.
