Коронавірус та екологія: неочікувані наслідки епідемії

Нова епідемія китайського коронавірусу не лише сколихнула спільноту та занурила у кризу світову економіку. Є ще одна сфера, для якої поширення вірусу не минає безслідно. 

"Рубрика" звернулась до науково-технічного радника міжнародного проєкту "Чисте повітря для України", експерта з екологічної безпеки Максима Сороки, щоб розібратися в тому, як же коронавірус вплинув на екологію.

Зміна рівня забруднення довкілля

Природа знову нагадала людству про крихкість ілюзії «економічного зростання». Ми як вид залишаємося уразливими до більшості чинників навколишнього середовища.

При цьому інтенсивний технологічний розвиток лише погіршує ситуацію та робить нас вразливими до загроз, які за своїми розмірами ми навіть не можемо побачити у мікроскоп.

Поширення епідемії коронавірусу спричинило зміну "поведінкової моделі споживання" людства. Перед обличчям прямої загрози "економічне зростання" відійшло на задній план, а пріоритетом стали збереження та раціональне використання ресурсів. Зміни звичного способу життя на локальних територіях призвели до очікуваного наслідку – зміни рівня забруднення довкілля. 

Науковці NASA закцентували увагу професійної спільноти на цікавому факті – аерокосмічний моніторинг зафіксував різку зміну середніх місячних концентрацій вмісту забруднюючих речовин в атмосферному повітрі Китаю. Найбільш яскравою та показовою є зміна концентрацій діоксиду азоту (NO2).

Тенденція змін концентрацій забруднюючих речовин наразі над територією Китаю зберігається.  Усі зацікавлені можуть ознайомитися з результатами моніторингу на таких онлайн ресурсах:

–  windy.com, які теж використовують результати аерокосмічного моніторингу;

– waqi.info  або aqicn.org, які активно використовують дані станцій офіційного та громадського моніторингу повітря.

Слід зауважити, що саме поширення альтернативних та громадських систем моніторингу якості повітря дає змогу оперативно накопичувати дані – що у майбутньому допоможуть дати відповідь на питання: "А як саме рівень забруднення атмосферного повітря вплинув на поширення коронавірусу та його наслідки?"

Вплив якості атмосферного повітря на здоров'я населення

Є чіткий зв'язок між якістю атмосферного повітря та здоров'ям населення, а у випадку з епідемією – здатністю організму протистояти інфекційному захворюванню імунітетом. 

Забруднене атмосферне повітря чітко пов'язано з поширеністю хронічних захворювань дихальних шляхів. Таким чином, інфекції легше «атакувати» послаблений та уражений організм, аніж здоровий.

Високий вміст зважених часток (здебільшого РМ10) має пряму фіброгенну дію на тканини дихальних шляхів. Ці частки, наче наждачний папір, постійно подразнюють тканини. Це, у свою чергу, призводить до хронічних запалень та збільшує ризик інфекційного ураження. Аналогічна подразнююча дія спостерігається і для оксидів сірки та азоту. 

"Хочу відмітити, що екологічний фактор забруднення атмосферного повітря не завжди пов'язаний з поширеністю інфекційних захворювань. Незважаючи на це, стан навколишнього середовища входить до четвірки ключових факторів, що формують індивідуальний (та колективний) імунітет. Тому багаторічне забруднення навколишнього середовища у випадку епідемій може суттєво збільшити поширеність та наслідки інфекційних захворювань серед населення", – пояснює пан Максим.

Саме таку картину ми спостерігаємо у Китаї. У цьому регіоні багато років спостерігається високий рівень забруднення атмосфери.

Вплив на екологію України

Щодо України, то в деяких промислових агломераціях спостерігається аналогічна картина з забрудненням атмосферного повітря та інших компонентів навколишнього середовища. 

Проведені у 2018 році командою українських та чеських вчених дослідження засвідчили високий рівень забруднення навколишнього середовища у промислових містах України. 

Обчислені індекси не канцерогенного ризику для здоров'я людини не є критичними, проте є підвищеними у порівнянні з "умовно чистими" територіями. Фактор забруднення довкілля значною мірою впливає на імунітет населення у містах промислових агломерацій. Тому логічно очікувати більш суттєві наслідки поширення епідемій на цих територіях.

Питання етики

Крім того, тут є і етичне питання. На жаль, це не власний вибір спільноти, а вимушена дія. Люди побачили можливості для покращення свого довкілля – проте чи готові вони свідомо зробити такий вибір? У цьому контексті показовою є поведінка населення, що формується низьким рівнем довіри до держави та необізнаністю. 

У соціально-економічному сенсі епідемія коронавірусу викликала багато лиха. Разом з цим, екологічна спільнота побачила, що "безпечне довкілля" можливе у промисловій агломерації. Цей випадок показує, наскільки дії саме людини (та її жаги до експлуатації природних ресурсів) впливають на якість та безпечність навколишнього середовища. В етичному сенсі важливо, чи зможе населення Китаю зробити з цієї ситуації правильні висновки та знайти шлях економічного розвитку, який би забезпечив потрібний рівень якості та безпечності атмосферного повітря.