fbpx
Сьогодні
Небайдужі 18:50 29 Сер 2022

Конюхівські ґаздині: як волонтерки на Львівщині зробили 13 тисяч м'ясних консервів та дві тонни вареників для наших захисників

Розповідаємо про небайдужу громаду жінок і те, як їм можна допомогти.

English version here

У чому проблема?

Їжа та фронт

Про "Жіночі батальйони" й "Кулінарні сотні" українцям відомо вже вісім років — стільки, скільки триває війна росії в Україні. З 2014 року волонтерки об'єднувалися по всій країні заради доброї справи. Вони готували та відправляти нашим бійцям у зону АТО та ООС наготовлену ними їжу та смаколики. З часом постачання в армії покращилося і здавалося, що тепер сушені борщі та випечені працьовитими руками українських волонтерок пиріжки та булочки вже не є нагальною потребою для військових. Але після 24 лютого стало ясно — кулінарним сотням думати про спокій ще дуже зарано. Багато кому опановувати премудрощі кулінарного волонтерства цьогоріч довелося вперше.

Яке рішення?

Об'єднати громаду волонтерок

Конюхівські ґаздині: як волонтерки на Львівщині зробили 13 тисяч м'ясних консервів та дві тонни вареників для наших захисників

Ірина Левицька, яка в мирному житті працювала в кредитному відділі банку, стала до волонтерської роботи буквально з перших днів повномасштабного наступу росії. Вона ж і згуртувала волонтерок села Конюхів Грабовецько-Дулібівської громади, що на Львівщині. Починали з плетіння маскувальних сіток, але вирішили, що цього замало. Нагодувати українських захисників — саме таку амбітну мету поставили перед собою жінки з села на Стрийщині. Тепер за день Конюхівські ґаздині можуть приготувати для наших вояків близько 300 банок м'ясних консервів — тушківки та паштетів. Відправляють на фронт з любов'ю і словами підтримки, але баночки все ж таки жартівливо просять повернути.

Як це працює?

Як і багато українців, 24 лютого Ірина Левицька була шокована звісткою про війну. Спочатку здавалося, що це ненадовго — день і ніч жінка вчитувалася у новини, але ті були невтішними… Ірина з односельчанками хотіли чимось допомогти нашим воїнам: жінки збиралися в Народному домі, різали старі речі й простирадла, плели сітки, збирали продукти й засоби гігієни та передавали їх ТРО та у військову частину. 

Конюхівські ґаздині: як волонтерки на Львівщині зробили 13 тисяч м'ясних консервів та дві тонни вареників для наших захисників

Через кілька днів після повномасштабного вторгнення росії господині, порадившись, вирішили ліпити вареники і пельмені. Волонтерського досвіду у жінок не було, тож Ірина обїздила всі волонтерські організації у Стрию, щоб дізнатися, як їх потім відправляти. "Десь мені казали: ви привозьте, а там ми розберемось, десь запропонували просто складати у підвалі… А у от у "Клаптику надії" ми почули конкретику: будемо вам телефонувати, коли їде машина на фронт і ви будете привозити. Усім нашим ґаздиням таке рішення підійшло, бо ми одразу знали, куди їде наша продукція і коли".

Конюхівські ґаздині: як волонтерки на Львівщині зробили 13 тисяч м'ясних консервів та дві тонни вареників для наших захисників

Конюхівські ґаздині: як волонтерки на Львівщині зробили 13 тисяч м'ясних консервів та дві тонни вареників для наших захисників

У центрі — Ірина Левицька

Так почалася взаємодія конюхівських волонтерок з районним гуманітарним штабом "Клаптик Надії", у якого вже була напрацьована логістика доставки, працювала координація з волонтерськими організаціями на лінії фронту, військовими частинами, добровольчими формуваннями. "Ми з дівчатами ставили в пріоритет — нагодувати захисників, тому сконцентрувалися на цьому й почали готувати", — розповідає Ірина. 

Коли про "Конюхівських ґаздинь" дізналися знайомі й односельці, то почали приносити їм кошти на продукти — хто скільки міг. Паралельно пані Ірина почала обдзвонювати щодо фінансової допомоги й підприємців. Бізнес відгукнувся. "Саме тоді, — згадує Ірина, — ми зрозуміли, що маємо гроші і на м'ясо і можемо варити тушківки".

А в них точно вийшло?

Конюхівські ґаздині: як волонтерки на Львівщині зробили 13 тисяч м'ясних консервів та дві тонни вареників для наших захисників

Ініціативна група "Конюхівські ґаздині" налічує близько 75 ґаздинь, але постійно долучається хтось новий. Перші два місяці війни жінки збиралися щодня. Готували у місцевій школі, а з травня за сприянням стрийської районної адміністрації переїхали до 34 училища у місті Стрий. Ґаздині приїжджають у Стрий за графіком і два дні на тиждень готують тушківку на кухні училища. За один день 12-14 господинь виготовляють в середньому 300 банок м'ясних консервів. 

"День починається о 9:00 ранку і десь о пів на першу ночі ми повертаємося додому. Самі ж кожну баночку пакуємо, вантажимо коробки. Чоловіків у нас немає, тільки жіночий батальйон. Це, напевно, найважче", — розповідає Ірина. Але сильні духом жінки не жаліються, кажуть: скільки треба, стільки й готуватимемо та носитимемо. 

За п'ять місяців роботи жительки Конюхова передали на потреби ЗСУ і ТРО більше 13 тисяч півлітрових банок тушківок, м'ясного паштету і намазки з сала, майже дві тонни вареників, близько 900 кг м'ясних зразів, сотні кг пельменів, голубців, чебуреків, кров'янки, м'ясних продуктів, домашньої солодкої випічки. Остання знахідка господинь — сосиски в тісті. Усі ці смаколики дуже полюбилися українським воїнам.

Конюхівські ґаздині: як волонтерки на Львівщині зробили 13 тисяч м'ясних консервів та дві тонни вареників для наших захисників

Конюхівські ґаздині: як волонтерки на Львівщині зробили 13 тисяч м'ясних консервів та дві тонни вареників для наших захисників

Окрім приготування їжі, волонтерки збирають медикаменти, продукти харчування, каву, цигарки, солодощі, нижню білизну і шкарпетки для наших захисників. 200 комплектів постільної білизни передали у шпиталь м. Дніпра. З часом, коли про діяльність жінок з Конюхова добре дізналися на фронті, ґаздині стали підтримувати зв'язок напряму з комбатами, і хлопці тепер самі приїжджають у село завантажуватися готовою продукцією. Але також багато що волонтерки передають і через "Клаптик надії".

На жаль, адміністрація Грабовецько-Дулібіської громади не підтримала ініціативу сельчанок. Більш того, за словами Ірини Левицької, деякі з чиновників почали  розпускати чутки про те, що ґаздині готують консерви на продаж. Щоб спростувати подібні звинувачення, у Конюхівських ґаздинь виникла ідея кожну банку ідентифікувати "фірмовою" наклейкою з побажаннями й підтримкою наших воїнів. "А на днях один "великий" місцевий чиновник з нашої сільської ради сказав, що ми лише піаримось, — гірко переказує пані Ірина. — Що ж, сьогодні ми вчергове 14 годин піарились на кухні, в результаті чого близько 280 банок тушківок, мясного паштету та намазки з сала поїдуть до наших захисників!"

Ще більше корисних рішень!

Щоб організувати з нуля волонтерську кухню так, як це зробили Конюхівські ґаздині, треба мати велике бажання допомогти нашим воїнам, — вважає координаторка проєкту Ірина Левицька. 

"Повірте, я перші дні щоб знайти кошти, зібрати людей, цілодобово ходила з телефоном коло вуха, але коли люди побачили, що це все робиться щиро, то отримала бажану підтримку. У березні я сиділа десятки годин, обдзвонюючи ферми і  свинокомплекси всієї Львівської області з проханням, щоб дали м'яса, і таким чином за короткий термін назбирала тонну м'яса!"

Ірина Левицька розповіла, що до ґаздинь дзвонили навіть з єдиного марафону новин, щоб вони розповіли про свою роботу. "Ми порадилися й відмовилися, бо вважали, що нічого героїчного не робимо. Трохи згодом, наприкінці березня, Максим Козицький — голова Львівської ОВА, перепостив на свою сторінку у Фейсбуці мій допис про "Конюхівських ґаздинь" з відео, як ми варимо тушонку, ліпимо вареники, і це був інформаційний вибух для нас. Сюжети показали в Німеччині, Польщі, Австрії, Чехії. Знайомі, які за кордоном зараз і випадково побачили в новинах про Україну, почали писати на мою фейсбучну сторінку і також фінансово допомагати. Так ми зрозуміли силу інформації".

Наразі ґаздині переробили близько 7 тонн мяса. Знаходити кошти на нього стає дедалі важче, тому Конюхівські ґаздині раді кожній направленій на проєкт гривні, та й самі продовжують "стукати в усі двері". За п'ять місяців вдалося зібрати майже мільйон гривень. "Ми не лише продукти купляли, треба було хлопцям тепловізори — їхали по тепловізори, був запит на берці і каски — діставали і їх, треба сигарет і шоколад — на фронт відправлялися й вони". 

Конюхівські ґаздині: як волонтерки на Львівщині зробили 13 тисяч м'ясних консервів та дві тонни вареників для наших захисників

Конюхівські ґаздині: як волонтерки на Львівщині зробили 13 тисяч м'ясних консервів та дві тонни вареників для наших захисників

Фото баночок з різними підбадьорливими наліпками від господарок з Конюхова облетіли весь інтернет. "Наш Захиснику! Наступну тушківку будемо їсти разом. Чекаємо тебе з Перемогою у с. Конюхів Стрийського р-ну з цією банкою. Божої опіки!" — щиро бажають воїнам ґаздині з Львівщини. 

Допомогти проєкту і так наблизити нашу Перемогу на кулінарному фронті можна, зв'язавшись напряму з Іриною Левицькою через приватні повідомлення у Фейсбуці. 

Позаяк за словами ґаздинь, усе важче стає знайти м'ясо для виробів, які вони відправляють нашим захисникам на фронт, волонтеркам допомогла б співпраця з м'ясокомбінатами, фермами, небайдужими. Якщо ви хочете допомогти Конюхівським ґаздиням з постачанням м'яса — зв'яжіться з пані Іриною за посиланням вище. 

Також Конюхівським ґаздиням завжди потрібна інформаційна підтримка

Разом ми — сила!  — впевнені Конюхівські ґаздині.

7
2814

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Залишити відповідь

Завантажити ще

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: