Кейси

“Іноді справа навіть не в мові”: як працює ініціатива, що допомагає українцям вивчати англійську з носіями

Щоб допомогти українцям вивчати англійську, сотні носіїв мови об’єднали зусилля, аби надати нові можливості тим, хто бажає вивчати або практикувати англійську. “Рубрика” розповідає про ініціативу Balakun — місток між проактивними волонтерами-наставниками з усього світу та українцями, які прагнуть вивчати та практикувати англійську.

У чому проблема?

Лише 1% українців вільно володіє англійською

Англійська завжди була однією з найпопулярніших мов для вивчення в Україні — сотні мовних шкіл, онлайн-курсів і репетиторів зробили вивчення мови відносно легкою, хоча й не завжди доступною, справою. Однак, згідно з опитуванням Центру Разумкова, 43,8% українців взагалі не знають англійську, а лише 1,1% володіє нею вільно. Водночас 19,2% респондентів можуть трохи читати, писати або говорити англійською.

Проблема загострилася з початком повномасштабної війни. Мільйони українців опинилися в англомовному середовищі за кордоном, тікаючи від російських обстрілів і ракет або втративши свої домівки. Станом на лютий 2024 року близько 6 мільйонів українських біженців були зареєстровані по всій Європі та 6,5 мільйонів по всьому світу. Для більшості з них вивчення англійської стало питанням виживання, а для деяких — можливістю голосно розповідати світу про звірства росії та з гордістю заявляти про те, що вони українці та ділитися інформацією про свою батьківщину.

Марш протесту проти війни. Рим, Італія, березень 2022. Фото: Giuseppe Lami/EPA

Яке рішення?

Навчання шляхом спілкування

Ілюстративне фото

Balakun — це неприбуткова організація, що об'єднує носіїв англійської мови, які хочуть допомогти українцям опанувати іноземну мову. Ініціатива ставить за мету сприяти змістовним розмовам і налагоджувати зв'язки між українцями та представниками інших країн. Сенді Демпсі, ініціаторка проєкту з Нової Зеландії, поділилася з "Рубрикою", як виник проєкт та як він працює на практиці.

Коли росія розпочала повномасштабне вторгнення в Україну, Сенді, як і багато інших іноземців, намагалась знайти правдиву інформацію про події. Її обурювали пости російського посольства в Новій Зеландії в соціальних мережах та те, як росія намагалась ввести в оману весь світ, виправдовуючи вторгнення. Сенді намагалася зрозуміти позицію простих росіян, тому спробувала обговорити тему в одній з російських груп у Facebook, але їй навіть не дозволили опублікувати повідомлення.

Тоді вона знайшла іншу групу — українську. Так усе і почалося. Там Сенді дізналася, як українці допомагали один одному в найважчі часи — готували їжу та в'язали шкарпетки для українських захисників, сортували гуманітарну допомогу та намагалися бути зайнятими в моменти, коли здавалося, що все втрачено. Сенді вирішила, що замість того, щоб гніватися і сперечатися з росіянами в інтернеті, краще зробити щось корисне для України. Вона провела цілий тиждень, беручи приклад з українців, і збирала шкарпетки для відправки в Україну.

На той час до Нової Зеландії вже переїхала чимала кількість людей з України, і одного разу хтось з них опублікував повідомлення про пошук викладача англійської мови. Сенді хоч і не професійна викладачка, але вона запропонувала допомогу з розмовною практикою. Її перший "студент" мав досить хорошу граматику і словниковий запас, але йому не вистачало розмовної практики. Пізніше виявиться, що це поширена ситуація серед українців. Сенді вирішила розширити свій "клас" і запропонувала свою допомогу іншим українцям, з якими познайомилася в інтернеті. Так у неї з'явилось п'ять чи шість студентів, з якими вона постійно спілкувалась по Zoom. Більшість з них навіть не була зацікавлена в традиційних уроках з викладанням граматики чи виконанням вправ, а просто хотіла практикувати розмовну англійську з носієм мови.

З часом кількість студентів зросла, і коли "клас" Сенді налічував вже близько 20 людей, вона зрозуміла, що настав час звернутися по допомогу: суміщати спілкування зі студентами та звичайну роботу жінці ставало дедалі складніше.

"Тоді я подумала: я не роблю нічого особливого, у мене немає жодних особливих навичок. Я просто носійка мови, яких у світі багато, і які хочуть підтримати Україну і зробити щось корисне", — поділилася з "Рубрикою" Сенді.

Вона опублікувала свою ідею у Twitter і почала пошук волонтерів. Її твіт репостнув хтось із величезною кількістю підписників, які підтримували Україну, і на Сенді посипались повідомлення від людей, які пропонували свої послуги. 

Балакун налічує 516 успішно сформованих пар учень–ментор. Фото: Facebook/Balakun

З вересня 2023 року, коли народилася ініціатива, Balakun назбирав невелику команду людей з Нової Зеландії, США, України, Норвегії, Мексики та Франції, які залучені у різних напрямках роботи організації. Згодом, до ініціативи вже долучились сотні волонтерів та вчителів. Наразі проєкт створив 516 пар студент-викладач, із 39 різних країн на кожному континенті, крім Антарктиди. Близько 80% студентів наразі проживають в Україні.

Як це працює?

Індивідуальні заняття та групові зустрічі

Кожен, хто вільно володіє англійською мовою, може стати наставником у проєкті, якщо готовий приділяти щонайменше 40-60 хвилин на тиждень для зустрічей з учнями.

Процес реєстрації доволі простий — потрібно лише заповнити анкету та дочекатися зв'язку з командою. Після індивідуальної онлайн зустрічі, під час якої перевіряють рівень володіння мовою, якість інтернет-з'єднання та мотивацію, менторам підбирають студента. Підбір здійснює Тетяна Спіндель, одна із співзасновниць проєкту. Так процес стає дуже персоналізованим, оскільки вона особисто знайомиться з наставниками та потенційними студентами перед створенням пари. Однак, якщо наставник або студент почуваються некомфортно чи не задоволені вибором, вони можуть попросити іншу пару. Зі збільшенням кількості людей у проєкті організація розглядає можливість впровадження більш ефективних та автоматизованих методів підбору — можливо, навіть із залученням певних алгоритмів або штучного інтелекту.

Процес для студентів схожий. Наразі перевага надається тим українцям, які проживають в Україні, з пріоритетом для військових та волонтерів. Однак, якщо ви українець і проживаєте за кордоном, це не виключає можливості стати частиною спільноти Balakun. Це лише означає, що якщо кількість студентів перевищує кількість наставників, для пріоритетних категорій наставники будуть підібрані в першу чергу. Сенді пояснює таку пріоритизацію тим, що українці за кордоном, ймовірно, більше піддаються впливу англійського мовного середовища, ніж ті, хто живе в Україні, тому їм має бути трохи легше вивчати мову.

За словами засновниці проєкту, Balakun можна знайти майже на будь-якій соціальній платформі, де створюється сильна та дружня англомовна спільнота. Наприклад, на каналі проєкту в Discord пропонуються розмовні клуби на різні теми, а також групові заняття. Таким чином, студенти не обмежуються лише індивідуальними заняттями з наставниками, а можуть створювати англомовне середовище навколо себе. 

Заняття зазвичай проводяться на зручних безплатних платформах — Zoom, Google Meets або Skype. Однак, коли наставник і студент починають почуватися комфортно одне з одним, вони можуть обирати будь-яку форму спілкування — електронну пошту, телефонні дзвінки або голосові повідомлення в будь-якому месенджері.

YouTube-канал проєкту також сприяє міжкультурному діалогу — діляться зі світом інформацією про Україну, її історію, кухню та культуру, а іноземці мають змогу розповісти про свої країни.

А це точно працює?

"Іноді справа навіть не в англійській"

Засновниця проєкту зазначає, що українці приходять до Balakun з різними цілями: деякі хочуть працювати в міжнародних компаніях і потребують знання мови для кар'єрного зростання, інші прагнуть вільно висловлюватися в Інтернеті та протистояти дезінформації, що активно поширюється росією.

"Для деяких українців ці заняття — це просто спосіб втекти від жахів війни. Іноді справа навіть не в тому, щоб вивчити англійську, а в тому, щоб поговорити з кимось з-за меж України", — поділилася з Рубрикою Сенді.

Це особливо актуально для тих, хто служить у Збройних Силах України. Більшість з військових, які займаються англійською на базі проєкту, просто хоче відволіктися від того, що вони бачать і переживають на полі бою.

"Ми не вважаємо, що бажання інших українців вивчити англійську менш важливе, ніж у військових. Однак потреба військових отримати психологічний відпочинок від активних бойових дій і просто мати когось, хто підбадьорить їх, є більш терміновою", — переконана Сенді.

Вона ділиться досвідом наставництва військового, який очікував, що їхні уроки будуть на військову тематику, але насправді розмови в основному стосувалися повсякденних справ — музики, щоденних активностей і хобі.

"Якось він записав для мене голосове повідомлення англійською, навіть не помітивши, що говорить англійською. Він був приємно здивований, що зміг це зробити після всього місяця наших занять. Його радість і успіх — це те, що мотивує мене продовжувати. Я відчуваю, що ми дійсно робимо зміни і допомагаємо людям не тільки в мовному плані", — гордо говорить засновниця ініціативи.

Інша велика частина роботи — це можливість для людей в Україні спілкуватися з іноземцями та розповідати їм про те, що відбувається в країні, ділитися життям українців і боротися з дезінформацією та пропагандою, що ширить росія. 

"Багато людей за межами України отримують новини з упереджених джерел, які навмисно дезінформують читача", — впевнена Сенді. Коли ти знаєш когось особисто, те, що відбувається в Україні стає для тебе особистим болем. Дуже важко дивитися новини байдужо, коли маєш друга в місті, яке постраждало від ракетного удару. "Люди повинні отримувати інформацію зсередини України, а не ззовні. Це також було великим мотиватором для нашої діяльності", — розповіла засновниця проєкту.

Дженіс Сето, одна з наставниць проєкту, що проживає в Канаді, розповідає, що після вторгнення росії в Україну у 2022 році багато її проактивних друзів проявили бажання допомогти українцям як офлайн, так і онлайн. Понад половину 2023 року Дженіс проводила щотижневі заняття через Zoom. "Balakun це не лише освітній проєкт — це форум, який працює для українців на індивідуальному рівні, а також для підтримки української культури", — ділиться менторка.

Фото: Instagram/Balakun

Чому Ви хочете стати ментором для українців у вивчені англійської?

"Я народилась в США. В мене тут немає нікого з рідних. Вони всі в Україні. Я роблю донати на дрони, купую в українських продавців на Etsy. Я хочу допомагати українцям всіма способами, якими можу." Александра, США

Фото: Instagram/Balakun

Чому Ви хочете стати ментором для українців у вивчені англійської?

"Я хочу допомагати українським біженцям, які змушені тікати в англомовні країни. Це допоможе їм знайти роботу, краще інтегруватись в нові спільноти, та будувати соціальні зв'язки." Томас, Канада.

Фото: Instagram/Balakun

Чому Ви хочете стати ментором для українців у вивчені англійської?

"Тому що я не можу допомогти українцям зі зброєю в руках, але можу робити це. Я хочу, щоб Україна була вільною, я хочу щоб вона процвітала, хочу, щоб в українців були всі можливості не просто виживати, а бути успішними та розкривати свій потенціал на повну." Джеймс, Сполучене Королівство.

Кількість історій успіху постійно зростає, як і кількість українців, які відчувають себе впевненіше у своїх мовних навичках. Олександр, один з учнів Balakun та дійсний військовослужбовець ЗСУ, розповідає, що його шлях з Balakun почався завдяки твіту. Тоді він уже рік навчався англійської з репетитором через Zoom. Олександр живе в Одесі, одному з найбільших логістичних центрів України, і впевнений, що знання англійської відкриє йому можливості в майбутньому. Однак він також підкреслює, що Balakun для нього не тільки інвестиція в майбутнє кар'єрне зростання. Це також шанс зустріти нових людей, отримати корисний та захопливий досвід і, безумовно, відволіктися від жахів війни в Україні з надією на краще майбутнє.

"Відносини з моїм наставником мають терапевтичний характер. Звісно, наша перша зустріч була сором'язливою та незручною, але з того часу ми стали хорошими друзями", — згадує Олександр. 

Попри різницю в часі та напружені графіки, учень та його наставник часто захоплюються бесідою і розмовляють довше, ніж заплановано. Наставник Олександра вже двічі відвідував Україну як волонтер. Під час другої поїздки він подорожував до Одеси, зустрівся з Олександром та його родиною і навіть навчився готувати вареники за чіткими інструкціями від дружини Олександра. Вони разом відвідали Одеський театр та гуляли містом, дізнаючись більше про культурні та архітектурні шедеври України. Олександр мав змогу спробувати себе як перекладача для свого наставника, що ще більше вселило впевненості у правильності шляху проєкту.

Ще більше корисних рішень!

Для тих, хто хоче приєднатися

Balakun має простий алгоритм для тих, хто бажає приєднатися до ініціативи — як для студентів, так і для наставників. 

  • Щоб стати наставником, заповніть форму для реєстрації наставників і дочекайтеся зворотного зв'язку через електронну пошту, зазначену у формі. Після короткого онлайн-дзвінка для перевірки вашого інтернет-з'єднання, рівня володіння мовою та мотивації до участі, вам підберуть студента та запросять до телеграм-каналу ініціативи. 
  • Процес для потенційних студентів подібний — просто заповніть форму для реєстрації студентів на сайті.

Якщо у вас є інші навички й ви хочете допомогти Balakun іншим способом, ви можете зв'язатися з командою через будь-які їх соціальні медіаканали за посиланням у LinkTree або через електронну пошту.

Balakun діє на волонтерських засадах, але в ініціативи є деякі операційні витрати, такі як утримання серверів, ліцензії на програмне забезпечення та навчальні матеріали. Якщо ви хочете підтримати ініціативу фінансово, ви можете зробити донат через BuyMeACoffee або PayPal (info@balakun.co). Усі донати та витрати реєструються та надаються за вимогою.

Свіжі дописи

  • Що відбувається

“Рубрика”, Lviv Media Forum та Український ПЕН отримали в ПАР відзнаку “Відвага заради демократії”

Цією нагородою було відзначено українське громадянське суспільство “за його відважну діяльність в часи війни” 20-22… Читати більше

Friday November 22nd, 2024
  • Кейси

Сергій Каліцун: “Я глянув на ногу, розраховував, що вона ціла. А її не було”

Сергій Каліцун з Васильківської громади, що на Київщині. Своє поранення, яке призвело до ампутації ноги,… Читати більше

Friday November 22nd, 2024
  • Що відбувається

Збільшення податків на тютюнові вироби: чимало активістів не згодні з рішенням

Розбираємо, про що йдеться у законопроєкті про поступове підвищення акцизу на тютюнові вироби до 2028… Читати більше

Thursday November 21st, 2024
  • Кейси

582 години з турнікетом: як український військовий вижив у підвалі попри складне поранення

“Алексу” 52. Восени 2024-го він втратив руку в боях у Вовчанську. Але сама ця історія… Читати більше

Thursday November 21st, 2024
  • Кейси

Сергій Малечко: “У когось остання Тесла, а у мене сучасний протез”

38-річний Сергій Малечко родом із Чернігівської області. З перших днів повномасштабного вторгнення добровольцем боронив Україну.… Читати більше

Tuesday November 19th, 2024
  • Кейси

Зв’язок поколінь: як підлітки з Миколаївщини вчать літніх людей користуватися ґаджетами

“Рубрика” розповідає про ініціативу, що у всіх сенсах налагоджує зв’язок між поколіннями — і емоційний,… Читати більше

Tuesday November 19th, 2024

Цей сайт використовує Cookies.