Казино буде практично всюди? Як в Україні легалізують гральний бізнес

Верховна Рада серйозно підійшла до легалізації казино, ігрових автоматів та інших видів азартних ігор. Парламент готується прийняти законопроект №2285-д у другому читанні. Його головна мета — дозволити українцям грати в однорукого бандита.

Правда, з ідеєю не все так просто. Її противники сподіваються як на лобістські компанії, які прагнуть заробити надприбутки, так і на лудоманів, що спалюють останню копійку в казино. Як в Україні можуть легалізувати гральний бізнес — у матеріалі "Рубрики".

У чому суть ідеї

Епопея з легалізацією почалася ще в жовтні 2019 року. Спочатку президент Володимир Зеленський розбурхав ідеєю відкрити казино в 5-зіркових готелях. Далі вже в грудні завдяки показовому рейду по всій країні в один день закрили тисячі незаконних гральних точок.

Паралельно з цим в парламенті нардеп від "Слуги народу" Олег Марусяк подав проект закону №2285, покликаний легалізувати весь спектр ігрових послуг, як і в багатьох країнах світу. Після тривалих дискусій і розбору в монобольшості, нардеп допрацював документ і знову подав його до парламенту. В середині січня 2020 року його прийняли в першому читанні.

За задумом авторів ідеї, легалізація принесе бюджету від 4 до 8 млрд гривень щорічно. Раніше голова профільного комітету з питань податкової політики, нардеп від "Слуги" Данило Гетманцев називав конкретну цифру на 2020 рік у розмірі 4,5 млрд грн.

Ця сума може піти на соціально-економічні витрати бюджету. Зокрема, на сфери культури і спорту, які особливо постраждали від секвестру бюджету. Про це прямо написано в проекті закону.

Наприклад, у квітні 2020 Кабмін і Верховна Рада вдвічі скоротили витрати на культуру в Україні через пандемію коронавірусу. Загальний же бюджет на цю сферу, а також інформаційну політику склав усього 8,2 млрд гривень.

Секвестр торкнувся і спорту. В оновленому бюджеті на цей рік на сферу виділяється всього 2,25 млрд гривень.

За досвід в історії з легалізацією грального бізнесу зазвичай береться сусідня Грузія. У жовтні 2019 року в Херсоні відбувся перший тематичний форум, де фахівці з братньої країни радили звернути увагу на райони Казбегі або Цхалтубо.

Влада зробила просто — створили умови для побудови 5-ти зіркових готелів, куди вже увійшли великі іноземні інвестори. Там є навіть окремі зони, де місцева влада звільняють від податків казино, якщо при них будуть побудовані готелі на 80 або 100 номерів.

Як результат — міста стали туристичними центрами, які залучають тисячі гравців з СНД, Європи та Близького Сходу. Але в історії з легалізацією не все так просто. Є багато підводних каменів і незадоволених.

Українці будуть більше грати?

У Верховній Раді немає єдиної думки щодо самого формату роботи. Навіть до вже готового законопроекту Олега Марусяка було внесено 10 альтернативних проектів. Частина з них була написана в тому числі і нардепами від "Слуги народу" Дариною Володіною, Олександром Дубинським та іншими.

Каменів спотикання вистачає, а нардепи подали в проект близько 3,5 тисячі поправок. Як пояснив "Рубриці" заступник голови фракції "Голос" Ярослав Железняк, є три основні проблеми з нинішнім форматом легалізації.

По-перше, це розміщення казино в готелях з 3-ма та 4-ма зірками. В Україні таких закладів досить багато і гральні місця будуть практично всюди. До слова, нардеп від СН Данило Гетьманцев підтвердив "Рубриці", що в партії і Офісі президента відмовилися від задумки створювати гральні точки по всій країні і вирішили організувати їх тільки в готелях.

Другий спірний момент, на думку Железняка, — немає можливості органам місцевого самоврядування вирішувати, чи буде на території їх громади працювати казино, чи ні. "Ми їм дали право обмежувати продаж алкоголю, а в гральній сфері ніяких повноважень не передаємо. Це неправильно", — підкреслив Железняк.

Третій спірний аспект — податки від грального бізнесу підуть до бюджету не відразу, а тільки після повноцінного запуску всієї системи. Це може затягнутися на місяці.

На думку Железняка, така система може бути вигідна окремим лобістам. Раніше, за інформацією "Рубрики", кілька великих букмекерських компаній уже підозрювали у співпраці з керівництвом "Слуги народу" та Офісу президента. Зокрема мова йде про кураторство гральної теми з боку скандально відомого Бориса Баума, який раніше займався розвитком грального бізнесу в країнах Балтії і Росії. Саме цим і пояснювався такий інтерес до теми з боку її лідерів.

Різко проти ідеї легалізації виступили і в "Батьківщині". Лідерка партії Юлія Тимошенко під час виступу в Раді заявила, що законопроект зараз не особливо цікавить українців і кардинально їхньому житті не поліпшить.

"Знову президентом визначено першочерговим закон для країни, у нас інших проблем немає — закон про гральний бізнес. У нас немає законопроекту про протидію наслідкам повені, змін до бюджету, щоб допомогти людям після повені, немає нічого, що пов'язано із захистом лікарів, педагогів. На тлі розвалу державного управління, розвалу бюджету, невиконання соціальної допомоги людям, першочерговим вноситься в зал в остаточному читанні закон про гральний бізнес ", — заявила Юлія Тимошенко.

Розкритикували окремі моменти в проекті і в Головному юридичному управлінні Верховної Ради. Там вважають, що створена Комісія з регулювання ігор суперечить Конституції.

Правда, це навряд чи завадить монобільшості прийняти №2285-д. За словами співрозмовників "Рубрики" в партії влади, закон все ж буде прийнятий на цьому тижні. 230-240 голосів під цей формат документу в "Слузі народу" все ж зможуть знайти.