Коли у Києві реформують каналізаційну систему: екологічні плани столиці

Урбаністична структура тисне на ресурси. Міста використовують 70% всієї електроенергетики, більшість вуглецю також продукується містами. Щоб не допустити створення ще більших ризиків для здоров'я людей, що в них проживають, необхідно знаходити нові рішення для цих проблем. Під час Київського інвестиційного форуму, що пройшов у Києві минулого тижня, координатори еко-проектів та чиновники ділились рішеннями, що можуть бути або вже застосовані в Україні. Вони розповіли про плани реорганізації каналізаційної системи в Києві, залучення до програми "Зелені міста", трансформацію громадського транспорту та про інші карантинно-екологічні рішення для міст.

Менеджер програми ЄБРР «Зелені Міста» і координатор плану дій для Києва Анвар Насрітдінов окреслив проблему: в Україні стара інфраструктура, ще радянських часів, яка спричиняє велике навантаження на бюджет за рахунок субсидій на енергоспоживання. Вирішити це може підхід зелених міст — Green City Action Plan. Це програма ЄБРР, яка передбачає стратегію «зеленого розвитку міста» за всіма напрямками: вода і водовідведення; транспорт; поводження зі смітяям та інші екологічні питання, необхідні для сталого розвитку міст. Це новий системний підхід до урбаністичного планування, який полягає в тому, щоб зберегти та покращити вже існуючі зелені насадження в Києві, адаптувати їх та попереджувати зміни клімату. Цей процес включає довгострокове бачення на 10-15 років та корострокові плани на 5-6 років. Сьогодні програма "зелене місто" розповсюдилась вже на 43 міста в різних регіонах, 7 з яких вже завершено, 8 на підході, а інші 20 ще тільки плануються. Київ, Львів та Запоріжжя також долучились до цієї програми.

Нова "карантинна" транспортна інфраструктура

Оснат Лубрані, координаторка ООН з гуманітарних питань в Україні, розказала, що з початком карантину значно зменшилась кількість уваги, що приділялась екологічним проблемам. Проте, як показав час, всі проблеми взаємопов'язані, тож долати лише тільки саму епідемію, забувши при цьому про екологію, неможливо. До того ж, карантин може навіть прискорити вирішення деяких питань, трансформувати суспільство та змінити образ життя міст, покращити якість забезпечення санітарних норм.

Що стосується безпосередньо Києва, то на велосипедистів очікують добрі новини. Через те, що користування громадським транспортом під час епідемії є досить ризикованим, вирішити це намагаються через залучення городян до користування велосипедами, самокатами або ж до піших прогулянок. Тому в найближчому майбутньому на нас очікує збільшення кількості велосипедних доріжок в столиці, поява громадських велосипедів та самокатів, реорганізація руху міського транспорту. 

Нова система водопостачання у столиці буде завершена вже через 7 років

Особливо гостро в Києві постає саме питання відведення води, оскільки зараз, із появою великої кількості новобудов, в секторах організовують власні каналізації та стічні ями. Дмитро Новицький, генеральний директор ПрАТ «АК «Київводоканал» пояснює, що це може призвести до екологічної катастрофи і до підвищення ризику зараження гепатитом, оскільки відходи не переробляються, а потрапляють у грунт. 

У Київводоканалі розуміють, що процесс агломерації є невідворотним, тому там розробляють нові проекти, які збільшують можливості водопостачання і водовідведення. Відповідно до розробленого плану, можливості Дніпровської та Деснянської водопровідних станцій будуть збільшені втричі: з 200 до 600 та з 500 до 1 мільйону 800 тисяч кубометрів води на добу. Щодо очищення води — після реконструкції очікується, що об'єм Бортницької станції аерації збільшиться до 1,5 мільйона кубометрів на добу, що на третину більше її нинішніх можливостей. При цьому ключовою стратегією є екологічна політика Київводоканалу, яка забезпечується департаментом екологічного нагляду.

У Київській міській державній адміністрації вже розробили новий масштабний план каналізацій у Києві, який забезпечує потреби міста та попередить екологічну катастрофу, яка може статись, якщо не вирішувати проблему застарілої інфраструктури. 

Щодо якості води, на киян теж очікують зміни. Так, наприклад, вже 40% жителів столиці споживають воду без рідкого хлору. Замість нього на Дніпровській станції вже використовується діоксид хлору — реагент, за допомогою якого очищають воду в європейських модернізованих містах, і який не шкодить здоров'ю та екології. 

У найближчі 7 років в Києві очікується розбудова та введення в експлуатацію нової Бортницької станції аерації, реконструкція Деснянської водопровідної станції, а також зміна законодавства, зокрема, в частині заборони фосфатних миючих засобів. При цьому пан Пантелеєв зауважив, що мова йде про будь-які миючі засоби: не тільки ті, що використовуються на виробництві, а й ті, що є у складі звичайних шампунів, засобах для миття посуду та побутовій хімії.