Метро та Київпастранс у критичному стані. Як розв'яжуть кризу комунальних підприємств
Є два можливих рішення: або підтримка метрополітену коштами міського бюджету, або перегляд існуючого тарифу на перевезення пасажирів.
Київський метрополітен — комунальне підприємство столиці, яке щоденно перевозить декілька мільйонів пасажирів, зараз знаходиться у кризовій ситуації — працівників підприємства переводять на скорочений робочій тиждень, а у міста просять підтримки з міського бюджету або перегляд тарифу перевезення пасажирів:
"Ми прекрасно розуміємо, що є проблеми і у медиків, і у вчителів — у всіх сферах, але ми до цього часу затягнули пояси, стиснули зуби і працювали, бо розуміли, наскільки важливо людям їхати на роботу або в лікарню", — прокоментувала ситуацію для "Рубрики" заступниця начальника КП "Київський метрополітен" Наталія Макогон.
Що відбувається?
Основним джерелом доходів Київського метрополітену є оплата проїзду пасажирами. Ця ж оплата є гарантією стабільної безперебійної роботи та, найголовніше, виплати заробітної плати працівникам підприємства. З початку пандемії пасажиропотік значно знизився. Для порівняння, у 2019 році підприємство перевезло більш ніж 495 мільйонів пасажирів, а у 2020-му показник скоротився майже вдвічі — до 279,5 мільйонів:
"Зараз плюс-мінус кожного дня ми перевозимо близько мільйона пасажирів. До карантину – півтора, а взагалі у нинішній інфраструктурі, метрополітен розрахований для 2 мільйонів пасажирів щодня", — розповідала "Рубриці" Наталія Макогон під час інтерв'ю на початку березня. Проте, карантин, що продовжувався весь квітень, підкосив навіть цю сумну статистику. За 4 місяці нинішнього року пасажиропотік склав тільки 85 мільйонів 163 тисячі пасажирів. Тож підприємство несе величезні збитки через вимушене зменшення пасажиропотоку.
Разом із цим, ціни на метрополітен дуже знижено: згідно з розрахунками на 2021 рік, планова економічно обґрунтована собівартість перевезення 1 пасажира складає 20,04 грн. Замість цього метрополітен отримує від одного пасажира лише 6,38 копійок, а перевезення загальнодержавних пільгових категорій взагалі не компенсується.
Минулий рік підприємство закінчило зі збитками майже у півтора мільярди, а цього року, якщо ситуація не зміниться, збитки складатимуть 3 мільярди 421 мільйон гривень. Така ситуація призвела до того, що цілком можливо, що заробітні плати у Метрополітені будуть виплачуватись із затримкою, або взагалі не виплачуватись — про це сказано навіть в офіційному зверненні до мера столиці та народних депутатів Київської міськради, яке було подане головою профспілкової організації 11 травня.
Така ж проблема наздогнала і Київпастранс, те тарифи у 8 гривень просто вичерпали себе. За розрахунками КП «Київпастранс» планова собівартість перевезення одного пасажира наземними видами транспорту на 2021 рік авто та електротранспортом становить 20,5 гривень, а міською електричкою — 71,72 гривні. Разом з тим, слід враховувати, що підприємства транспортної сфери повинні підвищити заробітну плату своїм 9,6 тисячам працівникам, яка є в КП «Київпастранс» конкурентною — при зростанні мінімальної заробітної плати, середньої заробітної плати по місту Києву до 17 086 грн, середня заробітна плата по КП «Київпастранс» складає 15 503 грн. Звідси гострий дефіцит кадрів.
Фото kmr.gov.ua
Що має зробити місто?
Оскільки Київський метрополітен — це комунальне підприємство міста Києва, рішення про збільшення тарифів, так само, як і рішення про підтримку за рахунок коштів з міського бюджету, має прийматись на рівні Міської ради:
"Ми надали всі розрахунки, фінансові плани підприємства, обґрунтування собівартості перевезення, і ми чекаємо максимально конструктивний варіант. Я думаю, що місто зараз буде опрацьовувати наші розрахунки і розрахунки Київпастрансу, буде оцінювати об'єми і можливості міського бюджету і шукати максимально виважені варіанти", — пояснює Наталія Макогон.
Біля будівлі Київської міської ради триває масова акція протесту профспілок транспортників, працівники КП "Київський метрополітен" і "Київпастранс" вимагають від депутатів ухвалити рішення про підвищення тарифів на проїзд у громадському транспорті до економічно обґрунтованого рівня.
Учасники мітингу тримають плакати з написами: "Наведіть порядок у цінах на проїзд", "Чесні тарифи — безпечний проїзд", "Врятуйте транспортну систему", "Краще стояти, ніж так їздити" та іншими. Вони сподіваються, що депутати Київської міської ради відреагують.
Фото Reuters
Які можуть бути варіанти?
На підприємстві розглядають два можливих шляхи розв'язання цієї ситуації: підтримка метрополітену коштами міського бюджету або перегляд існуючого тарифу на перевезення пасажирів. Для того, аби подолати кризу, підприємству знадобиться фінансова підтримка, як мінімум, у півтора мільярди гривень. Альтернативне рішення — вперше з 2018 року підвищення тарифу за поїздку до економічно обгрунтованого, що складе 21,05 гривні.
Ще одне "антикризове" рішення, яке вже застосували у Метрополітені, — скорочення робочого тижня для 3 тисяч працівників адміністративного корпусу:
"У нас є необхідність перевести весь адміністративний персонал, усе керівництво і всіх інженерів, усю бугалтерію на 4-денний робочий тиждень для того, щоб скоротити видатки через скорочення зарплат, відповідно, на 1/5 і мати можливість виплачувати заробітну плату іншим працівникам", — пояснює пані Макогон.
Який найгірший варіант загрожує метрополітену?
В іншому випадку відсутність коштів для оплати постачальникам, в тому числі за енергоносії, загрожує відключеннями та штрафними санкціями. Це може призвести до значного зменшення парності руху поїздів, і у свою чергу навіть до ускладнення епідеміологічної ситуації. Підприємство буде вимушене скорочувати працівників та виплачувати заробітну плату у неповному обсязі. Ситуація може навіть спричинити транспортний колапс у столиці, тож уся надія покладається на депутатів Київміськради, від рішення яких залежить своєчасна оплата праці 8 тисячам співробітникам Метрополітену.
Фото Reuters
Яке рішення прийняла Київська міська рада?
13 травня відбулось пленарне засідання Київміськради, на якому було включено в порядок денний як невідкладний проект рішення про звернення Київської міської ради до Кабміну щодо компенсації виплат за пільговий проїзд окремих категорій громадян з бюджету України з метою недопущення підняття вартості проїзду у громадському транспорті:
"Зранку у нас були представники профспілок транспортної галузі. Цей проект рішення дійсно зареєстрований сьогодні, є письмове обгрунтування невідкладності, в якому йдеться, що необхідність прийняття цього рішення обґрунтовується наявністю потенційної загрози порушення належного функціонування міського громадського транспорту у зв'язку з неналежною компенсацією перевезення пільгових категорій громадян, що гарантовано державою", — зазначив спікер.
Зокрема, питання метрополітену було запропоновано вирішити не рішенням про підвищення тарифів, і не виділенням коштів з міського бюджету, а виплатою Київському метрополітену боргу, але не з міського бюджету, а з бюджету України.
Депутати звернули увагу на те, що в проекті не було зазначено суму компенсації, і не дарма, адже визначити цю суму точно неможливо. Як пояснив перший заступник голови КМДА, Микола Поворозник, компенсуватись із бюджету міста має лише тільки вартість проїзду київських пільговиків, а не пільговиків з усієї країни, що користуються метрополітеном — щодо компенсації вартості проїзду останніх не існує жодного правового регулювання в українському законодавстві:
"Проблема перевезення пільгового пасажира складається не тільки з компенсації, а ще й з незрозумілих взаємовідносин: уже два роки ми гребемся і не можемо зрозуміти, хто за кого має платити", — зазначив Поворозник. Наталія Макогон, натомість, пояснює, що це за правовідносини:
"Є 31 категорія пільговиків, які відповідно до законодавства мають право безкоштовного проїзду, 11 з них компенсується за рахунок бюджету міста Києва, а 20 категорій — це загальноукраїнські категорії пільговиків, проїзд яких не компенсується, він лягає на плечі підприємств. Законодавчо пільга передбачена, а компенсації пільги нема".
За таких пасажирів не платять ані вони самі, ані місцевий бюджет, ані держава:
"За 2019 рік було перевезено 45 мільйонів пільгових пасажирів, за які метрополітен досі не отримав компенсацію. Розмір такої компенсації за 2019 рік становить 750 мільйонів гривень, а за 2020 рік — приблизно 500 мільйонів гривень, а у 2021 році планується компенсувати 800 мільйонів гривень", — пояснив під час сесії Микола Поворозник.
Один із депутатів навіть запропонував заборонити всім пільговикам користуватись метрополітеном для того, щоб скоротити збитки на перевезення пільгових категорій пасажирів. Проте це неможливо, — подібне рішення вже було запропоноване у КМДА більше року тому, і жодного зрушення з 2020 року, на щастя, не відбулось.
Якщо звернення у Міську Раду не дасть жодних результатів, за текстом в останньому абзаці звернення, тарифи все ж можуть бути підняті. Врешті решт проект було прийнято, але без останнього абзацу.
Заступниця начальника КП "Київський Метрополітен" Наталія Макогон прокоментувала це рішення у коментарі для "Рубрики" і зазначила, що питання компенсації пільгових перевезень загальнодержавних категорій — це лише один із чинників, паралельний процесу вирішення питання зменшення кількості збитків Київського метрополітену:
"Це паралельні процеси, — зазначає вона. — У нас є необхідність у фінансуванні підприємств у зв'язку зі скрутним становищем. Місто нас сьогодні почуло, представники проспілок виступали перед депутатами, чітко передали всю ситуацію; наші підприємства підготували фінансові плани і подали на місто. Місто зреагувало: фінансові плани вже на розгляді; і буде готувати кілька варіантів, щоб з одного боку, підтримати наші підприємства, а з другого боку, правильно перерозподілити можливості київського бюджету. Ми розуміємо, що є вчителі, медики та працівники інших категорій, кожен з яких виконує важливу роботу, але паралельно один з чинників — це, знову ж, повернення до питання компенсації перевезення загальнодержавних категорій пільговиків".
